јрх≥тектура > Ћьв≥в - у списку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини

Ћьв≥в - у списку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини

 ожне ≥сторичне м≥сто може похвалитис¤ своњми особливими легендами, арх≥тектурними пам'¤тками, ландшафтно-м≥стобуд≥вним ладом.  ожне з них маЇ також своњ особлив≥ дати, пов'¤зан≥ з найвидатн≥шими под≥¤ми м≥ського житт¤.

ƒалекого 1618 року в н≥мецькому м≥ст≥  ельн≥ вийшов друком черговий, шостий том виданн¤ "÷≥в≥татес ќрб≥с “еррарум" ("ќпис м≥ст св≥ту").  ниги були ≥н≥ц≥йован≥ видавничою сп≥лкою •еоріа Ѕрауна, —имона Ќовел¤нуса ≥ ‘ранца √оіенберіа. ÷ей багатотомник м≥стив ≥люстрован≥ описи найв≥дом≥ших тогочасних м≥ст. Ўостий том ц≥нний дл¤ нас передус≥м тим, що тут подано опис ≥ граф≥чну панораму Ћьвова (1). √равюру виконав ‘.√оіенбері, використавши малюнок арх≥текта-фортиф≥катора јврел≥о ѕассарот≥ (2), а короткий опис м≥ста склав льв≥в'¤нин …оан јльнпех (3). ћабуть, уже тод≥ не один читач, маючи змогу зап≥знатис¤ завд¤ки цьому виданню з дес¤тками Ївропейських м≥ст, звернув увагу на арх≥тектурну ун≥кальн≥сть Ћьвова, на його особливу композиц≥ю з неповторним силуетом бань церков, веж та дзв≥ниць. “ож можна твердити, що в 1618 роц≥ Ћьв≥в уперше д≥став Ївропейське визнанн¤, а це за тих час≥в, власне, дор≥внювало св≥товому визнанню.

„ерез 380 рок≥в Ћьв≥в удруге д≥став св≥тове визнанн¤, коли його в грудн≥ 1998 року в ¤понському м≥ст≥  ≥ото було внесено до —писку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини ёЌ≈— ќ (ўорлд √ер≥таюе Ћ≥ст) (4). Ѕез переб≥льшенн¤, це - визначна под≥¤ в нов≥тн≥й ≥стор≥њ Ћьвова.

≤сторичний арх≥тектурно-м≥стобуд≥вний комплекс центральноњ частини Ћьвова разом з горою ¬исокий «амок ≥ ансамблем собору св. ёра загальною площею близько 120 га значитьс¤ тепер у —писку п≥д реЇстрац≥йним є 865.

ќдночасно з нашим м≥стом на зас≥данн≥  ом≥тету всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ в  ≥ото —писок поповнивс¤ ще низкою ун≥кальних пам'¤ток ≥нших крањн (археолог≥чна зона античноњ “роњ (“уреччина); м≥сто-порт ’V≤≤ стол≥тт¤  арлскрона (Ўвец≥¤); комплекс Ќара - монументальн≥ рештки давньоњ ≥мператорськоњ столиц≥ V≤≤≤ стол≥тт¤ (япон≥¤); добре збережений ≥ в≥дреставрований ренесансний ансамбль середм≥ст¤ ”рб≥но (≤тал≥¤) та ≥н.) (5).

Ќин≥ в —писку нал≥чуЇтьс¤ близько 900 об'Їкт≥в. —еред них трохи б≥льш ¤к сто власне урбан≥стичних комплекс≥в - ≥сторичних м≥ст чи њхн≥х найвизначн≥ших д≥льниць. ѕор¤д з такими в≥домими об'Їктами, ¤к –им, ѕариж, ¬енец≥¤, ‘лоренц≥¤, ¬≥ченца та ≥нш≥ тепер буде й Ћьв≥в. ÷е друга украњнська позиц≥¤ в —писку (п≥сл¤ внесених ще наприк≥нц≥ 80-х рок≥в п≥д одним номером 337 собору св. —оф≥њ ≥ ансамблю буд≥вель  иЇво-ѕечерськоњ лаври).

“ож, ¤к бачимо, украњнська спадщина т≥льки починаЇ репрезентуватис¤ серед пам'¤ток всесв≥тнього значенн¤. “им часом, скаж≥мо, Ќ≥меччина чи ≤тал≥¤ мають у —писку вже понад два дес¤тки об'Їкт≥в. “≥льки за один 1997 р≥к такого статусу набули ш≥сть ≥тал≥йських об'Їкт≥в. Ў≥стьма об'Їктами була донедавна представлена сус≥дн¤ нам ѕольща (половина з них ≥сторичн≥ центри м≥ст - ¬аршави,  ракова, «амост¤). ј останн≥ми роками ѕольща п≥дготувала й подала до центру ¬сесв≥тньоњ спадщини документац≥ю на ще к≥лька об'Їкт≥в. ≤ в результат≥ 1997 року до —писку включено середньов≥чну частину “орун¤ й замковий комплекс ћальборка. ѕ≥зн≥ше запропоновано дл¤ оц≥нки експертами ще один комплекс з ѕольщ≥ -  альвар≥ю «ебжидовську. Ќа цьому тл≥ дуже актуальними нин≥ видаютьс¤ роботи з≥ складанн¤ документац≥њ дл¤ внесенн¤ наступних украњнських пам'¤ток до всесв≥тнього реЇстру.

ѕовертаючись до Ћьв≥вського комплексу, належить в≥дзначити два моменти. ѕерший, дос¤гнутий тут позитивний результат завд¤чуЇмо багатор≥чн≥й ентуз≥астичн≥й д≥¤льност≥ ¤к науковоњ громадськост≥, так ≥ м≥ськоњ управи. ≤де¤ внесенн¤ пам'¤ток ≥сторичного центру Ћьвова до —писку ёЌ≈— ќ, ¤ка була висловлена фах≥вц¤ми катедри реставрац≥њ та реконструкц≥њ арх≥тектурних комплекс≥в Ћьв≥вськоњ пол≥техн≥ки в 1992 - 1993 роках ≥ згодом обірунтована в численних прац¤х ≥ документах, врешт≥ зд≥йснилас¤.

ƒругий момент, ¤кий треба наголосити у зв'¤зку з ц≥Їю под≥Їю, - це те, що Ћьв≥в ¤к ≥сторичне м≥сто фактично д≥став новий м≥жнародний пам'¤ткоохоронний статус. ¬≥н передумовлюЇ дещо ≥ншу ор≥Їнтац≥ю розвитку м≥ста на майбутнЇ. ѕевна переор≥Їнтац≥¤, очевидно, поступово заторкне вс≥ сторони життЇд≥¤льност≥ м≥ста - в≥д пам'¤ткоохоронних норм до економ≥ки. « одного боку, цей новий статус даЇ Ћьвову нов≥ велик≥ шанси дл¤ поступу ≥ процв≥танн¤, а з другого - вимагаЇ великоњ прац≥. ¬же нин≥, не в≥дкладаючи, сл≥д науково опрацювати напр¤ми м≥ськоњ пол≥тики на найближч≥ роки й на дальшу перспективу.

ѕередус≥м потребуЇ певних зм≥н орган≥зац≥¤ пам'¤ткоохоронноњ д≥¤льност≥ й система управл≥нн¤ в центральному, ≥сторичному район≥ Ћьвова ¤к пам'¤тц≥ всесв≥тнього значенн¤. —хема, що д≥Ї в м≥ст≥ сьогодн≥, загалом життЇздатна, але за цих нових обставин вона маЇ бути реорган≥зована так, щоб повн≥стю забезпечувати вимоги правил ёЌ≈— ќ (6). —учасна практика охорони, реставрац≥њ й пристосуванн¤ пам'¤ток арх≥тектури в центральн≥й частин≥ Ћьвова, кр≥м позитивних приклад≥в (реставрац≥¤ будинку на вул. –уськ≥й, 2 (банк "Ћьв≥в"), аптеки "ѕ≥д золотим левом" на вул. √ородоцьк≥й, 27 (—ѕ "√едеон –≥хтер"), "•ранд-готелю", будинку на вул.  остюшка, 15 та ≥н.), на жаль, даЇ багато негативних (неправом≥рне знесенн¤ пам'¤тки арх≥тектури - будинку на площ≥ ј. ћ≥цкевича, 10 ≥ роз≥бранн¤ будинку-пам'¤тки на проспект≥ —вободи, 45; численн≥ випадки нев≥дпов≥дного пристосуванн¤ й ремонту партерних поверх≥в будинк≥в-пам'¤ток у середм≥ст≥ тощо). ќсобливою проблемою дл¤ ≥сторичноњ частини Ћьвова стало те, що проектн≥ роботи, реставрац≥ю ≥ буд≥вництво тут безконтрольно провад¤ть неспец≥ал≥зован≥ ф≥рми, ¤к≥ не мають на це в≥дпов≥дних дозвол≥в ≥ л≥ценз≥й. „асто документац≥¤ готуЇтьс¤ нефахово, до того ж не подаЇтьс¤ на погодженн¤ н≥ до м≥ських виконавчих орган≥в, н≥ до державних орган≥в охорони пам'¤ток. ј тим часом, ¤кщо звернутис¤ до "ƒиректив" ёЌ≈— ќ щодо пам'¤ток всесв≥тньоњ спадщини, то в них ¤краз на ч≥льне м≥сце поставлено справу забезпеченн¤ ц≥лковитого контролю за будь-¤кими роботами на таких пам'¤тках. —формульовано також вимогу повного документуванн¤ пам'¤тки з опрацюванн¤м в≥дпов≥дних проект≥в ≥ вказ≥вок про те, що ≥ ¤к належить виконувати на кожному об'Їкт≥ чи територ≥њ (пункти 4.2.2 - 4.2.4 "ƒиректив").

” к≥лькох ≥сторичних м≥стах ”крањни (ќдеса,  ам'¤нець-ѕод≥льський, ∆овква, „ерн≥вц≥) вже розроблено й застосовуютьс¤ спец≥альн≥ правила забудови й реставрац≥њ ≥сторичних та запов≥дних район≥в (7). ” Ћьвов≥ таких документ≥в ще не опрацьовано, хоч на потреб≥ њх уже давно наголошують науковц≥ й громадськ≥ пам'¤ткоохоронн≥ орган≥зац≥њ.

√оловною дом≥нантою розвитку Ћьвова нин≥ стаЇ його арх≥тектурно-м≥стобуд≥вна спадщина. “ому потр≥бно знайти нов≥ п≥дходи, ¤к≥ б уможливили з наукових позиц≥й збер≥гати, реставрувати й використовувати ун≥кальний арх≥тектурний комплекс ≥сторичного центру. Ќайактуальн≥ш≥ завданн¤ у виробленн≥ цих нових п≥дход≥в до м≥ста-пам'¤тки всесв≥тнього р≥вн¤, гадаю, так≥:

1. ¬досконаленн¤ правовоњ бази пам'¤ткоохорони, ув≥дпов≥дненн¤ њњ з м≥жнародними нормами. —л≥д пол≥пшити орган≥зац≥йну структуру пам'¤ткоохоронних орган≥в. ¬ажливо розробити й увести в д≥ю ѕравила збереженн¤, реставрац≥њ та використанн¤ пам'¤ток Ћьвова, про що вже йшлос¤.

2. ¬ивченн¤ ≥ публ≥кац≥¤ матер≥ал≥в про арх≥тектурну спадщину Ћьвова, повна ≥нвентаризац≥¤ њњ. ÷е завданн¤ передбачаЇ залученн¤ науковц≥в з ун≥верситетських заклад≥в, а також виконанн¤ спец≥альних наукових програм ≥ проект≥в.

3. ќпрацюванн¤ на основ≥ повноњ ≥нвентаризац≥њ спадщини ѕрограми регенерац≥њ центральноњ ≥сторичноњ частини м≥ста. “реба переор≥Їнтувати тепер≥шню пол≥тику створенн¤ "зон реконструкц≥њ" на пол≥тику реставрац≥йного спр¤муванн¤, що мислить собою створенн¤ зони регенерац≥њ ≥сторичного арх≥тектурно-м≥стобуд≥вного комплексу центру Ћьвова (у межах територ≥њ, внесеноњ до —писку, або й ширше), ¤к цього вимагають правила ≥ рекомендац≥њ ёЌ≈— ќ та, зрештою, ≥ наш≥ м≥стобуд≥вн≥ норми (8) дл¤ запов≥дних територ≥й. «д≥йснивши ц≥ перш≥ заходи, можна буде наблизитись до вимог, що њх ёЌ≈— ќ ставить до об'Їкт≥в всесв≥тньоњ спадщини й до методики проведенн¤ роб≥т на комплексах такоњ вартост≥.

1	2

Ќазва: Ћьв≥в - у списку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1403 прочитано)