ћаркетинг > ќсобливост≥ представленн¤ результат≥в досл≥дженн¤ ринку
јудитор≥¤ також визначаЇ те, ¤к робитьс¤ допов≥дь. якщо ви матимете лише одного слухача, то можете просто переказати зм≥ст зв≥ту. якщо присутн≥ к≥лька ос≥б, достатньо буде користуватис¤ перекидним блокнотом великого формату. „исленна аудитор≥¤ вимагатиме використанн¤ проектора дл¤ рисунк≥в чи д≥апроектора дл¤ слайд≥в. ≥льк≥сть присутн≥х визначаЇ розм≥р прим≥щенн¤, в ¤кому в≥дбуватиметьс¤ допов≥дь, а також засоби, ¤к≥ при цьому використовуватимутьс¤. ѕеред тим, ¤к досл≥дник розпочне п≥дготовку допов≥д≥, йому .необх≥дно знати, хто буде присутн≥й, тип прим≥щенн¤ дл¤ допов≥д≥ ≥ те, чи на час допов≥д≥ слухач≥ вже ознайомлен≥ з письмовим зв≥том, чи н≥. ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я ≤нформац≥¤, ¤ку надасть допов≥дач, залежатиме в≥д завдань допов≥д≥. Ѕезперечно, в≥н в≥дбиратиме дл¤ виступу лише т≥ дан≥, ¤к≥ служитимуть п≥дтвердженн¤м ц≥лей досл≥дженн¤. √асло, ¤ким сл≥д керуватись, Ч дотримуйтес¤ простоти. јуди≠тор≥ю б≥льше ц≥кавитиме те, що означаЇ дл¤ них подана ≥нформац≥¤ ≥ ¤к њњ використати п≥д час виробленн¤ та прийн¤тт¤ р≥шень, а не ≥нформац≥¤ сама собою. —татистичн≥ дан≥ можна подати ≥ п≥зн≥ше. ≤нформувати сл≥д посл≥довно: вступ, основна частина, зак≥нченн¤. ƒл¤ б≥льшост≥ допов≥дей це означаЇ дотримуватис¤ структури письмового зв≥ту. Ќаприклад, побудова може бути такою: ¬—“”ѕ «агальн≥ положенн¤ «авданн¤ досл≥дженн¤ ћетоди досл≥дженн¤ –≈«”Ћ№“ј“» ќбс¤г ринку —труктура ринку “енденц≥њ розвитку ¬»—Ќќ¬ » ’арактеристика проблеми —тановище компан≥њ –инкове середовище ћожливост≥ вибору –≈ ќћ≈Ќƒј÷≤ѓ јльтернативи –екомендований виб≥р Ќасл≥дки рекомендованого вибору Ќаданн¤ ¤к≥сноњ ≥нформац≥њ в принцип≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д викладу к≥льк≥сних даних. ≤нод≥ результати ¤к≥сних досл≥джень наст≥льки анекдотичн≥, що аж прос¤тьс¤ бути наведеними в усн≥й допов≥д≥. ƒосл≥дник маЇ змогу п≥дкреслити певн≥ здобутки ≥ тонкощ≥, ¤к≥ важко передати письмово. ќднак це ставить висок≥ вимоги до особистих ¤костей допов≥дача. ” вас не буде таблиць, д≥аграм чи граф≥к≥в, ¤к≥ ви змогли б показати слухачам Ч лише цитати та розпов≥дь. “ому вс¤ увага концентруватиметьс¤ на допов≥дач≥, а не на наочних засобах. якщо результати .¤к≥сного досл≥дженн¤ допов≥датиме не його виконавець, то це обов'¤зково пом≥т¤ть слухач≥. ƒќѕќ¬≤ƒј„ ƒосл≥дник повинен виробити св≥й власний стиль допов≥д≥. ƒекотр≥ люди почувають себе перед аудитор≥Їю в≥льно ≥ природно. ” б≥льшост≥ ж у так≥й ситуац≥њ серце починаЇ битис¤ швидше, њм важко дихаЇтьс¤, голос тремтить ≥ п≥дн≥маЇтьс¤ на октаву. ”вага присутн≥х звернена на допов≥дача, ¤кий в≥д цього тратить дар мови. ÷ей тип хвилюванн¤ з досв≥дом зменшуЇтьс¤, але й початк≥вець може його побороти, сконцентрувавшись на поставлених перед собою завданн¤х. як ≥ в акторськ≥й профес≥њ, усп≥х забезпечують п≥дготовка та практика. ЌемаЇ сумн≥ву, що допов≥дач повинен досконало волод≥ти ≥нформац≥Їю ≥ мати до нењ повну дов≥ру. Ќеобх≥дно поправл¤тись у виголошенн≥ допов≥д≥, при можливост≥ Ч у тому прим≥щенн≥, де вона буде виголошена перед аудитор≥Їю, з використанн¤м ус≥х допом≥жних засоб≥в. орисна також присутн≥сть колеги, ¤кий зможе критично оц≥нити результат. ѕ≥сл¤ такого Ђпрогонуї ви будете впевнен≥ш≥ у власних силах. ÷е також дасть змогу в≥дкоректувати час допов≥д≥ та можлив≥ труднощ≥ з використанн¤м наочних засоб≥в. Ќе сл≥д читати текст допов≥д≥. ¬иголошуючи допов≥дь, можна допуститис¤ повторенн¤ окремих сл≥в, затинатись, порушувати плинн≥сть викладу Ч все одно це звучатиме жвав≥ше, природн≥ше ≥ в≥дверт≥ше, н≥ж читанн¤ тексту з листа. якщо необх≥дн≥ п≥дказки, њх можна п≥дготувати на окремих картках або на аркушах, ¤к≥ вкладаютьс¤ в матер≥али, п≥дготовлен≥ дл¤ проектуванн¤ на екран. ÷≥ п≥дказки повинн≥ легко знаходитись ≥ читатись, тому њх треба або надрукувати врозр¤дку через два ≥нтервали або написати в≥д руки великими л≥терами. “ексту на картц≥ повинно бути небагато. ўоб знайти, коли скористатис¤ наступним наочним матер≥алом, зроб≥ть кольоров≥ позначки. як кожний добре написаний текст, допов≥дь мусить викликати зац≥кавленн¤ аудитор≥њ в≥д самого початку. ¬ступ маЇ бути його сильною стороною. ¬ам необх≥дно завоювати аудитор≥ю в≥дразу. ¬ступн≥ слова наст≥льки важлив≥, що њх варто вивчити напам'¤ть. –озпочавши в≥д них, допов≥дач продовжуЇ виступ, пам'¤таючи про наступне: —л≥д дивитис¤ на аудитор≥ю. Ќе лише на одного або двох слухач≥в, а на вс≥х по черз≥. —т≥йте до них обличч¤м. Ќе закривайте собою екран ≥ не в≥двертайтес¤ в≥д аудитор≥њ. √овор≥ть ч≥тко та впевнено. јудитор≥¤ хоче, щоб допов≥дач њњ переконав. —лухач≥ прагнуть знати, що робити дал≥. ¬они вважатимуть досл≥дженн¤ добре виконаним, ¤кщо його результати будуть подан≥ переконливо. ”тримуйте увагу слухач≥в на результатах досл≥дженн¤. ∆арти, трюки чи екзотичний од¤г допов≥дача зосереджують увагу слухач≥в на допов≥дачев≥ ≥ в≥двертають њњ в≥д результат≥в досл≥дженн¤. ќд¤гн≥тьс¤ скромно, ¤к протестантський пастор, будьте серйозним, поводьтес¤ спок≥йно, в≥дверто ≥ залиш≥ть екстравагантне викладанн¤ тим, хто зум≥Ї таким чином виголосити допов≥дь, або хто не боњтьс¤ вигл¤дати см≥шним. „асом допов≥дають дек≥лька ос≥б. ” цьому випадку ще б≥льшоњ ваги набувають попередн≥ репетиц≥њ. ожен допов≥дач повинен ч≥тко знати свою роль. Ќјќ„Ќ≤ «ј—ќЅ» ƒопов≥дь результат≥в досл≥дженн¤ р≥дко триваЇ менше п≥вгодини, часто Ч понад годину. Ќеобх≥дний дл¤ цього час визначаЇтьс¤ не лише участю слухач≥в в обговоренн≥, а й обс¤гом матер≥алу, ¤кий досл≥дник повинен до них донести. ƒл¤ того, щоб забезпечити зац≥кавлен≥сть аудитор≥њ та полегшити сприйн¤тт¤, допов≥дач використовуЇ наочн≥ засоби. Ќаочн≥ матер≥али завжди повинн≥ допомагати допов≥дачев≥, а не дом≥нувати п≥д час допов≥д≥. ћаксимальна к≥льк≥сть граф≥к≥в, ¤ку. можна демонструвати п≥д час допов≥д≥ Ч 30-35. ¬они повинн≥ допомагати аудитор≥њ зрозум≥ти, про що йдетьс¤ у допов≥д≥. Ќаочн≥ матер≥али, ¤к≥ потребують додаткового по¤сненн¤, складно побудован≥ чи ¤к≥ важко прочитати, лише в≥двертатимуть увагу слухач≥в в≥д основноњ думки. ” б≥льшост≥ випадк≥в тип наочних матер≥ал≥в диктуЇтьс¤ коштами та часом, необх≥дними дл¤ њх п≥дготовки. якщо ви будете користуватис¤ 35 мм слайдами, це вигл¤датиме профес≥йно, але п≥дготовка 20... «ќ слайд≥в займе к≥лька дн≥в. р≥м того, вони надто дорог≥ дл¤ одноразового використанн¤. ¬ам також знадобитьс¤ проекц≥йне устаткуванн¤, а к≥мната, де в≥дбуватиметьс¤ допов≥дь, повинна бути затемненою. раще застосовувати проектор дл¤ прозорих пл≥вок (Ђкодоскопї), це дешевше ≥ матер≥али можна п≥дготувати швидше. ћожна п≥дготувати високо¤к≥сн≥ граф≥ки на прозорих пл≥вках, маючи в≥дпов≥дне програмне забезпеченн¤ ≥ плотер. якщо ж н≥, то легко отримати зображенн¤ на прозор≥й пл≥вц≥ з надрукованих ориг≥нал≥в за допомогою коп≥ювальноњ машини. «а к≥лька годин можна п≥дготувати до тридц¤ти пл≥вок: надрукувавши ориг≥нали на машинц≥ (нижн≥м рег≥стром клав≥атури, а не великими буквами), зб≥льшити њх на коп≥ювальн≥й машин≥ ≥ перевести на прозор≥ пл≥вки. ѕроектором дл¤ прозорих пл≥вок можна користуватис¤ в прим≥щенн≥, достатньо осв≥тленому дл¤ того, щоб слухач≥ могли читати та робити записи; осв≥тлене прим≥щенн¤ також дасть можлив≥сть допов≥дачу краще ор≥Їнтуватись у своњх матер≥алах. „ас в≥д часу можна використовувати й ≥нш≥ наочн≥ матер≥али. …детьс¤ про плакати, планшети ≥ нав≥ть ф≥льми. якщо досл≥дженн¤ стосувалос¤ вироб≥в, розм≥ри та варт≥сть ¤ких незначна, њх можна з великим ефектом використати ¤к зразки. ¬ибравши найкращий вид наочних матер≥ал≥в дл¤ ≥нформац≥њ вашоњ аудитор≥њ, можна розпочати п≥дготовку таблиць. ƒотримуйтесь ≥ тут простоти, ¤к ≥ в ус≥х ≥нших аспектах допов≥д≥. «ображенн¤ не можна завантажувати детал¤ми. Ќа одному кадр≥ не повинно бути б≥льше шести-семи р¤дк≥в тексту по ш≥сть-с≥м сл≥в. ѕосл≥довн≥сть вид≥л¤йте з л≥вого краю ¤кимсь символом, пор¤дковим номером, з≥рочкою або кружечком. якщо користуЇтес¤ прозорими пл≥вками, можна проектувати зображенн¤ в≥дразу все або поступово, пункт за пунктом, пересуваючи аркуш паперу, п≥дкладений п≥д пл≥вку. ћожна також комб≥нувати зображенн¤, накладаючи дв≥ пл≥вки одна на одну. ’оча проектор дл¤ прозорих пл≥вок Ч один з найкращих засоб≥в демонстрац≥њ ≥люстративного матер≥алу, часто ним користуютьс¤ просто ¤к техн≥чно ускладненою дошкою. Ќеобх≥дно продумати, ¤к ви його застосуЇте. ѕо-перше, п≥дготовка проектора до роботи. Ќайкраще встановити екран навск≥с у кутку к≥мнати так, щоб допов≥дач м≥г стати збоку в≥д екрана, не заступаючи його. ¬ерхн¤ частина екрана повинна бути нахилена вперед, ≥накше зображенн¤ видовжитьс¤. Ќижн¤ частина маЇ знаходитис¤ на р≥вн≥ об'Їктива. ƒо початку допов≥д≥ необх≥дно в≥дрегулювати фокус та перев≥рити, щоб зображенн¤ заповнювало весь екран. ѕо-друге, про безпосередню роботу з проектором. якщо допов≥дач хоче, щоб увага аудитор≥њ переключилас¤ на нього, треба вимкнути проектор. ÷е також треба зробити в≥дразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ допов≥д≥. оли переходите до наступноњ пл≥вки, попередню акуратно складайте у визначен≥й посл≥довност≥: вона може знадобитис¤ ще раз. ѕоказувати потр≥бн≥ м≥сц¤ можна за допомогою ручки Ч на пл≥вц≥ або телескоп≥чною указкою Ч на екран≥. ќсобливого ефекту можна дос¤гнути, п≥дкреслюючи або обвод¤чи ручкою слова чи цифри на пл≥вц≥ в той час, ¤к зображенн¤ спроектоване на екран. Ќарешт≥, допов≥дач повинен передбачити ус≥ можлив≥ неспод≥ванки. “реба мати запасну лампу дл¤ проектора. якщо допов≥дь робитиметьс¤ у чужому прим≥щенн≥, зателефонуйте туди ≥ переконайтес¤, що вс≥ потр≥бн≥ техн≥чн≥ засоби знаход¤тьс¤ в робочому стан≥ ≥ що у власник≥в Ї запасна лампа. ѕередумова усп≥шноњ допов≥д≥ Ч продумане плануванн¤.
Ќазва: ќсобливост≥ представленн¤ результат≥в досл≥дженн¤ ринку ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1258 прочитано) |