ћедицина > ≤стор≥¤ розвитку фармац≥њ

ѕодорож≥, географ≥чн≥ в≥дкритт¤ ≥ колон≥альне загарбанн¤ земель збагатили медицину л≥ками. ƒо ™вропи почали привозити оп≥й, камфору, х≥нну кору, плоди какао, гва¤кове дерево, кор≥нн¤ ¤лапи тощо.

¬еликий фактичний матер≥ал, з≥браний алх≥м≥ками, а пот≥м постав≠лений на матер≥ал≥стичну основу, п≥дготовив швидкий розвиток х≥м≥њ, ¤вивс¤ новий њњ напр¤мок Ч ¤трох≥м≥¤, або л≥кувальна х≥м≥¤, ¤ка е початком фармацевтичноњ х≥м≥њ.

ѕроти гален≥зму ≥ схоластики в медицин≥ одним ≥з перших розпочав боротьбу ѕарацельс (1493Ч1541 рр.). ¬≥н вважав, що т≥льки експериментом вдаЇтьс¤ довести, що добре, корисно ≥ в≥дпов≥даЇ ≥стин≥, а пози експериментом Ч немаЇ знань. ƒуже ц≥нним у л≥сознавств≥ Ї його вчен≠н¤, нове дл¤ свого часу,Ч про дозуванн¤ л≥к≥в: Ђ”се Ї отрута ≥ н≥що не позбавлене отруйност≥; лише доза робить отруту непом≥тноюї.

ѕарацельс вважав, що життЇд≥¤льн≥сть людського орган≥зму Ї спо≠лученн¤м певних х≥м≥чних речовин. ’вороби Ч це в≥дхиленн¤ складу орган≥зму в≥д своЇњ норми, тобто х≥м≥чне порушенн¤ р≥вноваги. ўоб њњ в≥дновити, треба д≥¤ти на орган≥зм х≥м≥чними засобами. ¬≥н перший виступив проти гуморальноњ теор≥њ ≥ зам≥сть нењ дл¤ по¤сненн¤ життЇ≠вих ¤вищ висунув теор≥ю х≥м≥чних перетворень.

ѕарацельс створив наукову х≥м≥чну фармац≥ю. ¬≥н випробував л≥≠карську д≥ю ус≥х в≥домих на той час препарат≥в. ѕарацельс вказував на потребу добувати з рослини речовини, ¤к≥ зумовлюють њњ д≥ю,Ч Ђд≥юч≥ началаї, чим заперечував вченн¤ √≥ппократа про необх≥дн≥сть збер≥гати природн≥сть л≥карськоњ сировини.

ѕрепарати, виготовлюван≥ за методом ѕарацельса, називалис¤ medicamenta spagirica (spaoЧ вит¤гую, ageiro Ч збираю) на в≥дм≥ну в≥д medicamenta galenica.

¬плив ¤трох≥м≥к≥в на розвиток та орган≥зац≥ю роботи аптек був величезний. ¬ аптеках обладнувалис¤ лаборатор≥њ дл¤ готуванн¤ х≥м≥ч≠но чистих препарат≥в, завд¤ки чому були в≥дкрит≥ способи ≥ методи до≠буванн¤, очищенн¤ речовин ≥ х≥м≥чного досл≥дженн¤ њх ¤к нар≥зно, так ≥ в сум≥ш≥.

«'¤вилос¤ багато зб≥рок пропис≥в, фармакопей та ≥нших порадник≥в про складанн¤ л≥к≥в ≥ виготовленн¤ л≥карських препарат≥в.

ѕор¤д з блискучими в≥дкритт¤ми ѕарацельс не зм≥г ц≥лком подо≠лати середньов≥чну м≥стику та ≥деал≥зм. ѕарацельс припускав, що дл¤ л≥куванн¤ кожноњ хвороби бог створив особлив≥ л≥ки, ≥ наводив приклад д≥њ ртут≥ на сиф≥л≥с. «в≥дси п≥шла ≥де¤, що Ђвесь св≥т Ч аптека, а всевишн≥й Ч верховний аптекарї.

¬иход¤чи з теор≥њ, що проти кожноњ хвороби Ї в≥дпов≥дн≥ л≥ки, парацельсисти шукали метод, ¤кий дав би можлив≥сть розп≥знавати цю в≥д≠пов≥дн≥сть. “ак почало розвиватись вченн¤ ѕарацельса про Ђсигнатури.ї (Signa naturae Ч знаки природи), наприклад, зв≥роб≥й з д≥рчастим лис≠т¤м Ч дл¤ л≥куванн¤ колотих ран; колючий буд¤к Ч проти внутр≥шн≥х кольок ≥ т. д. (под≥бне л≥куЇтьс¤ под≥бним).  р≥м форми, бравс¤ до уваги смак ≥ кол≥р.

‘ј–ћј÷≤я «ј’≤ƒЌќѓ ™¬–ќѕ» XVIIIЧXIX ст.

ѕерех≥д до кап≥тал≥стичного способу виробництва позначивс¤ ≥ на фармац≥њ.

Ѕагато в≥дкритт≥в ≥з х≥м≥њ та фармац≥њ зробили в ту пору в «ах≥дн≥й ™вроп≥ фармацевти п≥д тиском воЇнних потреб держав або конкуренц≥њ. ‘ранцузький учений фармацевт ‘уркруа запропонував дубильн≥ кис≠лоти дл¤ дуб≥нн¤ шк≥ри. ѕермантьЇ запровадив культуру картопл≥ ¤к додатковий продукт харчуванн¤ дл¤ солдат≥в ≥ голодуючоњ держави.  авенту розробив спос≥б виготовленн¤ мила ≥з золи ≥ масл¤них в≥дхо≠д≥в, запропонував метод очистки питноњ води ≥ т. п.

” зв'¤зку з широким застосуванн¤м оп≥ю дл¤ л≥куванн¤ р≥зних хво≠роб ≥ в пошуках парацельс≥вського д≥ючого начала фармацевти прид≥≠л¤ли велику увагу досл≥дженню наркотик≥в. ¬ид≥лити морф≥н, довести його лужний характер ≥ те, що саме в≥н Ї д≥ючою речовиною в оп≥њ, по≠щастило аптекарев≥ —ертюрнеру (1783Ч1841 рр.), за ¤ким ≥ визнано пр≥оритет у в≥дкритт≥ цього наркотика.

¬елику увагу прид≥л¤ли також досл≥дженню х≥нноњ кори. ѕорошок њњ п≥д назвою ЂЇзуњтськогої вживали в ™вроп≥ з 1639 р. ‘армацевт —егюЇн, вивчаючи х≥нну кору, вид≥лив х≥н≥н, але не чистий. ” чистому ви≠гл¤д≥ його добули фармацевти ѕеллетьЇ ≥  авенту, ÷≥ досл≥дники не т≥льки знайшли алкалоњди, а й виробили основн≥ методи видобуванн¤ њх ≥з рослин. «в≥дси почавс¤ переворот у фармацевтичн≥й справ≥, бо було закладено фундамент дл¤ синтезу численних л≥карських засоб≥в.

‘ранцузьк≥ фармацевти –об≥не, Ќот≥вель, ѕелуза,  уртуа та ≥нш≥ досл≥джували гл≥козиди, а працею фармакогноста ј. „ирха ЂHandbuch der Pharmakognosoeї користуютьс¤ й дос≥.

¬досконаленн¤ способ≥в х≥м≥чних досл≥джень дало змогу розкривати Ђсекретиї готуванн¤ л≥к≥в, що њх автори тримали в таЇмниц≥ (напри≠клад, оподельдок, довер≥в порошок, Їрусалимський бальзам, фовлер≥в розчин та ≥н.). ѕрацюючи над ц≥Їю проблемою, фармацевти запропону≠вали багато метод≥в, ¤к≥ склали струнку систему анал≥зу, ≥ створили анал≥тичну х≥м≥ю. ‘армацевт ћор (1806Ч1879 рр.) розробив методи об'Їмного анал≥зу (його ≥м'¤ нос¤ть багато прилад≥в: терези, бюретки, п≥петки, затискач≥, крани ≥ т. д.), “ромсдорф Ч методи досл≥дженн¤ води ≥ т. д.

«астосуванн¤ анал≥тичних метод≥в досл≥дженн¤ при вивченн≥ д≥ючих речовин рослинних матер≥ал≥в привело до розкв≥ту х≥м≥њ рослин (ф≥то≠х≥м≥њ); це спри¤ло п≥двищенню ефективност≥ л≥к≥в, спрощенню њх виго≠товленн¤, що дало поштовх розвитков≥ л≥карськоњ промисловост≥. Ќ≥≠мецький х≥м≥к ёстус Ћ≥б≥х (1803Ч1873) ≥ л≥кар-х≥м≥к ¬елер (1800Ч ≤882) довели, що можна одержувати в лаборатор≥њ сполуки, ¤к≥ ран≥ш вважали специф≥чним продуктом д≥¤льност≥ живих ≥стот.

Ћ≥карське обслуговуванн¤ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ зд≥йснювалось приват≠ними аптеками, ¤к≥ мали в себе лаборатор≥њ, а також аптеками мона≠стирськими, державними ≥ благод≥йними.

≤з розвитком х≥м≥њ виробництво ц≥лого р¤ду л≥к≥в переноситьс¤ в ла≠боратор≥њ чи на спец≥альн≥ заводи. “ак виникаЇ фармацевтична промис≠лов≥сть. « аптечних лаборатор≥й утворилос¤ багато св≥тових ф≥рм (ЂЎер≥нгї Ч Ќ≥меччина, ЂЅерроус Ч Ѕелкамї Ч јнгл≥¤, Ђѕарк Ч ƒе-в≥сї јмерика ≥ багато ≥нших). јптеки чимраз б≥льше реал≥зують па≠тентован≥ засоби.

«аводський характер виробництва пов≥льно позначавс¤ на внутр≥шньоаптечн≥й технолог≥њ л≥к≥в. ƒо XIX ст. багато фармакопей зах≥дних рањн м≥ст¤ть прописи: тер≥¤ки, кашки, цукерки, консерви, згущен≥ соки, оцет, мед та ≥н. √отували њх в аптеках ручним способом.

1	2

Ќазва: ≤стор≥¤ розвитку фармац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2132 прочитано)