ћенеджмент >  ласи орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом

 ласи орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом

Ѕеручи до уваги нашу тему нам необх≥дно з'¤сувати:

- коли ≥ ким була сформована концепц≥¤ бюрократ≥њ.

- встановити р≥зницю м≥ж бюрократичним ≥ адаптивним класами орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом.

- розгл¤нути переваги та недол≥ки орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом.

- ознайомитис¤ з принципами формуванн¤ орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом.

јле перед тим ¤к приступити до вивченн¤ наших питань нам необх≥дно згадати так≥ пон¤тт¤ ¤к:

- орган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ менеджменту; р≥вн≥ управл≥нн¤;.

- делегуванн¤;

- в≥дпов≥дальн≥сть;

- повноваженн¤;

- орган≥зац≥йна структура;

- елементи орган≥зац≥йноњ структури;

- вимоги до орган≥зац≥йноњ структури.

ѕригадавши дан≥ пон¤тт¤ приступаЇмо до вивченн¤ нашого першого питанн¤: У“ипи бюрократичних орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництво, њх особливост≥, переваги та недол≥ки.Ф

“еор≥¤ менеджменту вид≥л¤Ї два класи орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом:

- бюрократичн≥ структури;

- адаптивн≥ структура.

—початку розгл¤немо бюрократичн≥ орган≥зац≥йн≥ структури, ¤к≥ характеризуютьс¤ високим р≥внем розпод≥лу прац≥, розвинутою ≥Їрарх≥Їю) управл≥нн¤ ланцюгом команд, на¤вн≥стю численних правил ≥ норм повед≥нки персоналу, п≥дбором кадр≥в за д≥ловими та профес≥йними ¤кост¤ми.  онцепц≥¤ бюрократ≥њ (в≥д франц., бюро - канцел¤р≥¤ або грец., влада, пануванн¤,) була сформульована н≥мецьким соц≥ал≥стом ћаксом ¬ебером на поч., 20 ст., ≥ в ≥деал≥ одн≥Їю з найкращих ≥дей в ≥стор≥њ людства. Ќа думку ћ.¬ебера, можна побутувати сусп≥льство ≥ забезпечити його ≥деальне функц≥онуванн¤ за допомогою спец≥альних управл≥нських орган≥зац≥й. (в≥дд≥л≥в). ќт характеристику бюрократ≥њ нам дасть (ќксана). /ст. 1/ .

¬ таблиц≥ в≥дображено зм≥ст окремих характеристик бюрократ≥њ. “еор≥¤ ћ. ¬ебера не охоплювала опису конкретних орган≥зац≥й ≥ розгл¤дала бюрократ≥ю ¤к де¤ку нормативну модель, ≥деал, до ¤кого повинн≥ прагнути орган≥зац≥њ.

Ѕ≥льш≥сть сучасних орган≥зац≥й Ї вар≥антами бюрократ≥њ. ѕричина такого тривалого та широкомасштабного використанн¤ бюрократичних структур пол¤гаЇ у тому, що њх характеристики ще досить добре п≥дход¤ть до б≥льшост≥ промислових ф≥рм, орган≥зац≥й, ус≥х вид≥в державних установ.

“ерм≥н "бюрократ≥¤" часто асоц≥юЇтьс¤ з канцел¤рською т¤ганиною, безпл≥дною д≥¤льн≥стю. ќднак першопричиною вс≥х цих негативних ¤вищ Ї не бюрократ≥¤ ¤к така, а недол≥ки в орган≥зац≥њ правил роботи та ц≥лей орган≥зац≥њ, повед≥нкою прац≥вник≥в.

“еор≥¤ та практика менеджменту виробила велику к≥льк≥сть вар≥ант≥в побудови бюрократичних орган≥зац≥йних структур. ƒал≥ ми розгл¤немо найб≥льш в≥дом≥ типи бюрократичних орган≥зац≥йних структур.

Ћ≥н≥йний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ (англ. Line structure).

Ћ≥н≥йний тип орган≥зац≥йноњ структури, у правл≥нн¤ характеризуЇтьс¤ л≥н≥йними формами зв'¤зку м≥ж ланками управл≥нн¤. —уть л≥н≥йного управл≥нн¤ пол¤гаЇ в тому, що очолюЇ кожний виробничий п≥дрозд≥л кер≥вник (орган), ¤кий зд≥йснюЇ вс≥ функц≥њ управл≥нн¤.  ожний прац≥вник п≥дрозд≥лу безпосередньо п≥дпор¤дковуЇтьс¤ т≥льки цьому кер≥внику (органу). ¬ свою чергу останн≥й Ї п≥дзв≥тним вищому органу. ѕ≥длегл≥ виконують розпор¤дженн¤ т≥льки свого безпосереднього кер≥вника. ¬ищий орган (кер≥вник) не маЇ права в≥ддавати розпор¤дженн¤ роб≥тникам, минаючи њх безпосереднього кер≥вника (тобто реал≥зуЇтьс¤ принцип Їдност≥ кер≥вництва) ст. 2. Ќа ц≥й основ≥ створюЇтьс¤ ≥Їрарх≥¤ даноњ системи управл≥нн¤ (наприклад, майстер д≥льниц≥, начальник цеху, директор п≥дприЇмства). ќкрем≥ спец≥ал≥сти допомагають л≥н≥йному кер≥вников≥ збирати та обробл¤ти ≥нформац≥ю, анал≥зувати господарську д≥¤льн≥сть, готувати управл≥нськ≥ р≥шенн¤, але сам≥ вказ≥вок та ≥нструкц≥й керованому об'Їкту не дають. “ака схема п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ зв≥тност≥ основа л≥н≥йного управл≥нн¤. ѕри цьому ланки л≥н≥йного управл≥нн¤ в ц≥лому в≥дпов≥дають ланкам виробництва, м≥ж ¤кими

встановлюютьс¤ прост≥ та ч≥тк≥ взаЇмозв'¤зки.

“епер ми звернемо увагу не ст. 3 ≥ з'¤суЇмо переваги ≥ недол≥ки л≥н≥йного типу (студенти).

‘ункц≥ональний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤. (англ. Funetional departmentation).

ƒл¤ сучасного виробництва Ї поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ виробництва та управл≥нн¤, ≥ реал≥зац≥¤ управл≥нських функц≥й розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж кер≥вниками та органами, ¤к≥ передають нижчим р≥вн¤м управл≥нн¤ обов'¤зков≥ якщо ми подивимос¤ на ст. 4, то бачимо, функц≥ональне управл≥нн¤ передбачаЇ, що кожний орган управл≥нн¤ (або виконавець) спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виконанн≥ окремих вид≥в управл≥нськоњ д≥¤льност≥ (функц≥њ). ¬иконанн≥ вказ≥вок функц≥онального органу в межах його компетенц≥њ Ї обов'¤зковим дл¤ виробничих п≥дрозд≥л≥в.

‘ункц≥ональна орган≥зац≥¤ ≥снуЇ пор¤д з л≥н≥йною, що створюЇ подв≥йне п≥дпор¤дкуванн¤ дл¤ виконавц≥в. ѕодв≥йне п≥дпор¤дкуванн¤ маЇ за мету ≥нтегрувати функц≥њ на кожному р≥вн≥ управл≥нн¤ та спец≥ал≥зувати њх по окремих ланках. јле ¤к ≥ попередн≥й тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ виробництвом функц≥ональний маЇ також недол≥ки ≥ переваги.

¬ табл. 3 переваги ≥ недол≥ки разом нам необх≥дно вид≥лити переваги в≥д недол≥к≥в. ¬ир≥шивши нашу проблему приступаЇмо до вивченн¤ наступного типу.

Ћ≥н≥йно-функц≥ональний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤.

(англ. Line and staff departments).

ƒаний тип орган≥зац≥йноњ структури повинен усувати недол≥ки л≥н≥йного та функц≥онального тип≥в структур управл≥нн¤: функц≥ональн≥ ланки позбавлен≥ права безпосереднього впливу на виконавц≥в; вони готують р≥шенн¤ дл¤ л≥н≥йного кер≥вника, ¤кий зд≥йснюЇ пр¤мий адм≥н≥стративний вплив на виконавц≥в; ст. 5. ѕередбачаЇтьс¤, що першому (л≥н≥йному) кер≥внику у вироблен≥ конкретних питань ≥ п≥дготовц≥ в≥дпов≥дних р≥шень, програм, план≥в допомагаЇ спец≥альний апарат, ¤кий складаЇтьс¤ з функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в (в≥дд≥л≥в, груп, бюро). –оль функц≥ональних орган≥в (служб) залежить в≥д масштаб≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та структури управл≥нн¤ ф≥рмою в ц≥лому. ѕри л≥н≥йно-функц≥ональн≥й управл≥нн¤ маЇ переваги маЇ л≥н≥йна орган≥зац≥¤, але чим вищий р≥вень управл≥нн¤, тим б≥льшу роль в≥д≥граЇ функц≥ональне управл≥нн¤. якщо в межах управл≥нн¤ д≥льницею його роль невелика, то в масштаб≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством роль функц≥ональних орган≥в зростаЇ. ‘ункц≥ональн≥ служби зд≥йснюють всю техн≥чну п≥дготовку виробництва, готують вар≥анти вир≥шенн¤ питань пов'¤заних з кер≥вництвом процесу виробництва, зв≥льн¤ють л≥н≥йних кур≥вник≥в в≥д плануванн¤, ф≥нансових розрахунк≥в.  омб≥нован≥ структури забезпечують такий розпод≥л прац≥, при ¤кому л≥н≥йн≥ ланки управл≥нн¤ повинн≥ приймати р≥шенн¤ та контролювати, а функц≥ональн≥ - консультувати, ≥нформувати, орган≥зовувати, планувати.

«наючи переваги ≥ недол≥ки попередн≥х двох тип≥в, можете в≥дпов≥сти на таке питанн¤: "як≥ переваги ≥ недол≥ки цього типу". —т. 6

Ќа цьому перше питанн¤ завершуЇтьс¤. ѕеред тим ¤к приступити до вивченн¤ другого питанн¤ ми коротенько п≥дведемо п≥дсумок зм≥сту першого питанн¤. ќтже, бюрократичн≥ структури под≥л¤ютьс¤ на так≥ типи... њх характеристики ... (студенти в≥дпов≥дають).

2. ƒругий клас орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ становить адаптивний. јдаптивн≥ (орган≥чн≥) орган≥зац≥йн≥ структури розробл¤ютьс¤ та впроваджуютьс¤ з метою забезпеченн¤ можливостей реагувати на зм≥ни зовн≥шнього середовища та впроваджувати нову науково-м≥стку технолог≥ю. јдже, ѕочинаючи з 60-тих рок≥в де¤к≥ орган≥зац≥њ стикнулис¤ з такою ситуац≥Їю, коли зовн≥шн≥ умови њх д≥¤льност≥ зм≥нювались так швидко, проекти ставали наст≥льки складними, а технолог≥¤ розвивалась так бурхливо, що недол≥ки бюрократичних структур управл≥нн¤ почали перевищувати њх позитивн≥ риси. “ому орган≥зац≥њ почали розробл¤ти та впроваджувати нов≥, б≥льш гнучк≥ типи орган≥зац≥йних структур, ¤к≥ засновуютьс¤ на ц≥л¤х та припущенн¤х, що радикально в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д покладених в основному бюрократичних структур. ќднак адаптивн≥ структури не можна в будь-¤к≥й ситуац≥њ вважати б≥льш ефективними, н≥ж бюрократичними.

–озгл¤немо найб≥льш в≥дом≥ типи адаптивних орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤, њх особливост≥, переваги та недол≥ки. ќдним з цих тип≥в Ї матричний.

—т. 7. ћатричний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤. (англ. Matrix stucture).

ћатричний тип орган≥зац≥йноњ структури - сучасний ефективний тип орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤, ¤кий створюЇтьс¤ шл¤хом сум≥щенн¤ двох тип≥в: л≥н≥йноњ та програмно-ц≥льовоњ.

¬≥дпов≥дно до л≥н≥йноњ структури (по вертикал≥) будуЇтьс¤ управл≥нн¤ окремими сферами д≥¤льност≥: виробництво, збут, постачанн¤. ¬≥дпов≥дно до програмно-ц≥льовоњ структури (по горизонтам) орган≥зовуЇтьс¤ управл≥нн¤ програмами (проектами, темами).

ќстанн≥ми роками зд≥йснюЇтьс¤ пошук б≥льш гнучких структур управл≥нн¤, спостер≥гаЇтьс¤ певний в≥дх≥д в≥д традиц≥йного ун≥версал≥зму, за ¤ким робилас¤ спроба перетворити т≥ чи ≥нш≥ рац≥ональн≥ орган≥зац≥йн≥ заходи на всеохоплююч≥ принципи. …детьс¤ зокрема про впровадженн¤ так званих матричних структур, ¤к≥ ірунтуютьс¤ на ч≥ткому вид≥ленн≥ в час≥ ≥ за зм≥стом певних роб≥т, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей.

ѕри матричн≥й структур≥ управл≥нн¤ всередин≥ функц≥ональних служб за кожною групою прац≥вник≥в за закр≥плюютьс¤ певн≥ проекти, тобто передбачаЇтьс¤ кооперац≥¤ спец≥ал≥ст≥в, ¤ким доручено виконати комплексного завданн¤. —творенн¤ таки проблемних груп дл¤ зд≥йсненн¤ певних роб≥т ≥ дос¤гненн¤ тимчасових та специф≥чних ц≥лей забезпечуЇ гнучк≥сть ≥ ц≥леспр¤мовану д≥¤льн≥сть управл≥нського персоналу, доц≥льне використанн¤ знань ≥ квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в, що беруть участь у груп≥ без жорсткого функц≥онального розпод≥лу повноважень кер≥вник≥в.

1	2

Ќазва:  ласи орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤ виробництвом
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3230 прочитано)