Ѕ≥олог≥¤ > ¬одорост≥. ѕ≥дцарство —правжн≥ водорост≥. Ќижч≥ рослини

ѕри статевому розмноженн≥ в кл≥тинах нитки формуютьс¤ гамети, под≥бн≥ до зооспор, однак лише з двома джгутиками. √амет у кожн≥й кл≥тин≥ б≥льше, н≥ж зооспор. «'Їднуючись попарно, гамети одн≥Їњ й т≥Їњ самоњ або част≥ше р≥зних ниток утворюють зиготу. ¬она залишаЇтьс¤ рухливою недовго, скоро ос≥даЇ на дно водойми, втрачаЇ джгутики ≥ вкриваЇтьс¤ товстою оболонкою, що захищаЇ њњ в≥д неспри¤тливих умов. ѕ≥д час проростанн¤ зиготи в≥дбуваЇтьс¤ редукц≥йний под≥л з утворенн¤м 4Ч16 гаплоњдних особин.

—п≥рог≥ра Ч одна з найпоширен≥ших зелених нитчастих водоростей у пр≥сноводних басейнах. ƒовг≥ нитки слан≥ утворюють сплетенн¤ (баговинн¤) ¤скраво-зеленого кольору, до субстрату вони не прикр≥плюютьс¤ ≥ в≥льно плавають у вод≥.

Ќитки сп≥рог≥ри завдовжки в≥д к≥лькох м≥л≥метр≥в до 810 см не галуз¤тьс¤ ≥ складаютьс¤ з одного р¤ду однакових видовжених цил≥ндричних кл≥тин.  ожна кл≥тина маЇ двошарову оболонку, ¤ка зовн≥ вкрита слизовим чохлом. ¬нутр≥шн≥й шар оболонки складаЇтьс¤ з целюлози, зовн≥шн≥й Ч з пектинових речовин. ÷елюлозна оболонка оточуЇ цитоплазму, в ¤к≥й розм≥щен≥ сп≥ральне закручен≥ зелен≥ стр≥чкопод≥бн≥ хлоропласти з численними п≥реноњдами. ¬елике ¤дро з добре пом≥тним ¤дерцем розм≥щене в центральн≥й частин≥ кл≥тини, оточене шаром цитоплазми, ¤кий сполучений з прист≥нним шаром т¤жами. ѕром≥жки м≥ж т¤жами заповнен≥ вакуол¤ми.

—п≥рог≥ра розмножуЇтьс¤ вегетативне ≥ статевим шл¤хом, спор вона н≥коли не утворюЇ. ¬егетативне розмноженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в раз≥ випадкового розриву ниток або розпаданн¤ њњ на окрем≥ кл≥тини за неспри¤тливих умов. « кожноњ частини нитки або окремоњ кл≥тини утворюютьс¤ нов≥ особини под≥лом кл≥тин.

—татеве розмноженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ кон'югац≥Їю. ѕри цьому дв≥ нитки, зовн≥ под≥бн≥, зближуютьс¤. « кл≥тин ниток, розм≥щених одна навпроти одноњ, утворюютьс¤ вирости. ѕри стиканн≥ цих вирост≥в перегородки њх зникають ≥ вм≥ст "чолов≥чоњ" кл≥тини переливаЇтьс¤ в "ж≥ночу". ¬ результат≥ цього злитт¤ утворюЇтьс¤ зигота, ¤ка вкриваЇтьс¤ товстою оболонкою ≥ п≥сл¤ певного пер≥оду спокою проростаЇ. ѕри цьому вона д≥литьс¤ мейозом, утворюючи чотири гаплоњдн≥ кл≥тини. “ри з них Ч др≥бн≥ Ч в≥дмирають, а одна Ч велика Ч разом ≥з вм≥стом зиготи утворюЇ проросток новоњ особини, ¤кий даЇ початок нов≥й нитц≥.

÷≥кавим Ї в≥дд≥л Ѕур≥ водорост≥. —еред них можна спостер≥гати ≥ м≥кроскоп≥чн≥ нитчаст≥ орган≥зми, ≥ г≥ганти, що с¤гають 30Ч50 м завдовжки (наприклад, макроцист≥с). Ѕурих водоростей ≥снуЇ близько 1500 вид≥в; це ф≥тобентос переважно холодних мор≥в та океан≥в усього св≥ту, засел¤ють м≥лководд¤, але зустр≥чаютьс¤ ≥ далеко в≥д берег≥в. ” „орному мор≥ б≥л¤ берег≥в ”крањни трапл¤ютьс¤ так≥ бур≥ водорост≥, ¤к дикт≥ота, цистпозира. «а зовн≥шн≥м вигл¤дом бур≥ водорост≥ можуть нагадувати кущики, г≥лл¤ст≥ шнури.  р≥м хлороф≥лу вони м≥ст¤ть п≥гмент фукоксантин (бурий). ѕ≥реноњд≥в немаЇ. ÷е найорган≥зован≥ший в≥дд≥л водоростей. “алом у багатьох вид≥в диференц≥йований на р≥зн≥ тканини (асим≥л¤ц≥йна, запаслива та механ≥чна тканини з потовщеними ст≥нками). Ѕур≥ водорост≥ утворюють п≥дводн≥ "луки" та величезну к≥льк≥сть б≥омаси. Ќаприклад, це вс≥м в≥дома морська капуста, або лам≥нар≥¤. Ќайскладн≥ше орган≥зованими серед бурих водоростей Ї саргасуми. ÷≥ багатор≥чн≥ водорост≥ живуть компактно в јтлантичному океан≥ (—аргасове море). —аме тут нереститьс¤ вугор.

¬егетативне розмноженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ частинками талому; безстатеве Ч зооспорами, у де¤ких спорами особливоњ будови; статеве Ч сперматозоњдами та ¤йцекл≥тинами.

„ервон≥ водорост≥ (близько 4000 вид≥в) Ч багато в чому под≥бн≥ до бурих. —учасна наука вид≥л¤Ї њх ≥з загальноњ групи водоростей в окреме п≥дцарство, зважаючи на те, що вони мають надто своЇр≥дн≥ форми спороношенн¤ ≥ статевого розмноженн¤. ¬ њхньому життЇвому цикл≥ зм≥нюЇтьс¤ три покол≥нн¤, а не два, ¤к в ≥нших рослин. –ухливих стад≥й у цикл≥ розвитку немаЇ. Ѕ≥льш≥сть червоних водоростей Ч дводомн≥ рослини. јгар-агар Ч це речовина, ¤ку виробл¤ють з багр¤нкового крохмалю, продукту фотосинтезу червоних водоростей. ” „орному мор≥ зростаЇ церам≥й червоний, ¤кого хвил¤ми викидаЇ на берег п≥д час шторму.

–оль водоростей у природ≥. ¬одорост≥ Ч планктонн≥ ≥ бентосн≥, наземн≥ й грунтов≥ Ч в≥д≥грають важливу роль у природ≥. –азом з ≥ншими вод¤ними рослинами вони виробл¤ють близько 80 % ус≥Їњ маси орган≥чних речовин, що утворюютьс¤ на «емл≥. —еред них найпродуктивн≥шими Ї планктонн≥ завд¤ки своњй здатност≥ швидко розмножуватись.

Ќаземн≥ водорост≥ часто виступають у рол≥ п≥онер≥в рослинност≥, посел¤ючись на безпл≥дних д≥л¤нках суш≥: скел¤х, п≥сках. ” симб≥оз≥ з грибами водорост≥ утворюють своЇр≥дн≥ орган≥зми Ч лишайники.

¬одорост≥ Ч одн≥ з найдавн≥ших орган≥зм≥в, що насел¤ють нашу планету. ¬≥д них виникли наземн≥ рослини. «багативши атмосферу киснем, вони зумовили можлив≥сть ≥снуванн¤ р≥зноман≥тного св≥ту тварин ≥ спри¤ли розвитку аеробних бактер≥й. «авд¤ки њхн≥й д≥¤льност≥ в атмосфер≥ з'¤вивс¤ озоновий екран, ¤кий захищаЇ «емлю в≥д рад≥ац≥йного випром≥нюванн¤. ќрган≥чн≥ речовини, ¤к≥ створюють водорост≥ в процес≥ фотосинтезу, стають њжею дл¤ бактер≥й ≥ тварин, зокрема риб.

¬одорост≥ беруть участь у колооб≥гу речовин у природ≥, в пол≥пшенн≥ газового режиму водойм та утворенн≥ в≥дклад≥в сапропелю (орган≥чного мулу).

«арост≥ великих водоростей Ї укритт¤м дл¤ розмноженн¤ багатьох побережних тварин ≥ др≥бних водоростей. « водоростей утворились потужн≥ поклади г≥рських пор≥д: у крейд¤них породах 95 % становл¤ть рештки оболонок де¤ких золотистих водоростей, д≥атом≥ти на 50Ч80 % складаютьс¤ з панцир≥в д≥атомових водоростей.

–ифи в мор¤х ≥ океанах також формуютьс¤ за участю водоростей. “ак, у рифах остров≥в ‘≥дж≥ в “ихому океан≥ водоростей майже в 3 рази б≥льше, н≥ж корал≥в.

«наченн¤ водоростей у народному господарств≥. ¬одорост≥ широко використовують у народному господарств≥. Ѕагато з них людина здавна використовувала в њжу (лам≥нар≥ю, порф≥ру), на корм худоб≥, ¤к добрива.

ƒ≥атом≥ти використовують у харчов≥й, х≥м≥чн≥й, фармацевтичн≥й промисловост≥, буд≥вництв≥. Ѕур≥ водорост≥ Ї сировиною дл¤ добуванн¤ альг≥нат≥в (солей альг≥новоњ кислоти), ¤к≥ застосовують у р≥зних галуз¤х народного господарства. “ак, на основ≥ альг≥нату натр≥ю виготовл¤ють клей, ¤кий використовують у текстильному виробництв≥, дл¤ проклеюванн¤ паперу, скр≥пленн¤ цементу. ѕл≥вки з альг≥нату натр≥ю, нанесен≥ на бетонн≥ споруди, метали, верстати, деревину, захищають њх в≥д короз≥њ, гнитт¤, руйнуванн¤.

« червоних водоростей (ф≥лофора) добувають агар, ¤кий використовують у м≥кроб≥олог≥њ та кондитерськ≥й промисловост≥, ≥з зелених (кладофора, ризоклон≥ум) виготовл¤ють пап≥р. ƒе¤к≥ види водоростей мають ц≥лющ≥ властивост≥ ≥ використовуютьс¤ в медицин≥ (лам≥нар≥њ, л≥кувальн≥ гр¤з≥ з синьозеленими водорост¤ми; добуванн¤ йоду).

Ѕагато водоростей Ї б≥о≥ндикаторами п≥д час сан≥тарноб≥олог≥чноњ оц≥нки вод або виконують функц≥ю активних сан≥тар≥в забруднених водойм.

” де¤ких крањнах водорост≥ вирощують у штучних водоймах дл¤ промислового виробництва орган≥чних речовин.

–азом з тим водорост≥ можуть мати ≥ негативне значенн¤. “ак, у раз≥ масового розмноженн¤ у водоймах вони спричинюють "цв≥т≥нн¤" води, робл¤чи њњ непридатною дл¤ використанн¤, забруднюють насосн≥ станц≥њ та водоводи, де¤к≥ види вкривають днища суден, буњ, пог≥ршуючи њх експлуатац≥ю.

1	2

Ќазва: ¬одорост≥. ѕ≥дцарство —правжн≥ водорост≥. Ќижч≥ рослини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1618 прочитано)