јрх≥тектура > ћеджиб≥зька фортец¤

ћеджиб≥зька фортец¤

Ќа згадку про ћеджиб≥ж перед очима постаЇ чудовий краЇвид: зелен≥ безмежн≥ луки та спок≥йн≥ р≥чки, в≥ддзеркалений у водн≥й глад≥н≥ рожевий замок, ¤кий за високими мурами ховаЇ таЇмниц≥ своЇњ багатов≥ковоњ ≥стор≥њ.

ћ≥сто стоњть на тому м≥сц≥, де зливаютьс¤ дв≥ р≥чки - ѕ≥вденний Ѕуг та Ѕужок (зв≥дки походить його назва). ”перше згадуЇтьс¤ вона в ≤пат≥њвському л≥топису п≥д 1146-1148 роками, коли кињвський кн¤зь ≤з¤слав ћстиславич передав у власн≥сть —в¤тославу ¬севолодовичу п'¤ть м≥ст, серед ¤ких ≥ Дћежибоже". ћеджиб≥ж входив до складу ¬олодимиро-√алицького кн¤з≥вства, що включало «ах≥дне ѕод≥лл¤.

1241 року частину ѕод≥лл¤ поневолила «олота орда. ћеджиб≥ж був добре укр≥пленою твердинею. «авойовники оволод≥ли ним аж 1255 року, п≥сл¤ чого змусили мешканц≥в знищити оборонн≥ споруди м≥ста. як ви¤вили досл≥дники останн≥м часом, тод≥, мабуть, зруйновано земл¤н≥ м≥ськ≥ вали, а замок пошкоджений мало. «годом йому, ¤к ≥ м≥сту в ц≥лому, довелос¤ зазнати нищенн¤ ≥ стати св≥дком запеклих боњв та численних лихол≥ть.

Ќа жаль, у м≥ст≥ нин≥ збереглос¤ дуже мало ≥сторичних пам'¤ток, а т≥, що лишилис¤, перебувають в авар≥йному стан≥. ¬же по друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ населенн¤ почало розт¤гати на цеглу дл¤ нових буд≥вель муруванн¤ костелу XVII стор≥чч¤ (тепер в≥н стоњть руњною), втратив ≥сторичний вигл¤д будинок б≥л¤ нього, спотворено торгов≥ р¤ди, роз≥брано ратушу. «руйнован≥ пам'¤тники на католицькому, православному та хасидському кладовищах, ¤к≥ були в задов≥льному стан≥ ще на початку стол≥тт¤. «нищено вщент церкву ”сп≥нн¤ з чудовими фресками XV стор≥чч¤, що сто¤ла на пагорб≥ з мальовничим краЇвидом ≥ напередодн≥ в≥йни була ще в доброму стан≥. Ќа м≥сц≥ њњ поставили туалет.

“≥льки потужн≥ мури фортец≥, хоч ≥ занепад≥, висто¤ли перед вандал≥змом останн≥х покол≥нь, байдужих до своЇњ спадщини. ’оч ≥ нин≥ зусилл¤ реставратор≥в н≥¤к не подужають здолати муру байдужост≥. ”се, що вдалос¤ зробити за останн≥ чверть стол≥тт¤, знову руйнуЇтьс¤. ∆одноњ буд≥вл≥ не реставровано до к≥нц¤.

ј фортец¤ Ї перлиною ћеджибожа, найзначн≥шою пам'¤ткою.

≤стор≥¤ споруди с¤гаЇ глибини в≥к≥в, вона пос≥дала ч≥льне м≥сце м≥ж середньов≥чних фортець св≥ту.

≤стор≥ю њњ за час≥в ”крањни-–ус≥ вивчено мало. јле на¤вн≥ арх≥тектурн≥ та археолог≥чн≥ пам'¤тки п≥дтверджують св≥дченн¤ л≥топису. –ештки земл¤них вал≥в, цих нев≥д'Їмних атрибут≥в стародавн≥х поселень, археолог≥чний матер≥ал ’≤≤-’≤≤≤ стор≥ч, ви¤влений досл≥дниками на територ≥њ фортец≥ пор¤д ≥з розкопаними мурованими укр≥пленн¤ми, похованн¤ XIII стор≥чч¤ за тереном цих укр≥плень, ¤к≥ припадають на часи татарського нападу, переконливо промовл¤ють за ≥снуванн¤ поселенн¤ в цей пер≥од.

‘ортец¤ була цитаделлю, обведеною земл¤ними валами. њњ добре збережене ¤дро час≥в ”крањни-–ус≥, що його досл≥дники ви¤вили на глибин≥ 11 метр≥в, займало площу на схил≥ високого пагорба, ув≥нчаного церквою. ћис фортец≥, повернутий у б≥к, де зливалис¤ дв≥ р≥чки, займала вежа з брамою, в≥д ¤коњ фортечн≥ мури розходилис¤ пром≥нн¤м на п≥вн≥ч ≥ зах≥д. «ах≥дне пр¤сло давнього укр≥пленн¤ нин≥ м≥ститьс¤ п≥д землею*. ¬оно под≥л¤Ї тепер≥шнЇ подв≥р'¤ фортец≥ навп≥л. «а давн≥х час≥в перед ним було викопано глибокий р≥в. Ќа рогах фортечних мур≥в сто¤ли кругл≥ в план≥ веж≥, одна з них збереглас¤ дотепер у перебудованому вигл¤д≥.

Ѕарбакан, що виступав перед надбрамною вежею, захищав п≥дступи до брами. ¬≥н мав свою браму ≥ ¤вл¤в собою пр¤мокутний, розм≥ром у план≥ 10х8 метр≥в, обс¤г, накритий коробовим склеп≥нн¤м заввишки 10 метр≥в. …мов≥рно, над склеп≥нн¤м розм≥щувавс¤ бойовий майданчик, оточений зубчастим парапетом. ¬'њзна брама барбакана мала герсу - пристр≥й п≥дн≥мати й опускати вор≥тниц≥, про що св≥дчать щ≥лини завширшки 28 сантиметр≥в у муруванн≥ одв≥рк≥в та прор≥з в арц≥, що ув≥нчувала ворота. ” раз≥, ¤кби ворог прорвавс¤ через першу перешкоду - герсу, осередн≥й прост≥р барбакана боронили б з навколишн≥х дерев'¤них галерей.

“аку структуру мали пам'¤тки оборонного буд≥вництва ”крањни-–ус≥ - «олот≥ ворота в  иЇв≥ та ¬олодимир≥. јле там вони були прор≥зан≥ в земл¤них валах, а в ћеджибож≥ пр¤сла фортечних ст≥н мурован≥. ѕроте в кињвських ≥ володимирських воротах за першою перешкодою, ¤к ≥ в ћеджибож≥, був прост≥р, захищений з б≥чних дерев'¤них галерей1. Ќа в≥дм≥ну од ћеджибожа герса там зупин¤ла ворога з боку м≥ста. ѕроте у вс≥х цих прикладах загальна система оборони брами була дуже под≥бною.

Ќин≥ можемо пор≥внювати техн≥ку оборони трьох брам одн≥Їњ доби ”крањни-–ус≥, споруджених у р≥зних м≥сцевост¤х давньоњ держави. ÷е даЇ змогу узагальнити тогочасн≥ способи оборони й говорити про вплив кињвськоњ оборонноњ системи - найдавн≥шоњ в час≥ буд≥вництва (перша половина XI ст.) - на формуванн¤ фортечноњ арх≥тектури в ≥нших м≥сцевост¤х великоњ держави. ¬плив кињвських «олотих вор≥т на буд≥вництво володимирських вор≥т загальнов≥домий. “епер маЇмо п≥дстави вести мову про вплив кињвського оборонного зодчества ≥ на зах≥дний рег≥он ”крањни-–ус≥. ј вт≥м, зважаймо, що «олот≥ ворота в  иЇв≥ мали за вз≥рець «олот≥ ворота в  онстантинопол≥, де перед вежею з вор≥тниц¤ми був теж барбакан, ворота ¤кого мали герсу.

“атари панували на ѕод≥лл≥ прот¤гом стол≥тт¤, до 1362 року, коли краЇм заволод≥ла Ћитва.  н¤зь ќльгерд передав ћеджиб≥зьку фортецю у власн≥сть своњм небожам - братам  ор¤товичам, ¤к≥, за св≥дченн¤м ≥сторик≥в, в≥дбудували й розширили њњ2. ѕерв≥сне ¤дро ув≥йшло в ансамбль ¤к дитинець, де, кр≥м оборонних споруд, були житлов≥ та господарч≥ буд≥вл≥, певно, дерев'¤н≥. ” XIV стор≥чч≥ на пагорб≥ перед дитинцем звели церкву в арх≥тектурних формах, що т¤ж≥ли до романського стилю.

‘ортечн≥ мури в той час мали товщину 1,8 метра, були прор≥зан≥ стр≥льниц¤ми, що в≥др≥зн¤лис¤ од давн≥ших. ¬они мали зсередини ≥ ззовн≥ пр¤мокутну форму ≥ розм≥р (зсередини фортец≥) 33 х 28 сантиметр≥в. ѓх перекривали кам'¤н≥ плити. –озширенн¤ каналу зсередини фортец≥ становило 10-12 сантиметр≥в.

—тр≥льниц≥ XIV стор≥чч¤ мали обаб≥ч пр¤мокутну форму ≥ розм≥р в≥дпов≥дно 65х77 та 50х60 сантиметр≥в. ўоки њх трохи звужувалис¤ до середини ст≥ни, а пот≥м розширювались, були змурован≥ з великих кам' ¤них плит завтовшки 22-27 сантиметр≥в, такими самими плитами стр≥льниц≥ перекривались. ≤з зовн≥шнього боку п≥дстр≥льнична частина њх була скошена. —тр≥льниць такоњ системи збереглос¤ дуже мало, тож кожна з них маЇ неаби¤ке значенн¤. ¬они залишилис¤, бо прикрит≥ були п≥зн≥шими прибудовами. ”же в друг≥й половин≥ XV стор≥чч¤ структура стр≥льниць зм≥нюЇтьс¤: вони мають ззовн≥, а часто ≥ зсередини аркове перекритт¤.

“акими стр≥льниц¤ми в ћеджиб≥зьк≥й твердин≥ прор≥зано зовн≥шн≥ мури кам'¤ниць XV стор≥чч¤ в дитинц≥. ќдну триповерхову кам'¤ницю прибудовано ≥з зовн≥шнього боку сх≥дного пр¤сла фортечного муру дитинц¤, друга, так само триповерхова, вр≥заЇтьс¤ в п≥вденне пр¤сло. ѕершу з них радше можна назвати великою вежею (вс≥ три поверхи њњ пристосован≥ т≥льки дл¤ оборони, дл¤ житла вони не придатн≥), а друга кам' ¤ниц¤, навпаки, правила за житло. “рет≥й поверх њњ був прор≥заний широкими в≥кнами з нап≥льного ≥ дворового бок≥в, два дол≥шн≥ поверхи мали в≥кна з надв≥рного боку, а ззовн≥ - стр≥льниц≥. ѕоверхи ¤к першоњ, так ≥ другоњ кам'¤ниць були перекрит≥ кам'¤ними склеп≥нн¤ми та складчастим дахом. Ўирок≥ в≥кна, двер≥ завершувалис¤ лучковими кам'¤ними арками. ” поко¤х були коминки, з них збер≥гс¤ замурованим лише один тогочасний коминок.

Ћитовськ≥ кн¤з≥ волод≥ли фортецею недовго. ” друг≥й половин≥ XV стор≥чч¤ ѕод≥лл¤ захопила ѕольща3. Ќа перехрещенн≥ двох шл¤х≥в - „орного ≥  учманського, ¤кими в ’≤V-’V≤≤ стор≥чч¤х раз у раз сновигали татарськ≥ орди, ћеджиб≥зька фортец¤ стала форпостом захисту навколишн≥х под≥льських земель. ¬она часто зазнавала руйнувань. ј коли њњ в≥дбудовували, то з використанн¤м нововведень в оборонн≥й арх≥тектур≥.

Ќа злам≥ ’V-’V≤ стор≥ч знову укр≥плюють п≥вн≥чну, повернуту до шл¤ху, сторону. Ѕудують дв≥ потужн≥ веж≥ - п'¤тикутну (Ћицарську) та п≥вн≥чно-сх≥дну круглу (ќф≥церську). ћури њх майже чотириметровоњ товщини, артилер≥йськ≥ стр≥льниц≥ на вс≥х ¤русах мають з внутр≥шнього боку передстр≥льничн≥ н≥ш≥ з отворами дл¤ виведенн¤ диму в≥д гарматних випал≥в. ¬елик≥ габарити веж змусили зводити посередин≥ њх стовпи дл¤ опори перекритт≥в. ƒалеко винесена за грань мур≥в Ћицарська вежа мала призначенн¤ ще й спостережного пункту. « њњ високого огл¤дового майданчика було видно довколишн≥ степи, варта на н≥й перша спов≥щала про небезпеку. ƒоз≥рну альтанку на Ћицарськ≥й веж≥ бачимо на гравюр≥ початку XIX стор≥чч¤, де фортецю зображено ще до п≥зн≥шоњ перебудови.

1	2

Ќазва: ћеджиб≥зька фортец¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (986 прочитано)