ћакроеконом≥ка > “оварно-ринкова та економ≥чна р≥вновага

“оварно-ринкова та економ≥чна р≥вновага

ѕлан.

1. ≈коном≥чний кругооб≥г в умовах ринку.

2. —укупний попит.

3. —укупна пропозиц≥¤.

1. ” зм≥шан≥й економ≥ц≥ головну координуючу роль виконуЇ ринок. –инок встановлюЇ ц≥ни та розпод≥л¤Ї обмежен≥ економ≥чн≥ ресурси зг≥дно з платоспроможними потребами економ≥чних субТЇкт≥в.

÷ентральне м≥сце в ринков≥й систем≥ займають два види ринку: ринок продукт≥в ≥ ринок ресурс≥в. –инок продукт≥в Ц це ринок, на ¤кому домогосподарства купують вироблен≥ п≥дприЇмствами товари та послуги. –инок ресурс≥в Ц це ринок, на ¤кому п≥дприЇмства купують у домогосподарств ресурси, необх≥дн≥ њм дл¤ виробництва: робочу силу, кап≥тал ≥ природн≥ ресурси.

„ерез ринок ресурс≥в ≥ продукт≥в домашн≥ господарства взаЇмод≥ють м≥ж собою. ¬ процес≥ њхньоњ взаЇмод≥њ в≥дбуваЇтьс¤ економ≥чний кругооб≥г, внасл≥док ¤кого в економ≥ц≥ визначаЇтьс¤ обс¤г ≥ структура виробництва, а м≥ж окремими ринками дос¤гаЇтьс¤ р≥вновага. ћодель економ≥чного кругооб≥гу в умовах чистого ринку ми розгл¤дали ран≥ше.

¬ св≥тов≥й практиц≥ не ≥снуЇ чистого ринку, а Ї зм≥шана економ≥ка, в ¤к≥й пор¤д ≥з субЇктами приватного сектора економ≥ки велику координуючу роль виконуЇ держава (схема 1).

ѕо-перше, в≥н зд≥йснюЇ на в≥дпов≥дних ринках державн≥ закупки ресурс≥в та продукт≥в ≥ внасл≥док цього несе в≥дпов≥дн≥ витрати, ¤к≥ впливають на сукупн≥ витрати економ≥ки.

ѕо-друге, ур¤д надаЇ домогосподарствам ≥ п≥дприЇмствам колективн≥ (сусп≥льн≥) блага, повТ¤зан≥ ≥з утриманн¤м бюджетноњ сфери (осв≥ти, науки, культури, медицини, нац≥ональноњ арм≥њ, м≥л≥ц≥њ тощо).

ѕо-третЇ, дл¤ зд≥йсненн¤ своњх витрат ур¤д формуЇ державн≥ доходи за рахунок збиранн¤ податк≥в.

¬ дан≥й модел≥ доходи ур¤ду показан≥ за допомогою поток≥в чистих податк≥в, оск≥льки лише вони характеризують д≥йсну величину доход≥в, ¤к≥ ур¤д може використати дл¤ закуп≥вл≥ ресурс≥в та продукт≥в на в≥дпов≥дних ринках.

Ќаведена модель показуЇ, ¤к ур¤д може впливати на параметри економ≥чноњ р≥вноваги:

ѕо-перше, зм≥нюючи обс¤г державних закупок товар≥в та послуг, ур¤д маЇ можлив≥сть адекватно впливати на сукупний попит економ≥ки ≥, ¤к результат, на обс¤ги виробництва.

ѕо-друге, ур¤д може впливати на попит приватного сектора економ≥ки через величину чистих податк≥в. «м≥нюючи р≥вень оподаткуванн¤ або величину трансфертних платеж≥в, ур¤д може зменшувати або зб≥льшувати доходи субТЇкт≥в цього сектора, в≥д ¤ких залежить њхн≥й попит.

ƒана модель Ї моделлю закритоњ економ≥ки Ц такоњ, ¤ка не маЇ звТ¤зк≥в ≥з св≥товим господарством. ¬ д≥йсност≥ економ≥ка будь-¤коњ крањни Ї в≥дкритою.

2. —укупний попит (—ѕо) Ц реальний обс¤г нац≥онального продукту, ¤кий економ≥ка маЇ нам≥р закупити з метою задоволенн¤ своњх платоспроможних потреб. ” грошов≥й (ном≥нальн≥й) форм≥ —ѕо визначаЇтьс¤ сукупними витратами економ≥ки на закуп≥влю товар≥в та послуг, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з споживчих витрат, валових ≥нвестиц≥й, державних закупок ≥ чистого експорту. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж сукупними витратами ≥ сукупним попитом можна виразити формулою:

—ѕо * ÷ = —¬ + ¬≤ + ƒ« + „≈, де ÷ Ц середн¤ ц≥на на товари ≥ послуги.

—укупний попит знаходитьс¤ в обернен≥й залежност≥ в≥д ц≥ни. ” звТ¤зку ≥з цим на граф≥ку крива сукупного попиту набуваЇ вигл¤ду негативно похилоњ л≥н≥њ (рис. 1).

«а своЇю формулою крива сукупного попиту аналог≥чна крив≥й однотоварного попиту, тобто попиту на окрем≥ види товар≥в (хл≥б, цукор, вуг≥лл¤ тощо).

ћ≥ж сукупним попитом ≥ ц≥ною нац≥онального продукту ≥снуЇ опосередкована залежн≥сть, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ через три фактори:

ефект в≥дсотковоњ ставки (при зростанн≥ ц≥н покупц¤м товар≥в та послуг потр≥бно б≥льше грошей дл¤ оплати угод. ќтже, зростаЇ попит на грош≥, що при незм≥нн≥й грошов≥й мас≥ викликаЇ п≥двищенн¤ њх ц≥ни, тобто в≥дсотковоњ ставки. ¬насл≥док цього, сукупний попит зменшуЇтьс¤ за рахунок попиту на ц≥ товари, дл¤ куп≥вл≥ ¤ких потр≥бно брати грош≥ в кредит. ÷е стосуЇтьс¤ в першу чергу ≥нвестиц≥йних товар≥в, а також високоварт≥сних товар≥в споживчого призначенн¤, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ переважно товари довгострокового використанн¤ (легков≥ автомоб≥л≥, квартири тощо);

ефект багатства (при зростанн≥ ц≥н реальна варт≥сть, тобто куп≥вельна спроможн≥сть, накопичених ф≥нансових актив≥в ≥з ф≥ксованим доходом (обл≥гац≥њ, строков≥ депозити тощо), що знаход¤тьс¤ у населенн¤, зменшуютьс¤. ¬ такому випадку власники ф≥нансових актив≥в стають реально б≥дн≥шими, що скорочуЇ њхн≥й попит. ≤ навпаки, за умов зниженн¤ ц≥н реальна варт≥сть ф≥нансових актив≥в зб≥льшуЇтьс¤, що п≥двищуЇ попит з боку њхн≥х власник≥в);

ефект чистого експорту (про¤вл¤Їтьс¤, коли ц≥ни на в≥тчизн¤н≥ товари зростають або зменшуютьс¤ пор≥вн¤но з ц≥нами на ≥ноземн≥ товари. якщо внутр≥шн≥ ц≥ни п≥дн≥маютьс¤ стосовно ц≥н за кордоном, то покупц≥ почнуть в≥ддавати перевагу ≥мпортним товарам, що викличе зб≥льшенн¤ ≥мпорту. ј ≥ноземц≥ почнуть менше купувати в≥тчизн¤них товар≥в, що викличе зменшенн¤ експорту. ¬насл≥док зб≥льшенн¤ ≥мпорту та зменшенн¤ експорту скорочуЇтьс¤ чистий експорт у склад≥ сукупного попиту).

–озгл¤нут≥ вище фактори Ї ц≥новими факторами сукупного попиту, ¤к≥ опосередковано реал≥зують обернену залежн≥сть сукупного попиту в≥д ц≥ни.

 р≥м ц≥ни на сукупний попит впливаЇ безл≥ч ≥нших, нец≥нових, фактор≥в. ƒо основних можна в≥днести:

- оч≥куванн¤; - зм≥ни в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ держави; - зм≥ни в св≥тов≥й економ≥ц≥.

3. —укупна пропозиц≥¤ (—ѕр) Ц це такий реальний обс¤г нац≥онального продукту, ¤кий економ≥ка пропонуЇ дл¤ продажу з метою отриманн¤ прибутку. ѕотенц≥йна величина сукупноњ пропозиц≥њ залежить в≥д запасу кап≥талу та технолог≥чного р≥вн¤ виробництва. ¬ межах потенц≥йноњ величини сукупна пропозиц≥¤ Ї функц≥Їю товарних ц≥н та середн≥х витрат (—е¬), тобто витрат на виробництво одиниц≥ товару:

—ѕр = f (÷; —е¬)

Ќаведена функц≥¤ св≥дчить про те, що на сукупну пропозиц≥ю впливають два види фактор≥в: ц≥на ≥ нец≥нов≥ фактори, вплив ¤ких опосередковуЇтьс¤ через середн≥ витрати.

” макроеконом≥чн≥й науц≥ немаЇ Їдиноњ думки стосовно форми звТ¤зку м≥ж ц≥ною ≥ сукупною пропозиц≥Їю. ¬ залежност≥ в≥д того, ¤к ц≥ни впливають на сукупну пропозиц≥ю, ≥снують дв≥ модел≥: класична ≥ кейнс≥анська. –озб≥жност≥ м≥ж цими модел¤ми випливають ≥з р≥зних у¤влень прихильник≥в стосовно гнучкост≥ ц≥н ≥ зарплати.

≤сторично першою була класична модель, фундаментальним положенн¤м ¤коњ Ї те, що економ≥ка пост≥йно т¤ж≥Ї до потенц≥йного р≥вн¤ виробництва, ¤кий визначаЇ межу виробничих можливостей економ≥ки. ” верхн≥й точц≥ економ≥чного циклу економ≥ка, зг≥дно з класичною моделлю, може дещо перевищувати межу виробничих можливостей; в пер≥од пад≥нн¤ вона, навпаки, дос¤гаЇ параметр≥в, величина ¤ких набагато менша в≥д меж≥ њњ виробничих можливостей. јле вс≥ ц≥ коливанн¤ Ї тимчасовими. –инок волод≥Ї механ≥змом швидко повертати економ≥ку до потенц≥йного р≥вн¤ виробництва. √оловним механ≥змом, ¤кий виконуЇ цю роль, Ї механ≥зм гнучких ц≥н ≥ зарплати.

√раф≥чно класичну модель сукупноњ пропозиц≥њ можна представити на приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту.

як видно з рис. 2 особлив≥стю граф≥ка класичноњ модел≥ Ї те, що в н≥й крива —ѕр маЇ форму вертикальноњ л≥н≥њ, ¤ка бере св≥й початок у точц≥ потенц≥йного ¬¬ѕ, тобто точц≥ ќп. «а цих умов будь-¤ка зм≥на сукупного попиту не впливаЇ на виробництво, а викликаЇ лише зм≥ну ц≥н. ” нашому приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту викликаЇ зниженн¤ ц≥н.

«г≥дно з лог≥кою класичноњ модел≥, пад≥нн¤ сукупного попиту в≥дносно потенц≥йного ¬¬ѕ миттЇво породжуЇ два насл≥дки. « одного боку, на товарному ринку знижуютьс¤ ц≥ни. ѕри незм≥нн≥й зарплат≥ це повинно було б зменшити прибутков≥сть виробництва ≥ стимулювати п≥дприЇмц≥в до скороченн¤ сукупноњ пропозиц≥њ. јле цього не в≥дбудетьс¤, оск≥льки, з ≥ншого боку, пад≥нн¤ сукупного попиту одночасно викликаЇ адекватне скороченн¤ попиту на ринку прац≥ (ѕо) ≥ зменшенн¤ ном≥нальноњ зарплати («ѕн). «а цих умов адекватно зменшуютьс¤ середн≥ витрати, а прибутков≥сть виробництва не зм≥нитьс¤. “ому у п≥дприЇмц≥в не виникаЇ мотивац≥њ до скороченн¤ сукупноњ

1	2

Ќазва: “оварно-ринкова та економ≥чна р≥вновага
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1214 прочитано)