ћакроеконом≥ка > ћультипл≥катор ≥нвестиц≥й

ћультипл≥катор ≥нвестиц≥й

ѕлан.

ћультипл≥катор ≥нвестиц≥й.

–≥вноважний ¬¬ѕ в умовах р≥зного р≥вн¤ зайн¤тост≥.

1. ѕопередн≥й анал≥з доводить, що р≥вноважним може бути т≥льки той р≥вень ¬¬ѕ, ¤кий дор≥внюЇ —у¬. ” д≥йсност≥ фактичний ¬¬ѕ р≥дко буваЇ стаб≥льним, п≥ддаючись цикл≥чним коливанн¤м. ќдним ≥з найб≥льш м≥нливих елемент≥в —у¬ Ї ≥нвестиц≥њ. ¬плив ≥нвестиц≥йних зм≥н на р≥вноважний ¬¬ѕ можна показати за допомогою граф≥к≥в (рис.1 ≥ 2).

≤з наведених граф≥к≥в випливаЇ, що р≥вноважний ¬¬ѕ маЇ м≥сце за умови, коли л≥н≥¤ —у¬ перетинаЇтьс¤ з б≥сектрисою (рис. 1), або коли л≥н≥¤ ≥нвестиц≥й перетинаЇ л≥н≥ю заощаджень (рис. 2). ѕеретин цих л≥н≥й у точц≥ “1 характеризуЇ початковий р≥вень р≥вноважного ¬¬ѕ, припустимо, що в конТюнктур≥ ≥нвестиц≥йного ринку в≥дбулис¤ спри¤тлив≥ зрушенн¤ ≥ зросла оч≥кувана в≥дсоткова ставка. –езультатом цього буде розширенн¤ попиту на ≥нвестиц≥њ, що обумовить зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥йних витрат ≥ сукупних витрат взагал≥.

Ќа рис. 1 так≥ зм≥ни в ≥нвестиц≥¤х викликають зм≥щенн¤ л≥н≥њ сукупних витрат угору в≥д початкового р≥вн¤ до —у¬3, а на рис. 2 Ц зм≥щенн¤ л≥н≥њ ¬≤1 до положенн¤ ¬≤3.  ≥нцевим результатом цих зм≥н Ї зростанн¤ р≥вноважного ¬¬ѕ в≥д ќ1 до ќ3.

ћоже мати м≥сце ≥ протилежна ситуац≥¤, коли оч≥кувана норма чистого прибутку зменшуЇтьс¤ або п≥двищуЇтьс¤ ставка в≥дсотка. ѕ≥дприЇмц≥ в≥дреагують на неспри¤тлив≥ зм≥ни в конТюнктур≥ ≥нвестиц≥йного ринку скороченн¤м запланованих витрат на ≥нвестиц≥њ. ¬ цьому випадку л≥н≥њ сукупних витрат та запланованих ≥нвестиц≥й (—у¬1 до —у¬2 ≥ ¬≤1 до ¬≤2), а р≥вноважний ¬¬ѕ зменшитьс¤ в≥д ќ1 до ќ2.

≈мп≥ричний анал≥з св≥дчить, що зростанню запланованих ≥нвестиц≥йних витрат на певну величину в≥дпов≥даЇ значно б≥льша величина зростанн¤ р≥вноважного ¬¬ѕ. “е ж саме, але в протилежному напр¤мку в≥дбуваЇтьс¤ ≥ при зменшенн≥ запланованих ≥нвестиц≥й.

«азначений характер залежност≥ м≥ж запланованими ≥нвестиц≥¤ми ≥ ¬¬ѕ називаЇтьс¤ ефектом мультипл≥катора, або просто мультипл≥катором.

ћультипл≥катор Ц це число, на ¤ке потр≥бно помножити зм≥ни в запланованих ≥нвестиц≥¤х, щоб визначити зм≥ни в сукупному обс¤з≥ виробництва.

¬перше дане пон¤тт¤ було введено в економ≥чну теор≥ю англ. економ≥стом  аном у 1931 роц≥.  ан в≥дм≥чав, що зб≥льшенн¤ державних витрат на громадськ≥ роботи призводить до мультипл≥кативного (у багато раз≥в б≥льшого) ефекту зайн¤тост≥. ƒал≥ дану теор≥ю розвив  ейнс.

≈коном≥чна сутн≥сть мультипл≥катора в теор≥њ  ейнса пол¤гаЇ в тому, що в≥н показуЇ залежн≥сть зм≥н доходу в≥д початковоњ зм≥ни запланованих ≥нвестиц≥й:

ћ≤ = D¬¬ѕ / D¬≤п, де ћ≤ - мультипл≥катор ≥нвестиц≥й, D¬¬ѕ - зм≥на ¬¬ѕ, D¬≤п Ц початкова зм≥на запланованих ≥нвестиц≥й, ¤ка викликаЇ прир≥ст ¬¬ѕ.

≈фект мультипл≥катора спираЇтьс¤ на три принципов≥ положенн¤:

ѕо-перше, витрати та одержанн¤ доход≥в Ц це дв≥ сторони кожноњ д≥ловоњ угоди. “ому будь-¤к≥ витрати створюють доходи адекватноњ величини, ¤к≥ розпод≥л¤ютьс¤ на споживанн¤ та заощадженн¤;

ѕо-друге, будь-¤ка зм≥на доходу обумовлюЇ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни в споживанн≥ та заощадженн≥, але сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж споживанн¤м ≥ заощадженн¤м збер≥гаЇтьс¤ незм≥нним;

ѕо-третЇ, споживанн¤, ¤ке випливаЇ ≥з доход≥в, одержаних на кожному попередньому етап≥ зд≥йсненн¤ д≥лових угод, перетворюЇтьс¤ у витрати дл¤ наступного етапу. ѕричому, величина цих витрат пост≥йно зменшуЇтьс¤ в м≥ру в≥ддаленн¤ кожного нового етапу в≥д початкового.

“аким чином, початков≥ зм≥ни ≥нвестиц≥йних витрат породжують неск≥нченних ланцюг вторинних споживчих витрат, ¤к≥ зменшуютьс¤ з кожним наступним циклом витрат, але у п≥дсумку багаторазово зм≥нюють ¬¬ѕ.

Ћог≥чне обгрунтуванн¤ ефекту мультипл≥катора краще навести на числовому приклад≥ за умов, коли вилученн¤ мають м≥сце лише у форм≥ заощаджень.

ѕрипустимо, що ≥нвестиц≥йний кл≥мат у крањн≥ спри¤Ї зростанню сукупних витрат (завд¤ки зростанню запланованих ≥нвестиц≥й) на 10 млрд. грн. “од≥, зг≥дно з першим розгл¤нутим вище положенн¤м, доход ≥нших субТЇкт≥в ринку також зросте на 10 млрд. грн. “обто на початковому етап≥ певн≥ витрати одних перетворились в адекватн≥ доходи ≥нших: D¬≤1 = D¬¬ѕ = 10 млрд. грн. ѕрипустимо, що гранична схильн≥сть до споживанн¤ (√——) дор≥внюЇ ¾, а гранична схильн≥сть до заощаджень (√—«) дор≥внюЇ ¼. “од≥, зг≥дно з другим положенн¤м ефекту мультипл≥катора, за умов будь-¤ких зм≥н доходу сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж споживанн¤м ≥ заощадженн¤м збережетьс¤ на р≥вн≥ ¾:¼. « урахуванн¤м цих умов ≥ третього положенн¤ ефекту мультипл≥катора складемо таблицю 1.

“абл. 1. ћультипл≥кативний вплив приросту ≥нвестиц≥й на прир≥ст доходу.

’оча ефект перших ≥ наступних витрат початкового приросту запланованих ≥нвестиц≥й з кожним черговим циклом витрат зменшуЇтьс¤, п≥дсумковий прир≥ст доходу становить 40 млрд. грн., за умови, що процес ≥де до останньоњ коп≥йки. “обто, в к≥нцевому п≥дсумку початковий прир≥ст запланованих ≥нвестиц≥й на 10 млрд. грн. в≥дпов≥дно призводить до зростанн¤ р≥вноважного ¬¬ѕ на 40 млрд. грн.

ќтже, мультипл≥катор ≥нвестиц≥й в цьому приклад≥ дор≥внюЇ:

ћ≤ = D¬¬ѕ / D¬≤п = 40/10 = 4.

јнал≥з даних таблиц≥ даЇ змогу зробити два висновки.

ѕерший висновок пол¤гаЇ у тому, що д≥¤ ефекту мультипл≥катора зак≥нчуЇтьс¤ тод≥, коли сума вс≥х заощаджень (10 млрд. грн.), ¤к≥ будуть спричинен≥ початковим зб≥льшенн¤м ≥нвестиц≥й (на 10 млрд. грн.), компенсуЇ цей початковий прир≥ст запланованих ≥нвестиц≥й. ≤ це не випадково. “≥льки так компенсуЇтьс¤ нер≥вновага в економ≥ц≥, спричинена зростанн¤м ≥нвестиц≥йних витрат. ” такому випадку доходи (D¬¬ѕ) мають зрости на 40 млрд. грн., щоб стимулювати додатков≥ заощадженн¤ на 10 млрд. грн. “обто доход маЇ зб≥льшитись у чотири рази пор≥вн¤но з початковим перевищенн¤м ≥нвестиц≥й над заощадженн¤ми, тому що заощадженн¤ становл¤ть ¼ частку доходу.

“аким чином, початков≥ ≥нвестиц≥њ у 10 млрд. грн. спричинили ланцюгову реакц≥ю вторинних споживчих витрат ≥ призвели до зростанн¤ ¬¬ѕ на 40 млрд. грн.

ƒругий висновок пол¤гаЇ у тому, що ≥снуЇ звТ¤зок м≥ж мультипл≥катором ≥ граничними схильност¤ми до споживанн¤ ≥ заощадженн¤. ƒол¤ приросту доходу, що спр¤мовуЇтьс¤ на заощадженн¤ (√—«), визначаЇ сумарний ефект в≥д посл≥довних цикл≥в витрат, ¤к≥ викликан≥ початковою зм≥ною доход≥в. ћультипл≥катор ≥ гранична схильн≥сть до заощаджень обернено залежн≥:

ћ≤=1/√—«.

«гадаЇмо також, що √——+√—«=1. «в≥дси: √—« = 1-√——, тод≥

ћ≤=1/ (1-√——).

« таблиц≥ 1 видно, що ћ≤=1/√—«=4.

ќтже, чим менша частка доходу, ¤ка заощаджуЇтьс¤, тим б≥льш≥ чергов≥ витрати в кожному д≥ловому цикл≥ ≥ б≥льший мультипл≥катор.

ѕочатково економ≥ка знаходилась в стан≥ р≥вноваги. якщо приватний сектор економ≥ки зб≥льшуЇ ≥нвестиц≥йн≥ витрати, то нов≥ зб≥льшен≥ ≥нвестиц≥њ перевищують р≥вноважн≥ заощадженн¤. ÷е означаЇ, що обс¤г ¬¬ѕ уже не Ї р≥вноважним. ¬иникаЇ питанн¤, на ск≥льки повинен зрости ¬¬ѕ, щоб р≥вновагу було в≥дновлено? ћабуть наст≥льки, щоб стимулювати додатков≥ заощадженн¤ дл¤ компенсац≥њ приросту ≥нвестиц≥й. “обто:

D¬¬ѕ=ћ≤*D¬≤п=(1/√—«)* D¬≤п.

ƒл¤ остаточних висновк≥в необх≥дно схематично показати д≥ю мультипл≥катора:

« схеми видно, що на кожному етап≥ угод витрати перетворюютьс¤ в р≥внозначну величину доход≥в. јле доходи на наступному етап≥ перетворюютьс¤ в зменшену величину витрат внасл≥док вилучень у форм≥ заощаджень. ќстанн≥й етап (п-й) настаЇ тод≥, коли дуже мала величина доходу не здатна перетворитис¤ у витрати. ≈тапи д≥лових угод

1 2 3 Ќазва: ћультипл≥катор ≥нвестиц≥й ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2437 прочитано)