ћенеджмент > —тратег≥чне управл≥нн¤

ѕеревагами стратег≥чного мисленн¤, що маЇ першор¤дне значенн¤, ≥ усв≥домленого стратег≥чного управл≥нн¤ (протиле≠жн≥сть в≥льноњ ≥мпров≥зац≥њ, ≥нтуњц≥њ або безд≥¤льност≥) Ї:

забезпеченн¤ спр¤мованост≥ вс≥Їњ орган≥зац≥њ на ключо≠вий аспект стратег≥њ: Ђщо ми намагаЇмос¤ робити ≥ чого домагаЇмос¤?ї;

необх≥дн≥сть менеджер≥в б≥льш ч≥тко реагувати на зм≥ни, що з'¤вл¤ютьс¤, нов≥ можливост≥ ≥ загрозлив≥ тенденц≥њ;

можлив≥сть дл¤ менеджер≥в оц≥нювати альтернативн≥ ва≠р≥анти кап≥тальних вкладень ≥ розширенн¤ персоналу, тобто розумно перенести ресурси в стратег≥чно обірун≠тован≥ ≥ високоефективн≥ проекти;

можлив≥сть об'Їднати р≥шенн¤ кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤, пов'¤заних з≥ стратег≥Їю;

створенн¤ середовища, що спри¤Ї активному кер≥вницт≠ву ≥ протид≥Ї тенденц≥¤м, ¤к≥ можуть привести лише до пасивного реагуванн¤ на зм≥ну ситуац≥њ.

ѕ'¤та перевага, що пол¤гаЇ в заохоченн≥ активного управ≠л≥нн¤, а не в простому реагуванн≥ на зовн≥шн≥ чинники, приво≠дить до того, що новаторськ≥ стратег≥њ можуть стати ключем до пол≥пшенн¤ результат≥в д≥¤льност≥ компан≥њ в довгостроко≠вому план≥. « ≥стор≥њ б≥знесу в≥домо, що високих результат≥в домагалис¤ звичайно компан≥њ ≤н≥ц≥ативн≥ш≥, а не т≥, ¤к≥ прос≠то реагували на умови, що зм≥нилис¤, або захищалис¤. ƒос¤≠гаючи усп≥ху, компан≥њ робл¤ть стратег≥чн≥ наступи дл¤ забез≠печенн¤ своЇњ конкурентноњ переваги, а пот≥м використовують свою частку ринку, щоб дос¤гти ф≥нансових усп≥х≥в.

ўоб визначити стратег≥ю, необх≥дно вивчити внутр≥шн≥й стан ф≥рми ≥ зовн≥шн≥ чинники. “≥льки ч≥тко у¤вл¤ючи поло≠женн¤ своЇњ компан≥њ на ринку, враховуючи його особливост≥, менеджер може краще визначити стратег≥ю, що спри¤тиме до≠с¤гненню нам≥чених ц≥лей ≥ ф≥нансових результат≥в. „ому? “о≠му що неправильна оц≥нка ситуац≥њ п≥двищуЇ ризик нев≥рноњ розробки стратег≥чних д≥й.

—тратег≥¤ компан≥њ, ¤к правило, складаЇтьс¤ з:

1) продуманих ц≥леспр¤мованих д≥й;

2) реакц≥њ на непередбачений розвиток под≥й ≥ на конкурен≠тну боротьбу, що посилюЇтьс¤.

ќбставини пост≥йно зм≥нюютьс¤, будь то важливе в≥дкрит≠т¤ в област≥ технолог≥њ, усп≥шне забезпеченн¤ конкурентом ри≠нку новим товаром, нова державна регламентац≥¤ ≥ пол≥тика, розширенн¤ ≥нтерес≥в покупц≥в у т≥й чи ≥нш≥й галуз≥ тощо. «авжди залишаЇтьс¤ певна м≥ра невпевненост≥ у майбутньому, ≥ менеджер не може передбачити вс≥ стратег≥чн≥ д≥њ заздалег≥дь ≥ сл≥дувати цим нам≥ченим маршрутом, не внос¤чи зм≥н.

ƒалекогл¤дний розробник стратег≥њ б≥льше ор≥Їнтований на зм≥ни зовн≥шнього середовища, н≥ж на вивченн¤ внутр≥шн≥х проблем ф≥рми. ƒобре продумана стратег≥¤ зазвичай живе к≥лька рок≥в, ви≠магаючи лише незначних зм≥н дл¤ пристосуванн¤ до нових умов.

2. —утн≥сть досконалоњ, монопол≥стичноњ та ол≥гопол≥стичноњ конкуренц≥њ.

 онкуренц≥¤ (в≥д лат. сoncurere - з≥штовхуюсь) - економ≥ч≠ний процес взаЇмод≥њ, взаЇмозв'¤зку ≥ боротьби м≥ж п≥дпри≠Їмствами, що виступають на ринку з метою забезпеченн¤ кра≠щих можливостей збуту своЇњ продукц≥њ, задоволенн¤ р≥зно≠ман≥тних потреб покупц≥в ≥ одержанн¤ найб≥льшого прибутку.  онкуренц≥¤ Ї головною руш≥йною силою ринку, а сама про≠дукц≥¤ Ї знар¤дд¤м конкурентноњ боротьби.

≈коном≥сти розр≥зн¤ють чотири види конкуренц≥њ (або конкурентн≥ структури):

> чиста (або досконала) конкуренц≥¤;

> ол≥гопол≥¤;

> монопол≥стична (або недосконала) конкуренц≥¤;

> монопол≥¤.

„иста (або досконала) конкуренц≥¤ в≥дзначаЇтьс¤ присут≠н≥стю на ринку великоњ групи продавц≥в, ¤к≥ протисто¤ть вели≠к≥й груп≥ покупц≥в, причому жодна з цих груп не маЇ достат≠ньоњ сили, щоб вплинути на ц≥ни. “овари мають ч≥тко визначе≠н≥ характеристики, повн≥стю взаЇмозам≥нн≥ ≥ продаютьс¤ за ц≥≠нами, ¤к≥ визначаютьс¤ т≥льки сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю.

“ака ситуац≥¤ зустр≥чаЇтьс¤ на промислових ринках ун≥ф≥ко≠ваних товар≥в типу сировинних харчових продукт≥в ≥ м≥нераль≠ноњ сировини, а також метал≥в. –инки такого типу звичайно Ї орган≥зованими, ¤к, наприклад, Ћондонська б≥ржа метал≥в.

«а чистоњ конкуренц≥њ детерм≥нантою Ї гра попиту та про≠позиц≥њ. ƒл¤ ф≥рми важливими зм≥нними Ї ц≥на та пропонова≠на к≥льк≥сть. ‘ункц≥¤ попиту описуЇтьс¤ при цьому оберне≠ною залежн≥стю типу:

P = f ( 1 / Q ), де P - ц≥на ринку (залежна зм≥нна), Q - к≥льк≥сть товару (незалежна зм≥нна).

™дина короткострокова дл¤ ф≥рми л≥н≥¤ повед≥нки з метою пол≥пшенн¤ свого положенн¤ - це або зм≥на об'Їму поставок, або зм≥на об'Їму виробництва. ” довгостроков≥й перспектив≥ ф≥рм≥ треба позбавитись анон≥мност≥ чистоњ конкуренц≥њ дво≠ма способами:

> диференц≥ювати своњ товари ≥ тим самим зменшити сту≠п≥нь њх залежност≥ або створити додатков≥ витрати дл¤ покупц≥в при переход≥ на ≥нший товар. “акого результа≠ту можна дос¤гти, наприклад, зд≥йснюючи строгий ко≠нтроль ¤кост≥, ¤кий супроводжуЇтьс¤ пол≥тикою укр≥п≠ленн¤ ≥м≥джу марки;

> орган≥зувати ланцюг за етапами технолог≥чного циклу, ¤ка забезпечуЇ захист в≥д коливань попиту сировинного товару та тим самим створюЇ додану варт≥сть.

ќл≥гопол≥¤ - це ситуац≥¤, коли число конкурент≥в мале або дек≥лька ф≥рм дом ≥нують на ринку, створюючи сильну взаЇмо≠залежн≥сть. Ќа таких ринках кожна ф≥рма добре знайома з д≥≠ючими силами ≥ маневри будь-¤кого конкурента в≥дчуваютьс¤ ≥ншими ф≥рмами.

¬заЇмозалежн≥сть м≥ж конкурентами тим сильн≥ша, чим мен≠ше диференц≥йован≥ њх товари. “аку недиференц≥йовану ол≥го-пол≥ю можна протиставити диференц≥йован≥й ол≥гопол≥њ, коли товари, на думку покупц¤, мають важлив≥ в≥дм≥нн≥ властивост≥. —итуац≥¤ ол≥гопол≥њ част≥ше за все зустр≥чаЇтьс¤ на ринках това≠ру в стад≥њ њх зр≥лост≥, коли первинний попит не розширюЇтьс¤.

ћонопол≥стична (або недосконала) конкуренц≥¤ займаЇ се≠реднЇ положенн¤ м≥ж чистою конкуренц≥Їю та монопол≥Їю.  онкуренти багаточисельн≥, ≥ њх сили зр≥вноважен≥. ќднак њх товари диференц≥йован≥, тобто, з точки зору покупц¤, вони ма≠ють в≥дм≥нн≥ ¤кост≥, ¤к≥ сприймаютьс¤ вс≥м ринком.

ћонопол≥¤ - це така конкурентна ситуац≥¤, коли на ринку дом≥нуЇ Їдиний виробник, ¤кий протистоњть великому числу покупц≥в. ћонопол≥¤ Ї граничним випадком, протилежним чи≠ст≥й конкуренц≥њ. ѕрот¤гом короткого часу то вар та кого вироб≠ника не маЇ в своњй категор≥њ пр¤мих конкурент≥в. ÷е монопо≠л≥¤ новатора. ѕод≥бна ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ у фаз≥ життЇ≠вого ци≥клу, що в≥дпов≥даЇ введенню товару на ринок у секто≠рах, ¤к≥ народжуютьс¤ ≥ характеризуютьс¤ техн≥чними ≥ннова≠ц≥¤ми.

якщо монопол≥¤ ≥снуЇ, ф≥рм≥ починають загрожувати ≥нш≥ ф≥рми, ¤к≥ зац≥кавлен≥ зростаючим потенц≥алом ринку та ви≠сокими прибутками. ќтже, важливим фактором стаЇ тривал≥сть монопол≥њ. ¬насл≥док швидкого розповсюдженн¤ технолог≥ч≠них нововведень монопол≥њ стають все ефњмерн≥шими.

„аст≥ше зустр≥чаютьс¤ випадки державноњ монопол≥њ, ло≠г≥ка ¤ких в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д лог≥ки приватних ф≥рм. ÷е вже ло≠г≥ка не прибутку, а сусп≥льного блага.

—писок л≥тератури

1.Ќемцов ¬.ƒ., ƒовгань Ћ.™. —тратег≥чний менеджмент: Ќавч. ѕос≥бник. Ц  .: ≈ксќб, 2001.

2.Ўершньова «.™., ќборська —.¬. —тратег≥чне управл≥нн¤: Ќавч. ѕос≥бник. Ц  .:  Ќ≈”, 1991.

3.‘атхутдинов –.ј. —тратегический менеджмент: ”чебн. ѕособие. Ц ћ., 1997.

4.‘ишер —т., ƒорнбуш –., Ўмалензи –. Ёкономика. Ц ћ.: ƒело, 1993.

5.јзов √.ѕ.  онкуренци¤: анализ, стратеги¤ и практика. Ц ћ.: ѕрогресс, 1997.

1	2

Ќазва: —тратег≥чне управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4249 прочитано)