ћенеджмент > ∆≥нки в б≥знес≥

∆≥нки в б≥знес≥

1. «агальн≥ дан≥: участь ж≥нок у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, у законодавчому процес≥, в юридичн≥й осв≥т≥, на посадах юрист≥в у державному ≥ приватному секторах ≥ судд≥в господарських суд≥в

” структур≥ населенн¤ ”крањни ж≥нки займають 54%.

ќдним ≥з важлив≥ших про¤в≥в р≥вноправност≥ Ї р≥вн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок на ринку прац≥. “рудове законодавство ”крањни проголошуЇ формальну р≥вн≥сть, заборон¤Ї дискрим≥нац≥ю на ринку прац≥, але на практиц≥ ж≥нки мають менше можливостей карТЇрного зростанн¤, меншу зароб≥тну платню, працюють переважно в низькооплачуван≥й сфер≥. ≤снуЇ певна дискрим≥нац≥¤ при працевлаштуванн≥: 80% безроб≥тних в ”крањн≥ Ц ж≥нки. –≥вень ж≥ночоњ зароб≥тноњ платн≥ становить у середньому 73% в≥д платн≥ чолов≥к≥в. ѕро певну нер≥вноправн≥сть св≥дчить ≥ незначне залученн¤ ж≥нок з вищою осв≥тою та л≥дерськими ¤кост¤ми на кер≥вн≥ посади.

” приватному б≥знес≥ гендерний баланс збер≥гаЇтьс¤ б≥льш-менш стало: 50.4% ж≥нок Ц 49.6% чолов≥к≥в.

ƒ≥аграма 1 показуЇ, що б≥льше половини ж≥нок зайн¤т≥ у сфер≥ с≥льськогосподарського виробництва. ўо означаЇ переважно низько квал≥ф≥ковану т¤жку ф≥зичну працю по вирощуванню продукт≥в харчуванн¤. “орг≥вл¤ ≥ послуги Ц традиц≥йно ж≥ноч≥ сфери - займають друге м≥сце. Ѕ≥знесом у промисловост≥ займаЇтьс¤ 2% ж≥нок.

ƒ≥аграма 2 показуЇ розпод≥л ж≥нок-п≥дприЇмниць за в≥ковим показником. Ѕачимо, що найб≥льша група ж≥нок-п≥дприЇмиць - предпенс≥йного й пенс≥йного в≥ку. ƒл¤ них б≥знес, ¤к правило др≥бний, кустарний, Ї просто засобом виживанн¤.  вал≥ф≥кованих, готових до сучасного ринку п≥дприЇмниць сл≥д оч≥кувати в≥д молодшого покол≥нн¤ украњнок, а њх, ¤к бачимо, на сьогодн≥ б≥л¤ 14%.

Ќа ринку приватних юридичних послуг ж≥нки займають б≥л¤ 2% (ƒив. ƒодаток 2).

—еред державних службовц≥в ж≥нки становл¤ть 68%, проте на кер≥вних посадах, на р≥вн≥ прийн¤тт¤ р≥шень њх буквально одиниц≥. —ьогодн≥ немаЇ жодноњ ж≥нки у склад≥ ”р¤ду, у кер≥вництв≥ јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни, на посад≥ гол≥в обласних (м≥ських) державних адм≥н≥страц≥й. ” нин≥шньому склад≥ ¬ерховноњ –ади ж≥нки складають 5% в≥д загальноњ к≥лькост≥ депутат≥в (середн≥й св≥товий показник Ц 10%, у Ўвец≥њ Ц 46%), ≥ Ї лише одна ж≥нка серед 24 гол≥в парламентських ком≥тет≥в.

” ¬ищому господарському суд≥ ”крањни близько 40% судд≥в Ц ж≥нки. ¬ обласних господарських судах ж≥нки-судд≥ складають 60%. “аким чином, можемо стверджувати, що у сфер≥ господарського судочинства ж≥нки в≥д≥грають не меншу, н≥ж чолов≥ки, роль.

ёридична осв≥та у вищих навчальних закладах ”крањни: гендерний баланс Ї абсолютним - 50 на 50, це стосуЇтьс¤ ¤к викладач≥в, так ≥ студент≥в.

Ќе вдалос¤ знайти статистичних даних щодо участ≥ ж≥нок на ф≥нансових ринках, проте ≥ без них можна стверджувати, що у ц≥й сфер≥, ¤к ≥ в ≥нших, ж≥нки пос≥дають переважно нижч≥ ≥ середн≥ позиц≥њ ≥ практично н≥коли не дос¤гають р≥вн¤, де приймаютьс¤ р≥шенн¤.

2. ∆≥нка у б≥знес≥

—итуац≥¤ перех≥дноњ економ≥ки вимагаЇ посиленн¤ д≥ловоњ активност≥ людей в ус≥х економ≥чних структурах. —фера п≥дприЇмництва ≥, зокрема, малого б≥знесу, поповнюЇтьс¤ ж≥нками майже ц≥лковито за рахунок торг≥вельноњ сфери. ∆≥нкам не вистачаЇ стартового кап≥талу, звТ¤зк≥в у верхн≥х ешелонах влади Ц всього того, що Ї в чолов≥к≥в, ¤к≥ розпочинають св≥й б≥знес.

¬ид≥л¤ютьс¤ дв≥ основн≥ групи ж≥нок-п≥дприЇмц≥в. ѕерша Ц особи з високою квал≥ф≥кац≥Їю, знанн¤м мов, ор≥Їнтован≥ на роботу з м≥жнародним б≥знесом, але не на перших, а на других рол¤х у ф≥рм≥: консультантами, економ≥стами. ÷е дуже незначна, пор≥вн¤но з чолов≥ками, група ж≥нок. —еред причин Ц загальний деф≥цит спец≥ал≥ст≥в високого класу ≥ традиц≥йна монопол≥¤ чолов≥к≥в у д≥ловому св≥т≥. ƒруга категор≥¤ Ц ж≥нки середньоњ квал≥ф≥кац≥њ, що ризикнули створити власне п≥дприЇмство, ¤к правило у сфер≥ побутових послуг. ¬же через р≥к-два, ¤к довод¤ть соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤, багато з них в≥дход¤ть в≥д справ, не витримав жорстких умов, непрозорост≥, крим≥нальност≥, корупц≥њ, що панують в економ≥чн≥й сфер≥.

«а даними соц≥олог≥чних опитувань, б≥льше третини респондент≥в в≥дм≥чають, що њх над≥њ не справдилис¤ ≥ вони повн≥стю розчарован≥. ¬с≥ опитан≥ ж≥нки-п≥дприЇмиц≥ вважають, що ж≥нкам дуже важко вижити в св≥т≥ Учолов≥чогоФ б≥знесу. Ѕуло б справедливо, аби держава надавала де¤к≥ п≥льги Уж≥ночомуФ б≥знесу, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ у р¤д≥ розвинених крањн. ƒержава повинна спри¤ти участ≥ ж≥нок у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, по-перше, тому що без ц≥Їњ п≥дтримки ж≥нки не можуть на р≥вних з чолов≥ками займатис¤ б≥знесом, а по-друге, тому, що в украњнському сусп≥льств≥ п≥дприЇмництво асоц≥юЇтьс¤ виключно з чолов≥чою половиною людства. ÷≥Їњ ж позиц≥њ дотримуютьс¤ ≥ «ћ≤, що ор≥Їнтуютьс¤ на б≥знес ≥ п≥дприЇмництво. ‘ормуЇтьс¤ розум≥нн¤, що ж≥нок у б≥знес≥ майже не ≥снуЇ, хоча насправд≥ њх у приватному сектор≥ б≥л¤ 50%.

≤з найзагальн≥ших проблем, ¤к≥ змушують ж≥нок серйозно замислитись про заснуванн¤ власноњ справи, можна вид≥лити:

- реальна в≥дсутн≥сть дл¤ ж≥нок м≥сц¤ дл¤ автоном≥њ або ≥н≥ц≥ативи у командн≥й систем≥ державноњ економ≥ки

- п≥двищена пор≥вн¤но з чолов≥ками в≥дпов≥дальн≥сть за родину ≥ д≥тей, що негативно позначаЇтьс¤ на профес≥йн≥й карТЇр≥

- ¤кщо у вищому кер≥вництв≥ дом≥нують чолов≥ки з патр≥архальною ментальн≥стю, та головним критер≥Їм оц≥нюванн¤ придатност≥ ж≥нки на кер≥вну посаду Ї њњ ло¤льн≥сть до влади

- проблема реально ≥снуючоњ дискрим≥нац≥њ за статевою ознакою (ж≥нкам, ¤к≥ працюють у колективах з чолов≥ками ≥ мають таку саму або под≥бну квал≥ф≥кац≥ю, ¤к правило, пропонують другор¤дн≥ рол≥).

«а результатами опитуванн¤, б≥льш осв≥чен≥ ж≥нки б≥льш здатн≥ започаткувати власну справу (дл¤ дов≥дки: в св≥т≥ ж≥нки волод≥ють лише 1% св≥товоњ власност≥). “ак, з≥ 101 опитаних ж≥нок-п≥дприЇмиць вищу осв≥ту мали 80,2%, профес≥йно-техн≥чну Ц 7,9%, середню Ц 1,0% .

∆≥нки складають також значну частину зайн¤тих у марг≥нальн≥й економ≥чн≥й д≥¤льност≥. ÷¤ д≥¤льн≥сть в≥дбуваЇтьс¤ у своЇр≥дних н≥шах, ¤к≥ виникли стих≥йно. ∆≥нки несуть на соб≥ основний т¤гар соц≥альних втрат ринкових реформ ≥ змушен≥ розробл¤ти альтернативн≥ економ≥чн≥ стратег≥њ. ƒе¤к≥ марг≥нальн≥ види економ≥чноњ д≥¤льност≥ взагал≥ стали ж≥ночими, бо потребують ж≥ночих рис характеру.

“аким чином, можна стверджувати, що на сучасному ринку прац≥ ”крањни ≥снуЇ пом≥тний гендерний дисбаланс, котре ви¤вл¤Їтьс¤ у нер≥вному представництв≥ ж≥нок на кер≥вних посадах, у њх концентрац≥њ в найменш престижних галуз¤х економ≥ки й сферах д≥¤льност≥, нарешт≥ в значно нижч≥й, н≥ж у чолов≥к≥в, оплата прац≥ в ус≥х без вин¤тку галуз¤х, нав≥ть таких, що традиц≥йно вважаютьс¤ Уж≥ночимиФ ≥ де ж≥нки складають переважну частку працюючих.

3. ѕроблема законодавчого забезпеченн¤ гендерноњ р≥вност≥

«адекларованоњ, лег≥тимноњ дискрим≥нац≥њ ж≥нок в ”крањн≥ не ≥снуЇ.  онституц≥¤ крањни затверджуЇ демократичн≥ основи розвитку держави, свободи особистост≥, загальн≥ пол≥тико-правов≥ засади гендерноњ р≥вност≥. ” цьому значенн≥ наша  онституц≥¤ (зокрема, ст. 24) ц≥лком в≥дпов≥даЇ св≥товим стандартам, визначеним у багатьох м≥жнародних документах, таких, наприклад, ¤к Уƒ≥¤льн≥сть –ади ™вропи щодо забезпеченн¤ р≥вност≥ ж≥нок та чолов≥к≥в в≥дпов≥дно до стратег≥чних ц≥лей ѕек≥нськоњ та ¬≥денськоњ програм д≥йФ (травень 1996 р.). ѕроте на пор¤дку денному залишаЇтьс¤ необх≥дн≥сть приведенн¤ вс≥Їњ системи законодавства у в≥дпов≥дн≥сть до конституц≥йних принцип≥в гендерноњ р≥вност≥. ƒл¤ подоланн¤ тих порушень гендерноњ демократ≥њ, що спостер≥гаютьс¤ у реальному житт≥ необх≥дно, ¤к вважають досл≥дницьк≥ центри, ввести цю в≥дносно нову парадигму у процес законотворенн¤, а саме:

- провести ≥нвентаризац≥ю чинних закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в на п≥дстав≥ гендерних експертиз;

- виробити специф≥чн≥ анти-дискрим≥нац≥йн≥ принципи та правов≥ норми, а також враховувати гендерний фактор при розгл¤данн≥ кожного законопроекту;

- створити квал≥ф≥кований громадський орган дл¤ проведенн¤ Угендерноњ експертизиФ ¤к ≥снуючих закон≥в, так ≥ нових законопроект≥в.

ѕроблема гендерноњ р≥вност≥ в украњнському сусп≥льств≥ пол¤гаЇ у тому, що сусп≥льство не усв≥домлюЇ њњ на¤вност≥. ј в≥дтак ≥ не прагне створити цив≥л≥зовану сучасну пол≥тико-правову систему забезпеченн¤ р≥вност≥ ж≥нок ≥ чолов≥к≥в. Ѕ≥льш того, на вс≥х сходинках соц≥альноњ ≥Їрарх≥њ пом≥чаЇтьс¤ певне роздратуванн¤, коли мова заходить про гендерний фактор. ƒосл≥дники не сумн≥ваютьс¤: украњнське сусп≥льство, ¤к ≥ ≥нш≥ сусп≥льства, не обмине ц≥Їњ проблеми, јдже тут маЇмо справу з так званими Углибинними цив≥л≥зац≥йними зрушенн¤миФ. ÷≥ зм≥ни необх≥дно враховувати, передбачати, включати у стратег≥ю розвитку крањни. ƒо реч≥, ус≥ стратег≥њ розвитку ’’≤ стол≥тт¤ неодм≥нно долучають гендерну р≥вновагу, гендерну демократ≥ю до списку фактор≥в сталого сусп≥льства. ” У÷≥л¤х тис¤чол≥тт¤Ф ќќЌ гендерний фактор пос≥даЇ ч≥льне м≥сце. «аконодавче закр≥пленн¤ ≥ практичне забезпеченн¤ гендерноњ р≥вност≥ ж≥нок ≥ чолов≥к≥в Ї безсумн≥вним показником розвиненого громад¤нського сусп≥льства.

Ќарешт≥ ”крањна зробила перший крок до цив≥л≥зованого ≥нституц≥йного вир≥шенн¤ питанн¤ гендерноњ р≥вност≥: на розгл¤д ¬ерховноњ –ади представлено законопроект Уѕро забезпеченн¤ р≥вност≥ прав ж≥нок та чолов≥к≥вФ. ÷е - Уперша ласт≥вкаФ усв≥домленн¤ проблеми та њњ законодавчого вираженн¤. ѕроект подано паном –оманом «варичем, народним депутатом ”крањни (ƒив. ƒодаток 1)

4. ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ ”крањни

1	2

Ќазва: ∆≥нки в б≥знес≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1121 прочитано)