ћенеджмент > ≤сторичний розвиток передумов сучасного менеджменту

ѕрограмован≥ р≥шенн¤ базуютьс¤ на звичц≥, заведеному пор¤дков≥ або процедурн≥й пол≥тиц≥ ≥ ухвалюютьс¤ за типових обставин. ѕрограмован≥ найкраще впроваджуютьс¤ у бюрократичних орган≥зац≥¤х, зважаюс¤ на рац≥ональн≥сть та ефективн≥сть њхньоњ д≥¤льност≥.

ѕрограмован≥ р≥шенн¤ Ц це результат посл≥довних крок≥в, що спри¤ють вир≥шенню проблеми. як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене ≥ виб≥р повинен бути зроблений в межах напр¤мк≥в, що визначен≥ динам≥кою розвитку орган≥зац≥њ.

 оли виникають проблеми або ситуац≥њ, дл¤ ¤ких програмоване р≥шенн¤ непридатне або нев≥доме, то кер≥вники або особи, в≥д ¤ких залежить ухваленн¤ р≥шенн¤ повинн≥ звернутис¤ до непрограмованого. ’арактеристики непрограмованих р≥шень передбачають слабку структуру, що зумовлена браком ≥нформац≥њ, незатверджену процедуру та в≥дсутн≥сть ц≥лей або завдань. Ќепрограмован≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ у ситуац≥¤х, ¤к≥ внутр≥шньо не структурован≥, в≥дносно нов≥ або ж зустр≥чаютьс¤ вперше. “ак≥ ситуац≥њ залежать в≥д невизначених обставин, в≥д неконтрольованих сил, в≥д впливу непередбачених чинник≥в.

≤нколи, у складних ситуац≥¤х, практикують компром≥си Ц нейтральне чи тимчасове р≥шенн¤ проблеми, умовно задовольн¤Ї на даному етап≥ вс≥ сторони, ¤к≥ беруть участь у конфл≥кт≥.

¬≥дпов≥дь на ситуац≥ю.

1. ’то на ¬ашу думку у п≥дсумку ви¤вивс¤ кращим менеджером ≥ чому?

Ќа мою думку кращим менеджером ви¤вивс¤ ј. —лоун. ¬≥н дав люд¤м можлив≥сть самим приймати р≥шенн¤, брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть. ÷им самим в≥н так ¤к би заохотив людей до сп≥впрац≥. ¬они могли себе контролювати ≥ прагнути до виконанн¤ своњх ц≥лей. ≤ завд¤ки правильному управл≥нню йому вдалос¤ вивести ф≥рму з кризи та процв≥тати.

ј. √. ‘орд приймав р≥шенн¤ самост≥йно, тримав людей п≥д контролем, примусом, вважав њх простими Упом≥чникамиФ. ¬они повинн≥ були виконувати його волю ≥ тому люди стали байдужими, мало≥н≥ц≥ативними, в них не було можливост≥ про¤вл¤ти творчих п≥дх≥д до роботи. ≤ в цьому була його помилка.

2. як би ¬и поступили у вир≥шенн≥ важливих р≥шень?

якщо б у мене була можлив≥сть приймати важлив≥ р≥шенн¤, то ¤ б надала перевагу груповому ухваленню р≥шень, а при вир≥шенн≥ простих, несуттЇвих проблем ¤ застосувала б ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д.

1. Ќа мою думку кращим менеджером ви¤вивс¤ ј. —лоун. ¬≥н ¤к особист≥сть був повною протилежн≥стю √. ‘орду.

√. ‘орд волод≥в сильною владою, р≥шенн¤ приймав самост≥йно. ѕ≥длегл≥ не брали на себе в≥дпов≥дальност≥, робилис¤ мало≥н≥ц≥ативними, а кер≥вник використовував жорсткий контроль, примус.

ј. —лоун вт≥лив в практику плани з ¤ких Усм≥¤вс¤Ф ‘орд. ¬≥н створював умови при ¤ких люди сам≥ себе мотивували до творчоњ продуктивноњ прац≥, ≥ прагнули до поставлених ц≥лей. Ћюди брали на себе в≥дпов≥дальн≥сть та прагнули до нењ, про¤вл¤ли творчий п≥дх≥д до роботи.

«авд¤ки демократичному стилю управл≥нн¤ —лоун вив≥в ф≥рму Уƒженерал ћоторсФ з кризи ≥ швидко вт≥лив у житт¤ нов≥ концепц≥њ у в≥дносност≥ з потребами американц≥в.

2. я би поступив у вир≥шенн≥ важливих р≥шень так.

Ќадавав би перевагу груповому ухваленню р≥шень, воно оправдовуЇ себе у ситуац≥¤х, ¤к≥ виникають при розвТ¤занн≥ складних, ≥стотних проблем.

ѕри вир≥шенн≥ простих несуттЇвих проблем процедурного характерного характеру ¤ б застосовував ≥ндив≥дуальн≥ р≥шенн¤.

1	2

Ќазва: ≤сторичний розвиток передумов сучасного менеджменту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1607 прочитано)