Ѕ≥олог≥¤ > Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси ”крањни

¬ажливе м≥сце пос≥даЇ створенн¤ державного л≥сового кадас≠тру, ¤кий визначав би стан л≥с≥в, њхню економ≥чну оц≥нку, напр¤≠ми розвитку галузей л≥сового комплексу.

ѕри визначенн≥ економ≥чноњ оц≥нки л≥су виникаЇ р¤д труд≠нощ≥в щодо п≥дход≥в до ц≥Їњ оц≥нки. Ћ≥сов≥ ресурси в≥днос¤тьс¤ до в≥дновлюваних ресурс≥в, отже њх використанн¤ передбачаЇ пост≥йн≥ витрати на њх в≥дновленн¤, догл¤д, охорону й утри≠манн¤. ≈коном≥чна оц≥нка л≥сових ресурс≥в повинна в≥дпов≥дно; враховувати сусп≥льне необх≥дн≥ витрати на в≥дтворенн¤ л≥су.

ѕри цьому оц≥нка л≥су буде представлена ¤к сума ефект≥в в≥д вс≥х вид≥в продукц≥њ ≥ корист≥ на необмежене довгий строк викорис≠танн¤, що пов'¤зано з багатор≥чним строком вирощуванн¤ л≥с≥в.

–≥зниц¤ м≥ж сусп≥льне необх≥дними та ≥ндив≥дуальними за≠тратами на одержанн¤ одиниц≥ продукц≥њ ¤вл¤Ї собою диферен≠ц≥альну ренту, ¤ка Ї основним оц≥ночним показником л≥сових ресурс≥в. ћетоди оц≥нки вс≥х вид≥в л≥сових ресурс≥в ≥ ефектив≠ност≥ л≥су розроблен≥ ще недостатньо, ≥ ≥снують лише дл¤ одного виду ресурс≥в - деревини. ¬арт≥сть деревини на корен≥ склада≠Їтьс¤ з суми в≥дпов≥дних л≥сових такс. ¬ажливе значенн¤ мають обл≥к ≥ контроль, стимулюванн¤ повноњ розробки л≥сос≥ки ≥ ви≠везенн¤ вс≥Їњ вирубаноњ деревини з л≥су.

ѕлата, внесена за розробку переданого в рубку л≥сос≥чного фонду, повинна перш за все компенсувати затрати на л≥согос≠подарськ≥ заходи по в≥дновленню й охорон≥ л≥сових ресурс≥в.  р≥м того, р≥вень л≥сових такс повинен спри¤ти рац≥ональн≥≠шому використанню л≥сос≥чного фонду: зростанню дол≥ м'¤колист¤них пор≥д, використанню л≥сос≥ки з хвойних пор≥д, перем≥щенню л≥созагот≥вель у в≥ддален≥ л≥сов≥ масиви. Ќаприк≠лад, розм≥р такси на д≥лову деревину хвойних пор≥д в пор≥в≠н¤нн≥ з м'¤колист¤ними залежить також в≥д ≥нтенсивност≥ л≥со≠користуванн¤, природних ≥ економ≥чних умов загот≥вель. “ак розм≥р такси на 1 м3 деревини в районах основних загот≥вель в 3,5 рази нижчий, н≥ж у малол≥сних.

ѕри визначенн≥ ефективност≥ використанн¤ та охорони л≥≠сового господарства необх≥дно враховувати в≥к л≥су та догл¤д за ним, насадженн¤ нових л≥с≥в (дендропарк≥в, запов≥дник≥в, парк≥в, зелених насаджень) та догл¤д за ними, обер≥ганн¤ в≥д навколишнього забрудненн¤ тощо.

–азом з тим ц≥ л≥сов≥ продукти Ї сировинною базою дл¤ ха≠рчовоњ ≥ фармацевтичноњ промисловост≥, дл¤ с≥льського госпо≠дарства. ѕотенц≥йн≥ можливост≥ збору ¤блук, груш, гор≥х≥в, ¤г≥д, гриб≥в, сок≥в тут досить великий.

¬иконанн¤ завдань, що сто¤ть перед л≥совим господарством маЇ своњ слабкост≥: попенна плата в даний час дозвол¤Ї покри≠вати лише близько 50% витрат на веденн¤ л≥сового господарст≠ва, њњ частка (розрахункова такса за 1 м3 деревини) становить в середньому б≥льше 5 гри. (у соб≥вартост≥ продукц≥њ л≥созагот≥≠вельних п≥дприЇмств становить в середньому 7-8%) - це значно нижче, н≥ж у крањнах ≥з розвиненим л≥совим господарством, та≠ких ¤к Ўвец≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, —Ўј. Ќе досконалим Ї ≥ механ≥зм формуванн¤ попенноњ плати. Ћ≥сов≥ такси складають з розраху≠нку середньогалузевих затрат, не враховуючи суттЇву р≥зницю в економ≥чних, природних ≥ техн≥чних умовах л≥сових госпо≠дарств. Ќе враховуЇтьс¤ достатньою м≥рою диференц≥альна л≥≠сова рента. Ќизький р≥вень л≥сових такс визначаЇ знижений р≥вень оптових ц≥н на л≥сопродукц≥ю, що не забезпечуЇ зац≥кавленост≥ п≥дприЇмства у б≥льш повному ≥ рац≥ональному використанн≥ деревини.

ѕ–ќЅЋ≈ћ» ќ’ќ–ќЌ» Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќ»’ –≈—”–—≤¬

ћаксимальне використанн¤ вигод в≥д територ≥ального поЇднанн¤ природних ресурс≥в даЇ змогу не т≥льки отримати найб≥льший на≠родногосподарський ефект, а й усп≥шно вир≥шувати складн≥ питан≠н¤ охорони навколишнього середовища ≥ рац≥онального природо≠користуванн¤ .

«ростанн¤ населенн¤ ≥ масштаб≥в виробництва спричинило гло≠бальн≥ економ≥чн≥ проблеми. ќдн≥Їю з найважлив≥ших нин≥ Ї про≠блема охорони пов≥тр¤ного басейну, основними забруднювачами ¤кого Ї транспорт, енергетичн≥ й х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства. ѕочаст≥ша≠ли випадки викид≥в у атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, д≥оксиду с≥рки, пилу, р≥зноман≥тних оксид≥в ≥ рад≥оактивних ≥зото≠п≥в. ќсобливо гострою Ї потреба охорони атмосфери в промисло≠вих районах, центрах металург≥йноњ й х≥м≥чноњ промисловост≥.

¬ин¤тково важливою Ї охорона водних ресурс≥в. ƒжерелами за≠брудненн¤ внутр≥шн≥х вод неочищеними стоками Ї передус≥м про≠мислов≥ й комунальн≥ п≥дприЇмства, с≥льське господарство. ќсобливо забруднюютьс¤ водойми м≥неральними добривами ≥ отрутох≥м≥ката≠ми. «б≥льшенн¤ споживанн¤ води зумовлюЇ виникненн¤ њњ деф≥циту в ѕричорноморському економ≥чному район≥, ” зв'¤зку з цим пробле≠ма забезпеченн¤ населенн¤ чистою пр≥сною водою Ї одн≥Їю з найгостр≥ших. ƒо найважлив≥ших природоохоронних об'Їкт≥в належать ƒунай, ƒн≥про, ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг, „орне й јзовське мор¤.

ќхорона земельних ресурс≥в Ї складовою проблеми охорони навколишнього середовища. ƒл¤ розвитку с≥льськогосподарського виробництва вин¤тково велике значенн¤ маЇ рац≥ональне викори≠станн¤ земл≥, в≥дновленн¤ й родючост≥, максимальне зменшенн¤ вилученн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь дл¤ промислового, житло≠вого й транспортного буд≥вництва. ќсоблива роль у стаб≥л≥зац≥њ земельного фонду с≥льського господарства належить рекультивац≥њ в≥дпрацьованих кар'Їр≥в ≥ золов≥двал≥в.

ѕершочергову роль в≥д≥граЇ охорона рослинного св≥ту, а найб≥льше л≥с≥в. «наченн¤ л≥су дл¤ житт¤ ≥ д≥¤льност≥ людини важко переоц≥ни≠ти, тому найважлив≥шим завданн¤м Ї регулюванн¤ л≥сокористуван≠н¤, п≥дтриманн¤ продуктивност≥ л≥с≥в. « ц≥Їю метою зд≥йснюютьс¤ заходи щодо л≥сов≥дновленн¤. ƒл¤ збереженн¤ вид≥в ун≥кальноњ при≠роди створюютьс¤ нац≥ональн≥ парки ( арпатський, Ўацький та ≥н.).

ѕроблема охорони тваринного св≥ту зумовлена зниженн¤м за≠пас≥в ц≥нних вид≥в риби, хутрового зв≥ра, диких тварин, ¤к≥ не зав≠дають шкоди людин≥. ¬ зв'¤зку з цим на в≥дпов≥дн≥ органи покладе≠но обов'¤зки контролю ≥ регулюванн¤ правил мисливства та ри≠бальства. ”хвалено в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ законодавчих орган≥в.

«ростанн¤ масштаб≥в видобутку м≥неральних ресурс≥в висуваЇ про≠блему охорони надр. —л≥д передбачити рац≥ональне використанн¤ надр ≥ зменшенн¤ втрат корисних компонент≥в при видобутку ≥ пере≠робц≥. ƒл¤ цього потр≥бно впроваджувати комплексне використанн¤ м≥неральноњ сировини, широко застосовувати сучасн≥ ефективн≥ тех≠нолог≥њ видобутку ≥ переробки б≥дних руд, утил≥зац≥ю в≥дход≥в.

1	2

Ќазва: Ѕ≥олог≥чн≥ ресурси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2275 прочитано)