ћедицина > –оль б≥оритм≥в у забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ людини

—учасн≥й науц≥ в≥дом≥ закони взаЇмозв'¤зку м≥ж енерг≥Їю, ≥нформа≠ц≥Їю та управл≥нн¤м. Ѕ≥оритми н≥би звод¤ть разом енергетичну, ≥нфор≠мац≥йну та управл≥нську характеристики. ќсь чому б≥олог≥чн≥ ритми Ч дуже тонкий ≥ точний важ≥ль дл¤ управл≥нн¤ життЇд≥¤льн≥стю людини. ¬они дозвол¤ють заздалег≥дь розрахувати х≥д процес≥в в орган≥зм≥: ¤кщо порушилось управл≥нн¤, ¤кийсь процес чи порушилась функц≥¤ ¤коњсь системи, то на ранн≥й стад≥њ можна визначити в≥дхиленн¤.

Ѕ≥оритмолог≥¤ дозвол¤Ї не лише визначати, а й прогнозувати, перед≠бачати той стан орган≥зму, ¤кий характеризуЇтьс¤ ¤к стан на меж≥ хворо≠би. ѕод≥бний стан Ђна меж≥ї ≥ визначаЇ межу орган≥зму. Ѕ≥оритмолог≥¤ допомагаЇ визначити межу, коли може наступити перевищенн¤ можли≠востей орган≥зму ≥ виникнути серйозн≥ порушенн¤ у ньому. ¬раховуючи, що межа не визначена дл¤ кожного з нас раз ≥ назавжди, наука п≥дказуЇ, ¤к в≥дсунути њњ дал≥, ¤к поширити Ђтеритор≥ю можливостейї орган≥зму Ч тренуванн¤м, зб≥льшенн¤м навантаженн¤ тощо.

ќсновн≥ положенн¤ ергоном≥ки.

i ≈ргоном≥ка (в≥д грець. еrgоп Чробота ≥ nomos Ч закон) Ч наукова дисципл≥на, що комплексно вивчаЇ людину в конкретних умовах њњ д≥¤льност≥ в сучасному виробництв≥. Ѕона вивчаЇ трудову д≥¤льн≥сть людини у систем≥ Ђлюдина-техн≥ка-середовишеї з метою њњ ефек≠тивност≥, безпеки та комфорту.

≈ргоном≥ка виникла у зв'¤зку з≥ значним ускладненн¤м техн≥чних засоб≥в ≥ умов њх функц≥онуванн¤, суттЇвими зм≥нами трудовоњ д≥¤ль≠ност≥ людини. «а цих обставин р≥зко зросла Ђварт≥стьї помилки людини при управл≥нн≥ складними системами. “ому при проектуванн≥ новоњ ≥ модерн≥зац≥њ ≥снуючоњ техн≥ки особливо важливо враховувати можли≠вост≥ ≥ особливост≥ людей, ¤к≥ будуть њњ використовувати. ¬ир≥шуючи задач≥ такого типу, необх≥дно узгоджувати м≥ж собою окрем≥ рекомен≠дац≥њ психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ, г≥г≥Їни прац≥, соц≥альноњ психолог≥њ та пов'¤≠зувати њх в Їдину систему вимог до того чи ≥ншого виду трудовоњ д≥¤ль≠ност≥ людини. “ерм≥н Ђергоном≥каї запропонував ще 1857 р. польський природодосл≥дник ¬. ястшембовський. як самост≥йна наукова дисципл≥на ергоном≥ка сформувалась п≥сл¤ 1949 року.

Ћюдина, машина ≥ навколишнЇ середовище розгл¤даютьс¤ в ергоно≠м≥чних досл≥дженн¤х ¤к складна система. ќсновний об'Їкт досл≥джень ергоном≥ки Ч система Ђлюдина-техн≥каї.

 омплексний п≥дх≥д, характерний дл¤ ергоном≥ки, дозвол¤Ї одержа≠ти всеб≥чне у¤вленн¤ про трудовий процес ≥ тим самим в≥дкриваЇ ши≠рок≥ можливост≥ дл¤ його удосконаленн¤. ≈ргоном≥ка вир≥шуЇ також низку проблем, поставлених у системотехн≥ц≥: оц≥нка над≥йност≥, точ≠ност≥ ≥ стаб≥льност≥ роботи оператор≥в, досл≥дженн¤ впливу психолог≥ч≠ноњ напруженост≥, втоми, емоц≥йних фактор≥в ≥ особливостей нервово-псих≥чноњ орган≥зац≥њ оператора на ефективн≥сть його д≥¤льност≥ в сис≠тем≥ Ђлюдина Ч техн≥каї, вивченн¤ пристосуванн¤ та творчих можли≠востей людини.

Ћюдину, що працюЇ за допомогою машини, називають оператором. «ва≠жаючи на те, що саме цей тип д≥¤льност≥ Ї основним предметом ергоном≥чного досл≥дженн¤, розгл¤немо його психоф≥з≥олог≥чну суть б≥льш детально стосовно безпеки життЇд≥¤льност≥. Ќайхарактерн≥шою рисою оператора Ї те, що в≥н позбавлений можливост≥ безпосередньо спостер≥гати за керованим об'Їктом ≥ змушений користуватис¤ ≥нформац≥Їю, що надходить до нього каналами зв'¤зку. “ака д≥¤льн≥сть називаЇтьс¤ д≥¤льн≥стю з ≤нформац≥йними модел¤ми реаль≠них об'Їкт≥в.

—уттЇвою особлив≥стю д≥¤льност≥ людини з ≥нформац≥йною моделлю Ї не≠обх≥дн≥сть взаЇмозв'¤зку в≥домостей, одержаних за допомогою прилад≥в, екран≥в, табло ¤к м≥ж собою, так ≥ з реальними об'Їктами, що управл¤ютьс¤.

ќсновн≥ етапи д≥¤льност≥ оператора при вир≥шенн≥ певних задач:

перший етап Ч сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ;

другий етап Ч оц≥нка ≥нформац≥њ, њњ анал≥з та узагальненн¤ на основ≥ заздалег≥дь заданих або сформованих критер≥њв оц≥нки.

ѕроблемами взаЇмод≥њ людини та машини займаЇтьс¤ також ≥нженер≠на психолог≥¤, що з'¤вилась ¤к розд≥л ≥ психолог≥њ, ≥ ергоном≥ки, завдан≠н¤ми ¤коњ Ї:

Х вивченн¤ впливу психолог≥чних фактор≥в на ефективн≥сть систе≠ми Ћ“—;

Х анал≥з функц≥њ людини у систем≥ Ћ“—, вивченн¤ структури та кла≠сиф≥кац≥њ д≥¤льност≥ оператора;

Х вивченн¤ процес≥в переробки ≥нформац≥њ людиною-оператором;

Х розробка принцип≥в ≥ метод≥в профес≥йного добору ≥ п≥дготовки опе≠ратор≥в у систем≥ Ћ“—.

1	2

Ќазва: –оль б≥оритм≥в у забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2467 прочитано)