ћаркетинг > ќрган≥зац≥¤ роботи з громадськ≥стю (пабл≥к рилейшнз). «агальн≥ в≥домост≥

ќрган≥зац≥¤ роботи з громадськ≥стю (пабл≥к рилейшнз). «агальн≥ в≥домост≥

—пец≥ал≥сти з питань масових комун≥кац≥й виокремлюють к≥лька етап≥в створенн¤ та розвитку системи таких комун≥кац≥й, куди включають також ≥ роботу з громадськ≥стю. Ќа першому етап≥ розвитку людства система засо≠б≥в масовоњ комун≥кац≥њ належала вс≥м, була захоплюючим ви≠довищем за участю жерц≥в ≥ чаклун≥в та визначала в≥дносини всередин≥ невеликих груп та м≥ж ними. ƒругий етап пов'¤зують з епохою зникненн¤ перв≥сноњ общини та под≥лом мови на усну й писемну. ” цей пер≥од (до по¤ви книгодрукуванн¤) б≥льш≥сть поточноњ ≥нформац≥њ передавали мандр≥вн≥ монахи, учител≥, глашатањ. “ретю епоху пов'¤зують ≥з початком книгодрукуванн¤ 1450 року в Ќ≥меччин≥, коли книжки, що були ран≥ше доступн≥ т≥льки дуже багатим люд¤м, поступово стають надбанн¤м ши≠роких к≥л сусп≥льства, а друковане слово Чосновним джерелом ≥нформац≥њ.

ўе у —тародавньому –им≥ був в≥домий висл≥в: Ђголос народу Ч голос Ѕожийї. ѕравител≥ та ф≥лософи р≥зних крањн та час≥в ум≥ли управл¤ти аудитор≥Їю та впливати на сусп≥льну думку за допо≠могою могутн≥х ≥нструмент≥в Ч лог≥ки, риторики, сцен≥чноњ май≠стерност≥ тощо. ÷е ≥ стало зародком того процесу, котрий п≥зн≥ше набуваЇ назви Ђпабл≥к рилейшнзї.

як в≥домо, цей терм≥н виник уперше в —Ўј. …ого використав президент “. ƒжеферсон 1807 року у —ьомому зверненн≥ до кон≠гресу. јле т≥льки через сто рок≥в (1904) у —Ўј було створено окрему орган≥зац≥ю, ¤ка на в≥дпов≥дну вимогу розробл¤ла заходи дл¤ п≥двищенн¤ престижу окремих ф≥рм та њхн≥х товар≥в. 1918 року було вперше прочитано студентам курс з пабл≥к рилейшнз в ун≥верситет≥ штату ≤лл≥нойс, а 1923 року ≈д. Ѕернауз написав першу книжку з основ пабл≥к рилейшнз п≥д назвою Ђ ристал≥зо≠вана сусп≥льна думкаї. ƒо початку 30-х pp. XX ст. в —Ўј пабл≥к рилейшнз уже склавс¤ ¤к самост≥йне пон¤тт¤.

Ќайб≥льшого поширенн¤ процес пабл≥к рилейшнз набув у друг≥й половин≥ XX ст.  ≥нець XX ст. характеризувавс¤ в еконо≠м≥чно розвинутих крањнах зростанн¤м добробуту споживач≥в, в≥д≠так добробут сусп≥льства стаЇ головною метою та умовою усп≥ш≠ного веденн¤ б≥знесу. ѕозитивне ставленн¤ громадськост≥ до ок≠ремих ф≥рм в≥дображаЇтьс¤ нав≥ть у балансових зв≥тах цих ф≥рм. ѕабл≥к рилейшнз формуЇтьс¤ у 70-х pp. XX ст. в самост≥йну фун≠кц≥ю менеджменту, попул¤рност≥ набуваЇ думка де¤ких спец≥ал≥≠ст≥в про те, що рекламу теж можна розгл¤дати ¤к складову частину_пабл≥к рилейшнз.

ќдин з практик≥в сучасного пабл≥к рилейшнз —. Ѕлек пропо≠нуЇ такий перел≥к завдань спец≥ал≥ст≥в у ц≥й галуз≥:

Х консультуванн¤ п≥дприЇмц≥в щодо закон≥в повед≥нки людини;

Х ви¤вленн¤ можливих тенденц≥й та прогнозуванн¤ њхн≥х на≠сл≥дк≥в;

Х вивченн¤ сусп≥льноњ думки, громадських оч≥кувань та реко≠мендац≥¤ необх≥дних заход≥в дл¤ формуванн¤ ц≥Їњ думки й задо≠воленн¤ сусп≥льних спод≥вань;

Х установленн¤ та п≥дтримуванн¤ двостороннього сп≥лкуванн¤, що базуЇтьс¤ на правд≥ та повн≥й ≥нформованост≥;

Х запоб≥ганн¤ конфл≥ктам та непорозум≥нн¤м або припиненн¤ таких;

Х спри¤нн¤ формуванню взаЇмноњ поваги та соц≥альноњ в≥дпо≠в≥дальност≥;

Х гармон≥зац≥¤ особистих та сусп≥льних ≥нтерес≥в;

Х спри¤нн¤ формуванню доброзичливих в≥дносин з персона≠лом, постачальниками та споживачами;

Х пол≥пшенн¤ виробничих в≥дносин;

Х залученн¤ квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в та зменшенн¤ плинно≠ст≥ кадр≥в;

Х зб≥льшенн¤ прибутковост≥;

Х рекламуванн¤ товар≥в та послуг (щодо цього Ї певн≥ сумн≥≠ви. Ч т. л.у,

Х створенн¤ громадського ≥м≥джу.

( Ќа думку проф. —. Ѕлека, терм≥н Ђпабл≥к рилейшнзї включаЇ та≠к≥ основн≥ напр¤мки (тобто те, що входить у сферу д≥¤льност≥ так званих п≥армен≥в Ч спец≥ал≥ст≥в щодо роботи з громадськ≥стю):

п≥армен Ч в≥д перших л≥тер сл≥в Ђpublicї (п≥) та Ђrelationsї (ар).

сусп≥льна думка,

сусп≥льн≥ в≥дносини,

”р¤дов≥ в≥дносини,

житт¤ громади,

промислов≥ в≥дносини,

ф≥нансов≥ в≥дносини,

м≥жнародн≥ в≥дносини,

споживч≥ в≥дносини,

досл≥дженн¤ та статистика,

в≥дносини ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ.

“о що ж таке пабл≥к рилейшнз?

≤снуЇ безл≥ч визначень. ќсь де¤к≥ з них:

Ђ«апланован≥ тривал≥ зусилл¤, спр¤мован≥ на створенн¤ та п≥д≠тримку доброзичливих в≥дносин та взаЇморозум≥нн¤ м≥ж орган≥≠зац≥Їю (п≥дприЇмством) та громадськ≥стюї;

Ђћистецтво та наука анал≥зу тенденц≥й, прогнозуванн¤ њхн≥х насл≥дк≥в, видача рекомендац≥й кер≥вництву орган≥зац≥й (п≥дпри≠Їмств) та перетворенн¤ в житт¤ програми д≥й в ≥нтересах ¤к орга≠н≥зац≥й (п≥дприЇмств), так ≥ громадськост≥ї;

Ђќдна з функц≥й управл≥нн¤, ¤ка спри¤Ї встановленню та п≥д≠тримуванню сп≥лкуванн¤, взаЇморозум≥нн¤, доброзичливост≥ та сп≥впрац≥ м≥ж орган≥зац≥Їю (п≥дприЇмством) та громадськ≥стюї;

Ђћистецтво ≥ наука дос¤гненн¤ гармон≥њ за допомогою взаЇ≠морозум≥нн¤, що базуЇтьс¤ на правд≥ та повн≥й по≥нформованост≥ вс≥х учасник≥вї.

¬ажливими складовими програм з пабл≥к рилейшнз Ї ство≠ренн¤ атмосфери дов≥ри та використанн¤ Їдиноњ стратег≥њ щодо орган≥зац≥њ такоњ роботи.

√ромадськ≥стю вважаЇтьс¤ сусп≥льство, тобто споживач≥, пра≠ц≥вники самого п≥дприЇмства, м≥сцев≥ жител≥, партнери, ф≥нансо≠в≥ орган≥зац≥њ, державн≥ установи, профсп≥лков≥ та ≥нш≥ галузев≥ об'Їднанн¤ тощо. ѕабл≥к рилейшнз маЇ на мет≥ просуванн¤ п≥д≠приЇмств, орган≥зац≥й або окремих ос≥б серед ц≥льових груп гро≠мадськост≥. «а сучасних умов усе част≥ше до ц≥льових аудитор≥й в≥днос¤ть групи впливу, групи л≥дер≥в, профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ та ширш≥ кола громадськост≥, н≥ж ран≥ше.

” рамках marketing communicatioti п≥армени, розробл¤ючи програму з пабл≥к рилейшнз, передовс≥м повинн≥ проанал≥зувати стосунки, ¤к≥ склалис¤ м≥ж п≥дприЇмством та громадськ≥стю, з'¤сувати думки та оц≥нки щодо п≥дприЇмства (¤к усередин≥ п≥д≠приЇмства, так ≥ поза ним), оц≥нити пол≥тику п≥дприЇмства та йо≠го д≥њ, що впливають на ц≥ оц≥нки, а також розробити та застосу≠вати р≥зн≥ форми стратег≥њ з пабл≥к рилейшнз.

ƒо сфери д≥¤льност≥ п≥армен≥в належить створенн¤ попул¤р≠ност≥ (пабл≥сит≥) п≥дприЇмства та системи лоб≥юванн¤ його ≥нтерес≥в ¤к у колектив≥ самого п≥дприЇмства, так ≥ в широких колах громадськост≥.

Ќаприклад, попул¤рн≥сть (пабл≥сит≥) дос¤гаЇтьс¤ зд≥йсненн¤м комплексу таких заход≥в:

Х презентац≥¤ п≥дприЇмства (або його нового продукту з погл¤ду сусп≥льноњ значущост≥ такого);

Х врученн¤ приз≥в, нагород тощо;

Х оприлюдненн¤ показник≥в роботи п≥дприЇмства та його при≠бутк≥в;

Х показ мод;

Х спонсоруванн¤;

Х пов≥домленн¤ про залученн¤ на п≥дприЇмство ¤когось в≥до≠мого спец≥ал≥ста;

Х виступи представник≥в п≥дприЇмства на р≥зного роду заходах дл¤ широкого загалу;

Х пов≥домленн¤ про поглинанн¤ великим п≥дприЇмством к≥ль≠кох др≥бн≥ших тощо.

Ћоб≥юванн¤ Ч це намаганн¤ переконати державних чиновни≠к≥в або член≥в парламенту д≥¤ти в ≥нтересах конкретного кл≥Їнта п≥армен≥в (п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤, конкретна особа).

ѕросуванн¤ використовуЇтьс¤ ¤к з метою пол≥пшенн¤ позиц≥њ товар≥в на ринках продажу товар≥в, так ≥ дл¤ зм≥цненн¤ репутац≥њ п≥дприЇмства. ƒл¤ цього влаштовуютьс¤ веч≥рки дл¤ журнал≥ст≥в, юв≥лењ, презентац≥њ, спонсоруванн¤ п≥дприЇмством ¤кихось попу≠л¤рних заход≥в тощо. ћетою такоњ д≥¤льност≥ Ї:

Х справл¤нн¤ впливу на людей, ¤к≥ формують ставленн¤ спо≠живач≥в до п≥дприЇмства та його продукц≥њ;

Х наданн¤ корисних порад та демонструванн¤ оптимальних вар≥ант≥в використанн¤ товар≥в п≥дприЇмства;

Х завоюванн¤ авторитету, запоб≥ганн¤ по¤в≥ п≥дробок, ознайо≠мленн¤ з персоналом п≥дприЇмства;

Х спри¤нн¤ в розп≥знаванн≥ марки товару через проведенн¤ ви≠ставок, демонстрац≥й, лекц≥й, консультац≥й;

Х роз'¤сненн¤ спец≥альних ц≥н та умов продажу, р≥зноман≥тност≥ асортименту товар≥в п≥дприЇмства, соц≥альноњ рол≥ нового товару;

Х ƒемонструванн¤ сум≥жних (спор≥днених) товар≥в тощо.

¬иступаючи перед аудитор≥Їю, п≥армени репрезентують своЇ ѕ1дприЇмство (орган≥зац≥ю, особу) на р≥зних громадських захо≠дах. ¬они орган≥зують зустр≥ч≥ кер≥вник≥в ≥з журнал≥стами, готують в≥дпов≥д≥ не т≥льки на передбачен≥ програмою запитанн¤, а й Ќа т≥, що часто повторюютьс¤ на таких зустр≥чах, а також намагаютьс¤ передбачити провокац≥йн≥ запитанн¤, котр≥ можуть виникнути в ход≥ контакту. ѕ≥армен несе в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дго≠товку та публ≥кац≥ю в засобах масовоњ ≥нформац≥њ пов≥домлень про п≥дприЇмство (орган≥зац≥ю, особу). —аме в≥н готуЇ до друку ≥нформац≥йн≥ дописи, статт≥, прес-рел≥зи, буклети, брошури, ка≠талоги, книжки, бюлетен≥, матер≥али виставок, ауд≥ов≥зуальн≥ ма≠тер≥али про п≥дприЇмство (орган≥зац≥ю, особу), готуЇ проекти ви≠ступ≥в кер≥вник≥в. ”с¤ ц¤ д≥¤льн≥сть маЇ базуватис¤ на опитуван≠н¤х громад¤н, ¤к≥ провод¤тьс¤ п≥арменами в м≥сц¤х проведенн¤ р≥зних масових заход≥в, у м≥сц¤х пожвавленоњ торг≥вл≥, на п≥дпри≠Їмствах (орган≥зац≥¤х) тощо.

ќтже, в пабл≥к рилейшнз немаЇ н≥чого таЇмничого. ÷е не≠в≥д'Їмна складова ефективного менеджменту будь-¤коњ орган≥за≠ц≥йноњ форми д≥¤льност≥. јле вона потребуЇ п≥дготовки та досв≥≠ду, здорового глузду та вм≥нн¤ прикладати теор≥ю до практики.

Ќа думку фах≥вц≥в ≥з пабл≥к рилейшнз, ф≥лософ≥¤ роботи з громадськ≥стю надаЇ засадного значенн¤ двосторонн≥м в≥дноси≠нам. Ѕрак сп≥лкуванн¤ породжуЇ безл≥ч непорозум≥нь. ѕол≥пшен≠н¤ канал≥в сп≥лкуванн¤, розробка нових способ≥в створенн¤ дво≠стороннього потоку ≥нформац≥њ та взаЇморозум≥нн¤ Ї головним завданн¤м будь-¤коњ програми з пабл≥к рилейшнз. —аме браком взаЇморозум≥нн¤ Ђверх≥вї ≥ Ђниз≥вї значною м≥рою по¤снюютьс¤ т≥ складност≥, ¤к≥ ми маЇмо зараз в ”крањн≥: перес≥чн≥ громад¤ни бачать т≥льки те, що њхнЇ становище пог≥ршуЇтьс¤ мало не щодн¤, але не знають н≥ ур¤дових план≥в, н≥ програм, а головне, не зна≠ють, ¤к ц≥ плани ≥ програми виконуютьс¤, хто несе за них конк≠ретну в≥дпов≥дальн≥сть ≥ ¤ку саме.

1	2

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ роботи з громадськ≥стю (пабл≥к рилейшнз). «агальн≥ в≥домост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1311 прочитано)