јрх≥тектура > ћеджиб≥зька фортец¤

Ќаприк≥нц≥ XV стор≥чч¤ церкву переробили на костел, в≥дтак вона набула готичних форм. ¬идовжен≥ в≥кна завершилис¤ стр≥лчастими арками, склеп≥нн¤ з нервюрами вимурували з≥ спец≥ально виготовленоњ ф≥гурноњ та жолобковоњ цегли розм≥ром 16х17 сантиметр≥в.  рипта п≥д кам'¤ною п≥длогою костелу Ї залишком перв≥сноњ церкви.

¬олодар≥ фортец≥ в≥д 1540 року м≥сцев≥ магнати —ен¤вськ≥ кап≥тально реконструювали њњ. јскетичн≥, п≥дпор¤дкован≥ здеб≥льшого оборонним ц≥л¤м споруди перебудували на палац та оздобили його зовн≥ ≥ всередин≥. ¬≥кна й двер≥ було обл¤мовано б≥локам≥нними проф≥льованими лиштвами, фасади ув≥нчано ренесансовою аркатурою й ф≥гурними атаками. Ќа роз≥ фортец≥, де була в'њзна брама, прибудовано потужний, п'¤типелюстковий у план≥ баст≥он. Ѕарбакан нарощено великою пр¤мокутною з≥ скошеними кутами вежею, що височ≥Ї над баст≥оном. ѕан≥вною висотною спорудою фортец≥ стала надбрамна кругла в план≥ вежа з надбудованими двома ¤русами - четвертим ≥ п'¤тим. ƒо них можна було потрапити сходами в≥д тераси баст≥ону.

Ќа сход≥ замку, над кам'¤ницею, що була оборонною вежею, споруджено ще один поверх, пристосований, ¤к ≥ головний корпус, п≥д житло. —в≥тло лилос¤ до його покоњв кр≥зь широк≥ в≥кна, двер≥ обл¤мовано проф≥льованими лиштвами, у кожному покоњ, ¤к ≥ в головному корпус≥, змуровано коминки.

ƒосл≥дники ви¤вили дуже ц≥каву структуру тогочасних коминк≥в, п≥зн≥ше перероблених, замурованих або розтесаних. —першу њх робили з жолобковоњ цегли розм≥ром 27х13х6 сантиметр≥в ≥ складалис¤ вони з двох аркових н≥ш. ѕор¤д з н≥шею, де спалювали дрова, була друга - вузька й висока, ¤к ≥ перша, з димарем зверху. ” н≥й сушили дрова. ќдну н≥шу в≥д другоњ в≥докремлювала перегородка завширшки в одну цеглу, що спри¤ло нагр≥ванню сушильноњ н≥ш≥.

ƒвер≥ головного корпусу палацу обл¤мовано б≥локам≥нними проф≥льними блоками, розм≥щували њх у ширших ≥ вищих дверних арках попереднього пер≥оду. ¬с≥ арков≥ тогочасн≥ елементи, ¤к ≥ коминки, було вимурувано з жолобковоњ цегли.

ƒоти цеглу застосовували лише в церкв≥, коли зводили склеп≥нн¤. ѕодр≥бнену цеглу дом≥шували до вапн¤ного розчину в XVI стор≥чч≥ дл¤ муруванн¤ ст≥н ≥ в тонкому шар≥ тиньку. «авд¤ки цьому та ще цегл¤ним аркам колористика замку набула рожевого в≥дт≥нку. ћальовничого вигл¤ду буд≥вл¤м надавали також велик≥ нар≥жн≥ брили вапн¤ку.

ƒл¤ во¤к≥в - оборонц≥в замку - за тереном дитинц¤, уздовж п≥вн≥чного й сх≥дного фортечних мур≥в на початку XVI стор≥чч¤ було зведено дв≥ кордегард≥њ.

Ќайб≥льшою тогочасною зм≥ною в структур≥ фортец≥ стало перенесенн¤ в'њзноњ брами з п≥вденно-сх≥дного рогу до зах≥дного пр¤сла фортечного муру. ѓњ розм≥щено на в≥дстан≥ 4,5 метра в≥д п'¤тикутноњ веж≥. ÷¤ зм≥на зумовлена побудовою п'¤типелюсткового баст≥ону, що закрив доступ до давньоњ брами. Ѕаст≥он мав три ¤руси з≥ склеп≥нчастими перекритт¤ми. « кожного ¤русу були п≥дступи до багатоканальних стр≥льниць, пристосованих до використанн¤ вогнепальноњ зброњ.

—аме тод≥ поруч ≥з баст≥оном, у п≥вденн≥й куртин≥ з'¤вилас¤ високо п≥дн¤та над землею брама, призначена дл¤ прийманн¤ вантаж≥в, ¤к≥ р≥чками доправл¤лис¤ сюди на човнах. ѕ≥д≥ймали вантаж≥ спец≥альним блоковим пристроЇм (не збер≥гс¤). як ≥ роги буд≥вель, цю браму було вимурувано з великих тесаних брил. ћала вона аркове завершенн¤ з жолобковоњ цегли. «годом браму замурували, на м≥сц≥ њњ з'¤вилос¤ в≥кно з≥ стр≥лчастим завершенн¤м.

‘ортец¤ раз у раз перебувала в осередд≥ воЇнних под≥й. ” ¬извольну в≥йну украњнського народу 1648-1654 рок≥в њњ здобували повстанськ≥ полки ћаксима  ривоноса, ƒанила Ќеча¤.

—ередньов≥чн≥й оборонн≥й споруд≥ було дедал≥ важче протисто¤ти вогнепальн≥й зброњ, тож у середин≥ XVII стор≥чч¤ вир≥шили вс≥ дол≥шн≥ ¤руси твердин≥ забутити землею й надати њм рол≥ потужного баст≥ону. “од≥ й забутили землею перш≥ ¤руси Ћицарськоњ й ќф≥церськоњ веж, сх≥дного й основного корпус≥в палацу, засипали барбакан ≥ дол≥шн≥ ¤руси надбрамноњ веж≥.

” середин≥ XVII стор≥чч¤ роз≥брали зах≥дний оборонний мур дитинц¤. ѕодв≥р'¤ фортец≥ стало просторим, ус≥ буд≥вл≥ довкола нього утворили один ансамбль. ќск≥льки фортец¤ стоњть на пагорб≥, то в гор≥шн≥й частин≥ його р≥вень денноњ поверхн≥ подв≥р'¤ п≥двищивс¤ на 3 метри, а в дол≥шн≥й - на 11 метр≥в. ¬≥дпов≥дно брама б≥л¤ п'¤тикутноњ веж≥ п≥дн¤лас¤ на новий р≥вень, перед нею постав м≥ст через р≥в, викопаний ще в XV стор≥чч≥.

Ќа новому р≥вн≥ подв≥р'¤ п≥зн≥ше знову будують кордегард≥њ (на м≥сц≥ давн≥х), стайн≥ та корпус дл¤ коменданта фортец≥ (нин≥ - адм≥н≥стративний корпус). «веден≥ в XVII стор≥чч≥ стайн≥ (згодом њх назвали  аретним корпусом) мають ц≥каву структуру: вони перекрит≥ з≥мкненими склеп≥нн¤ми, що спираютьс¤ на ст≥ни й стовпи в центр≥ видовженого прим≥щенн¤ (реставровано в 1978 роц≥).

Ќаприк≥нц≥ XVII стор≥чч¤ ззовн≥ фортец≥ звод¤ть могутн≥ кам≥нн≥ контрфорси, що с¤гають третього поверху палацу. ƒо цього спричинилис¤ тр≥щини в≥д розпору склеп≥нь та тиску забутуванн¤ на ст≥ни; дали тр≥щини ≥ кам'¤н≥ склеп≥нн¤ палацу, тому в XVII-XVIII стор≥чч¤х њх скр≥зь зам≥нили цегл¤ними.

ƒл¤ захисту фортечних мур≥в ≥ палацу в≥д гарматних ¤дер ззовн≥ п≥д ними створюють т.зв. талуси - земл¤н≥ насипи заввишки 4-5 метр≥в.

јле вс≥ запоб≥жн≥ заходи не допомогли фортец≥ всто¤ти проти турецькоњ артилер≥њ. 1672 року ћеджиб≥ж, ¤к ≥ сум≥жн≥ под≥льськ≥ терени, потрапл¤Ї на 27 рок≥в п≥д протекторат “уреччини4. “урки теж укр≥плювали цитадель, але ви¤вити результати цих њхн≥х роб≥т поки що не вдалос¤.

” 1730 роц≥ фортец¤ стаЇ власн≥стю ј.„арторийського.  ап≥тальна в≥дбудова комплексу торкнулас¤ вс≥х його споруд. ” палац≥, ¤к ви¤вили досл≥дники, було перекладено атик XVI стор≥чч¤, зм≥нено габарити в≥кон ≥ дверей, перебудовано коминки - частину њх зам≥нили на печ≥, обличкован≥ витонченою орнаментальною керам≥кою , ¤ка на жаль, нин≥ трапл¤Їтьс¤ лише фрагментарно: њњ об≥драли, можливо, уже в наш час. ѕеребудували церкву. „≥льний фасад њњ набув барокових форм, готична сигнатурка перетворилас¤ на барокову, ув≥нчану хрестом.

ƒл¤ розм≥щенн¤ численноњ чел¤д≥ й залоги на м≥сц≥ похованих п≥д шаром земл≥ корпус≥в постали нов≥ буд≥вл≥; одна з них, сх≥дна, частково займаЇ площу колишнього дитинц¤. Ѕудували тод≥ цеглою розм≥ром 30-32х16-17х6,5х7 сантиметр≥в, ¤ку легко вир≥знити серед ≥ншочасних мурувань.

1793 року, п≥сл¤ под≥лу ѕольщ≥, фортец¤ потрапила у волод≥нн¤ рос≥йського ур¤ду.

1848 року замок передано в≥йськовому в≥домству. ¬≥йськовою частиною в ньому оп≥кувалас¤ цариц¤5. Ќа п≥дтриманн¤ ансамблю тод≥ було витрачено велик≥ кошти. ¬с≥ споруди перебудовано в поширеному тод≥ романтичному стил≥, а арх≥тектурне оздобленн¤ њх д≥стало псевдоготичн≥ форми. ¬≥конн≥ й дверн≥ отвори розтесали, кам≥нне ренесансове обличкуванн¤ зам≥нили тиньковими проф≥л¤ми, що обл¤мували стр≥лчаст≥ завершенн¤ в≥кон ≥ дверей.  орпуси, веж≥ й фортечн≥ мури ув≥нчали декоративними зубчастими парапетами. ѕ≥вн≥чно-сх≥дну круглу вежу надбудували у формах восьмигранного з≥ стр≥лчастими дверними й в≥конними отворами, обс¤гу, пристосованого дл¤ оф≥церського з≥бранн¤ (саме тод≥ вежу назвали ќф≥церською). ” зал≥ поставили коминки, а ззовн≥, над дол≥шн≥ми ¤русами XV стор≥чч¤, засипаними землею, створили терасу й обрамували њњ чавунною огорожею. “ак само обгородили терасу над п≥вденносх≥дним баст≥оном, куди виходили двер≥ з великоњ бенкетноњ зали, перетвореноњ на масивну вежу над колишн≥м барбаканом. —т≥ни вс≥х буд≥вель ≥ фортечн≥ мури покрили вапн¤ним тиньком б≥лоњ барви, ”весь комплекс позбувс¤ вигл¤ду оборонноњ твердин≥ й перетворивс¤ на б≥лосн≥жний романтичний палац. ÷ьому спри¤в навколишн≥й краЇвид.

«а рад¤нських час≥в у замку розм≥стили маслозавод, ≥ це завдало пам'¤тц≥ великоњ шкоди. ѕот≥м буд≥вл≥ пережили знегоди другоњ св≥товоњ в≥йни. јле до найб≥льших втрат спричинилас¤ м≥сцева влада, дозволивши мешканц¤м брати в замку буд≥вельний матер≥ал на зведенн¤ с≥льради, окремих садиб тощо. ѕовол≥ комплекс обертавс¤ на руњну. “аким в≥н постав перед фах≥вц¤ми ≥нституту Д”крпроектреставрац≥¤" 1967 року, коли вони почали досл≥джувати тамтешн≥ пам'¤тки, щоб виготовити проектну документац≥ю на реставрац≥ю њх. ” наступн≥ дес¤тир≥чч¤ було вжито антиавар≥йних заход≥в на небезпечних д≥л¤нках, зм≥цнено фортечн≥ мури. ƒосл≥джено й частково реставровано церкву, п'¤тикутну вежу, сх≥дний, каретний, адм≥н≥стративний корпуси. ƒосл≥дницьк≥ та реставрац≥йн≥ роботи у фортец≥ тривають ≥ нин≥.

—писок використаноњ л≥тератури.

1. Ћопушинска¤ ≈. –еконструкци¤ «олотых ворот в  иеве // —троительство й архитектура. - 1978. - є11; 1983. - є3.

2. Ѕатюшков Ќ. ѕодоли¤: »сторическое описание. - —ѕб., 1891. - —.93.

3. √ульдман ¬. ѕам¤тники старины в ѕодолии. -  аменец-ѕодольский, 1901. -—.540.

4. “ам само.5. ÷ентральний державний ≥сторичний арх≥в ”крањни в м.  иЇв≥. - ‘.77. - ќп. 87. - —пр.689, 1843.

1	2

Ќазва: ћеджиб≥зька фортец¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (986 прочитано)