ћакроеконом≥ка > ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ державного регулюванн¤ економ≥ки

Ќа жаль, сумною спадщиною командно-адм≥н≥стративноњ системи управл≥нн¤ економ≥кою Ї брак традиц≥њ стратег≥чного мисленн¤. “ому ≥снуЇ об'Їктивна потреба у посиленн≥ уваги до стратег≥чних аспект≥в ф≥нансового управл≥нн¤ ¤к на макроеконом≥чному, так ≥ на м≥кроеконом≥чному р≥вн¤х.

1.3. ћетоди досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму

«агальнов≥домо, що метод - спос≥б чи зас≥б дос¤гненн¤ будь-¤коњ мети, вир≥шенн¤ конкретного завданн¤. ¬ процес≥ виконанн¤ даноњ роботи був зд≥йсненний спец≥альний п≥дб≥р сукупност≥ метод≥в. такий п≥дб≥р називаЇтьс¤ методикою. ѕри цьому, св≥доме застосуванн¤ науково обгрунтованих метод≥в Ї ≥стотною умовою отриманн¤ нових знань.

Ѕудь-¤к≥ методи базуютьс¤ на загальних принципах наукового мисленн¤. ¬ дан≥й курсов≥й робот≥ використан≥ наступн≥ загальн≥ принципи наукового мисленн¤:

≤ндукц≥¤ - умозаключенн¤ в≥д факт≥в до де¤коњ г≥потези;

ƒедукц≥¤ - висновок за правилами лог≥ки; ланцюжок умозаключень, ланки ¤кого зв'¤зан≥ лог≥чною посл≥довн≥стю;

јнал≥з - розчленуванн¤ об'Їкту ¤вища на елементи;

—интез - поЇднанн¤, з'Їднанн¤ р≥зних елемент≥в об'Їкту, ¤вища в Їдине ц≥ле.

јналог≥¤ - в≥дпов≥дн≥сть, под≥бн≥сть об'Їт≥в, ¤вищ в ¤ких-небудь властивост¤х; умозаключенн¤ про менш знаний об'Їкт, ¤вище по б≥льш знаному, ¤кщо вони вход¤ть в однор≥дну групу.

—постереженн¤ - ц≥ленаправлене вивченн¤, сприйн¤тт¤, зумовлене поставленою задачею; систематичний зб≥р даних по об'Їкту, ¤вищу.

ѕор≥вн¤нн¤ Ц сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж двома об'Їктами, ¤вищами, ¤ке дозвол¤Ї ви¤вити загальне ≥ особливе.

¬ дан≥й курсов≥й робот≥ застосован≥ так≥ методи:

Ћ≥тературний метод Ц в процес≥ роботи в≥дб≥рано ≥ проанал≥зовано 14 л≥тературних джерела, ¤к≥ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ стосуютьс¤ даного об'Їкту вивченн¤.

ќписовий метод - це один ≥з найдавн≥ших при вивченн≥ об'Їкт≥в ≥ процес≥в у будь-¤ких галуз¤х знань. ¬ робот≥ описан≥ сучасний ф≥нансовий механ≥зм ”крањни та особливост≥ його функц≥онуванн¤ в умовах державного регулюванн¤. ƒл¤ опису використан≥ л≥тературн≥ джерела та статистичн≥ дан≥.

јле одним ≥з найважлив≥ших метод≥в Ї методи к≥льк≥сного ф≥нансового анал≥зу, без застосуванн¤ ¤ких досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму Ї практично неможлививими. јдже завданн¤м ф≥нансово-економ≥чного анал≥зу Ї розгл¤д проблем, пов'¤заних ≥з функц≥онуванн¤м ф≥нансового механ≥зму, зокрема, пов'¤заних ≥з коротко- та довготерм≥новими операц≥¤ми вкладенн¤ми. ќсновними категор≥¤ми ф≥нансового анал≥зу Ї в≥дсотки та в≥дсоткова ставка. ” ф≥нансових розрахунках в≥дсотки Ц це плата за користуванн¤ позиченими грошима, кап≥талом. ÷¤ плата вим≥рюЇтьс¤ у грошових одиниц¤х, тобто Ї абсолютною величиною. ќтже, наданн¤ грошей у борг Ї послугою, за ¤ку треба платити. ” рол≥ позичальника ≥ боржника виступають банки, п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ, а також ф≥зичн≥ особи (люди). ¬они Ї об'Їктами ф≥нансових розрахунк≥в. ¬≥дсоткова ставка Ц це в≥дношенн¤ суми в≥дсоткових грошей, виплачених за певний пер≥од часу (р≥к, м≥с¤ць), до величини позички (суми боргу). ” ф≥нансовому анал≥з≥ п≥д в≥дсотковими грошима, чи просто Ц в≥дсотками, розум≥ють грошову винагороду за позичен≥ грош≥ кап≥тал.

«а допомогою к≥льк≥сного ф≥нансового анал≥зу розв'¤зуЇтьс¤ широке коло завдань Ц в≥д елементарного нарахуванн¤ в≥дсотк≥в ≥ до складних ≥нвестиц≥йних, кредитних та комерц≥йних проблем у р≥зних постановках, ¤к≥ залежать в≥д конкретних умов [8].

÷≥ завданн¤ можна сформулювати так:

вим≥рюванн¤ к≥нцевих ф≥нансових результат≥в операц≥й дл¤ кожноњ з двох стор≥н ф≥нансовоњ угоди;

ви¤вленн¤ залежност≥ к≥нцевих результат≥в в≥д основних параметр≥в операц≥й або угоди та вим≥рюванн¤ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж параметрами;

розробка оптимальних план≥в зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й дл¤ примноженн¤ прибутк≥в;

визначенн¤ параметр≥в екв≥валентних зм≥н умов ф≥нансовоњ угоди.

—учасний ф≥нансовий механ≥зм ”крањни ≥ його м≥сце в

систем≥ елемент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки

2.1 ‘≥нансово-кредитний механ≥зм у систем≥ стратег≥чного управл≥нн¤

ѕон¤тт¤ Устратег≥чне плануванн¤Ф з точки зору теор≥њ управл≥нн¤ визначаЇтьс¤ ¤к процес прийн¤тт¤ р≥шень щодо ц≥лей њх орган≥зац≥њ, њх зм≥ни, використанн¤ ресурс≥в дл¤ њх дос¤гненн¤, а також щодо стратег≥й, ¤к≥ обумовлюють одержанн¤, використанн¤ та розм≥щенн¤ цих ресурс≥в. Ѕазовими вимогами до зд≥йсненн¤ цього процесу Ї на¤вн≥сть формал≥зованоњ процедури плануванн¤, в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥йноњ бази, орган≥зац≥йних рамок плануванн¤, ч≥тко визначених результат≥в планового процесу, а також прийн¤тт¤ стратег≥чних р≥шень у межах визначеноњ ≥Їрарх≥њ ц≥лей, ¤ка маЇ такий вигл¤д: Ум≥с≥¤ Ц ц≥л≥ Ц стратег≥њ Ц завданн¤ Ц програмиФ.

ѕроцес загальноеконом≥чноњ стратег≥њ розвитку маЇ зд≥йснюватис¤ у наступн≥й посл≥довност≥: попередн≥й опис ц≥лей; анал≥з фактор≥в зовн≥шнього середовища та оц≥нка внутр≥шнього потенц≥алу орган≥зац≥њ; формулюванн¤ планових припущень; визначенн¤ ц≥лей; оц≥нка альтернатив та виб≥р стратег≥њ розвитку; визначенн¤ завдань та програм; розробка планового документа; розробка стратег≥њ впровадженн¤ планового документа [4].

–еал≥зац≥¤ обраноњ стратег≥њ може передбачати вир≥шенн¤ певних завдань. «авданн¤, на в≥дм≥ну в≥д м≥с≥њ, ц≥лей ≥ стратег≥њ, жорстко локал≥зован≥ в час≥. ÷е прив'¤зан≥ до певних строк≥в результати, ¤ких необх≥дно домогтис¤. ѓх вир≥шенн¤ багато в чому залежить в≥д виконанн¤ програми розвитку, тобтозд≥йсненн¤ сукупност≥ заход≥в ≥з залученн¤м в≥дпов≥дних ресурс≥в.

—тратег≥¤ впровадженого розробленого планового документа повинна передбачати координац≥ю зусиль виконавц≥в; створенн¤ системи стратег≥чного контролю, ¤ка б сигнал≥зувала в раз≥ в≥дхиленн¤ в≥д обраного шл¤ху розвитку або зм≥ни умов зовн≥шнього середовища, що вимагаЇ коригуванн¤ планових установок.

‘≥нансова стратег≥¤ займаЇ особливе м≥сце в межах системи стратег≥чного плануванн¤. ѓњ генеральною метою Ї ресурсне забезпеченн¤ нарощуванн¤ економ≥чного потенц≥алу. –еал≥зац≥¤ даноњ мети можлива черех дос¤гненн¤ таких часткових ц≥лей: формуванн¤ та п≥дтриманн¤ оптимальноњ структури кап≥талу ф≥рми; п≥дтриманн¤ст≥йкого ф≥нансового стану та ефективний розпод≥л ф≥нансових ресурс≥в за в≥дпов≥дними напр¤мками.

ѕроцес розробки ф≥нансовоњ стратег≥њ складаЇтьс¤ з таких етап≥в:

ретроспективний анал≥з;

ви¤вленн¤ сильних та слабких стор≥н ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥;

розробка перспективного прогнозу з урахуванн¤м ≥мов≥рн≥сних планових припущень, сформулбованих у межах загальноеконом≥чноњ стратег≥њ;

складанн¤ стратег≥чного ф≥нансового плану.

ќтже, ф≥нансова стратег≥¤ визначаЇ базову л≥н≥ю в галуз≥ресурсного забезпеченн¤ господарськоњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дно п≥дх≥д до њњ формуванн¤ Ї суто ресурсним. ” той же час загальноеконом≥чна стратег≥¤ будуЇтьс¤ на основ≥ ц≥льового п≥дходу, тобто виход¤чи з потреб перспективного розвитку. отже. м≥ж загальноеконом≥чною ≥ ф≥нансовою стратег≥¤ми ≥снуЇ суперечн≥сть. ÷ьому спри¤Ї той факт, що б≥льш≥сть стратег≥й потребуЇ ф≥нансового ризику, а мета ф≥нансового плануванн¤ Ц уникнути такого ризику. ѕо-друге, ф≥нансове плануванн¤ базуЇтьс¤ на вивченн≥ тенденц≥й розвитку ринку кап≥тал≥в, а стратег≥чне Ц на вивченн≥ ринку конкретних продукт≥в, ви¤вленн≥ споживацьких переваг та потреб. –≥зн≥ тенденц≥њ розвитку даних ринк≥в також обумовлюють на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ суперечност≥. ѓњ розв'¤занн¤ можливе лише шл¤хом синхронноњ розробки загальноеконом≥чноњ та ф≥нансовоњ стратег≥й та њх узгодженн¤ на кожному етап≥ планового процесу.

‘≥нансова стратег≥¤ теоретично належить до функц≥ональних стратег≥й, однак на практиц≥ вона в≥д≥граЇ роль, ¤ка ставить њњ на один р≥вень ≥з загальноеконом≥чною стратег≥Їю [4].

2.2 ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ елемент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки

як уже згадувалос¤, ф≥нансовий механ≥зм Ц це сукупн≥сть форм ≥ метод≥в створенн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в з метою забезпеченн¤ р≥зноман≥тних потреб державних структур, господарських суб'Їкт≥в ≥ населенн¤. —кладовими його Ї ф≥нансове плануванн¤ ≥ прогнозуванн¤, ф≥нансов≥ показники, нормативи, л≥м≥ти ≥ резерви, а також система управл≥нн¤ ф≥нансами.

«а допомогою ф≥нансового механ≥зму зд≥йснюЇтьс¤ широкомасштабний розпод≥л ≥ перерозпод≥л валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) в≥дпов≥дно до основних положень ф≥нансовоњ пол≥тики. Ќа стад≥њ ф≥нансового плануванн¤ ≥ прогнозуванн¤ визначаютьс¤ ф≥нансов≥ можливост≥ держави щодо забезпеченн¤ розвитку њњ економ≥ки ≥ соц≥альноњ смфери. ѕоказники прогнозних розрахунк≥в Ї основою дл¤ приведенн¤ в д≥ю в≥дпов≥дних стимул≥в та ≥нструмент≥в у форм≥ р≥зноман≥тних п≥льг, санкц≥й та обмежень, ¤к≥ забезпечують розвиток держави в заданому напр¤м≥. ÷е можуть бути п≥льги з оподаткуванн¤, п≥льгове кредитуванн¤, або виданн¤ дотац≥й на покритт¤ збитк≥в тощо. ћожуть застосовуватис¤ також ф≥нансов≥ ≥нструменти, що обмежують ту чи ≥нщу форму д≥¤льност≥. ÷е штрафи, в≥дм≥на п≥льг, додаткове оподаткуванн¤.

‘≥нансовий механ≥зм ф≥нансують узагальнююч≥ та ≥ндив≥дуальн≥ показники. ”загальнюючими Ї загальний обс¤г ф≥нансових ресурс≥в, що створюютьс¤ в держав≥,обс¤г доход≥в та видатк≥в бюджету тощо. ≤ндив≥дуальн≥ показники Ц це величина витрат бюджету держави на 1 жител¤, розм≥р податк≥в, що сплачуютьс¤ одним працюючим тощо. ‘≥нансов≥ показники можуть ви¤вити д≥йов≥сть ф≥нансового механ≥зму.

¬ажлив≥ елементи ф≥нансового механ≥зму Ц ф≥нансов≥ нормативи, л≥м≥ти та резерви. Ќормативи характеризують певний р≥вень забезпеченн¤ видатк≥в, р≥зних витрат ф≥нансових ресурс≥в. Ћ≥м≥ти ¤вл¤ють собою певн≥ обмеженн¤ на витрати в ≥нтересах держави, п≥дприЇмц¤, або громад¤нина. –езерви мають нейтрал≥зувати д≥ю непередбачуваних фактор≥в, що можуть виникнути у майбутньому [2].

1	2	3

Ќазва: ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ державного регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2974 прочитано)