Ѕ≥олог≥¤ > Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси ”крањни

Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси ”крањни

”крањна належить до крањн з дуже великими обс¤гами та високою ≥нтенсивн≥стю використанн¤ р≥зноман≥тних природних ресурс≥в. ÷ьому спри¤Ї ¤к на¤вн≥сть њх значних багатств, добра господар≠ська освоЇн≥сть та доступн≥сть територ≥њ, зростаюч≥ потреби в цих ресурсах, спри¤тлив≥ умови дл¤ њх експлуатац≥њ. ѕо-перше, за питомими (на 1 чол. на 1 km2) масштабами та ≥нтенсивн≥стю вико≠ристанн¤ ресурс≥в, ”крањна випере≠джуЇ вс≥ розвинут≥ крањни св≥ту ≥, безперечно, зай≠маЇ перше м≥сце в ™вроп≥. ѕо-друге, велик≥ обс¤ги виробництва та ≥нтенсивне використанн¤ ресурс≥в визначили спец≥ал≥зац≥ю економ≥ки, ¤ка харак≠теризуЇтьс¤ високими масштабами споживанн¤.

ќстанн≥м часом дедал≥ активн≥ша роль у вир≥≠шенн≥ природоохоронних проблем в≥дводитьс¤ вивченню громадськоњ думки; суттЇво розширю≠ютьс¤ права й можливост≥ м≥сцевих орган≥в вла≠ди. ≤ головне, вид≥л¤Їтьс¤ щораз б≥льше кошт≥в на орган≥зац≥ю рац≥онального використанн¤ ≥ на≠лежну охорону водних, земельних, л≥сових ресур≠с≥в, на забезпеченн¤ чистоти атмосферного пов≥т≠р¤. якщо кап≥тальн≥ вкладенн¤ на ц≥ заходи у 1973Ч1975 роках (з 1973 p. почала друкуватис¤ в≥дпов≥дна статистика) становили 917 млн. крб., 1976Ч1980 Ч 1169 млн. крб., то у 1981Ч1985 ро≠ках Ч 1864 млн. крб. ” 1989 p. вони дос¤гли 510 млн. крб. «агальна сума ус≥х витрат на охорону й рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в (включаючи витрати на л≥сове господарство) ста≠новила за 1981Ч1989 pp. 14,8 млрд. крб., у тому числ≥ за 1989 p. Ч 2,1 млрд. крб. « ц≥Їњ суми 1,5 млрд. крб. йшло на утриманн¤ та експлуатац≥ю природоохоронних споруд ≥ установок, 510 млн. крб. на державн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤, 136 млн. крб. на л≥сове господарство, рац≥ональне використанн¤-земельних ресурс≥в.

ќсобливоњ гостроти й актуальност≥ набуваЇ в ”к≠рањн≥ охорона водних ресурс≥в. Ќа ц≥ потреби у республ≥ц≥ витрачаЇтьс¤ близько 60 % ус≥х держав≠них кап≥тальних вкладень, що вид≥л¤ютьс¤ на охо≠рону навколишнього середовища (у 1989 p. Ч 323 млн. крб.). …детьс¤, зокрема, про ф≥нансов≥ й ма≠тер≥альн≥ ресурси, що надход¤ть на охорону дуже забруднених вод „орного та јзовського мор≥в, збереженн¤ й пол≥пшенн¤ стану малих р≥к ≥ во≠дойм. Ќеобх≥дне п≥двищенн¤ ефективност≥ очис≠них споруд ≥ установок, б≥льш широке викорис≠танн¤ дл¤ зрошуванн¤ та ≥нших ц≥лей очищених ≥ рудникових вод. Ќер≥вном≥рн≥сть розм≥щенн¤ вод≠них ресурс≥в по територ≥њ республ≥ки та зростаю≠чий њх деф≥цит, найб≥льш гострий у п≥вденних та центральних област¤х, потребуЇ негайного запро≠вадженн¤ водозбер≥гаючих технолог≥й, орган≥за≠ц≥њ безст≥чних виробництв, економного витрачан≠н¤ води дл¤ зрошенн¤, а також в комунальному господарств≥, побут≥.

јктуальною Ї проблема рац≥онального викорис≠танн¤ св≥жоњ води, зокрема пол≥пшенн¤ структури њњ споживанн¤. ќстанн≥м часом обс¤г виробництва св≥жоњ води становить близько 30 млрд. м за р≥к. ќсновна њњ к≥льк≥сть (56 % у 1989 p.) йде на вироб≠нич≥ потреби (без с≥льського господарства), дл¤ зрошенн¤, обводненн¤ та с≥льськогосподарського постачанн¤ (29 %) ≥ на господарсько-питн≥ потре≠би (15 %). ѕриродоохоронн≥ заходи передба≠чають скороченн¤ втрат води, рац≥онал≥зац≥ю водопостачанн¤, насамперед при зрошенн≥, ширше впровадженн¤ систем оборотного ≥ посл≥довного використанн¤ води, буд≥вництва ≥ введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в по очищенню ст≥чних вод. Ќайб≥льше св≥≠жоњ води споживаЇтьс¤ в «апор≥зьк≥й (4,5 млрд. м3), ƒн≥пропетровськ≥й (3,7), ƒонецьк≥й (3,4) обл.;  римськ≥й (2,6),  ињвськ≥й (без  иЇ≠ваЧ2,2), ’ерсонськ≥й (1,9 млн. м3).

ќстанн≥м часом вжито певних заход≥в, спр¤≠мованих на пол≥пшенн¤ водоочищенн¤: за роки одинадц¤тоњ п'¤тир≥чки в ц≥лому по ”крањн≥ ски≠данн¤ забруднених сток≥в скоротилос¤ майже вдв≥ч≥; знижувалос¤ воно ≥ в роки дванадц¤тоњ п'¤≠тир≥чки. ќднак проблема ще .далека в≥д вир≥шен≠н¤: де¤к≥ п≥дприЇмства, особливо чорноњ металур≠г≥њ, х≥м≥њ та нафтох≥м≥њ, вуг≥льноњ, харчовоњ та ≥н≠ших галузей промисловост≥ певну частину вико≠ристаноњ води не очищають.

—творенн¤ запов≥дних територ≥й, збереженн¤ генофонду планети мають важливе значенн¤ дл¤ охорони природних ландшафт≥в. ” св≥≠т≥ нараховуЇтьс¤ понад - 2600 великих запов≥дних територ≥й, загаль≠ною площею понад 4 млн. км2 (3% суш≥ планети). «а останн≥ роки в ”крањн≥ сформовано ц≥лу мережу при≠родно-запов≥дних територ≥й (5350 територ≥й ≥ об'Їкт≥в) зага≠льною площею понад 1,1 млн. га, ¤ка значно зб≥льшилас¤ пор≥вн¤но з минулим, але все одно становить всього близь≠ко 2% територ≥њ ”крањни, що неприпустимо з еколог≥чноњ точки зору.

ѕочавс¤ пер≥од формуванн¤ нових природно-запов≥дних те≠ритор≥й, досл≥джуЇтьс¤ њх сучасний еколог≥чний стан, можливо≠ст≥, вивчаютьс¤ соц≥ально-еколог≥чн≥ аспекти.

«а функц≥ональними особливост¤ми територ≥њ под≥л¤ютьс¤ на: природн≥ нац≥ональн≥ парки, запов≥дники, заказники, пам'¤тники природи, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоо≠лог≥чн≥ парки, парки - пам'¤тники садово-паркового мистецт≠ва, запов≥дн≥ урочища.

Ќа територ≥њ ”крањни функц≥онують:

- 3 природн≥ нац≥ональн≥ парки. ¬они створюютьс¤ з метою збере≠женн¤ природних комплекс≥в з особливою (еколог≥чною, ≥сто≠ричною ≥ естетичною) ц≥нн≥стю ≥ використанн¤ њх в рекреац≥й≠них, наукових ≥ культурних ц≥л¤х (Ўвацький,  арпацький, —инев≥р).

- 17 державних запов≥дник≥в, втому числ≥:

2 б≥осферних ƒержавн≥ запов≥дники мають на мет≥ збереженн¤ в природному стан≥ типових або ун≥кальних дл¤ даноњ ландшафтноњ зони при≠родних комплекс≥в, вивченн¤ природних процес≥в та ¤вищ, розробки наукових основ охорони природи. √осподарська д≥¤≠льн≥сть в њх межах заборонена (–озточч¤, ћедобори, јскан≥¤ Ќова, ”крањнський степовий. „орноморський, ƒунайськ≥ плав≠н≥, ялтинський та ≥н.) („орноморський, јскан≥¤ Ќова),

2 державних запов≥дно-мисливськ≥ господарства, близько 1600 заказник≥в ƒержавний заказник - територ≥¤, ¤ка вид≥л¤Їтьс¤ з метою збереженн¤ та в≥дновленн¤ окремих або к≥лькох найб≥льш ц≥н≠них або ун≥кальних комплекс≥в, ¤к≥ вход¤ть до „ервоноњ книги. ƒержавн≥ заказники под≥л¤ютьс¤ на: ландшафтн≥, л≥сов≥, бота≠н≥чн≥, загальнозоолог≥чн≥, орн≥толог≥чн≥, ентомолог≥чн≥, г≥дро≠лог≥чн≥, палеонтолог≥чн≥, геолог≥чн≥ ( аспер≥вський - ландшаф≠тний, Ђƒача √ал≥ле¤ї - л≥совий, √алицький - ботан≥чний, „истил≥вський - зоолог≥чний тощо).

2655 пам'¤≠ток природи ƒержавна пам'¤тка природи - територ≥¤ або окремий при≠родний об'Їкт, що мають особливу ц≥нн≥сть ≥ берутьс¤ п≥д охо≠рону дл¤ збереженн¤ в природному стан≥.

8 ботан≥чних сад≥в, що утворюютьс¤ з метою збережен≠н¤, вивченн¤ ≥ збагаченн¤ в спец≥альних умовах р≥зноман≥тних рослин дл¤ ефективн≥шого наукового, культурного ≥ господар≠ського њх використанн¤ ( ињвський ботан≥чний сад јкадем≥њ наук).

20 дендролог≥чних парк≥в - державний дендролог≥чний парк створюЇтьс¤ дл¤ вивченн¤ ≥ збагаченн¤ у спец≥ально створених умовах р≥зноман≥тних дерев ≥ чагарник≥в дл¤ наукового, культурного ≥ господарського ви≠користанн¤ (’орост≥вський, √ермак≥вський).

8 зоо≠лог≥чних парк≥в. ѕарки формуютьс¤ з метою збережен≠н¤ ≥ вивченн¤ в спец≥ально створених умовах об'Їкт≥в дикоњ фа≠уни дл¤ наукових, п≥знавальних ≥ науково-досл≥дних ц≥лей ( ињвський, ’арк≥вський та ≥н.).

511 парк≥в-пам'¤ток садово-паркового мистецтва. ƒержавн≥ парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва -найб≥льш визначн≥ зразки паркобуд≥вництва, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ в естетичних, наукових, природоохоронних ≥ оздоровчих ц≥л¤х (Ђ—оф≥њвськийї в ”ман≥, Ђ–ањвськийї в Ѕережанах, —кала-ѕод≥льський, ¬ишн≥вецький,  оропецький).

559 запов≥дних урочищ ƒержавне запов≥дне урочище - л≥сов≥, степов≥, болотн≥ та ≥н≠ш≥ природн≥ комплекси, ¤к≥ мають певне наукове, природоохо≠ронне ≥ естетичне значенн¤.

Ћ≥сов≥ ресурси мають не лише народногосподарське значен≠н¤, вони Ї найпопул¤рн≥шою формою курортно-рекреац≥йного значенн¤.

¬ «ах≥дному рег≥он≥ щороку в≥дпочивають близько 3-х млн. чолов≥к, а за п≥драхунками спец≥ал≥ст≥в тут щороку можуть в≥д≠почивати принаймн≥ 12 млн. чол., що в 4 рази перевищуЇ фак≠тичну к≥льк≥сть в≥дпочиваючих.

”н≥кальним природним комплексом Ї  арпати ≥ ѕрикар≠патт¤, де в 1980р. створено  арпатський природний нац≥она≠льний парк на площ≥ 50,3 тис. га, ¤кий маЇ 4 зони: природозапов≥дну - 10,2 тис. га, охоронно-рекреац≥йну - 20,8 тис. га, рек≠реац≥йну - 10,6 тис. га ≥ рекреац≥йно-господарську - 8,6 тис. га.

ѕотенц≥ал «ах≥дного рег≥ону ще невичерпаний: це можна зробити за рахунок впор¤дкуванн¤ 1-њ ≥ 2-њ груп державного л≥сового фонду. Ќеобх≥дно насамперед розширити зелен≥ зони ≥ парки великих м≥ст, реконструювати л≥сопарки навколо м≥ст ≥ впор¤дкувати рекреац≥йн≥ територ≥њ.

≈коном≥¤ ≥ комплексне використанн¤ деревноњ сировини, в≥дход≥в спри¤Ї не т≥льки п≥двищенню ефективност≥ викорис≠танн¤ одного ≥з ц≥нних природних ресурс≥в, але й покращенню стану навколишнього середовища. Ѕагатство л≥с≥в - це не т≥ль≠ки деревина, а й гриби, плоди, ¤годи та ≥н. ¬икористанн¤ хар≠чових ресурс≥в л≥су, багатих на в≥там≥ни, б≥лки, вуглеводи, Ї одним з шл¤х≥в задоволенн¤ потреб населенн¤. ¬ ”крањн≥ росте б≥льше ¤к 100 вид≥в дерев ≥ кущ≥в, ¤к≥ дають њст≥вн≥ плоди ≥ ¤го≠ди, б≥льш≥сть з ¤ких мають ≥ л≥кувальн≥ властивост≥. ƒикорос≠туч≥ плоди використовуютьс¤ ще далеко не повн≥стю: загот≥вл¤ л≥сових плод≥в ≥ ¤г≥д складаЇ не б≥льше 20% всього урожаю, гриб≥в - 11, гор≥х≥в - 10%. ’арчов≥ ресурси пор¤д з бдж≥льниц≠твом, с≥нокос≥нн¤м, л≥карською ≥ техн≥чною сировиною утво≠рюють ресурси поб≥чного використанн¤, питома вага ¤кого в загальн≥й комплексн≥й продуктивност≥ л≥с≥в складаЇ лише 20%. ќтже, пор¤д ≥з в≥дтворенн¤м л≥сових ресурс≥в, ≥снують резерви дл¤ рац≥ональн≥шого користуванн¤ дарами л≥с≥в.

1	2

Ќазва: Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2275 прочитано)