ћенеджмент > ѕрийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень

ќдним з найскладн≥ших етап≥в рац≥ональноњ технолог≥њ прийн¤тт¤ р≥шень Ї пошук альтернативних вар≥ант≥в. ¬ управл≥нськ≥й практиц≥ використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ методи творчого пошуку альтернативних вар≥ант≥в, ¤к≥ умовно под≥л¤ють на три групи:

методи ≥ндив≥дуального творчого пошуку (аналог≥њ, ≥нверс≥њ, ≥деал≥зац≥њ);

методи колективного творчого пошуку (Умозковий штурмФ, конференц≥¤ ≥дей, метод колективного блокноту);

методи актив≥зац≥њ творчого пошуку (метод контрольних запитань, метод фокальних об'Їкт≥в, метод морфолог≥чного анал≥зу).

ћетод аналог≥њ передбачаЇ використанн¤ схожого в≥домого р≥шенн¤, Ђп≥дказаногої, наприклад, техн≥чною, економ≥чною або художньою л≥тературою, ¤ке виникло ¤к результат спостереженн¤ за ¤вищами природи тощо.

ћетод ≥нверс≥њ - специф≥чний метод, що передбачаЇ так≥ п≥дходи до пошуку вар≥ант≥в: перевернути звичайне р≥шенн¤ Ђдогори ногамиї; вивернути на виворот; пом≥н¤ти м≥сц¤ми тощо.

ћетод ≥деал≥зац≥њ базуЇтьс¤ на пошуку альтернативи шл¤хом ≥н≥ц≥юванн¤ у¤вленн¤ про ≥деальне вир≥шенн¤ проблеми, ¤ке може наштовхнути на нов≥ вар≥анти д≥й.

ѕор≥вн¤но з ≥ндив≥дуальними колективн≥ методи Ї б≥льш ефек≠тивними.

ћетод Ђмозкового штурмуї зводитьс¤ до творчоњ сп≥впрац≥ певноњ групи спец≥ал≥ст≥в заради вир≥шенн¤ проблеми шл¤хом, наприклад, проведенн¤ дискус≥њ. јби Умозковий штурмФ не перетворивс¤ на звичайну нараду сл≥д дотримуватись певних правил:

не дозвол¤Їтьс¤ критицизм ≥ негативн≥ коментар≥ щодо висловлю≠вань учасник≥в;

≥дењ та пропозиц≥њ, що висуваютьс¤, не засуджуютьс¤;

заохочуЇтьс¤ в≥льне творче мисленн¤;

забезпечуЇтьс¤ висуванн¤ ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ ≥дей;

заохочуЇтьс¤ комб≥нуванн¤ ≥дей, розвиток одн≥Їњ ≥дењ на заклад≥ ≥нших тощо.

ћетод У онференц≥¤ ≥дейФ. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д методу Ђмозкового штурмуї тим, що допускаЇ доброзичливу критику у форм≥ репл≥к або коментар≥в. ¬важаЇтьс¤, що така критика може п≥двищити ц≥нн≥сть ≥дей, що висуваютьс¤. ¬с≥ висунут≥ ≥дењ ф≥ксуютьс¤ в протокол≥ анон≥мно. Ќе рекомендуЇтьс¤ залучати до Уконференц≥њ ≥дейФ ос≥б, ¤к≥ скептично налаштован≥ щодо можливостей втр≥шенн¤ даноњ проблеми.

ћетод У олективного блокнотуФ поЇднуЇ ≥ндив≥дуальне незалежне висуванн¤ ≥дей з колективною њњ оц≥нкою. ѕри цьому кожний учасник групи отримуЇ блокнот, у ¤кому викладена сутн≥сть вир≥шуваноњ проблеми. ¬продовж певного пер≥оду часу (звичайно 2 тижн≥) кожний учасник групи записуЇ до блокноту власн≥ ≥дењ щодо вир≥шенн¤ даноњ проблеми. ѕот≥м блокноти збираЇ кер≥вник групи дл¤ узагальненн¤ та систематизац≥њ ≥нформац≥њ. –еал≥зац≥¤ методу завершуЇтьс¤ творчою дискус≥Їю вс≥Їњ групи та обговоренн¤м систематизованого матер≥алу.

« метою актив≥зац≥њ процесу творчого пошуку альтернативних вар≥ант≥в використовуЇтьс¤ трет¤ група метод≥в.

ћетод контрольних запитань. …ого сутн≥сть пол¤гаЇ у стимулюванн≥ пошуку ≥дей за допомогою ун≥версальних запитань. Ќа практиц≥ часто використовуЇтьс¤ перел≥к ун≥версальних запитань, складений јлексом ќсборном:

¤ке нове застосуванн¤ обТЇкту можна запропонувати?

¤к≥ модиф≥кац≥њ обТЇкту можлив≥, ¤кщо його обертати, скручувати, зм≥нювати функц≥њ, кол≥р, форму тощо?

що можна на обТЇкт≥ зб≥льшити (зменшити): розм≥ри, м≥цн≥сть, к≥льк≥сть елемент≥в тощо?

що можна на обТЇкт≥ зам≥нити ≥ т.д.?

ћетод фокальних обТЇкт≥в пол¤гаЇ у перенесенн≥ ознак випадково вибраних обТЇкт≥в на обТЇкт, що удосконалюЇтьс¤. ¬насл≥док цього можливо отримати нов≥, ориг≥нальн≥ вар≥анти вир≥шенн¤ проблеми удосконаленн¤ даного обТЇкта. ћетод фокальних обТЇкт≥в реал≥зуЇтьс¤ у так≥й посл≥довност≥:

а) вибираЇтьс¤ фокальний обТЇкт та встановлюЇтьс¤ мета його удосконаленн¤;

б) навманн¤ вибираЇтьс¤ дек≥лька випадкових обТЇкт≥в;

в) складаютьс¤ списки ознак випадкових обТЇкт≥в;

г) ознаки випадкових обТЇкт≥в приЇднуютьс¤ до фокального обТЇкту;

д) отриман≥ сполученн¤ розвиваютьс¤ шл¤хом в≥льних асоц≥ац≥й;

ж) отриман≥ вар≥анти оц≥нюютьс¤ та в≥дбираютьс¤ рац≥ональн≥ р≥шенн¤.

ћетод морфолог≥чного анал≥зу грунтуЇтьс¤ на застосуванн≥ комб≥наторики, тобто на системному досл≥дженн≥ вс≥х теоретично можливих вар≥ант≥в, ¤к≥ випливають ≥з законом≥рностей побудови (морфолог≥њ) об'Їкта, що анал≥зуЇтьс¤. —интез охоплюЇ ¤к в≥дом≥, так ≥ нов≥, незвичайн≥ вар≥анти. Ўл¤хом комб≥нуванн¤ вар≥ант≥в можна отри≠мати р≥шенн¤, дек≥лька з ¤ких може мати практичний ≥нтерес.

3. ћетоди обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень

” сучасн≥й л≥тератур≥ з теор≥њ прийн¤тт¤ р≥шень ≥снують р≥зн≥ п≥дходи щодо класиф≥кац≥њ метод≥в обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень. ќдин з найпоширен≥ших способ≥в класиф≥кац≥њ представлено на рис.2.5.

–ис. 2.5.  ласиф≥кац≥¤ метод≥в обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень

¬≥дпов≥дно до цього способу вс≥ методи обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень под≥л¤ютьс¤ на к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥.

 ≥льк≥сн≥ методи (або методи досл≥дженн¤ операц≥й) застосовують, коли фактори, що впливають на виб≥р р≥шенн¤, можна к≥льк≥сно визначити та оц≥нити.

як≥сн≥ методи використовують тод≥, коли фактори, що визначають прийн¤тт¤ р≥шенн¤ не можна к≥льк≥сно охарактеризувати або вони взагал≥ не п≥ддаютьс¤ к≥льк≥сному вим≥рюванню. ƒо ¤к≥сних метод≥в належать в основному експертн≥ методи.

 ≥льк≥сн≥ методи залежно в≥д характеру ≥нформац≥њ, ¤ку маЇ особа, ¤ка приймаЇ р≥шенн¤, под≥л¤ютьс¤ на:

1) методи, що застосовуютьс¤ в умовах однозначноњ визначеност≥ ≥нформац≥њ про ситуац≥ю прийн¤тт¤ р≥шенн¤ (анал≥тичн≥ методи та частково методи математичного програмуванн¤);

2) методи, що застосовуютьс¤ в умовах ≥мов≥рностноњ визначеност≥ ≥нформац≥њ про ситуац≥ю прийн¤тт¤ р≥шенн¤ (статистичн≥ методи та частково методи математичного програмуванн¤);

3) методи, що застосовуютьс¤ в умовах невизначеност≥ ≥нформац≥њ про ситуац≥ю прийн¤тт¤ р≥шенн¤ (теоретико-≥гров≥ методи, ¤к≥ залежно в≥д того, що спричин¤Ї невизначен≥сть ситуац≥њ: обТЇктивн≥ обставини або св≥дом≥ д≥њ противника, под≥л¤ютьс¤ на методи теор≥њ статистичних р≥шень та методи теор≥њ ≥гор).

ƒамо загальну характеристику кожноњ з наведених груп метод≥в.

јнал≥тичн≥ методи характеризуютьс¤ тим, що встановлюють анал≥тичн≥ (функц≥ональн≥) залежност≥ м≥ж умовами вир≥шенн¤ задач≥ (факторами) та њњ результатами (прийн¤тим р≥шенн¤м). ƒо анал≥тичних належить широка група метод≥в економ≥чного анал≥зу д≥¤льност≥ ф≥рми (наприклад, побудова р≥вн¤нн¤ беззбитковост≥ ≥ знаходженн¤ точки беззбитковост≥).

—татистичн≥ методи грунтуютьс¤ на збиранн≥ та обробц≥ статистичних матер≥ал≥в. ’арактерною рисою цих метод≥в Ї врахуванн¤ випадкових вплив≥в та в≥дхилень. —татистичн≥ методи включають методи теор≥њ ≥мов≥рностей та математичноњ статистики. ¬ управл≥нн≥ широко використовують наступн≥ з ц≥Їњ групи метод≥в: корел¤ц≥йно-регрес≥йний анал≥з; дисперсний анал≥з; факторний анал≥з; кластерний анал≥з; методи статистичного контролю ¤кост≥ ≥ над≥йност≥ та ≥нш≥.

ћетоди математичного програмуванн¤. ћатематичне програмуванн¤ Ц це розд≥л математики, ¤кий м≥стить теор≥ю та методи р≥шенн¤ умовних екстремальних задач з к≥лькома зм≥нними. ¬ задачах математичного програмуванн¤ необх≥дно вибрати значенн¤ зм≥нних (тобто параметр≥в управл≥нн¤) так, аби забезпечити максимум (або м≥н≥мум) ц≥льовоњ функц≥њ за певних обмежень. Ќайб≥льш широко методи математичного програмуванн¤ застосовуютьс¤ в сферах плануванн¤ номенклатури ≥ асортименту вироб≥в; визначенн≥ маршрут≥в виготовленн¤ вироб≥в; м≥н≥м≥зац≥њ в≥дход≥в виробництва; регулюванн≥ запас≥в; календарному плануванн≥ виробництва тощо.

ћетоди теор≥њ статистичних р≥шень використовуютьс¤, коли невизначен≥сть ситуац≥њ обумовлена об'Їктивними обставинами, ¤к≥ або нев≥дом≥, або нос¤ть випадковий характер.

“еор≥¤ ≥гор використовуЇтьс¤ у випадках, коли невизначен≥сть ситуац≥њ обумовлена св≥домими д≥¤ми розумного супротивника. ƒокладн≥ше теоретико-≥гров≥ методи розгл¤даютьс¤ наприк≥нц≥ лекц≥њ.

 онкретними ≥нструментами реал≥зац≥њ метод≥в обгрунтуванн¤ управл≥нських р≥шень, що широко використовуютьс¤ на практиц≥ Ї: прогнозуванн¤, плат≥жна матриц¤, "дерево р≥шень".

ѕ≥д прогнозом розум≥ють обгрунтоване твердженн¤ про можливий стан об'Їкту в майбутньому, про альтернативн≥ шл¤хи дос¤гненн¤ такого стану. ѕрогнозуванн¤ управл≥нських р≥шень т≥сно пов'¤зано з плануванн¤м. ѕрогноз в систем≥ управл≥нн¤ Ї передплановою розробкою багатовар≥антних моделей розвитку об'Їкта управл≥нн¤.

ћетою прогнозуванн¤ управл≥нських р≥шень Ї одержанн¤ науково обгрунтованих вар≥ант≥в тенденц≥й розвитку проблемних ситуац≥й.

” науков≥й л≥тератур≥ навод¤тьс¤ р≥зн≥ класиф≥кац≥њ метод≥в прогнозуванн¤. ѕрактичне застосуванн¤ тих чи ≥нших метод≥в визначаЇтьс¤ такими факторами, ¤к об'Їкт прогнозу, точн≥сть прогнозу, на¤вн≥сть вих≥дноњ ≥нформац≥њ. —еред метод≥в прогнозуванн¤ управл≥нських р≥шень виокремлюють к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥. ƒо першоњ групи в≥днос¤ть: нормативний метод; параметричний метод; метод екстрапол¤ц≥њ; ≥ндексний метод.

ƒо другоњ групи метод≥в в≥днос¤ть: експертний метод; функц≥ональний метод; метод оц≥нки техн≥чних стратег≥й.

ћетод плат≥жноњ матриц≥ дозвол¤Ї дати оц≥нку кожноњ альтернативи ¤к функц≥њ р≥зних можливих результат≥в реал≥зац≥њ ц≥Їњ альтернативи.

ќсновними умовами застосуванн¤ методу плат≥жноњ матриц≥ Ї:

на¤вн≥сть к≥лькох альтернатив вир≥шенн¤ проблеми;

на¤вн≥сть дек≥лькох ситуац≥й, ¤к≥ можуть мати м≥сце при реал≥зац≥њ кожноњ альтернативи;

можлив≥сть к≥льк≥сно вим≥р¤ти насл≥дки реал≥зац≥њ альтернатив.

¬ концепц≥њ плат≥жноњ матриц≥ ключовим Ї пон¤тт¤ "оч≥куваного ефекту". ќч≥куваний ефект - це сума можливих результат≥в ситуац≥й, ¤к≥ можуть виникнути в процес≥ реал≥зац≥њ альтернативи, помножених на ≥мов≥рн≥сть наставанн¤ кожноњ з них. ¬ метод≥ плат≥жноњ матриц≥ критично важливим Ї точна оц≥нка ≥мов≥рностей виникненн¤ ситуац≥њ в процес≥ реал≥зац≥њ альтернатив.

ћетод дерева р≥шень передбачаЇ граф≥чну побудову р≥зних вар≥ант≥в д≥й, ¤к≥ можуть бути зд≥йснен≥ дл¤ вир≥шенн¤ ≥снуючоњ проблеми.

√раф≥к Удерева р≥шеньФ маЇ (див. рис.2.6.):

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕрийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (12703 прочитано)