ћакроеконом≥ка > ћонопол≥¤ ≥ конкуренц≥¤

ћонопол≥¤ ≥ конкуренц≥¤

“ема: ћонопол≥њ ≥ конкуренц≥¤.

ѕлан.

—уть ≥ основн≥ види монопол≥й.

ѕричини виникненн¤ монопол≥й.

‘орми монопол≥й.

“ипи монопол≥й.

 онкуренц≥¤, види конкуренц≥њ.

¬иди ц≥н в умовах плануванн¤ монопол≥њ.

—уть ≥ основн≥ види монопол≥й.

–инок ≥ ринкова економ≥ка мають багато ¤к позитивних так ≥ негативних рис. ќдн≥Їю з негативних рис Ї те, що ринок породжуЇ монопол≥њ та монопол≥стичн≥ тенденц≥њ в економ≥чн≥й систем≥.

≤стор≥¤ монопол≥њ с¤гаЇ сивоњ давнини. «гадку про нењ знаходимо вже у старогрецького ф≥лософа јристотел¤. ¬≥н в≥дносить њњ до Умистецтва наживати майноФ, зазначаючи, що Увиг≥дно в розум≥нн≥ наживанн¤ майна, ¤кщо хтось зум≥Ї захопити будь-¤ку монопол≥юФ.

јнгл≥йський ф≥лософ “омас √обс описуЇ монопол≥њ, створен≥ ще феодальною державою дл¤ заруб≥жноњ торг≥вл≥. ¬≥н њх називаЇ корпорац≥¤ми, Уметою ¤ких Ї зб≥льшенн¤ прибутк≥в шл¤хом монопольного права куп≥вл≥ ≥ продажу ¤к вдома, так ≥ за кордономФ.

ћонопол≥стичн≥ тенденц≥њ про¤вл¤ютьс¤ на вс≥х етапах розвитку ринкових процес≥в, але стають кат≥вними лише в ’≤’ ст.

ћонопол≥¤ - це окрем≥ п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, господарськ≥ товариства, ¤к≥ виробл¤ють значну к≥льк≥сть продукц≥њ певного виду ≥ таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ц≥нотворенн¤, ≥ отримують б≥льш висок≥ (монопольн≥) прибутки.

√оловною ознакою монопол≥й Ї пос≥данн¤ монопольного становища. ¬оно Ї бажаним дл¤ кожного п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмц¤, тому що:

1. ƒозвол¤Ї уникнути њм ц≥лого р¤ду проблем ≥ небезпеки пов'¤заних ≥з конкуренц≥Їю.

«айн¤ти прив≥лейовану позиц≥ю на ринку.

ћожуть впливати на ≥нших учасник≥в ринку, нав'¤зувати њм своњ умови.

™ три види монопол≥й:

1. ѕриродна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док об'Їктивних причин. ¬она ≥снуЇ коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольн¤Їтьс¤ одн≥Їю або к≥лькома ф≥рмами. “ут конкуренц≥¤ неможлива.

Ќаприклад: енергозабезпеченн¤, телефонн≥ послуги, зв'¤зок, трубопров≥дний транспорт ≥ т. д. ” цих галуз¤х ≥снуЇ обмежена к≥льк≥сть монопол≥й ≥ тому вони пос≥дають монопольне становище на ринку.

2. јдм≥н≥стративна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док д≥њ державних орган≥в двома шл¤хами:

Ќаданн¤ окремим ф≥рмам виключного права на зан¤тт¤ певного роду д≥¤льност≥.

Ќаприклад: на початку ’V≤≤ ст. голландськ≥й та англ≥йськ≥й компан≥¤м державою було надано право (вин¤ткове) на торг≥влю з ≤нд≥Їю.

÷е об'Їднанн¤ державних п≥дприЇмств ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ њх м≥н≥стерствам. ¬они виступають на ринку ¤к Їдиний господарський суб'Їкт ≥ м≥ж ними в≥дсутн¤ конкуренц≥¤.

ѕо сут≥, - це монопол≥зована економ≥ка, ¤ка була в —–—–.

3. Ќайпоширен≥шою Ї економ≥чна монопол≥¤. ¬она виникаЇ на основ≥ законом≥рного господарського розвитку, коли п≥дприЇмц≥ зум≥ли завоювати монопол≥стичне становище на ринку, завд¤ки:

усп≥шному розвитку п≥дприЇмства;

базуЇтьс¤ на добров≥льному об'Їднанн≥ або поглинанн≥ переможц¤ми банкрут≥в.

2. ѕричини виникненн¤ монопол≥й.

ѕричини виникненн¤ монопол≥й пов'¤зан≥ передус≥м ≥з зм≥нами в технолог≥чному способ≥ виробництва. ѕередумовою цих зм≥н була промислова революц≥¤ к≥н. ’V≤≤≤ Ц поч. ’≤’ ст., техн≥чн≥ винаходи, по¤ва нових галузей промисловост≥ та швидкий розвиток виробництва в багатьох ≥з них, насамперед, у легк≥й промисловост≥.

„ерез процес концентрац≥њ виробництва, коли п≥дприЇмства, зам≥сть веденн¤ м≥ж собою виснажливоњ конкурентноњ боротьби, укладають м≥ж собою угоду, тобто об'Їднують ≥ кап≥тал.

Ќа основ≥ централ≥зац≥њ виробництва ≥ кап≥талу.

÷ентрал≥зац≥¤ виробництва Ц це зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва продукц≥њ в результат≥ об'Їднанн¤ к≥лькох п≥дприЇмств в одне ≥ загальним управл≥нн¤м. (щоб вижити в так≥й боротьб≥, отримати б≥льше прибутк≥в).

÷ентрал≥зац≥¤ кап≥талу Ц це зб≥льшенн¤ розм≥р≥в кап≥талу, внасл≥док об'Їднанн¤ або злитт¤ ран≥ше самост≥йних кап≥тал≥в.

Ќаприклад: утворенн¤ акц≥онерних компан≥й.

3. ¬насл≥док д≥й держави (спец≥альних або навмисних њњ крок≥в).

4. ѕо¤ва акц≥онерноњ кап≥тал≥стичноњ власност≥, коли ≥ндив≥дуальна приватна власн≥сть перетворюЇтьс¤ на гальмо продуктивних сил.

÷е означаЇ, що в к≥нц≥ ’≤’ ст. п≥д впливом наукових винаход≥в ( нов≥ види двигун≥в ≥ т. д. ) потр≥бно було будувати так≥ заводи, ¤к≥ неспроможний був побудувати жоден кап≥тал≥ст.  р≥м того, у цей час починаЇтьс¤ спорудженн¤ зал≥зниць, ≥нших великих об'Їкт≥в. Ќагромадити необх≥дн≥ кошти окремий кап≥тал≥ст м≥г х≥ба через дес¤тки рок≥в. ¬иникаЇ необх≥дн≥сть у нов≥й форм≥ власност≥, ¤ка б змогла швидко розв'¤зати ц≥ проблеми. Ќею стала акц≥онерна кап≥тал≥стична власн≥сть, що виникла в результат≥ злитт¤, обТЇднанн¤ дек≥лькох кап≥тал≥ст≥в.

5.  ризов≥ ¤вища в економ≥ц≥.

3. ‘орми монопол≥й.

÷≥ни на товари, що њх виготовл¤ють природн≥ монопол≥сти регулюЇ держава.

“акими типовими товарами Ї електрична енерг≥¤, послуги зв'¤зку ≥ пошти та ≥н.

—труктура монопольного прибутку визначаЇтьс¤ так:

–пр = –1+–2+–3, де

–1 Ц середн≥й прибуток, ¤кий отримують п≥дприЇмства за умов в≥льного переливу кап≥талу у результат≥ д≥њ м≥жнародноњ конкуренц≥њ.

–2 Ц звичайний прибуток (в результат≥ нововведень).

–3 Ц монопольний надприбуток (в результат≥ використанн¤ монопол≥стичного становища).

4. “ипи монопол≥й.

ћонопол≥њ проникають в ус≥ сфери сусп≥льного в≥дтворенн¤: безпосереднЇ виробництво, обм≥н, розпод≥л ≥ споживанн¤. ѕершою монопол≥зувалас¤ сфера об≥гу. Ќа ц≥й основ≥ виникли найпрост≥ш≥ форми монопол≥стичних обТЇднань Ц картел≥ та синдикати.

 артель - це об'Їднанн¤ п≥дприЇмств одн≥Їњ галуз≥ виробництва, ¤к≥ збер≥гають за собою ≥ виробничу ≥ комерц≥йну (д≥¤льн≥сть)самост≥йн≥сть, а домовлюютьс¤ про ринки збуту ≥ ц≥ну.

—индикат Ц це невелике за обс¤гом об'Їднанн¤ одн≥Їњ галуз≥, де учасники збер≥гають виробничу, але втрачають самост≥йну д≥¤льн≥сть.

“рест Ц це об'Їднанн¤ п≥дприЇмств одн≥Їњ галуз≥ або дек≥лькох галузей, при ¤кому часники втрачають ≥ виробничу, ≥ комерц≥йну самост≥йн≥сть, тобто об'Їднують виробництво, збут, управл≥нн¤ ≥ ф≥нанси. ”часникам видаютьс¤ акц≥њ на вкладений кап≥тал.

 онцерн Ц багатогалузеве об'Їднанн¤ 10, а то ≥ 100 п≥дприЇмств р≥зних галузей промисловост≥, транспорту, торг≥вл≥, де все повн≥стю об'Їднано, а головна ф≥рма зд≥йснюЇ контроль за вс≥ма ними (над ≥ншими учасниками об'Їднанн¤).

 онгломерат Ц це монопол≥стичне обТЇднанн¤, ¤к≥ утворилис¤ шл¤хом поглинанн¤ прибуткових р≥зногалузевих п≥дприЇмств, що не мали виробничоњ та техн≥чноњ Їдност≥.

Ќаприклад: найб≥льша американська телефонна компан≥¤ Уј““Ф скуповуЇ готел≥, автопрокатн≥ станц≥њ.  р≥м бажанн¤ присвоњти прибутки рентабельних компан≥й, конгломеративн≥ поглинанн¤ мали на мет≥ уникнути р≥зних коливань конТюнктури на ринку п≥д час криз.

5. ¬иди монопол≥стичних стан≥в.

—учасна теор≥¤ розр≥зн¤Ї дек≥лька вид≥в монопол≥стичних стан≥в:

ѕроста або повна монопол≥¤ ( монопол≥¤ окремого п≥дприЇмства).

ќл≥гопол≥¤ (монопол≥¤ ¤к змова).

ћонопсон≥¤.

ќл≥гопсон≥¤.

ѕроста чи повна монопол≥¤.

“ерм≥н Умонопол≥¤Ф походить в≥д грецьких сл≥в (УmonoФ Ц один, УpoleoФ Ц продаю) Ц на¤вн≥сть одного продавц¤ товару чи послуги на ринку. ÷е монопол≥¤ одного п≥дприЇмства або продавц¤.

Ќаприклад: коли продавець один ≥ у покупц¤ д≥йсно немаЇ вибору, то складаЇтьс¤ ситуац≥¤ одн≥Їњ монопол≥њ.

“ака монопол≥¤ дуже р≥дко зустр≥чаЇтьс¤ на практиц≥. ¬она Ї нест≥йкою ≥ њњ дуже важко витримати надовго. јле вона даЇ ф≥рм≥ монопольн≥ висок≥ прибутки.

ќл≥гопол≥¤.

ќл≥гопол≥¤ походить в≥д двох сл≥в (УoligosФ Ц мало, небагато ≥ УpoleoФ Ц продаю). Ќа ринку д≥Ї дек≥лька продавц≥в одного товару. ÷е своЇр≥дне поЇднанн¤ монопол≥њ ≥ конкуренц≥њ.

ƒосв≥д показуЇ, що незалежна ≥ безогл¤дна повед≥нка окремого виробника викликаЇ загостренн¤ конкурентноњ боротьби з неминучими витратами, ≥ в той же час погодженн¤ ц≥н об≥ц¤Ї принести взаЇмну вигоду, зростанн¤ прибутк≥в. Ќайб≥льш поширена.

ћонопсон≥¤ Ц УopsoniaФ Ц закуп≥вл¤ продовольства) Ц це Їдиний покупець даного товару.  ористуючись своњм становищем, в≥н маЇ можлив≥сть знизити ц≥ну на купован≥ товари чи послуги ≥ так зб≥льшити своњ прибутки.

ќл≥гопсон≥¤ Ц на¤вн≥сть невеликоњ групи покупц≥в певного товару або послуги. ¬они узгоджують ц≥ни ≥ знижують њх.

6.  онкуренц≥¤, види конкуренц≥њ.

ќдн≥Їю з руш≥йних сил розвитку економ≥чноњ системи, ¤к уже зазначалос¤, Ї конкуренц≥¤. “ерм≥н Уконкуренц≥¤Ф походить в≥д латинського слова УconcurereФ, що означаЇ Уз≥штовхуюсьФ.

як економ≥чна категор≥¤, конкуренц≥¤ Ц це боротьба м≥ж товаровиробниками за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в та послуг, за привласненн¤ найб≥льших прибутк≥в.

 онкуренц≥¤ Ц це об'Їктивний економ≥чний закон розвитку товарного виробництва, д≥¤ ¤кого дл¤ товаровиробник≥в Ї зовн≥шньою примусовою силою дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ на своњх п≥дприЇмствах, розширенн¤ масштаб≥в виробництва, впровадженн¤ нових форм орган≥зац≥њ виробництва ≥ систем зароб≥тноњ плати.

ћетоди конкурентноњ боротьби так≥:

покращенн¤ ¤кост≥ товар≥в ≥ послуг;

швидке оновленн¤ асортименту продукц≥њ;

дизайн;

наданн¤ гарант≥й ≥ п≥сл¤продажних послуг;

тимчасове зниженн¤ ц≥н, умов оплати тощо.

 онкуренц≥¤ д≥Ї через попит, пропозиц≥ю ≥ ц≥ни. ” цьому випадку конкуренц≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ м≥ж самими виробниками, споживачами (купц¤ми). “ак, при посиленн≥ конкуренц≥њ м≥ж виробниками зростаЇ пропозиц≥¤ товар≥в ≥ послуг, њх ¤к≥сть, тощо, внасл≥док чого знижуютьс¤ ц≥ни. «воротн≥й механ≥зм ≥снуЇ при конкуренц≥њ покупц≥в. ѕри конкуренц≥њ м≥ж виробниками ≥ споживачами формуЇтьс¤ ринкова ц≥на товар≥в ≥ послуг, що впливаЇ на механ≥зм стих≥йного регулюванн¤ пропорц≥й народного господарства.

1	2

Ќазва: ћонопол≥¤ ≥ конкуренц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2136 прочитано)