ћенеджмент > —тратег≥чне управл≥нн¤

—тратег≥чне управл≥нн¤

—утн≥сть та необх≥дн≥сть стратег≥чного управл≥нн¤.

—тратег≥чне управл≥нн¤ базуЇтьс¤ на вивченн≥ в≥дносин, ¤к≥ можна охарактеризувати за допомогою системи Ђсередовище -орган≥зац≥¤ї. Ѕ≥льш≥сть серед ≥снуючих сьогодн≥ концепц≥й управл≥нн¤ розгл¤даЇ орган≥зац≥ю ¤к в≥дкриту систему, котра пост≥йно взаЇмод≥Ї з окремими елементами зовн≥шнього сере≠довища: ≥ншими орган≥зац≥¤ми, банками, орган≥зац≥¤ми, що на≠лежать до соц≥ально-пол≥тичних та економ≥чних ≥нституц≥й дер≠жави, м≥сцевих орган≥в тощо ≥ даЇ змогу орган≥зац≥¤м п≥дтри≠мувати б≥льш-менш ст≥йке становище, виживати в умовах, що пост≥йно зм≥нюютьс¤.

 онцепц≥њ ≥снуванн¤ та розвитку орган≥зац≥й у зовн≥шньо≠му середовищ≥ використовують р≥зн≥ п≥дходи та модел≥, сфор≠мован≥ на баз≥ р≥зних теор≥й управл≥нн¤. ўе на початку XX стор≥чч¤ у перших прац¤х з менеджмен≠ту зазначалось, що плануванн¤ Ї ≥нструментом, ¤кий допома≠гаЇ у прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень. …ого мета - забезпе≠ченн¤ нововведень та зм≥н в достатньому обс¤з≥, щоб адекват≠но реагувати на зм≥ни у зовн≥шньому середовищ≥.

ѕлануванн¤ - необх≥дна передумова усп≥шноњ реал≥зац≥њ будь-¤кого д≥лового починанн¤ орган≥зац≥њ. як загальна функ≠ц≥¤ управл≥нн¤, плануванн¤ Ї процесом п≥дготовки на перс≠пективу р≥шень про те, що, ким, ¤к, коли повинно бути зроб≠лено.

—учасне розум≥нн¤ розвитку економ≥ки, передбаченн¤ май≠бутнього орган≥зац≥њ можна охарактеризувати чотирма основ≠ними етапами. «алежно в≥д розвитку ринку комерц≥йн≥й д≥¤ль≠ност≥ ф≥рм в≥дпов≥даЇ певна теор≥¤ управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю.

“оварна ор≥Їнтац≥¤ ринку характеризуЇтьс¤ прагненн¤м до покращенн¤ ¤кост≥ товар≥в без серйозного врахуван≠н¤ потреб, смак≥в, бажань покупц≥в. “еор≥Їю управл≥н≠н¤ ф≥рмою за таких умов Ї бюджетний контроль, що базуЇтьс¤ на внесенн≥ поправок в обс¤г ≥ структуру до≠ход≥в - витрат виробництва та збуту залежно в≥д поточ≠ноњ ситуац≥њ на ринку. ¬ основ≥ концепц≥њ бюджетного контролю лежить у¤вленн¤ про загальну незм≥нн≥сть ос≠новних умов ≥ законом≥рностей на ринку.  оректуванн¤ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ лише час в≥д часу, ¤кщо назр≥≠ла необх≥дн≥сть.

«бутова ор≥Їнтац≥¤ характеризуЇтьс¤ забезпеченн¤м ма-ксим≥зац≥њ збуту за допомогою реклами та ≥нших метод≥в впливу на покупц¤ з метою примусити його зд≥йснити покупку. ѕри так≥й ор≥Їнтац≥њ використовуЇтьс¤ довго≠строкове плануванн¤, що грунтуЇтьс¤ на у¤вленн≥ про мо≠жлив≥сть прогнозувати забезпеченн¤ довгострокового приросту основних показник≥в д≥¤льност≥ ф≥рми. ѕро≠цес плануванн¤ передбачав визначенн¤ довгострокових зм≥н обс¤гу продаж, р≥вн¤ витрат, продуктивност≥ прац≥ та ≥нших показник≥в зг≥дно з набутим досв≥дом та ≥сну≠ючими тенденц≥¤ми, що збер≥гатимутьс¤ досить трива≠лий час. ƒовгострокове плануванн¤ пристосовуЇ вироб≠ничу д≥¤льн≥сть до зм≥н на ринку, ¤к≥ мають в≥дбитись на комерц≥йн≥й активност≥ ф≥рми на найближч≥ 2-10 рок≥в.

–инкова ор≥Їнтац≥¤ д≥¤льност≥ ф≥рм передбачаЇ в≥дб≥р товар≥в найвищоњ ¤кост≥, що користуютьс¤ найб≥льшим попитом ≥ забезпечують максимум продаж саме цих товар≥в. ” таких випадках використовуЇтьс¤ стратег≥≠чне плануванн¤.

—тратег≥чне плануванн¤ вносить суттЇв≥ корективи в мето≠ди управл≥нн¤, в≥дкидаючи можлив≥сть керуванн¤ д≥¤льн≥стю ф≥рми виход¤чи з екстрапол¤ц≥њ минулих тенденц≥й. ¬иникаЇ необх≥дн≥сть вносити стратег≥чн≥ корективи в поставлен≥ за≠вданн¤ зг≥дно з≥ зм≥нами на ринку ≥ аж до можливост≥ прогно≠зуванн¤ виходу на ринок ≥нших товар≥в. ÷¤ управл≥нська кон≠цепц≥¤ робить акцент на умови ринку, особливо на умови кон≠куренц≥њ та збуту, ¤к на критер≥й управл≥нн¤. ÷¤ концепц≥¤ вже наближаЇтьс¤ до маркетингу, але в н≥й ринков≥ умови врахову≠ютьс¤ лише ¤к фактори випадкових в≥дхилень в≥д виробленоњ стратег≥њ, а стратег≥чний план прилаштовуЇтьс¤ до таких зм≥н, але не передбачаЇ заход≥в, що спроможн≥ активно впливати на ситуац≥ю ринку.

ѕер≥одичне коригуванн¤ запланованоњ стратег≥њ не може ви≠р≥шити завданн¤ в≥дпов≥дно до умов ринку виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥ ф≥рми. ѕров≥дн≥ сучасн≥ ф≥рми використовують систему стратег≥ч≠ного управл≥нн¤, ¤ка лежить в основ≥ концепц≥њ маркетингу. ћаркетинг розум≥ють ¤к ц≥л≥сну систему орган≥зац≥њ та управ≠л≥нн¤ д≥¤льн≥стю п≥дприЇмством, ¤ка забезпечуЇ максимальний збут њњ продукц≥њ, дос¤гненн¤ значноњ активност≥ виробничоњ д≥¤льност≥ та розширенн¤ рол≥ ринку. —уть маркетингу можна сформулювати так: Ђ¬иробл¤ти те, що безумовно знаходить збут, а не намагатис¤ нав'¤зати покупцю те, що виробленої. ќсновна мета маркетингу конкретноњ орган≥зац≥њ (ф≥рми) - за≠безпеченн¤ максимальноњ рентабельност≥ њњ функц≥онуванн¤, що може бути дос¤гнуто лише в раз≥ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ ф≥рми ринковим вимогам.

«алежно в≥д умов комерц≥йноњ д≥¤льност≥ кожна ф≥рма ви≠користовуЇ в≥дпов≥дну теор≥ю управл≥нн¤. Ќайпрогресивн≥шою Ї теор≥¤ стратег≥чного управл≥нн¤. —в≥това практика б≥знесу показуЇ, що б≥льш≥сть орган≥за≠ц≥й, ¤к≥ дос¤гли значних результат≥в в б≥знес≥, завд¤чуЇ саме впровадженню системи стратег≥чного управл≥нн¤.

Ѕудь-¤ка модель управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю базуЇтьс¤ на в≥дпов≥дн≥й концепц≥њ.  онцепц≥¤ управл≥нн¤ Ц це система ≥дей, принцип≥в, у¤влень, що зумовлюють мету функц≥онуванн¤ ор≠ган≥зац≥њ, механ≥зми взаЇмод≥њ суб'Їкта та об'Їкта управл≥нн¤, характер взаЇмов≥дносин м≥ж окремими ланками його внутр≥шньоњ структури, а також необх≥дний ступ≥нь урахуванн¤ впли≠ву зовн≥шнього середовища на розвиток орган≥зац≥њ.

«г≥дно з концепц≥Їю стратег≥чного управл≥нн¤ анал≥з зовн≥≠шнього та внутр≥шнього середовища - необх≥дний елемент визначенн¤ м≥с≥њ та ц≥лей орган≥зац≥њ. —тратег≥њ в цьому випад≠ку виступають ¤к ≥нструменти дос¤гненн¤ ц≥лей, а дл¤ усп≥ш≠ноњ реал≥зац≥њ обраного стратег≥чного набору необх≥дно, щоб орган≥зац≥¤ функц≥онувала в≥дпов≥дно до вибраноњ концепц≥њ управл≥нн¤.

—тратег≥чне управл≥нн¤ - це реал≥зац≥¤ концепц≥њ, в ¤к≥й поЇднуютьс¤ ц≥льовий та ≥нтегральний п≥дходи до д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, що даЇ можлив≥сть встановлювати ц≥л≥ розвитку, пор≥внювати њх з на¤вними можливост¤ми (потенц≥алом) орга≠н≥зац≥њ та приводити њх у в≥дпов≥дн≥сть шл¤хом розробки та ре≠ал≥зац≥њ системи стратег≥й (Ђстратег≥чного наборуї).  онцепц≥¤ стратег≥чного управл≥нн¤ лежить в основ≥ стра≠тег≥чного мисленн¤ ≥ знаходить вираз у характерних рисах њњ застосуванн¤ .

’арактерн≥ риси системи стратег≥чного управл≥нн¤ певноњ орган≥зац≥њ залежать в≥д взаЇмод≥њ таких чинник≥в:

галузевоњ приналежност≥;

розм≥р≥в орган≥зац≥њ (залежно в≥д галузевих особливостей);

типу виробництва, р≥вн¤ спец≥ал≥зац≥њ, концентрац≥њ та

кооперац≥њ;

характерних рис виробничого потенц≥алу;

на¤вност≥ (в≥дсутност≥) науково-техн≥чного потенц≥алу;

р≥вн¤ управл≥нн¤;

р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу тощо.

ѕереваги стратег≥чного п≥дходу до управл≥нн¤

–≥зн≥ п≥дходи до побудови системи стратег≥чного управ≠л≥нн¤ потребують ч≥ткого у¤вленн¤ про переваги цього ¤вища в д≥¤льност≥ окремих п≥дприЇмств. јмериканський фа≠х≥вець ≤. јнсофф, наприклад, розгл¤даЇ так≥ вар≥анти побу≠дови стратег≥чного управл≥нн¤: Ђуправл≥нн¤ за допомогою вибору стратег≥чних позиц≥йї, Ђуправл≥нн¤ ранжируванн¤м стратег≥чних задачї, Ђуправл≥нн¤ на основ≥ врахуванн¤ Ђслабких сигнал≥вї, Ђуправл≥нн¤ в умовах стратег≥чних неспод≥ванокї.

–еал≥зац≥¤ концепц≥њ стратег≥чного управл≥нн¤ орган≥зац≥≠Їю можлива лише тод≥, коли орган≥зац≥¤ Ї стратег≥чно ор≥Їнто≠ваною. —тратег≥чно ор≥Їнтована орган≥зац≥¤ - це така орган≥зац≥¤, в ¤к≥й персонал маЇ стратег≥чне мисленн¤, застосову≠Їтьс¤ система стратег≥чного плануванн¤, що даЇ змогу розроб≠л¤ти та використовувати ≥нтегровану систему стратег≥чних пла≠н≥в, ≥ поточна, повс¤кденна д≥¤льн≥сть, п≥дпор¤дкована дос¤г≠ненню поставлених стратег≥чних ц≥лей.

ƒо переваг стратег≥чно ор≥Їнтованих орган≥зац≥й в≥днос¤ть:

«меншенн¤ до м≥н≥муму негативних насл≥дк≥в зм≥н, що в≥дбуваютьс¤, атакож фактор≥в Ђневизначеност≥ майбут≠ньогої.

ћожлив≥сть враховувати об'Їктивн≥ (зовн≥шн≥ та внутр≥≠шн≥) фактори, що формують зм≥ни, зосередитись на ви≠вченн≥ цих фактор≥в; сформувати в≥дпов≥дн≥ ≥нформац≥йн≥ банки.

ћожлив≥сть отримати необх≥дну базу дл¤ прийн¤тт¤ стра≠тег≥чних ≥ тактичних р≥шень.

ѕолегшити роботу по забезпеченню довго- та коротко≠строковоњ ефективност≥ та прибутковост≥.

ћожлив≥сть зробити орган≥зац≥ю б≥льш керованою, оск≥льки за на¤вност≥ системи стратег≥чних план≥в Ї змога пор≥внювати дос¤гнут≥ результати з поставлени≠ми ц≥л¤ми, конкретизованими у вигл¤д≥ планових за≠вдань.

ћожлив≥сть встановленн¤ системи стимулюванн¤ дл¤ розвитку гнучкост≥ та пристосованост≥ орган≥зац≥њ та окремих њњ п≥дсистем до зм≥н.

«абезпеченн¤ динам≥чност≥ зм≥н через прискоренн¤ прак≠тичних д≥й щодо реал≥зац≥њ стратег≥чних план≥в на основ≥ в≥дпов≥дноњ системи регулюванн¤, контролю та анал≥зу.

—творенн¤ виробничого потенц≥алу та системи зовн≥ш≠н≥х зв'¤зк≥в, що Ї сприйн¤тливими до зм≥н ≥ дають мож≠лив≥сть дос¤гти майбутн≥х ц≥лей.

–еал≥зац≥¤ зазначених принцип≥в даЇ змогу побудувати обгрунтовану посл≥довн≥сть д≥й щодо реал≥зац≥њ концеп≠ц≥њ та формуванн¤ системи стратег≥чного управл≥нн¤.

¬≥тчизн¤ним орган≥зац≥¤м останн≥ к≥лька рок≥в критичну си≠туац≥ю створюють динам≥ка ринку, що важко прогнозуЇтьс¤, без≠л≥ч нових директивних р≥шень ≥ законодавчих акт≥в, тануч≥ вну≠тр≥шн≥ ресурси ≥ зростанн¤ агресивност≥ зовн≥шнього середови≠ща, особливо у ф≥нансов≥й сфер≥. ¬ цих умовах велике значенн¤ в≥дводитьс¤ вдалому застосовуванню в практику п≥дприЇмств ≤дей ≥ технолог≥й стратег≥чного управл≥нн¤ розвитком.

ƒл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху необх≥дне не т≥льки знанн¤ теорети≠чних засад стратег≥чного управл≥нн¤. «акордонн≥ конкуренти використовують т≥ ж сам≥ фундаментальн≥ методи ≥ п≥дходи, що й украњнськ≥ кер≥вники, але, нав≥дм≥ну в≥д украњнських, до≠с¤гають б≥льших усп≥х≥в за рахунок ретельност≥, дисципл≥но≠ваност≥, з ¤кою вони розробл¤ють ≥ реал≥зують стратег≥њ.

1	2

Ќазва: —тратег≥чне управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4249 прочитано)