Ѕ≥олог≥¤ > ¬ода природних джерел

¬ода природних джерел

ѕЋјЌ

ќздоровленн¤ ≥ л≥куванн¤ водою.

ћетод заморожуванн¤ (одержанн¤ талоњ води)

ѕриродне намагн≥чуванн¤ води.

ћетоди додаткового очищенн¤ питноњ води.

ј ¤ка ж ¤к≥сть джерельноњ й артез≥анськоњ води?

ћи все ще сприймаЇмо джерело ¤к символ чисто≠ти. ќднак джерельн≥ води практично н≥¤к не захищен≥ природою. јдже це найб≥льш верхн≥ водоносн≥ гори≠зонти, у ¤ких ф≥льтруЇтьс¤ дощова вода, талий сн≥г ≥ т. д. ” джерельн≥й вод≥ сьогодн≥ можуть бути ≥ н≥тра≠ти, ≥ рад≥онукл≥ди, ≥ промислов≥ стоки (а ≥нод≥ нав≥ть канал≥зац≥йн≥). ” ц≥ горизонти потрапл¤Ї бруд, зми≠тий дощами. ¬ ”крањн≥ практично не залишилос¤ поверхневих водойм, що в≥дпов≥дали б першому кла≠су г≥г≥Їн≥чних вимог. «а даними ≤нституту колоњдноњ х≥м≥њ ≥ х≥м≥њ води ѕјЌ ”крањни, джерельн≥ води взагал≥ арх≥токсичн≥: результати досл≥джень показали на¤вн≥сть у них свинцю, ртут≥, кадм≥ю та рад≥оактивних елемент≥в. Ќайнебезпечн≥ша вода в джерелах з малим деб≥том (деб≥т Ч запас води), а також у тих, де вона наби≠раЇтьс¤ дуже пов≥льно ≥ поверхн¤ джерела в≥дкрита. “ому прац≥вники сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних станц≥й не рекомендують пити воду з не¤к≥сних чи неперев≥рених джерел природних вод.

јртез≥анськ≥ води Ч це стратег≥чний запас питноњ води крањни. –озр≥зн¤ють п≥дземн≥ джерела ёрського ≥ —еноманського водоносних горизонт≥в, розташо≠ваних, в≥дпов≥дно, на глибин≥ 256Ч337 ≥ 90Ч193 м. ¬ода в них чиста, ≥з шар≥в, не зв'¤заних з поверхнею ірунту, причому б≥льш ¤к≥сною Ї та, ¤ку одержують з≥ свердловин з глибиною 250Ч300 м.

≤снують пон¤тт¤ Ђживаї ≥ Ђнеживаї вода. „им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ одне в≥д одного? —кр≥зь, де Ї хлор, вода нежива. ∆ива вода йде з п≥дземних джерел, ≥ њњ мож≠на брати в бюветах. ќднак ¤к≥сть води в бюветах маЇ пост≥йно контролюватис¤ з наступним ≥нформуван≠н¤м населенн¤.

јле, ¤к ви¤вилос¤, використанн¤ води з артез≥ансь≠ких джерел Ч це теж не ≥деальний вар≥ант. ѕри цент≠рал≥зованому водопостачанн≥ з артез≥анських свердло≠вин вода проходить в≥дпов≥дну до сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм х≥м≥чну обробку. ” м≥ськ≥й водог≥нн≥й мереж≥ за ¤к≥стю води зд≥йснюЇтьс¤ контроль. јле нав≥ть най≠чист≥ша вода, перш н≥ж потрапити до споживача, проходить через мережу водопров≥дних труб, що екс≠плуатуютьс¤ прот¤гом досить тривалого часу (≥нод≥ дес¤тил≥тт¤ми), ≥ њњ ¤к≥сть при цьому може пог≥ршу-

ватис¤. ” домашн≥х умовах, ¤к вважають фах≥вц≥, ар≠тез≥анська вода також маЇ доочищуватис¤.

ќздоровленн¤ ≥ л≥куванн¤ водою

«а даними ƒержкомстату, кожен другий житель ”крањни змушений пити воду, що не в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним вимогам. ” результат≥ недобро¤к≥сна, еко≠лог≥чно забруднена вода Ї причиною майже вс≥х (до 80 %!) хвороб людини. ƒодатково очищуючи водо≠пров≥дну воду за допомогою того чи ≥ншого доступ≠ного в домашн≥х умовах методу, ми робимо њњ макси≠мально прийн¤тною дл¤ нашого орган≥зму, тобто еко≠лог≥чно чистою ≥ б≥оенергетичне сум≥сною.

 оротко розгл¤немо Ђдомашн≥ї методи очищенн¤ питноњ води.

ћетод заморожуванн¤ (одержанн¤ талоњ води)

¬≥домо, що серед горц≥в  авказу довгожител≥в учетверо б≥льше, н≥ж у –ос≥њ й ”крањн≥ в ц≥лому. ќд≠н≥Їю з причин њхнього довгол≥тт¤ Ї те, що вони п'ють св≥жоталу воду, тобто воду г≥рських р≥чок, що ст≥каЇ з льодовик≥в.

Ѕагато л≥кар≥в вважають, що найкорисн≥ша вода Ч тала. ¬она чиста, у н≥й немаЇ солей важких ме≠тал≥в, пестицид≥в ≥ т. ≥н. ѕриродно, виникаЇ запи≠танн¤: чи можна одержати еколог≥чно чисту (¤к з г≥рських джерел) талу воду в домашн≥х умовах? ¬≥дпов≥дь однозначна: так, њњ можна приготувати методом заморожуванн¤ з т≥Їњ, що тече з водопро≠в≥дного крана.

ѕеред заморожуванн¤м воду варто очистити в≥д газ≥в ≥ хлору. ƒл¤ цього њњ треба п≥д≥гр≥ти (накривши посудину кришкою), зн¤ти з вогню, не чекаючи ки≠п≥нн¤, й остудити. ќхололу воду ставл¤ть у морозиль≠ник до замерзанн¤ на одну третину обс¤гу. ÷ей л≥д ≥ Ї чиста вода. Ѕрудна вода замерзаЇ п≥зн≥ше, а тане ран≥ш. Ќекрижану воду виливають, а процедуру пов≠торюють к≥лька раз≥в прот¤гом чотирьох-п'¤ти годин. ¬ода льоду, що не станув, збер≥гаЇ льодопод≥бну струк≠туру упродовж к≥лькох годин. “ому тала вода Ч пере≠х≥дний ступ≥нь (фаза) м≥ж льодом ≥ водою звичайною. —труктура замороженоњ ≥ талоњ води аналог≥чна струк≠тур≥ води в кл≥тинах орган≥зму людини, ≥ засвоюЇтьс¤ вона значно ефективн≥ше, н≥ж звичайна.

÷≥лющ≥ властивост≥ талоњ води добре в≥дом≥: вона пол≥пшуЇ загальне самопочутт¤, п≥двищуЇ праце≠здатн≥сть, заспок≥йливо д≥Ї на нервову систему. ÷е прекрасний л≥кувальний зас≥б при анг≥н≥, грип≥, хво≠робах нирок ≥ печ≥нки, њњ корисно пити дл¤ про≠ф≥лактики ≥нсульт≥в ≥ ≥нфаркт≥в.

∆≥нки, напевно, користувалис¤ г≥дротантними кремами, що п≥двищують здатн≥сть кл≥тин шк≥ри всмоктувати воду. «авд¤ки цьому шк≥ра обличч¤ стаЇ м'¤кою, еластичною. “акого ж ефекту можна дос¤г≠ти, ¤кщо регул¤рно протирати обличч¤ шматочком льоду.

ѕриродне намагн≥чуванн¤ води

ћехан≥зм д≥њ намагн≥ченоњ води на орган≥зм лю≠дини до к≥нц¤ не з'¤сований. ¬плив такоњ води почи≠наЇтьс¤ в≥д порожнини рота ≥ зак≥нчуЇтьс¤ нижн≥ми в≥дд≥лами товстого кишечника, причому в кожн≥м сегмент≥ вплив носить специф≥чний характер, ос≠к≥льки головн≥ травн≥ залози сам≥ по соб≥ виконують р≥зн≥ функц≥њ ≥ беруть участь у складному процес≥ трав≠ленн¤. як уже згадувалос¤, одн≥Їю з функц≥й води Ї очищенн¤ орган≥зму в≥д токсин≥в ≥ зайвих солей. јле дл¤ цього необх≥дно, щоб вода була ¤к≥сно очище≠ною, а ще краще Ч намагн≥ченою.

”с¤ вода на «емл≥ намагн≥чена магн≥тним полем планети. јле поки вона д≥йде до м≥ського споживан≠н¤ по металевих трубах, магнетизм њњ поглинаЇтьс¤ металом. ” крањнах ™вропи, зокрема в ¬еликобри≠тан≥њ ≥ Ќ≥меччин≥, водн≥ маг≥страл≥ виготовл¤ють з м≥д≥ Ч металу, що не позбавл¤Ї воду њњ магнетизму. ” дав≠нину водопроводи –има й јф≥н споруджували з ка≠меню. як же одержати слабко намагн≥чену воду в домашн≥х умовах?

« найб≥льш доступних метод≥в можна назвати так≥:

* ¬икористанн¤ магн≥тноњ л≥йки. “ак≥ л≥йки про≠даютьс¤ в аптеках, а вода, проход¤чи через л≥йку, здо≠буваЇ певну впор¤дковану структуру, що робить њњ б≥о≠лог≥чно активною.

* Ќайпрост≥ший спос≥б Ч застосуванн¤ звичайного п≥дковопод≥бного магн≥ту. ¬≥н установлюЇтьс¤ на зли≠вальну трубку крана так, щоб струм≥нь води прохо≠див м≥ж полюсами цього магн≥ту. Ќав≥ть при корот≠кочасному перебуванн≥ води в слабкому магн≥тному пол≥ х≥м≥чний склад њњ залишаЇтьс¤ колишн≥м, але от властивост≥ пол≥пшуютьс¤.

Ќамагн≥чена (Ђзбудженаї) вода волод≥Ї багатьма ц≥лющими властивост¤ми. ¬она знижуЇ р≥вень холесте≠рину в кров≥ й печ≥нц≥, спри¤Ї розчиненню камен≥в у нирках ≥ сечовому м≥хур≥, п≥двищуЇ д≥урез, регулюЇ ви≠д≥ленн¤ жовч≥, тим самим запоб≥гаючи жовчнокам'¤н≥й хвороб≥. “ака вода нормал≥зуЇ травленн¤, усуваЇ роз≠лад нервовоњ системи. “ривале вживанн¤ намагн≥че≠ноњ води пол≥пшуЇ роботу шлунково-кишкового трак≠ту, збуджуЇ апетит, нормал≥зуЇ кислотн≥сть.

Ќамагн≥чену воду корисно не т≥льки пити, а й купатис¤ в н≥й. √рупа хворих на г≥пертон≥ю пройшла курс л≥куванн¤ в одному ≥з санатор≥њв м. —оч≥, прий≠маючи ванни з намагн≥ченою водою. ѕ≥сл¤ дес¤ти процедур у б≥льшост≥ пац≥Їнт≥в зникли головн≥ бол≥ й шум у вухах, зменшилас¤ стомлюван≥сть ≥ бол≥ в д≥л¤нц≥ серц¤. ћайже в ус≥х нормал≥зувавс¤ сон, ≥ абсолютно в ус≥х знизивс¤ артер≥альний тиск.

ћ≈“ќƒ» ƒќƒј“ ќ¬ќ√ќ ќ„»ў≈ЌЌя ѕ»“Ќќѓ ¬ќƒ»

—татус питноњ води зараз дотримуЇтьс¤ дуже суво≠ро. ¬≥дпов≥дн≥сть сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чному стандарту Ђѕитна водаї ще не означаЇ, що таку воду можна пити сирою, тому що не завжди в≥домо, чи немаЇ в н≥й, наприклад, еколог≥чно-≥нформац≥йного забрудненн¤. ќсобливе значенн¤ високий стандарт питноњ води (≥нформац≥йно й еколог≥чно чистоњ) маЇ дл¤ ваг≥тних, в орган≥зм≥ ¤ких формуЇтьс¤ й розвиваЇтьс¤ пл≥д, ≥ немовл¤ти. ” зв'¤зку з цим особливо актуальним Ї вир≥шенн¤ питанн¤ про в≥тчизн¤ну природну дит¤чу питну воду. ƒит¤ча питна вода Ч це вода, ¤ку дитина будь-¤кого в≥ку може пити сирою, не ризикуючи здо≠ров'¤м, а, навпаки, т≥льки зм≥цнюючи його.

ѕроблема додаткового очищенн¤ (ф≥льтрац≥њ) пит≠ноњ води Ч непроста. ѕри проходженн≥ питноњ води через ф≥льтр, ¤к правило, порушуЇтьс¤ њњ збалансова≠ний склад. ƒо природних ф≥льтр≥в, що не порушують складу води, належать ф≥льтри дл¤ механ≥чного очи≠щенн¤, що виготовл¤ютьс¤ з глини, п≥ску, склово≠локнистих с≥ток, керамзиту й ≥н. ¬они призначен≥ дл¤ попереднього очищенн¤ води, тобто видаленн¤ з нењ твердих частинок.

—орбц≥йн≥ ф≥льтри заповнен≥ сорбентом - гра≠нульованим вуг≥лл¤м, граф≥том, глиною, керам≥кою ≥ т. ≥н. ” багатьох ≥з них активоване вуг≥лл¤ ≥мпрегноване ср≥блом, що дозвол¤Ї частково очища≠ти воду в≥д м≥кроорган≥зм≥в. ƒобре себе зарекоменду≠вав керам≥чний ф≥льтр з активованим вуг≥лл¤м, ≥мпрегнованим ср≥блом, що працюЇ за принципом Ђпротискуванн¤ї води через др≥бнопористу (пори 0,1Ч 03 м≥крона) трубчасту керам≥ку.

¬арто зазначити, що сьогодн≥ ≥снуЇ величезна к≥льк≥сть найр≥зноман≥тн≥ших за конструкц≥Їю ≥ прин≠ципом очищенн¤ води складних ф≥льтр≥в. « њхньою допомогою можна одержувати воду р≥зного ступен¤ очищенн¤, але вс≥ ц≥ прилади, ¤к правило, порушу≠ють њњ збалансований стан. “ака вода стаЇ Ђагресив≠ноюї: вона може забирати з орган≥зму людини т≥ не≠орган≥чн≥ м≥кроелементи, ¤ких вона позбулас¤ в про≠цес≥ ф≥льтрац≥њ ≥ ¤к≥ додають њй природноњ р≥вноваги. ќсобливо Ђагресивнимиї Ї ф≥льтри з використанн¤м осмосу чи ≥онообм≥нних смол. „им вища варт≥сть при≠строю, тим вода чист≥ша ≥ в≥ддален≥ша в≥д т≥Їњ аква в≥та, котру можна пити сирою, без додаткового Ђпо≠жвавленн¤ї. ¬оду, очищену за допомогою складних ф≥льтр≥в, варто використовувати т≥льки дл¤ приготу≠ванн¤ њж≥.

1	2

Ќазва: ¬ода природних джерел
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1395 прочитано)