ћедицина > –оль б≥оритм≥в у забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ людини

–оль б≥оритм≥в у забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ людини

i Ѕ≥олог≥чн≥ ритми - це пер≥одичне повторюванн¤ зм≥ни характеру та ≥нтенсивност≥ б≥олог≥чних процес≥в та ¤вищ у живих орган≥змах.

”с≥ матер≥альн≥ об'Їкти у ¬сесв≥т≥ зд≥йснюють цикл≥чний рух. “ак, ћ≥с¤ць обертаЇтьс¤ навколо «емл≥ приблизно за «ќ д≥б, а «емл¤ навколо —онц¤ - за 365 д≥б. ѕер≥од обертанн¤ —онц¤ навколо центра √алактики становить близько 200 млн. рок≥в. –итми притаманн≥ також ус≥м об'Їктам м≥кросв≥ту ≥ людин≥ в тому числ≥. ¬они пронизують усе живе на «емл≥: на кл≥тинному, тканинному, функц≥ональному р≥вн¤х.

¬идатний хроноб≥олог ‘.’альберг под≥лив ус≥ б≥олог≥чн≥ ритми на три групи:

–итми високоњ частоти з пер≥одом, що не перевищуЇ п≥вгодинний ≥нтервал. ÷е ритми скороченн¤ серцевих м'¤з≥в, диханн¤, б≥острум≥в мозку, б≥ох≥м≥чних реакц≥й, перистальтики кишечника.

–итми середньоњ частоти з пер≥одом в≥д п≥вгодини до семи д≥б. —юди вход¤ть: зм≥на сну ≥ бадьорост≥, активност≥ ≥ покою, добов≥ зм≥ни в обм≥н≥ речовин, коливанн¤ температури, артер≥ального тиску, частоти под≥лу кл≥тин, коливанн¤ складу кров≥.

Ќизькочастотн≥ ритми з пер≥одом в≥д чверт≥ м≥с¤ц¤ до одного року: тижнев≥, м≥с¤чн≥ ≥ сезонн≥ ритми. ƒо б≥олог≥чних процес≥в ц≥Їњ пер≥одич≠ност≥ належать ендокринн≥ зм≥ни, зимова спл¤чка, статев≥ цикли.

Ќайменший в≥др≥зок часу, на ¤кий може реагувати мозок людини ≥ њњ нервова система, становить в≥д 0,5 до 0,8 с. Ќе випадково тому скорочен≠н¤ нашого серц¤ в середньому становить 0,8 с. ѕриблизно такий же темп руху наших н≥г ≥ рук при ход≥. ≤нтервал часу в 0,5-0,7 с в≥дпов≥даЇ швид≠кост≥ наших слухових та зорових рецептор≥в.

 р≥м цих малих ритм≥в, установлена ще одна розповсюджена пер≥≠одичн≥сть, ¤ка дор≥внюЇ «ќ хв. —юди належать цикли сну, скороченн¤ м'¤з≥в шлунка, коливанн¤ уваги ≥ настрою, а також статева активн≥сть. —пить людина або не спить, вона через кожн≥ п≥вгодини зазнаЇ то низь≠ку, то п≥двищену збуджен≥сть, то спок≥й, то тривогу.

ƒобов≥ ритми людини ц≥кав≥ передус≥м тим, що максимум ≥ м≥н≥мум активност≥ р≥зних б≥олог≥чних процес≥в не зб≥гаютьс¤ у час≥.

≤снують експериментальн≥ дан≥ про на¤вн≥сть добового ритму у робот≥ орган≥в травленн¤. ”творенн¤ жовч≥ у печ≥нц≥ чергуЇтьс¤ з утворенн¤м гл≥когену. ¬ перш≥й половин≥ дн¤ утворюЇтьс¤ найб≥льша к≥льк≥сть жовч≥, що забезпечуЇ оптимальн≥ умови дл¤ перетравленн¤, зокрема, жир≥в. ” друг≥й половин≥ дн¤ печ≥нка накопичуЇ гл≥коген ≥ воду.

” ранков≥ години посилюЇтьс¤ перистальтика кишечника ≥ моторна функц≥¤ шлунка, в≥дбуваЇтьс¤ очищенн¤ кишечника.

”вечер≥ найб≥льш виражена вид≥л¤юча функц≥¤ нирок, м≥н≥мум њњ припадаЇ м≥ж: 2 годиною ноч≥ та 5 годиною ранку.

ѕрот¤гом доби людина маЇ дек≥лька п≥днесень ф≥з≥олог≥чноњ активност≥. ¬день вони спостер≥гаютьс¤ з 10 до 12 години ≥ з 16 до 18 години. ¬ цей час орган≥зм максимально ст≥йкий до кисневого голоду. ÷ей час найб≥льш спри¤тливий дл¤ виконанн¤ ф≥зичноњ роботи, прийн¤тт¤ р≥шень, нових починань. ¬ноч≥ п≥днесенн¤ ф≥з≥олог≥чноњ активност≥ припадаЇ на час в≥д 0 до 1 години. Ќер≥дко цей час використовуЇтьс¤ дл¤ творчост≥ прац≥вниками ≥нтелектуальноњ сфери.

¬становлено, що на 5-6 годину ранку припадаЇ найб≥льший добовий п≥дйом ≥ потенц≥йно маЇ м≥сце найвища працездатн≥сть людини. —аме в цей час зростаЇ тиск, серце б'Їтьс¤ част≥ше, пульсуЇ кров. ќп≥р орган≥зму дуже сильний. ѕри зустр≥ч≥ з в≥русами ≥ бактер≥¤ми Ї найб≥льший шанс уникнути ≥нфекц≥њ. ѕеч≥нка вивела вс≥ шлаки. ¬ цей час н≥ в ¤кому раз≥ не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печ≥нку.

Ўкода, що лише небагато людей розумно використовують на користь цей час. Ѕ≥льш≥сть њх просипаЇ. Ќайб≥льш придатний час дл¤ укладанн¤ на н≥ч Ч21-23 години Ч припадаЇ на один ≥з ф≥з≥олог≥чних спад≥в. ≤ ¤кщо не вдаЇтьс¤ заснути до 23 години, то п≥зн≥ше це зробити важче, бо наближаЇтьс¤ (о 24 годин≥) ф≥з≥олог≥чний п≥дйом.

ѕ≥сл¤ 12 години дн¤ минаЇ перший пер≥од денноњ активност≥. ѕочинаЇ в≥д≠чуватис¤ втома, реакц≥њ людини упов≥льнюютьс¤. ѕ≥сл¤ 14 години наше само≠почутт¤ знову починаЇ пол≥пшуватись, а о 16 годин≥ бере початок новий добовий п≥дйом. ¬ цей час можуть ≥нтенсивно тренуватис¤ спортсмени, тому що орган≥зм в≥дчуваЇ потребу в рухах, але псих≥чна активн≥сть поступово вгасаЇ, орган≥зм стаЇ чутливим до болю.

ѕ≥сл¤ 18 години зростаЇ тиск кров≥, ми стаЇмо нервовими, легко виникають сварки з др≥бниць. ÷е поганий час дл¤ алерг≥к≥в, часто в цей час починаЇтьс¤ головний б≥ль.

ѕ≥сл¤ 19 години наша увага дос¤гаЇ максимуму, реакц≥њ стають незвичайно швидкими. ¬ цей час реЇструЇтьс¤ найменше дорожньо-транспортних, пригод.

ѕ≥сл¤ 20 години наш псих≥чний стан знову стаб≥л≥зуЇтьс¤. ÷ей час придатний дл¤ заучуванн¤ текст≥в, оск≥льки пол≥пшуЇтьс¤ пам '¤ть.

ѕ≥сл¤ 21 години температура т≥ла знижуЇтьс¤, продовжуЇтьс¤ обм≥н кл≥тин, орган≥зм треба готувати до сну.

¬ноч≥ падаЇ загальний тонус людини. ћ≥ж 2 ≥ 4 годинами пог≥ршуЇтьс¤ па≠м'¤ть, координац≥¤ рух≥в, з'¤вл¤Їтьс¤ упов≥льнен≥сть в рухах, зростаЇ к≥льк≥сть помилок при виконанн≥ розумовоњ роботи; зменшуютьс¤ на 2-4 кг м'¤зов≥ зусилл¤; на 15-20 удар≥в скорочуЇтьс¤ частота серцебитт¤; на 4-6 видох≥в знижуЇтьс¤ частота диханн¤; на 2-2,5 л≥три у хвилину зменшуЇтьс¤ вентил¤ц≥¤ легень; на 4-5% падаЇ насиченн¤ кров≥ киснем. Ћише печ≥нка використовуЇ цей пер≥од дл¤ ≥нтенсивного обм≥ну речовин, вивод¤чи з орган≥зму вс≥ отруйн≥ речовини. ¬ на≠шому орган≥зм≥ в≥дбуваЇтьс¤ Ђвелике очищенн¤ї.

≤з ус≥х ви¤влених у людини цикл≥в найб≥льш вивченим ви¤вивс¤ добовий ¤к головний. Ѕ≥олог≥чний годинник, запущений зм≥ною дн¤ ≥ ноч≥, веде за собою близько 50 ритм≥в, ¤к≥ зм≥нюють своњ характеристики в≥д дн¤ до ноч≥. ¬с≥ ритми орган≥зму п≥дпор¤дковуютьс¤ ≥Їрарх≥чн≥й залежност≥ Ч под≥л¤ютьс¤ на пров≥дн≥ (головн≥) ≥ п≥дпор¤дкован≥. ѕро≠в≥дними Ї б≥оритми центральноњ нервовоњ системи. ѕричина њх Ђкер≥в≠ництваї зрозум≥ла, вони в≥дпов≥дають за зв'¤зок з навколишн≥м середо≠вищем, в≥д ступен¤ њх готовност≥ ≥ здатност≥ адекватно реагувати на вплив середовища залежить безпека орган≥зму.

ѕрикладом досконалост≥ њх взаЇмод≥њ може служити настройка орган≠≥зму на пробудженн¤. ƒо моменту пробудженн¤ в≥д сну в ≥ншому режим≥ починають працювати пров≥дн≥ ритми головного мозку, вони включа≠ють п≥дпор¤дкован≥: прискорюЇтьс¤ пульс, п≥дн≥маЇтьс¤ артер≥альний тиск, п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла Ч орган≥зм актив≥зуЇтьс¤, готуЇтьс¤ до нового стану.

ƒобовий ритм ф≥з≥олог≥чних функц≥й Ї б≥олог≥чним ≥ доречним. ¬ра≠ховуючи його, людина може напружено працювати в години оптималь≠ного стану орган≥зму ≥ використовувати пер≥оди пор≥вн¤но низького р≥вн¤ активност≥ функц≥й дл¤ поновленн¤ сил.

ѕри порушенн¤х природного ритму зовн≥шн≥х умов виникаЇ десинх≠рон≥зац≥¤ добових ритм≥в р≥зних ф≥з≥олог≥чних функц≥й, що надал≥ при≠зводить до захворюваност≥.

i ƒовготривала робота в н≥чний час супроводжуЇтьс¤ пе≠ребудовою добових ритм≥в ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ важкою дл¤ багатьох людей не ст≥льки через зниженн¤ працездат≠ност≥ вноч≥, ск≥льки через порушенн¤ режиму житт¤.

„ислу Ђс≥мї з прадавн≥х час≥в прид≥л¤лась велика увага. ўе ѕ≥фагор проголошував семир≥чн≥сть основою св≥топор¤дку. ƒе¤к≥ вчен≥ вважа≠ють, що у формуванн≥ тижневого б≥оритму велику роль в≥д≥грають м≥с¤чно-приливн≥ ¤вища, ≥нш≥ посилаютьс¤ на м≥жпланетне магн≥тне поле.

¬становлено тижневу пер≥одичн≥сть ≥нтелектуальних емоц≥йних ≥ ф≥зич≠них про¤в≥в. ѕрот¤гом тижн¤ працездатн≥сть людини нер≥вном≥рна. ¬ перш≥ дн≥ тижн¤ вона зб≥льшуЇтьс¤, дос¤гаючи найвищого р≥вн¤ на трет≥й день, а пот≥м поступово зменшуЇтьс¤, пом≥тно спадаючи в останн≥й день. ¬становленн¤ робочого пер≥оду тривал≥стю б≥льше шести дн≥в недоц≥льне, бо прац¤ стаЇ непродуктивною.

√≥ппократ ≥ √ельвец≥й пом≥тили взаЇмозв'¤зок функц≥й орган≥зму людини з порами року. —ьогодн≥ внасл≥док численних досл≥джень встановлено, що р≥вень основного обм≥ну речовин дос¤гаЇ максимуму весною ≥ з початком л≥та. ƒавно визнано, що багато захворювань мають сезонний характер.

Ќе можна ≥гнорувати вплив на живу природу нашоњ планети ћ≥с¤ц¤. ¬ажли≠вий вклад у вивченн¤ ц≥Їњ проблеми вн≥с —. јррен≥ус, автор теор≥њ електрол≥тич≠ноњ дисоц≥ац≥њ.

“≥ла живих орган≥зм≥в в б≥льшост≥ складаютьс¤ з р≥дин, ¤к≥ Ї розчинами р≥зних х≥м≥чних сполук.

ќск≥льки атмосферна ≥он≥зац≥¤ ≥ земний магнетизм певною м≥рою зм≥ню≠ютьс¤ залежно в≥д положенн¤ ћ≥с¤ц¤, то цей фактор зумовлюЇ мал≥ збуренн¤ в електромагн≥тн≥й взаЇмод≥њ ≥он≥в живих орган≥зм≥в ≥ ≥он≥в атмосфери «емл≥. ÷≥ збуренн¤ ви¤вл¤ютьс¤ спроможними викликати загостренн¤ соматичних ≥ псих≥чних захворювань у людей з послабленим здоров'¤м або порушенн¤м не≠рвовоњ системи.

¬становлено, що фаза ћ≥с¤ц¤ позначаЇтьс¤ на стан≥ людей ≥ що в пер≥оди повного ћ≥с¤ц¤ зростаЇ агресивн≥сть, особливо тих, хто емоц≥йно неур≥вноважений. Ќа цей пер≥од, ¤к св≥дчать досл≥дженн¤ ј. Ћибера ≥  . Ўер≥на, припадаЇ найб≥льша к≥льк≥сть вбивств ≥ самогубств. ¬чен≥ припускають, що п≥д впливом грав≥тац≥йних сил, що викликан≥ зм≥ною взаЇморозм≥щенн¤ небесних т≥л, земно≠го магнетизму або ≥он≥зац≥њ атмосфери в≥дбуваютьс¤ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ ≥ псих≥ц≥ людини, ¤к≥ позначаютьс¤ на њњ стан≥ ≥ повед≥нц≥.

ўе б≥льш в≥дчутн≥ порушенн¤ в орган≥зм≥ викликають спалахи активност≥ —онц¤. ¬идатний учений ј.Ћ. „ижевський переконливо дов≥в, що ≥снуЇ т≥сний зв'¤зок м≥ж п≥двищенн¤м сон¤чноњ активност≥ ≥ под≥¤ми на «емл≥ Ч к≥льк≥стю смертей, самогубств, апоплектичних удар≥в, еп≥лептичних приступ≥в ≥ ≥нших т¤жких захворювань. ¬≥н д≥йшов висновку, що нещасн≥ випадки пов'¤зан≥ з сон¤чною активн≥стю.

”с≥ в≥дом≥ людин≥ ¤вища, що в≥дбуваютьс¤ ¤к загалом у ¬сесв≥т≥, так ≥ в —он¤чн≥й систем≥, пронизан≥ ритмами. ÷≥лком природно, що ритми орган≥зму людини та ≥нших б≥олог≥чних об'Їкт≥в, що Ї частиною ц≥Їњ системи, п≥дпор¤дковуютьс¤ њњ законам: адже житт¤ б≥олог≥чних орган≥зм≥в сформувалос¤ саме завд¤ки цим ритмам.

1	2

Ќазва: –оль б≥оритм≥в у забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2467 прочитано)