ћаркетинг > ќсобливост≥ представленн¤ результат≥в досл≥дженн¤ ринку

¬исновки

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи над викладом результат≥в, у б≥льшост≥ зв≥т≥в необх≥дно подати висновки. ÷ей розд≥л можна розпочати, повторивши формулюванн¤ проблеми, вир≥шенн¤ ¤коњ покладено на це досл≥дженн¤.

ƒал≥ треба подати факти про компан≥ю, дл¤ ¤коњ вир≥шуютьс¤ проблеми. ѕ≥сл¤ цього висв≥тлюютьс¤ результати, що мають в≥дношенн¤ до проблеми.

“епер досл≥дник може викласти можлив≥ подальш≥ кроки, перел≥чити вс≥ Ђзаї ≥ Ђпротиї про кожний з них, посилаючись на результати, ¤кщо це треба.

–екомендац≥њ

„асом рекомендац≥њ включають до розд≥лу висновк≥в, ≥нколи вид≥л¤ють окремо. Ѕагато залежить в≥д того, наск≥льки великим буде обговоренн¤. –екомендац≥њ випливають ≥з викладених можливих подальших крок≥в. ¬≥рог≥дно, що аргументи на користь певного розв'¤занн¤ проблеми будуть наст≥льки вагомими, що читач сприйме його ¤к очевидний та Їдино можливий.

«амовник не завжди просить досл≥дника робити висновки та формулювати рекомендац≥њ. ” досл≥дженн¤х споживчих ринк≥в зв≥т може мати лише ≥нформац≥йний характер. ƒосл≥дник подаЇ замовнику ≥нформац≥ю, ¤ку той використовуЇ разом з ≥ншою, недоступною досл≥дников≥, ¤к п≥дставу дл¤ подальших д≥й.

ƒодатки

” к≥нц≥ зв≥ту м≥ст¤тьс¤ додатки, ¤к≥ служать дл¤ п≥дтвердженн¤ положень зв≥ту. —юди можуть входити:

анкети;

список респондент≥в (маЇ значенн¤ лише у досл≥дженн¤х промислових ринк≥в);

список публ≥кац≥й;

виклад великих перехресних анал≥з≥в та в≥дпов≥дн≥ таблиц≥;

статистичн≥ дан≥ та методи;

ф≥нансов≥ в≥домост≥ про компан≥њ;

публ≥кац≥њ, що стосуютьс¤ продукту.

ќформленн¤ зв≥ту

ќформленн¤ Ч к≥нцева прикраса загального вигл¤ду зв≥ту. ƒл¤ цього доведетьс¤ т≥сно сп≥впрацювати з секретар¤ми, даючи поради про в≥дпов≥дну величину л≥вого й правого пол≥в на стор≥нках, про в≥дступи перед ≥ п≥сл¤ таблиць, використанн¤ великих букв та ≥нших засоб≥в.

ƒе¤к≥ з аспект≥в оформленн¤ необх≥дно мати на уваз≥ ще п≥д час написанн¤ зв≥ту. ƒо них належать:

—истема нумерац≥њ п≥дрозд≥л≥в. —л≥д дотримуватис¤ такоњ нумерац≥њ розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в, ¤ка б дозвол¤ла трир≥вневе розд≥ленн¤.

Ќаприклад:

3.00 „ј—“ » –»Ќ ”

3.01 ¬ступ

ќсновн≥ учасники

–озташуванн¤ таблиць. “екст з по¤сненн¤ми повинен, ¤к правило, передувати таблиц¤м, ,≥ не бути розташованим п≥сл¤ них. ÷е не змушуватиме читача, розгл¤даючи складну таблицю, намагатис¤ зрозум≥ти, що вона означаЇ.

Ќаписи у таблиц¤х. “аблиц≥ завжди повинн≥ бути пронумерованими, мати п≥дписи (бажано над таблицею), у текст≥ на них необх≥дно робити покликанн¤. ” таблиц¤х до колонок цифр даЇтьс¤ розшифруванн¤, вказуЇтьс¤ р≥к чи пер≥од, ¤кого стосуютьс¤ наведен≥ дан≥. якщо цього не видно ≥з зм≥сту, треба вказати джерело походженн¤ даних. якщо в таблиц≥ наведено дан≥ у в≥дсотках в≥д загального обс¤гу виб≥рки, сл≥д вказати його (часом його називають основою виб≥рки). якщо сума чисел у колонц≥ перевищуЇ 100% (¤к буваЇ у випадку, коли запитанн¤ передбачають к≥лька вар≥ант≥в в≥дпов≥д≥), необх≥дно це по¤снити. ≤нколи вказ≥вка на запитанн¤ анкети, ¤кого стосуютьс¤ дан≥ в таблиц≥, допомагаЇ читачев≥ краще зрозум≥ти, про що йдетьс¤.

ѕредставленн¤ статистичних даних. —татистичн≥ дан≥ необх≥дно подавати у прост≥й форм≥. якщо досл≥дник вважаЇ, що ≥нформац≥¤ надто гром≥здка через к≥льк≥сть поданих цифр, варто под≥лити таблицю на к≥лька окремих. ѕодан≥ в таблиц¤х цифри п≥сл¤ коми в дес¤ткових дробах переважно не мають ваги ≥ лише створюють враженн¤ точност≥. “реба також округлювати значенн¤ оц≥нки обс¤г≥в ринк≥в: краще навести значенн¤ 6,5 млн.ф.ст., н≥ж 6345897 ф.ст.  олонки та р¤дки значень необх≥дно подавати у низх≥дн≥й посл≥довност≥, за вин¤тком випадк≥в, коли навод¤тьс¤ шкали оц≥нок (в≥д Ђдуже добреї до Ђдуже поганої).

ќформленн¤ граф≥к≥в та д≥аграм. √раф≥ки та д≥аграми використовують лише тод≥, ¤кщо вони допомагають прост≥ше ≥ зрозум≥л≥ше подати ≥нформац≥ю. ѕевн≥ дан≥ переважно навод¤ть або у форм≥ таблиць, або граф≥чно, але не обома способами одночасно. ≤ таблиц≥, ≥ граф≥ки мають бути простими за формою. якщо форма надто ускладнена, ≥нформац≥ю сл≥д подати в к≥лькох окремих таблиц¤х чи граф≥ках. як ≥ таблиц≥, граф≥ки та д≥аграми повинн≥ мати добре сформульован≥ п≥дписи.

ќформленн¤ тексту. “екст зв≥ту також мусить бути простим ≥ зрозум≥лим. —тиль викладу Ч впевненим та динам≥чним. —л≥д ор≥Їнтуватис¤ на те, що у читача не буде часу ознайомитис¤ з великим, складно написаним текстом.  раще використовувати коротк≥ реченн¤ та слова. якщо зв≥т призначено не дл¤ профес≥йних маркетолог≥в, треба уникати профес≥онал≥зм≥в. ќсновн≥ позиц≥њ можна вид≥лити окремими пунктами, писати з абзацу, позначати рисками або з≥рочками.

¬изначивши побудову зв≥ту, можна розпочати його написанн¤. ѕ≥д час роботи над проектом досл≥дник, св≥домо чи п≥дсв≥доме, зд≥йснюватиме в≥дб≥р ≥нформац≥њ. ќрган≥зац≥¤ роботи прот¤гом виконанн¤ проекту матиме великий вплив на те, чи ви¤витьс¤ оформленн¤ зв≥ту простим завданн¤м. «а цей час накопичитьс¤ велика к≥льк≥сть карточок.  раще њх тримати вс≥ разом у спец≥альн≥й скриньц≥. «алежно в≥д предмета досл≥дженн¤, њх можна згрупувати за тематикою ≥нформац≥њ: про компан≥њ, каб≥нетну роботу, загальн≥ опитуванн¤, зустр≥ч≥ з кл≥Їнтами, листуванн¤, таблиц≥ результат≥в опитувань.

–обоч≥ матер≥али набагато об'Їмн≥ш≥, н≥ж к≥нцевий зв≥т. «авданн¤ ƒосл≥дника Ч вир≥шити, що включити до зв≥ту, а що н≥. «олоте правило - використовувати м≥н≥мальну к≥льк≥сть матер≥алу дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети.  ороткий зм≥стовний зв≥т виграЇ в очах зайн¤того менеджера, ¤кому бракуватиме часу прочитати довгий документ. ѕам'¤тайте: треба думати багато, писати мало, говорити ще менше.

“епер необх≥дно п≥дготувати чернетку. ќсновою тексту можуть служити таблиц≥ та цитати. «а один раз намагайтес¤ написати ¤комога б≥льше, це спри¤тиме посл≥довност≥ викладу ≥ плавност≥ переходу в≥д розд≥лу до розд≥лу. ѕеред тим, ¤к передати текст дл¤ роздруку, ще раз його прочитайте та перев≥рте. Ќеобх≥дно виправити граматичн≥ помилки, забезпечити лог≥чний перех≥д м≥ж окремими частинами, усунути неузгоджен≥сть даних. « огл¤ду на друкарку власн≥ назви пиш≥ть розб≥рливо. „≥тко вкаж≥ть њй своњ вимоги щодо загального вигл¤ду стор≥нки машинопису.

 оли зв≥т надруковано, треба перев≥рити його ще раз. ј перед тим, ¤к передати зв≥т замовников≥, необх≥дно, щоб його прочитали ще раз ≥ виправили помилки та суперечност≥, ¤к≥ дос≥ не були пом≥чен≥. “≥, хто читатимуть зв≥т, р≥дко можуть сказати, правильн≥ чи неправильн≥ результати досл≥дженн¤. “ому њх думка про ¤к≥сть зв≥ту формуватиметьс¤ залежно в≥д очевидних фактор≥в, таких, ¤к оформленн¤, ¤к≥сть друку, на¤вн≥сть граматичних помилок. Ѕагато хороших зв≥т≥в постраждало через прим≥тивн≥ помилки, пропущен≥ п≥д час к≥нцевоњ перев≥рки, коли увагою досл≥дника вже заволод≥ло наступне завданн¤.

√отовий зв≥т необх≥дно Ђвидатиї. ѕривабливий зовн≥шн≥й вигл¤д документа так само важливий, ¤к в≥трина магазину дл¤ його власника. –азом з ч≥тким зрозум≥лим оформленн¤м тексту, таблиць та д≥аграм загальний вигл¤д зв≥ту посилить дов≥ру до його зм≥сту. ѕрофес≥йний п≥дх≥д до зовн≥шнього оформленн¤ зв≥ту св≥дчитиме про те, що такий самий п≥дх≥д застосовувавс¤ при збор≥ та ≥нтерпретац≥њ даних.

ѕопул¤рн≥ способи оправи зв≥ту Ч використанн¤ пластикових Ђгреб≥нц≥вї, термоклейких пл≥вок, сп≥ральних чи к≥льцевих зшивач≥в. √реб≥нчаст≥ зшивач≥ найпопул¤рн≥ш≥, бо вони год¤тьс¤ дл¤ стор≥нок р≥зного розм≥ру, а документ можна легко розкрити на потр≥бн≥й стор≥нц≥. Ќеобх≥дно продумати, ¤к оформити обкладинку. ¬иправдало себе застосуванн¤ картонноњ картки з отвором, через ¤кий видно заголовок зв≥ту на титульн≥й стор≥нц≥.

ќ—ќЅ»—“≈ ѕ–≈ƒ—“ј¬Ћ≈ЌЌя –≈«”Ћ№“ј“≤¬

ѕри найменш≥й можливост≥ сл≥д намагатись про результати досл≥дженн¤ допов≥дати усно. ѕ≥сл¤ перших к≥лькох спроб, коли в≥д хвилюванн¤ п≥дкошуютьс¤ ноги, цей процес стане дл¤ вас найвд¤чн≥шою частиною роботи. “ут досл≥дник може п≥дкреслити т≥ сторони зв≥ту, на ¤к≥ замовники п≥д час читанн¤ можуть не звернути уваги. ”сн≥ допов≥д≥ дають досл≥дников≥ змогу ви¤вити своњ особист≥ ¤кост≥.

ѕевну загрозу усп≥хов≥ усноњ допов≥д≥ становить значне ≥нформац≥йне насиченн¤ зв≥ту. ¬оно призводить до того, що допов≥дь може перетворитис¤ на лекц≥ю, а, ¤к ми знаЇмо, лекц≥њ бувають сух≥, ¤к порох. ƒосл≥дник не може допустити, щоб аудитор≥¤ нудилас¤. …ого допов≥дь повинна не т≥льки навчати, а й стимулювати.

як саме досл≥дженн¤, так ≥ його усне представленн¤ повинне мати мету. ƒосл≥дник мусить запитати себе, чого в≥н хоче дос¤гти, допов≥даючи результати усно. ¬≥дпов≥дь може бути ≥ не наст≥льки очевидною, ¤к здавалос¤ б. «авданн¤ми усноњ допов≥д≥ може бути:

донести результати досл≥дженн¤ до людей, ¤к≥, ймов≥рно, не читатимуть письмового зв≥ту;

по¤снити складн≥ розд≥ли зв≥ту;

п≥дкреслити певн≥ положенн¤;

стимулювати зац≥кавленн¤ предметом досл≥дженн¤;

викликати обговоренн¤ висновк≥в та рекомендац≥й;

дос¤гнути консенсусу щодо подальших д≥й.

„≥тко усв≥домлюючи завданн¤, досл≥дник може розпочати плануванн¤ допов≥д≥. ƒл¤ цього необх≥дно в≥дпов≥сти на так≥ чотири запитанн¤:

’то буде присутн≥й? ј”ƒ»“ќ–≤я

ўо необх≥дно њм сказати? ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я

’то буде допов≥дати? ƒќѕќ¬≤ƒј„≤

як≥ допом≥жн≥ засоби необх≥дн≥ дл¤ донесенн¤ ≥нформац≥њ? Ќјќ„Ќ≤ «ј—ќЅ»

ј”ƒ»“ќ–≤я

ћайже все залежить в≥д аудитор≥њ. ѓњ склад визначаЇ зм≥ст ≥нформац≥њ, ¤ку буде подано. ƒиректори б≥льше ц≥кавл¤тьс¤ заходами, ¤к≥ необх≥дно буде вжити на основ≥ даних досл≥дженн¤, н≥ж детальною ≥нформац≥Їю про те, що було ви¤влено. —ередн¤ ланка управл≥нц≥в, добре ознайомлена з ходом досл≥дженн¤, може зац≥кавитис¤ детальним викладом результат≥в. якщо аудитор≥¤ повн≥стю складатиметьс¤ з маркетолог≥в, вони можуть ви¤вити бажанн¤ обговорити методику досл≥дженн¤. „асто аудитор≥¤ м≥шана, тому при п≥дготовц≥ усноњ допов≥д≥ сл≥д ор≥Їнтуватис¤ на найважлив≥ших за становищем слухач≥в.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ представленн¤ результат≥в досл≥дженн¤ ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1258 прочитано)