ћенеджмент > ∆≥нки в б≥знес≥

Ќер≥вне представництво ж≥нок на кер≥вних посадах, у сферах прийн¤тт¤ р≥шень, на верхн≥х сходинках соц≥альноњ ≥Їрарх≥њ, на ключових позиц≥¤х розпод≥лу влади ≥ власност≥ ≥ натом≥сть њх концентрац≥¤ у найменш престижних галуз¤х сусп≥льно-економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ї визнаним фактом сьогоденноњ ”крањни.

ћ≥ж тим, узагальнений соц≥олог≥чний УпортретФ украњнськоњ ж≥нки св≥дчить, що вона Ї ≥н≥ц≥ативною, розсудливою, в≥дпов≥дальною, здатною приймати р≥шенн¤ ≥ ц≥лком варта брати участь на р≥вних з чолов≥ками в ус≥х сусп≥льних процесах. ÷е п≥дтверджуЇ ≥ широкий рух громадських ж≥ночих орган≥зац≥й.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ нараховуЇтьс¤ понад 700 ж≥ночих орган≥зац≥й, 34 з них мають статус м≥жнародних ≥ всеукрањнських. ¬они намагаютьс¤ впливати на вдосконаленн¤ законодавства щодо пол≥пшенн¤ становища ж≥нок та механ≥зм≥в його застосуванн¤, намагаютьс¤ знайти визнанн¤ ¤к нова громадсько-пол≥тична сила, ¤к субТЇкт соц≥ального ≥ пол≥тичного творенн¤.

∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ можна под≥лити на чотири основних групи:

1. “радиц≥йно ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ;

2. —оц≥ально-ор≥Їнтован≥ орган≥зац≥њ Ц найб≥льша за к≥льк≥стю група;

3. ќрган≥зац≥њ д≥лових ж≥нок;

4. ‘ем≥н≥стичн≥ орган≥зац≥њ, до ¤ких належать також центри гендерних досл≥джень.

¬ажливим компонентом процес≥в глобал≥зац≥њ у р≥зних сферах сусп≥льного житт¤ ≥ входженн¤ ж≥ночих орган≥зац≥й до м≥жнародних структур. « проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни розпочавс¤ процес поновленн¤ контакт≥в з ћ≥жнародною –адою ∆≥нок (ћ–∆). ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ ”крањни
мають членство в ћ≥жнародн≥й ќрган≥зац≥њ —при¤нн¤ ∆≥нкам у ¬ищ≥й ќсв≥т≥
(Advancing Women in Higher Education), ћ≥жнародному јль¤нс≥ ж≥ночих
орган≥зац≥й крањн ЌЌƒ, та  ј–ј“ коал≥ц≥њ - мереж≥ ж≥ночих неур¤дових
орган≥зац≥й з 10 крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ
”крањни сп≥впрацюють з орган≥зац≥Їю "Women, Law and Development intl."
(—Ўј), з јмериканською Ќац≥ональною јсоц≥ац≥Їю ж≥нок в осв≥т≥ (NAWE) та
багатьма ≥ншими.

ƒ≥¤льн≥сть ж≥ночих орган≥зац≥й допомагаЇ украњнському сусп≥льству Увключити у пор¤док деннийФ проблему забезпеченн¤ гендерноњ демократ≥њ в ”крањн≥.

5. ¬исновки:

ƒержава ”крањна проголошуЇ р≥вн≥сть прав чолов≥к≥в ≥ ж≥нок.  онституц≥¤ гарантуЇ цю р≥вн≥сть. ѕевн≥ закони, що розробл¤ютьс¤, забезпечуватимуть розвиток гендерноњ демократ≥њ. як крањна-учасниц¤ ќќЌ, ”крањна зобовТ¤залась до 2015 року виконати проголошен≥ ќќЌ У÷≥л≥ тис¤чол≥тт¤Ф, трет≥й пункт ¤ких присв¤чено р≥вност≥ прав ж≥нок ≥ чолов≥к≥в. —творено спец≥альну державну програму забезпеченн¤ ц≥Їњ р≥вност≥. ” де¤ких галуз¤х, що стосуютьс¤ комерц≥йного права, таких ¤к юридична осв≥та, д≥¤льн≥сть господарських суд≥в, гендерний баланс Ї повн≥стю збереженим. «а к≥льк≥сними показниками, ж≥нки на р≥вних з чолов≥ками беруть участь у сусп≥льно-економ≥чних процесах.

¬одночас безсумн≥вним вигл¤даЇ порушенн¤ гендерноњ р≥вноправност≥ стосовно ¤кост≥ ц≥Їњ участ≥. ∆≥нки практично в≥дсутн≥ на р≥вн≥ прийн¤тт¤ р≥шень. —кладаючи б≥льше половини п≥дприЇмц≥в, вони займають н≥ш≥ др≥бного марг≥нального б≥знесу. ∆≥нкам значно складн≥ше влаштуватис¤ на роботу, вони отримують меншу платню, пор≥вн¤но з чолов≥ками. ∆≥нки у соц≥альн≥й ≥Їрарх≥њ займають нижч≥ й середн≥ позиц≥њ.

ѕроблема пол¤гаЇ у подоланн≥ стереотип≥в традиц≥йно патр≥архального сусп≥льства ≥ знаходитьс¤ переважно у сфер≥ соц≥альноњ психолог≥њ. ѓњ вир≥шенн¤ Ц це завданн¤ не лише держави, але й сусп≥льства, ¤кщо воно д≥йсно прагне стати громад¤нським. Ќеобх≥дна просв≥та ¤к ж≥нок, так ≥ чолов≥к≥в щодо створенн¤ засад гендерноњ демократ≥њ у крањн≥. Ќеобх≥дн≥ спец≥альн≥ програми, ¤к≥ б допомагали сусп≥льству розум≥ти цей аспект свого майбутнього. Ќеобх≥дн≥ певн≥ п≥льги, ¤к≥ б стимулювали вих≥д ж≥нок на б≥льш висок≥ щабел≥ соц≥альноњ ≥Їрарх≥њ.

1	2

Ќазва: ∆≥нки в б≥знес≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1121 прочитано)