ћаркетинг > —уть та ознаки досконалоњ конкуренц≥њ

ƒжерело: ћакконнелл  ., Ѕрю —. ћ≥кроеконом≥ка /за ред. ѕанчишина —. : Ћьв≥в: ѕросв≥та, 1999. -“. 2. - —. 240.

«Т¤суЇмо випадок максимал≥зац≥њ прибутку. –инкова ц≥на становить 131 грн. за одиницю продукту, ¤кого ф≥рма може виробл¤ти будь-¤ку к≥льк≥сть. «агальний дох≥д в≥дображаЇ р≥зн≥ р≥вн≥ виробництва.  р≥м того, ми маЇмо: загальн≥ пост≥йн≥ витрати, загальн≥ зм≥нн≥ витрати, загальн≥ витрати (що Ї сумою загальних пост≥йних витрат ≥ загальних зм≥нних витрат). ≤, нарешт≥, такий економ≥чний прибуток, що Ї р≥зницею м≥ж загальним доходом ≥ загальними витратами за р≥зних р≥вн≥в виробництва. ћаЇмо вс≥ необх≥дн≥ дан≥, щоб зробити певн≥ узагальненн¤.

«Т¤суЇмо випадок максимал≥зац≥њ прибутку. ‘≥рма максим≥зуЇ прибутки, виробл¤ючи такий обс¤г продукц≥њ, за ¤кого загальний виторг перевищуЇ загальн≥ витрати на найб≥льшу величину. ” нашому приклад≥ величина прибутку у випадку максимал≥зац≥њ прибутку становить 299 грн. за обс¤гом виробництва 9 одиниць.

ѕрипуст≥мо, що витрати залишаютьс¤ незм≥нними, але ц≥на за одиницю впала з 131 грн. до 81 грн.. «а ц≥Їњ ц≥ни будь-¤кий р≥вень буде збитковим. ќднак ф≥рма не закриваЇтьс¤. ¬ цьому випадку ф≥рма зведе до м≥н≥муму своњ збитки, тому що отримаЇ загальний дох≥д, достатн≥й дл¤ в≥дшкодуванн¤ вс≥х загальних зм≥нних витрат, а також значноњ частини загальних пост≥йних витрат. « виробництва 6-ти одиниць загальний виторг становить 486 грн.; цього достатньо дл¤ покритт¤ зм≥нних витрат (450 грн.) ≥ вагомоњ частки - 36 грн. - пост≥йних витрат. ќчевидно, що краще втратити 64 грн., н≥ж 100 грн., коли продукц≥ю взагал≥ не виробл¤ють. ќтже, збитки буде м≥н≥м≥зовано за виробництва у випадку, коли загальн≥ витрати перевищують загальний виторг на м≥н≥мальну величину ≥ Ї меншими за загальн≥ пост≥йн≥ витрати.

ѕрипуст≥мо, що ринкова ц≥на становить 71 грн.. «а будь-¤кого обс¤гу продукц≥њ збитки перевищуватимуть пост≥йн≥ витрати у сум≥ 100 грн, ¤к≥ Ї збитками ф≥рми у випадку припиненн¤ виробництва. –озгл¤даЇтьс¤ випадок закритт¤ ф≥рми. ќтже, ¤кщо загальний виторг не перевищуЇ загальних зм≥нних витрат за будь-¤кого обс¤гу виробництва, ф≥рма м≥н≥м≥зуватиме збитки призупинивши виробництво продукту.

ƒругий п≥дх≥д до визначенн¤ того, ¤кий обс¤г продукц≥њ захоче запропонувати конкурентна ф≥рма, - обчислити ≥ пор≥вн¤ти суми, на ¤к≥ кожна додаткова одиниц¤ продукц≥њ зб≥льшить загальний виторг ≥ загальн≥ витрати. ‘≥рм≥ треба пор≥вн¤ти граничний виторг ≥ граничн≥ витрати кожноњ наступноњ одиниц≥ продукц≥њ. Ќеобх≥дно памТ¤тати правило: максимальний прибуток дос¤гаЇтьс¤ на тому р≥вн≥ випуску продукц≥њ, де ц≥на дор≥внюЇ граничним витратам, але це правило P = MC Ї просто частковим випадком правила MR =MC.

–озгл¤немо приклад, що ≥люструЇ повед≥нку ф≥рми в умовах досконалоњ конкуренц≥њ (таб. є3).

“аблиц¤ є 3: ќбс¤г виробництва ф≥рми.

ƒжерело: ћакконнелл  ., Ѕрю —. ћ≥кроеконом≥ка /за ред. ѕанчишина —. : Ћьв≥в: ѕросв≥та, 1999. -“. 2. - —. 247.

ѕрипуст≥мо з початку, що ринкова ц≥на, а отже, ≥ граничний виторг, дор≥внюЇ 131 грн. ÷≥на, або граничний виторг, перевищуЇ граничн≥ витрати дл¤ кожноњ з перших девТ¤ти одиниць продукц≥њ. ќднак дес¤ту одиницю не сл≥д виробл¤ти, бо вона б≥льше додаЇ до витрат (150 грн.), н≥ж до виторгу (131 грн.). –озрахунок сумарного економ≥чного прибутку наступний:

≈– = (MR - ATC) * Q

–озрахунок економ≥чного прибутку на одиницю продукц≥њ наступний:

EP/Q = MR - ATC

ѕрипуст≥мо, що ринкова ц≥на становить 81 грн, а не 131 грн.. «а обс¤гу виробництва понад 6 одиниць, граничн≥ витрати перевищують граничний виторг. ќтже ф≥рма повинна виробл¤ти 6 одиниць продукц≥њ. –озгл¤нуто випадок м≥н≥м≥зац≥њ збитк≥в. –озрахунок збитку (Z) наступний:

Z = (MR - ATC) * Q

ѕрипуст≥мо тепер, що ринок встановлюЇ ц≥ну лише у 71 грн. “епер ф≥рм≥ виг≥дн≥ше припинити виробництво, бо за жодного обс¤гу продукц≥њ ф≥рма не може покращити своњ середн≥ зм≥нн≥ витрати. “ому найкраще дл¤ ф≥рми - закрити п≥дприЇмство.

ƒл¤ визначенн¤ ц≥ни ≥ обс¤гу продукц≥њ дан≥ про загальну величину пропозиц≥њ треба пор≥вн¤ти ≥з даними про загальну величину попиту. якщо величина загальноњ пропозиц≥њ р≥вна загальному попиту то на перетин≥ цих кривих встановлюЇтьс¤ р≥вноважна ц≥на.

«`¤суЇмо виробничу ≥ ц≥нову повед≥нку ф≥рми в довгостроковому пер≥од≥ часу. ” довгостроковому пер≥од≥ ф≥рма вносить зм≥ни, ¤к≥ неможливо зд≥йснити в короткостроковому пер≥од≥ часу. ” довгочасовому план≥ ф≥рми, ¤к≥ працюють в галуз≥, можуть скоротити або розширити своњ виробнич≥ потужност≥.  р≥м того, число ф≥рм в галуз≥ може зб≥льшуватись або зменшуватись залежно в≥д того, вступають нов≥ ф≥рми у галузь чи залишають њњ ≥снуюч≥ ф≥рми. ¬иникаЇ питанн¤: ¤к ц≥ довгостроков≥ пристосуванн¤ або зм≥ни впливають на визначенн¤ ф≥рмою ц≥ни ≥ обс¤гу виробництва продукц≥њ, а також на формуванн¤ конкурентноњ р≥вноваги в довгостроковому план≥?

” довгостроковому план≥ максимальний економ≥чний прибуток ф≥рма отримуЇ тод≥, коли ц≥на (–) р≥вна њњ довгостроковим граничним витратам (LRMC). «битки спричин¤тимуть вих≥д ф≥рм з галуз≥ доти, доки ц≥на продукту знову не покриватиме витрати на одиницю продукц≥њ.

якщо в певн≥й галуз≥ Ї економ≥чний прибуток ≥ в≥н б≥льший, н≥ж в ≥нших галуз¤х, то ц¤ галузь буде приваблив≥шою дл¤ ≥нших ф≥рм. ≤нвестори ф≥нансуватимуть створенн¤ нових п≥дприЇмств у ц≥й галуз≥, щоб отримати економ≥чний прибуток. ÷е означаЇ, що в н≥й ф≥рми отримують додатн≥й економ≥чний прибуток.

якщо економ≥чний прибуток в галуз≥ набуваЇ в≥д`Їмного значенн¤, то ф≥рми не в≥дшкодовують повн≥стю своњ економ≥чн≥ витрати. ¬они будуть змушен≥ залишати неприбуткову галузь ≥ шукати б≥льш виг≥дн≥ галуз≥ дл¤ вкладанн¤ кошт≥в.

якщо в галуз≥ економ≥чний прибуток р≥вний нулю, то ф≥рми не мають стимулу дл¤ входженн¤ в галузь або виходу з нењ.  ожна ф≥рма покриваЇ своњ економ≥чн≥ витрати ≥ не зац≥кавлена в тому, щоб залишити галузь. Ќе ≥снуЇ також стимулу дл¤ вступу нових ф≥рм у галузь, оск≥льки вони не можуть отримати в н≥й б≥льше, н≥ж в ≥нших галуз¤х. ” такому випадку к≥льк≥сть ф≥рм в галуз≥ буде стаб≥льною ≥ це означаЇ, що галузь знаходитьс¤ в р≥вноваз≥ або у спокоњ.

ќтже, р≥вн≥сть ц≥ни та м≥н≥мальних середн≥х загальних витрат у довгостроковому пер≥од≥ означаЇ, що конкурентн≥ ф≥рми використовуватимуть найефективн≥ш≥ доступн≥ технолог≥њ та призначатимуть найнижчу ц≥ну, сум≥сну з њх витратами виробництва; р≥вн≥сть ц≥ни ≥ граничних витрат означаЇ, що ресурси буде розпод≥лено в≥дпов≥дно до смак≥в та уподобань споживач≥в.

«наченн¤ досконалоњ конкуренц≥њ в м≥кроеконом≥чному анал≥з≥.

–озгл¤нуту вище ринкову структуру можна в≥днести до ≥деальноњ. ƒосконала конкуренц≥¤ не описуЇ ¤к≥-небуть реально ≥снуюч≥ ринки, а представл¤Ї ≥деальний тип ринковоњ структури. «вичайно, терм≥н У≥деальна ринкова структураФ означаЇ не те, що ц¤ структура Ї гарною, а те, що вона ≥снуЇ ¤к абстрактна ≥де¤. ƒо ≥деальних ринкових структур, що ≥снують реально, можуть т≥льки наближатис¤.

ƒотриманн¤ вс≥х, вище вказаних, умов на практиц≥ дос¤гнути дуже важко. “ак, товари не можуть бути ц≥лком однаковими з позиц≥њ споживача, адже великий вплив на його р≥шенн¤ справл¤Ї те, в ¤кому м≥сц≥ продаЇтьс¤ товар, ¤к в≥н запакований, ¤ка його ц≥на. ¬≥дсутн≥сть бар`Їр≥в дл¤ входженн¤ в галузь Ї також незд≥йсненою у чистому вигл¤д≥. ƒержава надаЇ виробникам л≥ценз≥њ дл¤ певних вид≥в д≥¤льност≥, велик≥ переваги дл¤ започаткуванн¤ справи велике виробництво маЇ перед середн≥м ≥ др≥бним. ј головне - виникають ≥ ≥снують домовленост≥ ¤к м≥ж виробниками, так ≥ м≥ж споживачами.

ќтже, можна твердити, що ≥деальних ринкових структур у св≥т≥ не ≥снуЇ. ” ’≤’ ст. Ћ. ¬альрас твердив, що У“еор≥¤ в≥льноњ конкуренц≥њ стаЇ р≥зновидом утоп≥њ, оск≥льки вона, ¤к ран≥ше, зображаЇ економ≥ку у вигл¤д≥ сукупност≥ численних др≥бних виробництв, ¤кою економ≥ка вже давно не ЇФ.[4] ѕод≥бну оц≥нку досконалоњ конкуренц≥њ дав ≥ ¬. ЋЇонт`Їв: У¬≥льна конкуренц≥¤ ≥ автоматизм нин≥ стали легендоюФ[5] ѕроте, на нашу думку, це аж н≥¤к не означаЇ, що анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ Ї недоц≥льний.

¬иникаЇ питанн¤: яке значенн¤ маЇ анал≥з модел≥ досконалоњ конкуренц≥њ дл¤ м≥кроеконом≥ки?

«наченн¤ пол¤гаЇ у наступному:

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ розкриваЇ, ¤к би розм≥щувалис¤ ресурси ≥ встановлювалась ц≥на, ¤кби не було н≥¤ких ринкових недосконалостей - диференц≥ац≥њ продукт≥в, немоб≥льност≥ ресурс≥в, поганого знанн¤ ринку;

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ описуЇ дек≥лька галузей економ≥ки;

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ - це найпрост≥ша ситуац≥¤, дл¤ досл≥дженн¤ ¤коњ можна застосувати пон¤тт¤ доходу ≥ витрати. ƒосконала конкуренц≥¤ Ї зрозум≥лим ≥ виразним в≥дправним пунктом дл¤ будь-¤коњ дискус≥њ про визначенн¤ ц≥ни та обс¤гу виробництва.

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ показуЇ шл¤х до найефективн≥шого розм≥щенн¤ ресурс≥в за певних умов чи обмежень.

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ допомагаЇ нам вивчити таку економ≥чну систему, в ¤к≥й рух товар≥в, послуг ≥ ресурс≥в Ї безперешкодним.

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ дозвол¤Ї побудувати точн≥ модел≥, ¤к≥ демонструють вс≥ альтернативи в≥дносно обс¤гу випуску продукц≥њ та р≥вн¤ ц≥н. ƒосконала конкуренц≥¤ Ї моделлю ринку, ¤ка допомагаЇ нам вивчити ≥ оц≥нювати, що в≥дбуваЇтьс¤ в реальному св≥т≥.

анал≥з досконалоњ конкуренц≥њ пропонуЇ нам стандарт або зразок, з ¤ким можна пор≥внювати ≥ оц≥нювати ефективн≥сть реальноњ економ≥ки.

“аким чином, досконала конкуренц≥¤ - ≥деальна структура ринку, ¤ка маЇ вагоме анал≥тичне ≥ де¤ке практичне значенн¤.

Ќайб≥льша в≥дпов≥дн≥сть теоретичноњ модел≥ досконалоњ конкуренц≥њ Ї ринки с≥льськогосподарських товар≥в, фондова б≥ржа ≥ ринок ≥ноземних валют. –озгл¤немо с≥льське господарство, ¤к галузь, ¤ка найближче характеризуЇ модель досконалоњ конкуренц≥њ. —≥льське господарство - це в≥дносно велика сфера економ≥чноњ д≥¤льност≥ сусп≥льства. –озгл¤немо ринок с≥льськогосподарських товар≥в у Ћьв≥вськ≥й област≥ (таб. є4, є5, є6)

“аблиц¤ є4:  ≥льк≥сть виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.(на початок року; одиниць)

1	2	3	4	5

Ќазва: —уть та ознаки досконалоњ конкуренц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3697 прочитано)