јрх≥тектура > Ћьв≥в - у списку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини

Ћьвову тут доведетьс¤ надолужувати прога¤не. «гадаймо, що за кордоном роботи з регенерац≥њ ≥сторичних центр≥в у м≥стах такого рангу, ¤к Ћьв≥в, розпочат≥ ще в 60 - 80-х роках. —каж≥мо, програму реставрац≥њ ≥сторичного ¤дра  ракова ур¤д затвердив у 1961 роц≥, а в 1976 роц≥ - комплексну програму регенерац≥њ середм≥ст¤. ƒотепер цю останню програму в основному вже зд≥йснено9. “алл≥нн (≈стон≥¤) у 1980 роц≥ отримав спец≥альну прем≥ю "«олоте ¤блуко" ™вропи за виконаний, починаючи в≥д 1970 року, комплекс роб≥т з регенерац≥њ середм≥ст¤. ” –из≥ (Ћатв≥¤) проект регенерац≥њ територ≥њ —тароњ –иги ур¤дово затверджений ще в 1983 роц≥м (10). ” кожному з цих м≥ст, завд¤ки на¤вност≥ науковоњ "програми регенерац≥њ" ≥ ц≥леспр¤мован≥й пол≥тиц≥ щодо вт≥ленн¤ њњ, вдалос¤ дос¤гти комплексност≥ реставрац≥йних роб≥т ≥ в≥дродити в такий спос≥б велик≥ ≥сторичн≥ д≥льниц≥. ”  раков≥ в 60-90-х роках в≥дреставровано в середм≥ст≥ б≥льш ¤к 400 будинк≥в. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ у Ћьвов≥ в≥д 1975 року, коли утворено державний ≥сторико-арх≥тектурний запов≥дник, по 1995 р≥к в≥дреставровано лише близько 40 буд≥вель.

4. –озробленн¤ програми ≥нвестуванн¤ регенерац≥њ ≥сторичного ¤дра Ћьвова, оск≥льки в нових сусп≥льно-економ≥чних умовах особливоњ уваги потребуЇ саме справа залученн¤ кошт≥в (у тому числ≥ закордонних). Ѕ≥льш≥сть м≥ст, давн≥ше внесених до —писку всесв≥тньоњ спадщини, значну частину кошт≥в дл¤ реставрац≥њ здобувають в≥д туристичноњ д≥¤льност≥. ” ц≥й д≥л¤нц≥ - використанн¤ ≥сторичних м≥ст ¤к об'Їкт≥в туризму й культурноњ ≥ндустр≥њ - нагромаджений ≥ закр≥плений у документах ёЌ≈— ќ великий м≥жнародний досв≥д, з ¤ким варто ознайомитись ≥ використати у Ћьвов≥. «окрема в згаданих "ƒирективах" ёЌ≈— ќ визначено основн≥ ц≥л≥ початковоњ стад≥њ роб≥т на пам'¤тках всесв≥тньоњ спадщини:

1. ”св≥домленн¤ особами, що мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ територ≥ю пам'¤тки всесв≥тньоњ спадщини й окрем≥ об'Їкти њњ, ¤к≥ ц≥нност≥ там охорон¤ютьс¤ ≥ ¤к саме вони повинн≥ збер≥гатис¤; ц≥ ц≥нност≥ повинн≥ бути неодм≥нно задокументован≥.

2. —кладенн¤ особливих "ѕравил" щодо засад д≥¤льност≥ на пам'¤тц≥ в≥дпов≥дно до за¤вленого ступен¤ ц≥нност≥ њњ.

3. ѕроведенн¤ повноњ ≥нвентаризац≥њ вс≥х культурних ц≥нностей у межах територ≥њ всесв≥тньоњ спадщини.

4. ќрган≥зац≥¤ регул¤рних ≥нспекц≥й пам'¤тки та окремих об'Їкт≥в њњ з допомогою фах≥вц≥в з в≥дпов≥дною квал≥ф≥кац≥Їю ≥ досв≥дом; публ≥кац≥¤ оф≥ц≥йних зв≥т≥в таких ≥нспекц≥й.

5. ќпрацюванн¤ загального стратег≥чного плану управл≥нн¤ пам'¤ткою, що включаЇ загальн≥ й пр≥оритетн≥ обс¤ги реставрац≥йних роб≥т; конкретизац≥¤ цього плану в р≥чних програмах.

6. ¬рахуванн¤ у вс≥й д≥¤льност≥ на пам'¤тц≥ засад етики реставрац≥њ, а також м≥жнародних норм ≥ рекомендац≥й, опрацьованих ёЌ≈— ќ дл¤ пам'¤ток всесв≥тньоњ спадщини (11).

” "ƒирективах" також вказуЇтьс¤ на доц≥льн≥сть опрацюванн¤ довготерм≥новоњ (в≥д 5 до 30-ти рок≥в ≥ б≥льше)  онцепц≥њ д≥¤льност≥ на об'Їкт≥ всесв≥тньоњ спадщини та план≥в меншоњ тривалост≥ - на 3 - 5 рок≥в ≥ однор≥чних.

як, бачимо, ус≥ перел≥чен≥ ш≥сть основних завдань - актуальн≥ дл¤ Ћьвова. ¬≥римо, що на¤вн≥сть у м≥ст≥ великоњ к≥лькост≥ квал≥ф≥кованих науковц≥в ≥ реставратор≥в дасть змогу поступово розв'¤зати орган≥зац≥йн≥, правов≥, методичн≥ й практичн≥ питанн¤ розвитку м≥ста ¤к об'Їкта всесв≥тньоњ спадщини, хоч нин≥ мусимо констатувати - ситуац≥¤ тут з погл¤ду збереженн¤ арх≥тектурних пам'¤ток не найкраща.

1	2

Ќазва: Ћьв≥в - у списку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1403 прочитано)