ћаркетинг > Ќорми, правила та законодавч≥ основи маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й

Ќорми, правила та законодавч≥ основи маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й

ћаркетингова пол≥тика комун≥кац≥й обслуговуЇ покупц≥в това≠р≥в. ¬она в основному маЇ д≥ло з ринком споживач≥в товар≥в масо≠вого попиту, впливаючи своњми прийомами на повед≥нку цих спо≠живач≥в. « ≥ншого боку, комун≥каторами також Ї люди, котрим не чуже все людське, тобто вони можуть ман≥пулювати св≥дом≥стю споживач≥в товар≥в, впливати на п≥дсв≥дом≥сть, доводити до поку≠пц≥в неправдиву ≥нформац≥ю, ошукувати њх на свою користь.

“ак, рекламу, одну з≥ складових маркетинговоњ пол≥тики ко≠мун≥кац≥й, називають нав≥ть п'¤тою владою за могутн≥ ≥нтеракти≠вн≥ методи впливу на житт¤ окремих крањн та всього людства.

ћожна навести такий приклад. ”с≥ к≥нематограф≥сти знають, що за хвилину на екран≥ проход¤ть 24 кадри. ќдна рекламна аге≠нц≥¤ —Ўј почала монтувати у своњ рекламн≥ ролики 25-й кадр Ч так званий п≥дпороговий рауш-кадр. ¬≥н рекламував пепс≥-колу ≥ був недоступним дл¤ св≥домого сприйн¤тт¤ гл¤дачем, котрий його просто не бачив. ќднак п≥сл¤ показу значно зб≥льшивс¤ попит на пепс≥-колу в буфетах к≥нотеатр≥в ≥ найближчих торгових точок.

÷≥ та численн≥ ≥нш≥ приклади негативних з погл¤ду морал≥ ко≠мун≥кац≥й зумовили необх≥дн≥сть створити певн≥ обмеженн¤, своЇр≥дн≥ Ђправила гриї у сфер≥ маркетингових комун≥кац≥й. ” —Ўј, скаж≥мо, виходили з:

Х потреби захисту самих виробник≥в в≥д недобросов≥сноњ кон≠куренц≥њ;

Х необх≥дност≥ захисту споживач≥в в≥д недобросов≥сноњ д≥ло≠воњ практики (виробництво не¤к≥сних товар≥в, брехлива реклама тощо);

Х потреби захисту вищих ≥нтерес≥в сусп≥льства в≥д егоњстичних пос¤гань окремих виробник≥в.

“ак, у —Ўј маркетингов≥ комун≥кац≥њ регулюютьс¤ такими федеральними законами, ¤к Ђ«акон про споживч≥ товари, меди≠каменти та косметичн≥ засобиї, Ђ«акон про в≥дображенн¤ ≥стини на упаковц≥ та п≥д час маркуванн¤ товар≥вї, Ђ«акон про безпеку споживчих товар≥вї, Ђ«акон про визначенн¤ ц≥н на споживч≥ то≠вариї, Ђ«акон про товарн≥ знакиї та ≥нш≥.  р≥м того, д≥ють стан≠дарти на послуги рекламних агенц≥й, стандарти д≥¤льност≥ рекла≠мних агенц≥й, творчий кодекс реклами, етичний кодекс реклами п≥д час проведенн¤ пол≥тичних кампан≥й тощо.

ѕ≥сл¤ початку функц≥онуванн¤ ћ≥жнародноњ торговоњ палати ≥  ом≥с≥њ з маркетингу, реклами та розпод≥лу (1971), ц≥л¤ми та за≠вданн¤ми ¤коњ стало уточненн¤ та просуванн¤ техн≥ки ≥ практики маркетингу (з метою спри¤нн¤ зростанню м≥жнародних торгових поток≥в), а також вплив на процес розробки ≥ схваленн¤ законо≠давства з маркетингу (з метою дальшоњ л≥берал≥зац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥), роботу ≥з законодавчого регламентуванн¤ сфери марке≠тингових комун≥кац≥й було посилено в ус≥х крањнах. Ќин≥ набра≠ли чинност≥ так≥, розроблен≥ ћ≥жнародною торговою палатою, кодекси: з практики спри¤нн¤ продажу товар≥в, з рекламноњ прак≠тики, з директ-мейл та практики продажу пр¤мими поштовими в≥дпрарленн¤ми, з практики пр¤мого продажу тощо.

÷≤ кодекси спочатку використовувались ¤к ≥нструменти само≠дисципл≥ни ≥ були обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма крањнами Ч членами ћ≥жнародноњ торговоњ палати. ќднак нин≥ ними корис≠туютьс¤ ≥ судов≥ установи

«г≥дно ≥з ћ≥жнародним кодексом рекламноњ практики до норм рекламной д≥¤льност≥ належать благопристойн≥сть, чесн≥сть, пра≠вдив≥сть, захист прав особистост≥, посиланн¤ на докази га св≥д≠ченн¤ неза≥нтересованих ос≥б, можлив≥сть ч≥ткоњ ≤дентиф≥кац≥њ рекламною посланн¤, гарантуванн¤ безпеки користуванн¤ това≠ром, заборона п≥дриву або незаконного використанн¤ доброго ≥мен≥ (репутац≥њ) конкуруючоњ ф≥рми чи особи, а також викорис≠танн¤ пор≥вн¤нь з метою заведенн¤ в оману та ≤нших метод≥в не≠добросов≥сноњ конкуренц≥њ.  р≥м тою, рекламне зверненн¤ не може ≤м≥тувати рекламн≥ посланн¤ ≤нших ф≥рм

ќднак найвищ≥ вимоги пред'¤вл¤ютьс¤ до б≥знесу (а марке≠тингова пол≥тика комун≥кац≥й Ч це складова б≥знесу) з боку мо≠рал≥. Ќав≥ть з'¤вилис¤ терм≥ни Ч моральний та неморальний б≥з≠нес, оск≥льки б≥знес маЇ не т≥льки давати зиск, а и базуватис¤ на в≥чних ц≥нност¤х, дотриманн¤ ¤ких гарантуватиме цей зиск

ƒжерелом таких абсолютних ц≥нностей Ї книга книг Ч Ѕ≥бл≥¤. ” дес¤ти б≥бл≥йних запов≥д¤х викладено т≥ принципи, котрими мас керуватис¤ ¤к звичайний громад¤нин, так ≤ п≥дприЇмець-б≥знесмен.

« метою поширенн¤ ≥дей та принцип≥в морального б≥знесу бу≠ло створено ¬иконавчий керуючий фонд, ¤кий розробив кодекс Ђƒес¤ть запов≥дей д≥ловоњ людиниї

ќсь вони (скорочено):

1 —тавс¤ з повагою до влади, бо в усьому MaЇ бути пор¤док ¬лада Ч це необх≥дна умова пор¤дку в сусп≥льств≥

2. Ѕудь ц≥ ц≥леспр¤мованим, бо д≥¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети необх≥дно сконцентрувати на цьому вс≥ своњ зусилл¤ ћета маЇ бути ч≥тко окресленою. ўоб бути ц≥леспр¤мованим, б≥знесмен повинен ум≥ти рац≥онально використовувати час, грош≥, св≥й талант

3 Ќе в≥докремлюй слова в≥д д≥ла, бо ефективн≥сть д≥лового сп≥л≠куванн¤ визначаЇтьс¤ передовс≥м тим, наск≥льки тебе правильно1 зро≠зум≥ли, правильно розтлумачили твоњ слова њ адекватно на них в≥дреагували

4 «найди час дл¤ в≥дпочинку та роздум≥в про своЇ житт¤, бо в≥д≠починок Ч необх≥дна умова дл¤ творчоњ та ефективноњ прац≥. ¬≥дпо≠чинок та в≥дновленн¤ захисних сил спри¤ють робот≥ мозку, захища≠ють його в≥д емоц≥йних та розумових перевантажень.

5 Ўануй старших, бо майбутнЇ та сьогоденн¤ базуютьс¤ на ми≠нулому, у вс≥х галуз¤х людського житт¤ ≤снуЇ спадков≥сть

6 ѕоважай людське житт¤, людську г≥дн≥сть ≤ права людини, бо усв≥домленн¤ ц≥нност≥ людського житт¤, людськоњ особистост≥ в≥д≥граЇ вин¤ткову роль у вс≥х сферах в≥дносин м≥ж людьми у с≥м'њ, у товариств≥, у фахов≥й сп≥впрац≥. ”се це створюЇ мир у душ≥.

7. Ѕудь пост≥йним у шлюб≥, бо с≥м'¤ с фундаментом будь-¤кого сусп≥льства ≤ будь-¤коњ культури ≤стор≥¤ показуЇ, що найл≥пш≥ часи в розвитку сусп≥льства зв'¤зан≥ з м≥цною с≥м'Їю

8 ѕравильно розраховуй своњ кошти (засоби), бо двома основни≠ми в≥дм≥тними рисами процв≥таючого б≥знесмена с оптимальне ви≠користанн¤ засоб≥в ≤ ресурс≥в та мудре кер≥вництво людьми.

9 Ѕудь чесним ≤ правдивим, бо добра репутац≥¤ Ч це в≥дмова в≥д нечесност≥ та брехн≥ з повагою ставс¤ до доброго ≤мен≥ компан≥њ ≤ свого власного

10 ѕоважай право приватноњ власност≥, бо система в≥льного п≥д≠приЇмництва забезпечуЇ вигоду тому, хто в≥ддаЇ њй ус≥ своњ сили. “≥льки працелюбна, дисципл≥нована, творча та ≥н≥ц≥ативна людина може отримати в≥д роботи й задоволенн¤, ≥ матер≥альний зиск.

Ќорми морального (етичного) б≥знесу Ї особливо актуальними дл¤ маркетингових комун≥кац≥й, ¤к≥ мають будувати взаЇмов≥д≠носини м≥ж виробником ≥ споживачем коштом першого. Ќедо≠статн¤ цив≥л≥зован≥сть цих стосунк≥в може призвести до пору≠шенн¤ прав споживача чи конкуруючих п≥дприЇмств.

¬ ”крањн≥ ще немаЇ достатньоњ законодавчоњ бази дл¤ функц≥о≠нуванн¤ економ≥ки за умов ринкових в≥дносин. јле вже д≥ють так≥ закони, ¤к «акон Ђѕро рекламуї, «акон Ђѕро недобросов≥сну кон≠куренц≥юї, загальне законодавство щодо д≥¤льност≥ п≥дприЇмств

«акон Ђѕро реклам;ї заборон¤Ї поширювати в≥домост≥ про продукц≥ю, виробництво або реал≥зац≥ю ¤коњ заборонено законо≠давством ”крањни, удаватис¤ до дискрим≥нац≥йних п≥дтверджень за ознаками походженн¤, соц≥ального та майнового стану, расовоњ ≥ нац≥ональноњ належност≥, стат≥, мови, в≥роспов≥данн¤, характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ та ≥нших обставин: заборон¤Їтьс¤ дис≠кредитувати продукц≥ю ≥нших ф≥рм (ос≥б), подавати в≥домост≥ або закликати до д≥й, ¤к≥ суперечать чинному законодавству, за≠вдають чи можуть завдати шкоди довк≥ллю, здоров'ю або життю людей, а також спонукають до нехтуванн¤ засобами безпеки; ви≠користовувати засоби й технолог≥њ, ¤к≥ безпосередньо впливають на п≥дсв≥дом≥сть споживача, удаватис¤ до тверджень, образливих дл¤ ос≥б, ¤к≥ не користуютьс¤ продукц≥Їю, що рекламуЇтьс¤; рекламувати продукц≥ю, що п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й сертиф≥кац≥њ, або продукц≥ю, виробництво чи реал≥зац≥¤ котроњ потребують спец≥≠ального дозволу (л≥ценз≥њ), за браком таких у виробника; ум≥щу≠вати зображенн¤ будь-¤коњ ф≥зичноњ особи або використовувати њњ ≥м'¤ без њњ згоди; ≥м≥тувати (коп≥ювати чи насл≥дувати) художнЇ вир≥шенн¤, текст, зображенн¤, музичн≥ чи звуков≥ ефекти, що ви≠користовуютьс¤ в реклам≥ ≥ншоњ продукц≥њ, ¤кщо таке не дозволене законодавством ”крањни про авторське право та сум≥жн≥ права; ви≠користовувати безплатн≥ номери телефон≥в м≥л≥ц≥њ, швидкоњ допо≠моги, пожежноњ охорони та ≥нших аналог≥чних служб дл¤ реклами.

¬едуч≥, диктори та ≥нш≥ учасники телерад≥опередач за межами рекламного часу не мають права спец≥ально демонструвати това≠ри чи продукц≥ю або характеризувати њхн≥ споживч≥ ¤кост≥ ¤к пр¤мо, так ≥ опосередковано (за допомогою од¤гу, оформленн¤ телестуд≥њ, зображенн¤ тощо); телепрац≥вникам заборон¤Їтьс¤ маскувати рекламу п≥д ≥нформац≥ю, зокрема називати рекв≥зити виробника продукц≥њ чи послуг (адресу, контактний телефон, ра≠хунок), пов≥домл¤ти комерц≥йн≥ ознаки товару чи послуг; поши≠рювати рекламу через рад≥отрансл¤ц≥йн≥ або ≥нш≥ звуков≥ мереж≥ опов≥щенн¤ пасажир≥в у транспортних засобах громадського ко≠ристуванн¤, на станц≥¤х метропол≥тену, вокзалах, портах, аеро≠портах (за вин¤тком соц≥альноњ рекламноњ ≥нформац≥њ); призупи≠н¤ти дл¤ показу реклами демонстрац≥ю художн≥х та документаль≠них ф≥льм≥в у к≥нотеатрах, в≥деосалонах та ≥нших закладах, де зд≥йснюЇтьс¤ публ≥чний показ к≥но-, в≥део-, слайдф≥льм≥в.

–еклама не повинна м≥стити опис≥в та зображень неповнол≥т≠н≥х у небезпечних ситуац≥¤х чи за обставин, що в раз≥ њхньоњ ≥м≥≠тац≥њ можуть завдати шкоди неповнол≥тньому або ≥ншим особам, а також ≥нформац≥њ, ¤ка спри¤Ї легковажному ставленню непов≠нол≥тн≥х до небезпечних дл¤ здоров'¤ та житт¤ ситуац≥й; заборо≠н¤Їтьс¤ реклама з використанн¤м зображень неповнол≥тн≥х, ¤к≥ споживають або використовують продукц≥ю, призначену т≥льки дл¤ дорослих чи заборонену дл¤ придбанн¤ (споживанн¤) непов≠нол≥тн≥ми, а також реклама, ор≥Їнтована на легков≥р'¤ чи брак досв≥ду в неповнол≥тн≥х, реклама з використанн¤м зображень справжньоњ або ≥грашковоњ зброњ, з≥ звуковою ≥м≥тац≥Їю стр≥л¤ни≠ни тощо.

1	2

Ќазва: Ќорми, правила та законодавч≥ основи маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1226 прочитано)