ћаркетинг > ќсобливост≥ державного стимулюванн¤ продажу продукц≥њ

‘≥нансовий л≥зинг характеризуЇтьс¤ тривал≥шим строком кон≠тракту (5Ч10 рок≥в) та повною амортизац≥Їю всього або б≥льшоњ частини обладнанн¤. ‘актично ф≥нансовий л≥зинг Ч це р≥зновид довгострокового кредитуванн¤ покупки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ ф≥нансового л≥зингового контракту орендар може повернути об'Їкт оренди, продовжити терм≥н угоди або скласти нову угоду, а також придбати об'Їкт л≥зингу за залишковою варт≥стю (в еко≠ном≥чно розвинутих крањнах ц¤ варт≥сть маЇ суто символ≥чний характер).

ясна р≥ч, що об'Їктом л≥зингу буваЇ ¤к рухоме, так ≥ нерухоме майно. якщо в≥дбуваЇтьс¤ л≥зинг нерухомост≥, л≥зингодавець бу≠дуЇ або купуЇ за св≥й рахунок чи в кредит нерухом≥сть з доручен≠н¤ л≥зингоотримувача ≥ передаЇ останньому право користуванн¤ майном у комерц≥йних або виробничих ц≥л¤х. як ≥ угоди з рухо≠мим майном, ц≥ контракти укладаютьс¤ на строк менший або та≠кий, що дор≥внюЇ амортизац≥йному пер≥оду об'Їкта. ќрендар не≠се вс≥ ризики, витрати й податки п≥д час д≥њ контракту.

” л≥зингу беруть участь так≥ об'Їкти:

Х власник майна, ¤кий надаЇ його в користуванн¤ на умовах л≥зинговоњ угоди, тобто л≥зингодавець. як такий можуть виступа≠ти: а) установи банку, у статут≥ ¤ких передбачено цей вид д≥¤ль≠ност≥; б) ф≥нансова л≥зингова ф≥рма, ¤ка створюЇтьс¤ спец≥ально дл¤ проведенн¤ л≥зингових операц≥й, тобто спец≥ал≥зована ф≥рма, головною, а здеб≥льшого ≥ Їдиною функц≥Їю ¤коњ Ї оплата л≥зин≠гового майна, тобто ф≥нансуванн¤ угоди; в) спец≥ал≥зована л≥≠зингова ф≥рма, ¤ка на додачу до ф≥нансового забезпеченн¤ уго≠ди бере на себе виконанн¤ комплексу послуг неф≥нансового ха≠рактеру: техн≥чний огл¤д та ремонт обладнанн¤, консультац≥њ з його використанн¤ тощо; г) будь-¤ка ф≥рма або орган≥зац≥¤, дл¤ ¤коњ л≥зинг не Ї основною д≥¤льн≥стю, але його не заборонено статутом, ≥ ф≥рма маЇ джерела ф≥нансуванн¤ дл¤ проведенн¤ л≥≠зингових операц≥й;

Х користувач майна Ч л≥зингоотримувач, ¤ким може бути будь-¤ка юридична особа незалежно в≥д форми власност≥;

Х продавець майна, тобто постачальник, ¤ким теж може бути будь-¤ка юридична особа: виробник майна, посередницька орга≠н≥зац≥¤ тощо.

‘ах≥вц≥ з питань л≥зингу вважають, що в класичн≥й л≥зингов≥й взаЇмов≥дносини м≥ж суб'Їктами будуютьс¤ за такою схемою: майбутн≥й л≥зингоотримувач, ¤кому потр≥бн≥ певн≥ види майна самост≥йно вибираЇ постачальника, ¤кий маЇ таке майно. ќск≥льки л≥зингоотримувачев≥ бракуЇ кошт≥в та в≥н не може отримати кредит дл¤ придбанн¤ майна у власн≥сть, в≥н звертаЇтьс¤ до майбутнього л≥зингодавц¤ з проханн¤м уз¤ти участь в угод≥. ”часть л≥зингодавц¤ пол¤гаЇ в тому, що в≥н купуЇ це майно у виробника або ≥ншого власника ≥ передаЇ його л≥зингоотримувачев≥ в тимчасове користуванн¤ на визначених л≥зинговою угодою умовах.

 оли й л≥зингов≥й ф≥рм≥ бракуЇ власних кошт≥в дл¤ проведен≠н¤ л≥зингових операц≥й, вона може залучати њх з ≥нших орган≥за≠ц≥й. “ака операц≥¤ маЇ назву л≥зингу з додатковим залученн¤м кошт≥в. ќрендодавець бере довгострокову позичку в одного чи к≥лькох кредитор≥в на суму до 80% вартост≥ актив≥в, що здаютьс¤ в оренду. ѕри цьому орендн≥ платеж≥ та обладнанн¤ Ї забезпе≠ченн¤м позички.

„асто трапл¤Їтьс¤ також так званий л≥зинг ≥з поверненн¤м. ” п≥дприЇмства Ї обладнанн¤ та споруди, але не вистачаЇ кошт≥в дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥. “од≥ воно продаЇ це обладнанн¤ та ≥нше майно л≥зингов≥й ф≥рм≥, а та, у свою чергу, здаЇ його в л≥≠зинг тому самому п≥дприЇмству. ” такий спос≥б п≥дприЇмство здобуваЇ грошов≥ кошти, ¤кими воно може скористатис¤ дл¤ ви≠робничоњ д≥¤льност≥.

¬ економ≥чно розвинутих крањнах до такого л≥зингу вдаютьс¤ й тод≥, коли п≥дприЇмство маЇ низький р≥вень прибутковост≥ ≥ не може скористатис¤ п≥льгами щодо прискореноњ амортизац≥њ та податку на прибуток. ¬оно складаЇ л≥зингову угоду, л≥зингова ф≥рма отримуЇ так≥ п≥льги, а натом≥сть зменшуЇ ставку орендних платеж≥в.

«а характером л≥зингових платеж≥в л≥зинг под≥л¤Їтьс¤ на так≥ види: а) л≥зинг з грошовим платежем, ¤кщо вс≥ платеж≥ в≥дбуваю≠тьс¤ в грошов≥й форм≥; б) л≥зинг з компенсац≥йним платежем, ко≠ли платеж≥ в≥дбуваютьс¤ у форм≥ поставки товар≥в, ¤к≥ виробл¤ю≠тьс¤ на даному обладнанн≥, або у форм≥ виконанн¤ зустр≥чних послуг; в) л≥зинг з≥ зм≥шаним платежем, коли поЇднуютьс¤ обид≠ва ц≥ види л≥зингу.

‘ах≥вц≥ з питань л≥зингу в≥дзначають так≥ переваги ц≥Їњ д≥¤ль≠ност≥ на ринку майна, ¤к≥ робл¤ть л≥зинговий маркетинг в ”крањн≥ надзвичайно ефективним та перспективним:

Х за умов л≥зингу в≥дбуваЇтьс¤ 100-в≥дсоткове кредитуванн¤, немаЇ необх≥дност≥ негайно платити грош≥ за покупку. «а використанн¤ звичайного кредиту дл¤ куп≥вл≥ обладнанн¤ п≥дприЇмс≠тво близько 15% вартост≥ покупки сплатило б за рахунок власних кошт≥в. «а умов л≥зингу контракт укладаЇтьс¤ на повну варт≥сть поставки майна, але виплата орендних платеж≥в починаЇтьс¤ п≥з≠н≥ше. ÷ей часовий лаг даЇ змогу п≥дприЇмству мати в своЇму роз≠пор¤дженн≥ тимчасово в≥льн≥ кошти, ¤к≥ використовуютьс¤ на розширенн¤ виробництва;

Х укласти л≥зинговий контракт значно прост≥ше, н≥ж отримати банк≥вську позичку. ќсобливо це стосуЇтьс¤ малих та середн≥х п≥дприЇмств. ƒе¤к≥ л≥зингов≥ компан≥њ в економ≥чно розвинутих крањнах нав≥ть не вимагають в≥д орендар¤ додаткових гарант≥й, оск≥льки над≥йним забезпеченн¤ контракту Ї обладнанн¤ та ≥нше майно, що здаЇтьс¤ в оренду;

Х л≥зингова угода за своЇю суттю Ї гнучк≥шою, н≥ж позичка, ¤ку завжди видають на жорстких умовах щодо платеж≥в та стро≠к≥в погашенн¤. ” раз≥ л≥зингу орендар завжди може домовитис¤ з орендодавцем про таку схему поверненн¤ кошт≥в, ¤ка буде виг≥д≠ною обом сторонам: платеж≥ можуть бути щом≥с¤чними, щоквар≠тальними тощо, а суми платеж≥в Ч неоднаковими, погашенн¤ може в≥дбуватис¤ п≥сл¤ отриманн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, вироблених на л≥зинговому обладнанн≥ ≥ т. п.

Х в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасну модерн≥зац≥ю обладнанн¤ та ≥ншого майна покладаЇтьс¤ на орендодавц¤. ¬≥дтак орендар маЇ можлив≥сть пост≥йно оновлювати св≥й парк обладнанн¤ в≥дпов≥д≠но до техн≥чного прогресу в галуз≥;

Х ћ≥жнародний валютний фонд не зараховуЇ суму л≥зингових угод ¤к нац≥ональну заборгован≥сть.

ѕроте л≥зинг маЇ також ≥ досить пом≥тн≥ недол≥ки:

Х через ≥нфл¤ц≥ю орендар може н≥чого не виграти на зб≥ль≠шенн≥ фактичноњ залишковоњ вартост≥ обладнанн¤ пор≥вн¤но ≥з розрахунковою;

Х у раз≥ ф≥нансового л≥зингу науково-техн≥чний прогрес може зробити обладнанн¤ та продукц≥ю, ¤ка на ньому виробл¤Їтьс¤, застар≥лими набагато ран≥ше зак≥нченн¤ строку контракту, але орендн≥ платеж≥ не припин¤тимутьс¤;

Х можлив≥ ускладненн¤ орган≥зац≥йних засад л≥зингу, коли в ньому братиме участь значна к≥льк≥сть учасник≥в, у тому числ≥ ф≥нансових, страхових тощо;

Х л≥зингов≥ платеж≥ б≥льш≥, н≥ж платеж≥ за користуванн¤ пози≠чкою. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що ризик передчасного стар≥нн¤ май≠на покладаЇтьс¤ на орендодавц¤: намагаючись компенсувати таку можлив≥сть, в≥н ст¤гуЇ б≥льше ком≥с≥йних.

Ћ≥зинговий б≥знес набув значного поширенн¤ в економ≥чно розвинутих крањнах. ”же тривалий час л≥зинг Ї там д≥йовим засобом реал≥зац≥њ продукц≥њ та прискореного розвитку виробництва. “ому державна пол≥тика в ”крањн≥ повинна бути спр¤мована на стимулюванн¤ та розвиток л≥зингових операц≥й. ƒуже привабливим, зокрема, Ї так званий л≥зинг на податков≥й основ≥. ¬≥н пропонуЇ орендарев≥ додатков≥ вигоди через б≥льш низьку в≥дсоткову ставку, н≥ж за звичайноњ ,позички. ќск≥льки право власност≥ залишаЇтьс¤ за л≥зингодавцем, то в≥н маЇ можли≠в≥сть частково компенсувати своњ витрати на придбанн¤ майна за допомогою п≥льг з амортизац≥њ, ≥нвестиц≥йних п≥льг тощо, а пот≥м под≥лити ц≥ переваги з орендарем, встановлюючи нижчу орендну

плату.

«аконодавче розширенн¤ сфери застосуванн¤ л≥зингу спри¤≠тиме пол≥пшенню економ≥чного становища в ”крањн≥, пожвав≠ленню д≥ловоњ активност≥ ¤к малого, так ≥ середнього б≥знесу.

≤ще одним р≥зновидом стимулюванн¤ активност≥ у виробнич≥й та посередницьк≥й д≥¤льност≥, ¤кий маЇ велик≥ перспективи в ”крањн≥, Ї страхуванн¤, що теж використовуЇтьс¤ нин≥ досить прим≥тивно.

«ахист ризику комерц≥йних операц≥й в≥д можливих втрат у майбутньому пол¤гаЇ в укладанн≥ угоди з учасником ринку, ¤кий за певну винагороду зобов'¤зуЇтьс¤ компенсувати втрати, пов'¤≠зан≥ з≥ зм≥ною ц≥ни активу. ќтже, ризик зм≥ни ц≥ни активу (майна, товар≥в, грошових операц≥й) переноситьс¤ на учасника, ¤кий отримав винагороду у вигл¤д≥ страховоњ прем≥њ. ќперац≥¤ страху≠ванн¤ базуЇтьс¤ на попередн≥й виплат≥ прем≥й за можливу ком≠пенсац≥ю майбутн≥х збитк≥в, незалежно в≥д того, чи станутьс¤ ц≥ збитки чи н≥. ÷е не виключаЇ можливост≥ отриманн¤ переваг в≥д спри¤тливих зм≥н ц≥ни активу. —трахуванн¤, компенсуючи р≥зн≥ негативн≥ обставини, Ї одним ≥з д≥йових вид≥в стимулюванн¤ п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥. јле дл¤ цього необх≥дно мати належну законодавчу базу.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ державного стимулюванн¤ продажу продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (786 прочитано)