Ѕ≥олог≥¤ > Ѕ≥олог≥¤ людини. ѓњ складов≥ частини

≤мун≥тет Ц це про¤в спр¤мованих на збереженн¤ сталост≥ внутр≥шнього середовища захисних реакц≥й орган≥зму на генетично-чужор≥дн≥ речовини (антигени). ≤мунна система орган≥зму маЇ центральн≥ ≥ периферичн≥ органи, здатна реагувати на р≥зн≥ сигнали, маЇ велику к≥льк≥сть рецепторних структур, специф≥чну памТ¤ть. ƒо центральних орган≥в в≥днос¤ть червоний кл≥тковий мозок, тимус. ƒо периферичних: л≥мфатичн≥ вузли, селез≥нка, мигдалики, апендикс. ≤мунна система Ц це система, що забезпечуЇ кл≥тинний та гуморальний ≥мун≥тет орган≥зму.  л≥тинний Ц фагоцитоз, гуморальний (антит≥ла). якщо антигенами Ї м≥кроорган≥зми або токсини, розвиваЇтьс¤ ≥нфекц≥йний або антитоксичний ≥мун≥тет, при пересаджуванн≥ чужор≥дних кл≥тин тканин орган≥в Ц трансплантац≥йний, у в≥дпов≥дь на виникненн¤ пухлин Ц протипухлинний.

ѕќЌя““я ѕ–ќ ѕќƒ–ј«Ћ»¬≤—“№ “ј –≈‘Ћ≈ —.

ѕодразлив≥сть Ц здатн≥сть кл≥тин переходити ≥з стану ф≥з≥олог≥чного спокою в д≥¤льний стан у в≥дпов≥дь на д≥ю будь-¤коњ сили, ¤ку називають подразником, процес д≥њ ц≥Їњ сили Ц подразненн¤м, а в≥дпов≥дь на нього Ц б≥олог≥чною реакц≥Їю. Ѕ≥олог≥чна реакц≥¤ може бути локальною, тобто розвиватись у м≥сц≥ подразненн¤ ≥ не поширюватись на сум≥жн≥ д≥л¤нки мембрани, а може розповсюджуватись уздовж мембрани по вс≥й кл≥тин≥. Ѕ≥олог≥чна реакц≥¤, що розповсюджуЇтьс¤ носить назву збудженн¤, а здатн≥сть кл≥тин до збудженн¤ Ц збудлив≥стю. «а м≥сцевою б≥олог≥чною реакц≥Їю що не поширюЇтьс¤ ≥ про¤вл¤Їтьс¤ локально залишили назву подразненн¤. ÷Ќ— зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до характеру подразненн¤, тобто рефлекторно.

–ефлекс Ц це реакц≥¤ орган≥зму у в≥дпов≥дь на подразненн¤ ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ ≥ контролюЇтьс¤ центральною нервовою системою. Ўл¤х рефлексу Ц рефлекторна дуга.

–ефлекс Ц це реакц≥¤ орган≥зму на будь-¤ке подразненн¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ за участю нервовоњ системи. ѕон¤тт¤ рефлекс було введено французьким вченим ƒекартом 300 рок≥в тому, —Їченов ≥ ѕавлов вивчаючи Ќ.—. встановили, що њњ в≥дпов≥д≥ на р≥зн≥ подразники зд≥йснюютьс¤ за рефлекторним принципом. ¬ основ≥ будь-¤кого рефлексу лежить рефлекторна дуга.

ѕавлов под≥лив ус≥ рефлекси людини на безумовн≥ ≥ умовн≥.

Ѕезумовн≥ рефлекси под≥л¤ютьс¤ на: 1. ќр≥Їнтувальн≥, 2. «ахисн≥, 3 “равн≥, 4 —татев≥.

”мовн≥ рефлекси виникають в процес≥ житт¤ на основ≥ безумовних. ƒл¤ њх утворенн¤ необх≥дна сукупн≥сть певних чинник≥в:

ѕередувати безумовному подразнику повинен байдужий (умовний).

”мовний подразник маЇ бути слабк≥шим за безумовний.

ћ≥ж умовним та безумовним подразниками ≥нтервал часу маЇ бути незначним.

Ќеобх≥дне пер≥одичне повторенн¤ д≥њ закр≥пленн¤ умовного рефлексу. “обто умовний подразник маЇ бути п≥дкр≥плений безумовним.

–ефлекторна дуга Ц шл¤х рефлексу.

Ѕудова:

≤. –ецептори орган≥в чутт¤ сприймають подразненн¤ ≥ перетворюють њх на нервовий ≥мпульс, ¤кий дал≥ поширюЇтьс¤ по структурах рефлекторноњ дуги.

–ецептори Ц спец≥ал≥зован≥ кл≥тини, або к≥нцев≥ структури чутливих нервових кл≥тин. «а розташуванн¤м под≥л¤ютьс¤ на: зовн≥шн≥ (шк≥ри, ока, вуха), внутр≥шн≥ (внутр≥шн≥х орган≥в та опорно-руховоњ системи).

«а характером подразнень: 1. фоторецептори, 2. механорецептори, 3. хеморецептори, 4. терморецептори.

≤≤. Ќервовий ≥мпульс по доцентровому шл¤ху (чутливому Ц аферентному) несе ≥нформац≥ю до ÷Ќ—, де в≥дбуваЇтьс¤ передача ≥мпульсу з чутливого на руховий нейрон.

≤≤≤. ¬ ÷Ќ— ≥нформац≥¤ отримуЇтьс¤, обробл¤Їтьс¤ ≥ передаЇтьс¤ на руховий шл¤х.

≤V. ѕо руховому шл¤ху (в≥дцентровому Ц еферентному) ≥мпульс ≥де до робочого органа (ефектор).

V. –обочим органом може бути скелетн≥ та гладк≥ мТ¤зи, залози, серце.

ќсновна частина рефлекторних дуг в орган≥зм≥ людини складаЇтьс¤ з трьох нейрон≥в, де¤к≥ з двох нейрон≥в (кол≥нний, ах≥лл≥в рефлекси).

„ас рефлексу залежить в≥д складност≥ рефлекторноњ дуги, сили подразненн¤ та р≥вн¤ збудливост≥.

” нервов≥й систем≥ вид≥л¤ють ÷Ќ— (головний ≥ спинний мозок), ѕЌ— (12 пар черепномозкових нерв≥в ≥ 31 пара спинномозкових нерв≥в).

‘ункц≥онально ѕЌ— под≥л¤Їтьс¤ на соматичну, ¤ка ≥ннервуЇ скелетн≥ мТ¤зи та органи чутт¤, та вегетативну (автономну), ¤ка ≥ннервуЇ внутр≥шн≥ органи. —оматична п≥дпор¤дковуЇтьс¤ вищими к≥рковими нервовими центрами, а тому б≥льше н≥ж ≥нш≥ в≥дд≥ли нервовоњ системи контролюЇтьс¤ св≥дом≥стю.

«абезпечуЇ звТ¤зок ÷Ќ— з≥ шк≥рою, мТ¤зами, сухожилл¤ми ≥ звТ¤зками суглоб≥в; з навколишн≥м середовищем завд¤ки шк≥рн≥й та мТ¤зов≥й чутливост≥.

1	2

Ќазва: Ѕ≥олог≥¤ людини. ѓњ складов≥ частини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3414 прочитано)