ћаркетинг > ќрган≥зац≥¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в. «агальн≥ положенн¤

 р≥м пост≥йних, виставки та ¤рмарки можуть мати зм≥нн≥ м≥с≠ц¤ проведенн¤, вони можуть бути пересувними (на пот¤гах, па≠роплавах тощо). ѕересувн≥ виставки часто Ї дуже дорогими, ма≠ють престижний характер, провад¤тьс¤ дл¤ розвитку зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю, маючи широкий рад≥ус д≥њ та багатогалузеву спр¤≠мован≥сть.

«а частотою проведенн¤ виставки та ¤рмарки под≥л¤ютьс¤ на пер≥одичн≥ (що два, три роки), щор≥чн≥ та сезонн≥. „астота прове≠денн¤ залежить, головне, в≥д р≥зновиду продукц≥њ (експонат≥в), що пропонуЇтьс¤, та умов конкуренц≥њ. “ак, покази моди можуть в≥дбуватис¤ два-чотири рази на р≥к, а демонстрац≥¤ новинок тех≠нолог≥њ Ч з ≥нтервалами в≥д двох до п'¤ти рок≥в.

«а напр¤мками роботи виставки та ¤рмарки под≥л¤ють на тор≠гов≥, що на них в≥дбуваЇтьс¤ продаж товар≥в або прийманн¤ за≠мовлень; ≥нформативн≥, а також виставки та ¤рмарки, що прова≠д¤тьс¤ з метою розвитку комун≥кац≥й та встановленн¤ контакт≥в.

«а типом пропонуванн¤ виставки та ¤рмарки бувають ун≥вер≠сальними, багатогалузевими, галузевими та виставками спожив≠чих товар≥в. ”н≥версальн≥ виставки та ¤рмарки Ї дзеркалом стану нац≥ональноњ економ≥ки ≥ найб≥льше поширен≥ в крањнах, що роз≠виваютьс¤. Ѕагатогалузев≥ виставки Ї дальшим розвитком ун≥вер≠сальних, пропонують товари та послуги к≥лькох сум≥жних галу≠зей в њхн≥х реальних масштабах. √алузев≥ Ч мають ч≥тку спец≥≠ал≥зац≥ю та ор≥Їнтован≥, головне, на в≥дв≥дувач≥в-комерсант≥в, що мають спец≥альн≥ ≥нтереси. √алузев≥ ¤рмарки спри¤ють розвитку технолог≥й, розширенню асортименту споживчих та ≥нвестиц≥й≠них товар≥в, зб≥льшенню к≥лькост≥ товар≥в-новинок за паралель≠ного зменшенн¤ тривалост≥ життЇвого циклу цих товар≥в, л≥бера≠л≥зац≥њ економ≥ки крањн-учасник≥в.

« погл¤ду попиту виставки та ¤рмарки под≥л¤ють на так≥ р≥з≠новиди: товар≥в широкого вжитку, ≥нвестиц≥йних (промислових) , технолог≥й, ≥нвестиц≥й тощо. ћають м≥сце також пост≥йно д≥юч≥ виставков≥ центри (галузев≥ та негалузев≥), ¤ких у —Ўј наприклад, нал≥чуЇтьс¤ близько 200.

Ќа особливу увагу заслуговують ¬сесв≥тн≥ торгов≥ виставки, ¤к≥ з'¤вилис¤ на початку XIX ст. ¬они в≥дбивають технолог≥чний розвиток усього людства, а також завжди стають значною пол≥≠тичною та культурною под≥Їю. Ќа честь таких виставок часто ≤ створюютьс¤ арх≥тектурн≥ шедеври:  ришталевий палац у Ћондон≥ (1851), ≈йфелева башта (1889) тощо.  ожна ¬сесв≥тн¤ виставка в≥дпов≥даЇ ¤комусь важливому етапу розвитку цив≥л≥зац≥њ (винах≥д електричноњ енерг≥њ, телекомун≥кац≥й, спорудженн¤ ви≠датних техн≥чних об'Їкт≥в тощо).

¬сесв≥тн¤ виставка Ч це зах≥д, що маЇ на мет≥ продемонстру≠вати засоби, ¤кими волод≥Ї людство дл¤ задоволенн¤ своњх р≥зно≠ман≥тних потреб. Ќа 2000 р. заплановано проведенн¤ ¬сесв≥тньоњ виставки ЂEXPO-2000ї у √анновер≥ п≥д дев≥зом ЂЋюдина-ѕрирода-“ехн≥каї. Ќаступна буде в япон≥њ у 2005 р.

« ≥сторичних, геопол≥тичних, економ≥чних та ≥нших причин ™в≠ропа продовжуЇ вести перед щодо торгових виставок та ¤рмарк≥в. јле наприк≥нц≥ XX ст. значного розвитку дос¤гли виставки та ¤р≠марки на ѕ≥вн≥чно-јмериканському континент≥ та в ѕ≥вн≥чно-—х≥дн≥й јз≥њ. “ак, у —≥нгапур≥ д≥Ї близько 50 виставок, у ѕ≥вденн≥й  орењ Ч близько 60, “ањланд≥ Ч близько 50, у ¬'Їтнам≥ та ћалай≠з≥њ Ч понад «ќ у кожн≥й. ўе у 80-т≥ роки XX ст. середньор≥чне зб≥льшенн¤ попиту на виставкову площу дос¤гло 8%, що втрич≥ т перевищувало в≥дпов≥дне зб≥льшенн¤ валового нац≥онального про≠дукту у св≥товому масштаб≥. ” промислове розвинутих крањнах спостер≥гаЇтьс¤ попит на продукц≥ю високих споживчих стандар≠т≥в, а у крањнах, що розвиваютьс¤, Ч попит на дешев≥ товари. ”се це визначаЇ сферу орган≥зац≥њ виставок та ¤рмарк≥в ≥ визначаЇ пол≥≠тику п≥дприЇмств щодо вибору експонат≥в залежно в≥д м≥сц¤ проведенн¤ виставок. ќдн≥ п≥дприЇмства мають на мет≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ про них та њхн≥ товари, ≥нш≥ намагаютьс¤ брати участь у таких виставках та ¤рмарках, де вони матимуть безпосередн≥ комерц≥йн≥ результати. ≈волюц≥¤ у сфер≥ ≥нформатики потребуЇ застосуванн¤ найнов≥тн≥ших технолог≥й ≥ пост≥йноњ модерн≥зац≥њ ви≠ставкових споруд. “ому торгов≥ виставки паралельно з к≥льк≥сним зб≥льшенн¤м переживають стад≥ю бурхливих метаморфоз ≥ жорст≠коњ конкуренц≥њ, ¤ка розгортаЇтьс¤ у трикутнику —Ўј Ч ™вро≠па Ч ѕ≥вн≥чно-—х≥дна јз≥¤. «м≥ни у —х≥дн≥й ™вроп≥, динам≥чний розвиток ринку ™вропейського —оюзу, укладенн¤ ѕ≥вн≥чноамери≠канськоњ угоди про в≥льну торг≥влю Ч усе це спри¤тиме ще б≥ль≠шому оновленню виставок та ¤рмарк≥в.

” зв'¤зку з≥ зм≥нами св≥товоњ економ≥чноњ, пол≥тичноњ та демограф≥чноњ ситуац≥њ найближчим часом оч≥кують таких зм≥н у сфе≠р≥ орган≥зац≥њ та проведенн¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в:

посиленн¤ транснац≥онального характеру вже знаних торгових виставок та ¤рмарк≥в ≥ значне гальмуванн¤ виникненн¤ нових;

актив≥зац≥њ д≥¤льност≥ великомасштабних м≥жнародних виста≠вок та ¤рмарк≥в за межами традиц≥йних м≥сць њхнього проведенн¤;

значного зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ виставок ≥ ¤рмарк≥в з однор≥д≠ною або спор≥дненою тематикою (наприклад, електронна техно≠лог≥¤);

зб≥льшенн¤ участ≥ др≥бних та середн≥х п≥дприЇмств у вистав≠ках та ¤рмарках нац≥онального масштабу;

зб≥льшенн¤ асортименту послуг ¤к об'Їкт≥в експонуванн¤;

зб≥льшенн¤ участ≥ малих п≥дприЇмств у рег≥ональних виставках;

в≥дкритт¤ де¤ких виставок дл¤ широкоњ публ≥ки за суворого дотриманн¤ њхньоњ комерц≥йноњ спр¤мованост≥.

—фера д≥¤льност≥ виставок та ¤рмарк≥в на початку XXI ст., очевидно, визначатиметьс¤, на думку фах≥вц≥в, так:

Х глобальна, де буде зосереджено пропонуванн¤-попит у св≥≠товому масштаб≥;

Х Ївропейська, ¤ка буде служити, головне, дзеркалом Ївропей≠ського ринку;

Х м≥сцева, обмеженого рад≥усу д≥њ, пристосована до специф≥ки рег≥ону;

Х Ївропейська рег≥ональна, рамки ¤коњ будуть вужчими проти загальноЇвропейських, але значно ширшими, н≥ж у звичайних ре≠г≥ональних виставок.

”с≥ ц≥ зм≥ни потребують адаптац≥њ п≥дприЇмств до нового б≥з≠несового середовища. ѕередовс≥м, вони мають опрацювати в≥д≠пов≥дн≥ програми маркетингу, сконцентрувати зусилл¤ на ство≠ренн≥ в≥дпов≥дного ф≥рмового ≥м≥джу, на формуванн≥ необх≥дноњ ф≥рмовоњ ≥ндив≥дуальност≥.

Ќа думку фах≥вц≥в, жодне п≥дприЇмство не матиме над≥њ на виживанн¤, ¤кщо воно не створить менеджменту пристосуванн¤ ƒ∞ структурних зм≥н, спричинених в≥льним поширенн¤м товар≥в ≥ послуг; не усв≥домить, що м≥жнародний ринок Ч це не замкне≠ний прост≥р, а в≥дкрите середовище взаЇмод≥њ комерц≥йних пропозиц≥й внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього ринк≥в; не адаптуЇ продукц≥њ до конкурентних умов щодо њњ зовн≥шнього вигл¤ду, упаковки, канал≥в продажу, ¤кост≥ та ц≥н, ¤к≥ формуютьс¤ в новому економ≥чному середовищ≥ за зникненн¤ кордон≥в; не вживатиме заход≥в дл¤ пристосуванн¤ нац≥ональноњ стратег≥њ товаропросуванн¤ до м≥жнародного ринку й в≥дставатиме в≥д кон≠курент≥в.

—тосовно нашоњ крањни така адаптац≥¤ до нових умов св≥тового ринку потребуЇ докор≥нних зм≥н у психолог≥њ людей. ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств на ринкових умовах передбачаЇ нову ринкову стратег≥ю, ¤ка потребуЇ знанн¤ м≥жнародних засад такоњ д≥¤льност≥, знанн¤ ≥ноземних мов, технолог≥чних процес≥в, по≠требуЇ нових орган≥зац≥йних навичок тощо.

¬≥дтак участь у торгових виставках та ¤рмарках входить до пе≠рел≥ку заход≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ наступального характе≠ру, орган≥чно вписуЇтьс¤ в комплекс маркетингу ≥ об≥ц¤Ї украњнсь≠ким б≥знесменам реальн≥ результати за умов, що причини, ¤к≥ спонукають п≥дприЇмство вз¤ти участь у виставц≥ або ¤рмарку, буде гармон≥чно поЇднано з глобальними ц≥л¤ми п≥дприЇмства, зумовленими його стратег≥¤ми маркетингу та комун≥кац≥й.

‘ах≥вц≥ не без п≥дстав стверджують, що орган≥зац≥¤ участ≥ у виставках ≥ ¤рмарках потребуЇ високого профес≥онал≥зму персо≠налу, т≥сноњ сп≥впрац≥ всього колективу п≥дприЇмства (а не т≥льки служби маркетингу).

–еал≥зац≥¤ участ≥ в ¤рмарку (виставц≥) в≥дбуваЇтьс¤ за такими класичними етапами:

а) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про участь у виставц≥ або ¤рмарку, в процес≥ ¤кого встановлюютьс¤ й ч≥тко визначаютьс¤ ц≥л≥ такоњ участ≥ та групи в≥дв≥дувач≥в (ц≥льова аудитор≥¤), на ¤ких можна чекати. ѕ≥сл¤ цього розробл¤Їтьс¤ докладний план д≥¤льност≥, детально ≥нформуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ в≥дд≥ли п≥дприЇмства ≥ склада≠Їтьс¤ попередн≥й кошторис витрат;

б) опрацюванн¤ конкретного граф≥ка заход≥в, тобто:

призначенн¤ в≥дпов≥дальних штатних ≥ позаштатних сп≥вроб≥≠тник≥в п≥дприЇмства (п≥дб≥р, визначенн¤ обов'¤зк≥в, навчанн¤ тощо);

контакти з орган≥заторами виставки (¤рмарку) дл¤ уточненн¤ конкретних орган≥зац≥йних питань;

облаштуванн¤ стенда (виб≥р розм≥щенн¤ стенда та його обла≠днанн¤);

п≥дготовка експонат≥в (в≥дб≥р та адаптац≥¤ до умов в≥дпов≥дно≠го ринку ≥ конкретних груп в≥дв≥дувач≥в);

методична п≥дготовка конкретноњ програми заход≥в з реклами, пропаганди та зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю, ¤ка охоплювала б ус≥ стад≥њ участ≥;

орган≥зац≥¤ в≥дправленн¤, поверненн¤ та страхуванн¤ вс≥х складових елемент≥в стенда;

в) опрацюванн¤ пор¤дку пристендовоњ д≥¤льност≥, тобто: забезпеченн¤ систематичного сп≥лкуванн¤ з в≥дв≥дувачами ≥ правильного використанн¤ цих контакт≥в;

щоденний анал≥з ≥нформац≥њ, ¤ку отримують в≥д в≥дв≥дувач≥в; максим≥зац≥¤ результат≥в рекламно-пропагандистськоњ д≥¤льност≥;

г) п≥сл¤виставкова д≥¤льн≥сть. ѕ≥сл¤виставкова д≥¤льн≥сть маЇ таке саме значенн¤, ¤к ≥ орган≥зац≥¤ участ≥, включаючи так≥ складов≥:

визначенн¤ д≥й, ¤к≥ необх≥дно зробити одразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ виставки (¤рмарку), Ч п≥дсумкова нарада стендист≥в, упакову≠ванн¤ й передаванн¤ експонат≥в транспортним орган≥зац≥¤м, оплата рахунк≥в, ірунтовний анал≥з контакт≥в, ¤к≥ в≥дбулис¤ п≥д час ≥ роботи стенда, орган≥зац≥¤ виконанн¤ зобов'¤зань тощо; ! ознайомленн¤ колег з першими результатами участ≥ у виставц≥ ≥ (¤рмарку);

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ виставок ≥ ¤рмарк≥в. «агальн≥ положенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2112 прочитано)