ћакроеконом≥ка > “оварно-ринкова та економ≥чна р≥вновага
ласична модель вступаЇ у суперечлив≥сть ≥з реальною економ≥кою, ¤ка св≥дчить що фактичний ¬¬ѕ досить часто ≥ на тривалий пер≥од може в≥дхил¤тис¤ в≥д потенц≥йного ¬¬ѕ. ќтже, в д≥йсност≥ ринковий механ≥зм нездатний миттЇво в≥дновлювати сукупну пропозиц≥ю на р≥вн≥ повноњ зайн¤тост≥. ƒл¤ цього потр≥бний певний час. ќтже, класична модель —ѕр Ц модель дл¤ ƒѕ. ейнс≥анська модель —ѕр виникла на грунт≥ конструктивноњ критики класичноњ модел≥. ейнс≥анська модель маЇ дек≥лька р≥зновидностей. ќдин ≥з њњ вар≥ант≥в, ¤кий називаЇтьс¤ крайн≥м випадком, пол¤гаЇ в тому, що сусп≥льн≥ фактори зм≥шаноњ економ≥ки стримують в ѕ ц≥ни ≥ зарплату в≥д миттЇвого реагуванн¤ на —ѕо. ÷е означаЇ що в так≥й модел≥ ¤к ц≥ни, так ≥ зарплата Ї негнучкими. ќск≥льки ц≥ни стаб≥льн≥, то внасл≥док цього крива —ѕр приймаЇ вигл¤д горизонтальноњ л≥н≥њ. «г≥дно з кейнс≥анською моделлю зарплата зм≥нюЇтьс¤ не так легко ≥ швидко, ¤к це у¤вл¤ють прихильники класичноњ модел≥. Ќегнучк≥сть зарплати кейнс≥анц≥ по¤снюють ≥снуванн¤м сусп≥льних фактор≥в (тобто, це колективн≥ угоди м≥ж профсп≥лками ≥ п≥дприЇмц¤ми, ¤кими передбачаЇтьс¤ незм≥нн≥сть зарплати прот¤гом терм≥ну д≥њ цих угод; також цьому спри¤Ї закон про м≥н≥мальну зарплату). јле незважаючи на негнучк≥сть зарплати п≥дприЇмц≥ все ж будуть змушен≥ зм≥нювати ц≥ни зг≥дно з≥ зм≥ною сукупного попиту. ÷е по¤снюЇтьс¤ ефектом конкуренц≥њ. “ак, в умовах пад≥нн¤ сукупного попиту конкуренц≥¤, що зростаЇ м≥ж виробниками товар≥в, примусить њх знижувати ц≥ни з метою уникненн¤ затоварюванн¤. ¬ умовах зростанн¤ сукупного попиту конкуренц≥¤ м≥ж покупц¤ми викличе зростанн¤ товарних ц≥н. ¬ умовах р≥зного р≥вн¤ зайн¤тост≥ суттЇв≥сть ц≥нових зм≥н буде р≥зною, що впливаЇ на форму кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ. | | | | | | | | | √раф≥чно кейнс≥анську модель —ѕр можна представити на приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту. Ќаведений алгоритм св≥дчить, що м≥ж ц≥ною ≥ сукупною пропозиц≥Їю спостер≥гаЇтьс¤ пр¤ма залежн≥сть: зниженн¤ ц≥ни зменшуЇ сукупну пропозиц≥ю. “ому крива —ѕр приймаЇ вигл¤д позитивно похилоњ л≥н≥њ (рис.3). Ќегнучк≥сть зарплати ¤ка лежить в основ≥ кейнс≥анськоњ модел≥ сукупноњ пропозиц≥њ, породжуЇ певн≥ висновки. ѕерший Ц в умовах пад≥нн¤ сукупного попиту сукупна пропозиц≥¤ ≥ реальний ¬¬ѕ опускаютьс¤ нижче потенц≥йного р≥вн¤ з одночасним зниженн¤м ц≥н. ƒругий Ц до тих п≥р, поки ном≥нальна зарплата не зменшитьс¤ адекватно пад≥нню сукупного попиту ≥ зниженню товарних ц≥н сукупна пропозиц≥¤ не зб≥льшитьс¤ ≥ тому реальний ¬¬ѕ не повернетьс¤ до потенц≥йного р≥вн¤, а економ≥ка буде депресувати в цьому стан≥ тривалий час. “рет≥й Ц вивести економ≥ку ≥з стану депрес≥њ може лише держава. «астосовуючи ф≥скальн≥ та монетарн≥ заходи, вона може стимулювати сукупний попит ≥ завд¤ки цьому прискорити в≥дновленн¤ виробництва на потенц≥йному р≥вн≥. ¬ умовах повноњ зайн¤тост≥ або близьких до нењ економ≥ка функц≥онуЇ на меж≥ своњх виробничих можливостей. “ому в ѕ виробництво зб≥льшитис¤ не може або зб≥льшитьс¤ несуттЇво. ќсновним насл≥дком зб≥льшенн¤ сукупного попиту може бути лише зростанн¤ ц≥н. Ќегнучк≥сть зарплати Ц ¤вище ѕ. « часом терм≥н д≥њ сусп≥льних фактор≥в, ¤к≥ стримують зарплату в≥д реакц≥њ на товарн≥ ц≥ни, зак≥нчуЇтьс¤. «арплата пристосовуЇтьс¤ до нових ц≥н, ≥ тод≥ под≥њ в економ≥ц≥ розгортаютьс¤ зг≥дно з класичною моделлю сукупноњ пропозиц≥њ. ќтже, кейнс≥анська модель адекватно в≥дображаЇ реальну економ≥ку в ѕ. ÷е означаЇ, що короткострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ маЇ вигл¤д позитивно похилоњ л≥н≥њ (рис. 3). ¬≥дзначимо, що кр≥м ц≥ни сукупна пропозиц≥¤ залежить також ≥ в≥д нец≥нових фактор≥в. як видно з рис. 2 ≥ 3 зм≥на сукупноњ пропозиц≥њ п≥д впливом ц≥н в≥дображаЇтьс¤ на граф≥ку за допомогою перем≥щенн¤ точки реального виробництва вздовж нерухомоњ кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ. ƒо основних нец≥нових фактор≥в сукупноњ пропозиц≥њ в≥днос¤тьс¤: зм≥ни ц≥н на ресурси; зм≥ни в продуктивност≥ ресурс≥в; зм≥ни податк≥в з п≥дприЇмств та субсид≥й. ”с≥ нец≥нов≥ фактори мають одну загальну рису: коли вони зм≥нюютьс¤, то внасл≥док цього зм≥нюютьс¤ середн≥ витрати. ћ≥ж середн≥ми витратами ≥ сукупною пропозиц≥Їю д≥Ї обернена залежн≥сть. оли нец≥нов≥ фактори зменшують середн≥ витрати, сукупна пропозиц≥¤ зб≥льшуЇтьс¤, а њњ крива зм≥щуЇтьс¤ вправо. ≤ навпаки, ¤кщо вони зб≥льшують середн≥ витрати, сукупна пропозиц≥¤ зменшуЇтьс¤, а њњ крива зм≥щуЇтьс¤ вл≥во. Ћ≥тература: Ѕудаговська —., ≥л≥Ївич ќ. та ≥н. Ућ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ. .: УќсновиФ. 1998 с. 261-281. ом≥сарук ћ.ѕ. Ућакроеконом≥ка: курс лекц≥йФ. оломи¤ - 1999 с. 84-92. ћакконел, Ѕрю. УЁкономикс: принципы, проблемы и политика: ¬ 2 т.: ѕер. с англ. ≤≤-го изд.. Ц ћ.: –еспублика, 1992. ѕавловський ћ. Ућакроеконом≥ка перех≥дного пер≥одуФ. .: У“ехн≥каФ. 1999. —авченко ј. та ≥н. Ућакроеконом≥каФ. .: УЋиб≥дьФ. 1999 с. 98-114.
Ќазва: “оварно-ринкова та економ≥чна р≥вновага ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1214 прочитано) |