Ѕ≥олог≥¤ > ¬ода природних джерел

јле за допомогою ѕростих побутових ф≥льтр≥в мож≠на одержувати ¤к≥сно нову питну воду, що при систе≠матичному вживанн≥ не т≥льки запоб≥гаЇ хворобам, а й р¤туЇ в≥д них. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ очищенн¤ води з одночасним њњ намагн≥чуванн¤м, йодуванн¤м чи фторуванн¤м.

‘торована вода Ї джерелом фтору Ч елемента, необх≥дного дл¤ розвитку зуб≥в ≥ зм≥цненн¤ ¤сен. ƒо≠бова потреба орган≥зму у фтор≥ складаЇ 2Ч3 г. Ќа половин≥ територ≥њ ”крањни (насамперед у зах≥дних област¤х) цей елемент у питн≥й вод≥ практично зовс≥м в≥дсутн≥й; в ≥нших рег≥онах його концентрац≥¤ у вод≥ в 2Ч5 раз≥в нижча в≥д норми. јле, ¤к показують спо≠стереженн¤, при споживанн≥ прот¤гом трьох рок≥в фторованоњ води к≥льк≥сть хворих на кар≥Їс (особли≠во серед д≥тей) значно зменшуЇтьс¤. Ѕагато простих побутових ф≥льтр≥в, виготовлених у крањнах колиш≠нього —–—–, мають касети, шо м≥ст¤ть фтор. « њхньою допомогою дос¤гаЇтьс¤ ступ≥нь фторуванн¤ води, що в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним нормативам. ƒо реч≥, найкра≠ще орган≥зм людини засвоюЇ фтор, що надходить саме з питною водою.

ƒобова потреба людини в йод≥ складаЇ 100 мкг, а ваг≥тн≥ повинн≥ одержувати його до 250 мкг. Ќа тери≠тор≥њ ”крањни, зокрема  ињвськоњ област≥, вм≥ст при≠родного йоду в ірунтових водах недостатн≥й. ƒеф≥цит йоду спостер≥гаЇтьс¤ й у водопров≥дн≥й вод≥. ѕри хло≠руванн≥ хлор, ¤к б≥льш активний елемент, зам≥щуЇ йод, що призводить до нестач≥ останнього в орган≥зм≥ людини. ÷ей м≥кроелемент входить до складу гор≠мон≥в щитопод≥бноњ залози, ≥ деф≥цит йоду позначаЇть≠с¤ насамперед на пам'¤т≥, гострот≥ зору, а також вик≠ликаЇ розлад нервовоњ ≥ серцево-судинноњ систем, шлунково-кишкового тракту, призводить до чолов≥≠чоњ ≥ ж≥ночоњ безпл≥дност≥, мимов≥льних викидн≥в, мертвонароджень ≥ передчасних полог≥в. ” д≥тей не≠стача йоду Ї причиною глухон≥моти ≥ розумовоњ в≥дста≠лост≥.

ƒе¤к≥ побутов≥ ф≥льтри забезпечуютьс¤ касетами з≥ знезаражувальною д≥Їю, що забезпечуЇ дез≥нфек≠тант Ч ≥онообм≥нна смола, ¤ка м≥стить йод. ¬м≥ст

…оду у вод≥. ќчищен≥й за допомогою таких ф≥льтр≥в, в≥дпов≥даЇ р≥вню, необх≥дному дл¤ проф≥лактики зах≠ворювань щитопод≥бноњ залози.  р≥м того, отримана вода використовуЇтьс¤ ¤к л≥кувально-столова при хро≠н≥чних захворюванн¤х печ≥нки, нирок, а також при жовчно- ≥ сечокам'¤них хворобах. ѕитну воду, збага≠чену фтором ≥ йодом, правильн≥ше вважати л≥куваль≠ною.

√овор¤чи про оздоровленн¤ й л≥куванн¤ питною водою, не можна забувати про воду м≥неральну, що добуваЇтьс¤, ¤к правило, з добре в≥домих п≥дземних джерел ≥ над≥лена багатьма ц≥лющими властивост¤≠ми. Ћ≥кувальн≥ води мож≠на вживати т≥льки за призначенн¤м л≥кар¤.

¬ода, ¤ку людина п'Ї сирою, особливо вранц≥ натщесерце Ч найл≥пша. —аме таку воду мають вживати молод≥ ж≥нки п≥д час ваг≥тност≥ й матер≥-годувальниц≥ у перший р≥к житт¤ дитини: адже орган≥зм мал¤ти ц≥лком залежить в≥д б≥оенергети≠ки орган≥зму матер≥, а питна вода Ї в ус≥х випадках найважлив≥шим ≥нформац≥йним середовищем лю≠дини.

“≥льки ≥нформац≥йна й еколог≥чно чиста б≥оенер≠гетична питна вода може гарантувати нам здоров'¤. якщо у вас немаЇ змоги пити таку воду сирою, пийте будь-¤к≥ оздоровч≥ напоњ, приготовлен≥ на ¤к≥сн≥й вод≥, отриман≥й за допомогою тих чи ≥нших ф≥льтр≥в.

1	2

Ќазва: ¬ода природних джерел
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1395 прочитано)