ћенеджмент > —утн≥сть та cфера застосуванн¤ SWOT-анал≥зу
¬ивченн¤ широкого спектру занепадаючих галу≠зей св≥дчить, що природа конкуренц≥њ в пер≥од занепаду, ¤к ≥ на¤вн≥ дл¤ ф≥рм, що борютьс¤ ≥з занепадом, стратег≥чн≥ альтернативи, Ї значно складн≥ш≥. √алуз≥ ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ способом конкурен≠тноњ реакц≥њ на спад; одн≥ галуз≥ дос¤гають похилого в≥ку, тод≥ ¤к дл¤ ≥нших характерн≥ жорстк≥ бойов≥ д≥њ, тривал≥ пер≥оди надм≥ру та значн≥ оперативн≥ втрати. “ак само р≥зн¤тьс¤ ≥ вдал≥ стратег≥њ. ƒе¤к≥ ф≥рми з≥брали "р¤сний урожай" завд¤ки стратег≥њ потужного ре≥нвестуванн¤ в занепадаюч≥ галуз≥, ¤к≥ п≥зн≥ше стали справжн≥ми "д≥йними коровами". ≤нш≥ спромоглис¤ уникнути втрат, ¤ких за≠знали њх конкуренти, вийшовши з галуз≥ ще до перших ознак за≠непаду, не "жнивуючи". јнал≥з стратег≥њ у фаз≥ занепаду обертаЇтьс¤ навколо дивестуванн¤ та "жнив", але тут фактично ≥снуЇ р¤д стратег≥чних аль тернатив, хоча не вс≥ вони обов'¤зково доц≥льн≥ в певних конкрењ них галуз¤х. –¤д стратег≥й можна дл¤ зручност≥ укласти в терм≥ни чотирьох базових п≥дход≥в (¤к показано на схем≥1) до супер≠ництва в пер≥од занепаду, ¤кими ф≥рма може користуватись ви≠б≥рково або, в де¤ких випадках, посл≥довно. Ќа практиц≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ц≥ми стратег≥¤ми р≥дко бувають ч≥ткими, але корисно обго≠ворити, зокрема, њхню суть та ц≥л≥. ÷≥ стратег≥њ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ не лише метою, ¤ку вони пересл≥дують, але й своњми ≥нвестиц≥йними розрахунками. ” стратег≥¤х "жнив" та дивестуванн¤ б≥знес керуЇтьс¤ в напр¤мку дивестуванн¤ Ч класичноњ ц≥л≥ занепадаючих галузей. ѕроте у стратег≥¤х л≥дерства та н≥ш≥ ф≥рма може фактично зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ у зм≥цненн¤ свого становища в занепадаюч≥й галуз≥. —хема 1. јльтернативн≥ стратег≥њ. ЂЋ≥дерствої | ЂЌ≥шаї | Ђ∆ниваї | ЂЎвидке дивестуванн¤ї | ѕошуки пров≥дного становища в терм≥нах ринковоњ частки | —творенн¤ або збереженн¤ сильноњ позиц≥њ в конкрет- ному сегмент≥ | «д≥йсненн¤ контрольованого дивестуванн¤, корис-туючись перевагою сильноњ позиц≥њ | Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥нвестиц≥й ¤комога ран≥ше у фаз≥ занепаду | —тратег≥¤ л≥дерства спр¤мована на здобутт¤ переваги в занепадаюч≥й галуз≥, структура ¤коњ дозвол¤Ї ф≥рмам, що залишилис¤, дос¤гати вищоњ в≥д середньоњ прибутковост≥, ≥ де можливе л≥дерство в сере≠довищ≥ конкурент≥в. ‘≥рма намагаЇтьс¤ бути Їдиною або одн≥Їю з небагатьох, що залишилис¤ в галуз≥. ” м≥ру дос¤гненн¤ цього ста≠новища ф≥рма переходить до позиц≥њ його утриманн¤ або стратег≥њ контрольованих "жнив" у залежност≥ в≥д базовоњ схеми продаж≥в у галуз≥. ≤нвестуванн¤ у пов≥льно або негативно зростаючий ринок е, звичайно, ризикован≥, оск≥льки кап≥тал може бути заморожений ≥ його неможливо повернути у вигл¤д≥ прибутк≥в в≥д л≥кв≥дац≥њ. —уттю стратег≥њ л≥дерства Ї те, що становище ф≥рми та струк≠тура галуз≥ б≥льш н≥ж уможливлюють компенсац≥ю за рс≥нвестуванн¤ нав≥ть тод≥, коли воно зд≥йснюЇтьс¤ у б≥льш п≥зн≥й фаз≥ розвитку галуз≥. ѕрезумпц≥¤, що лежить в основ≥ ц≥Їњ стратег≥њ, пол¤гаЇ в тому, що, дос¤гаючи л≥дерства, ф≥рма одержуЇ б≥льше можливостей утримати його чи "жнивувати", н≥ж мала б у протилежному випадку (зважаючи на необх≥дн≥ дл¤ цього кап≥таловкладенн¤). “актичними кроками на шл¤ху до вт≥ленн¤ стратег≥њ л≥дерства Ї так≥: ≥нвестуванн¤ в агресивн≥ конкурентн≥ д≥њ щодо ц≥ноутво≠ренн¤, маркетингу та ≥нших сфер, розраховане на створенн¤ ринковоњ частки та умов дл¤ швидкого виводу з галуз≥ по≠тужностей ≥нших ф≥рм. ѕридбанн¤ ринковоњ частки шл¤хом скуповуванн¤ конкурент≥в або њхн≥х товарних номенклатур за ц≥нами, вищими, н≥ж њм пропонують ≥нш≥; завд¤ки цьому дос¤гаютьс¤ вих≥дн≥ бар'Їри дл¤ конкурент≥в; скуповуванн¤ та списанн¤ потужностей конкурент≥в, що знову ж таки знижуЇ вих≥дн≥ бар'Їри дл¤ них ≥ гарантуЇ неможлив≥сть продажу цих потужностей всередин≥ галуз≥; пров≥дна ф≥рма галуз≥ механ≥чних сенсор≥в з ц≥Їњ причини пост≥йно пропонуЇ купувати активи найслабших з њњ конку≠рент≥в; зменшенн¤ вих≥дних бар'Їр≥в дл¤ конкурент≥в ≥ншими шл¤≠хами, ¤к, наприклад, ≥нтенсивне виробництво заласних час≠тин дл¤ њхньоњ продукц≥њ з укладенн¤м довготерм≥нових кон≠тракт≥в, виробництво дл¤ них товар≥в п≥д приватними торго≠вими марками з метою заохоченн¤ њх до згортанн¤ виробничих операц≥й; демонстрац≥¤ волеви¤вленн¤ до перебуванн¤ в га≠луз≥ шл¤хом публ≥чних за¤в та способу повед≥нки; демонстрац≥¤ сили шл¤хом конкурентних ход≥в, спр¤мова≠них на руйнуванн¤ спод≥вань конкурент≥в дос¤гти усп≥ху в боротьб≥; створенн¤ та поширенн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ, котра змен≠шуЇ непевн≥сть щодо майбутнього занепаду, Ч це знижуЇ ймов≥рн≥сть переоц≥нки конкурентами реальних перспектив галуз≥ ≥ знижуЇ небезпеку того, що вони залишатьс¤ в н≥й; п≥двищенн¤ ставок дл¤ ≥нших конкурент≥в, що залишаютьс¤ в галуз≥, шл¤хом ствердженн¤ необх≥дност≥ ре≥нвестиц≥й у нову продукц≥ю та технолог≥чн≥ процеси. ћетою стратег≥њ ЂЌ≥шаї Ї ≥дентиф≥кац≥¤ сегменту (або району попиту) занепадаючоњ галуз≥, ¤кий не лише забезпечуЇ стаб≥льн≥сть процесу занепаду, але й маЇ структурн≥ характеристики, що дозвол¤ють от≠римувати високу в≥ддачу. ¬ такому випадку ф≥рма робить кап≥тало≠вкладенн¤ у зм≥цненн¤ своЇњ позиц≥њ на цьому сегмент≥. ¬она може знаходити сенс у певних д≥¤х, що належать до стратег≥њ л≥дерства, спод≥ваючись на пониженн¤ вих≥дних бар'Їр≥в дл¤ конкурент≥в або зменшенн¤ непевност≥ щодо даного сегменту. ¬решт≥ ф≥рма може перейти до стратег≥њ "жнив" або стратег≥њ дивестуванн¤. ” стратег≥њ "жнив" ф≥рма може оптим≥зувати гот≥вковий пот≥к з б≥знесу. « ц≥Їю метою вона вдаЇтьс¤ до припиненн¤ або значного скороченн¤ нових ≥нвестиц≥й, зменшенн¤ витрат на обслуговуванн¤ потужностей ≥ використанн¤ залишкових можливостей б≥знесу дл¤ п≥дн¤тт¤ ц≥н або збиранн¤ плод≥в колишнього добробуту у вигл¤д≥ безперервних продаж≥в, незважаючи на скороченн¤ масштаб≥в рек≠лами та досл≥дницькоњ роботи. ƒо ≥нших звичних тактик "жнив" належать так≥: Х зменшенн¤ к≥лькост≥ моделей; Х скороченн¤ к≥лькост≥ активних канал≥в; Х в≥дмова в≥д др≥бних покупц≥в; Х руйнуванн¤ сфери послуг в терм≥нах часу, швидкост≥ та спри¤нн¤ продажам. ¬решт≥-решт б≥знес продаЇтьс¤ з молотка або л≥кв≥дуЇтьс¤. —тратег≥¤ ЂЎвидке дивестуванн¤ї базуЇтьс¤ на презумпц≥њ, що ф≥рма може максимал≥зувати вилученн¤ з б≥знесу своњх ≥нвестиц≥й у чистому вигл¤д≥, продаючи його на самому початку фази занепаду, а не чекаючи "жнив", щоб зробити це п≥зн≥ше, ≥ не користуючись жодною стра≠тег≥Їю. ѕродаж б≥знесу на початку занепаду, звичайно, максимал≥зуЇ ц≥ну, ¤ку ф≥рма може отримати за нього, оск≥льки чим ран≥ше продаЇтьс¤ б≥знес, тим б≥льшою Ї непевн≥сть щодо ймов≥рност≥ зни≠женн¤ попиту та перенасиченн¤ ≥нших ринк≥в актив≥в, ¤кими, на≠приклад, Ї заруб≥жн≥ крањни. ѕопереднЇ обговоренн¤ виб≥ру стратег≥њ на пер≥од занепаду висуваЇ сер≥ю анал≥тичних крок≥в, що ви≠значають позиц≥ю ф≥рми в занепадаюч≥й галуз≥: Х чи узгоджуЇтьс¤ структура галуз≥ з позитивною (потенц≥йно прибутковою) фазою занепаду; Х ¤к≥ вих≥дн≥ бар'Їри сто¤ть на шл¤ху ус¤кого ≥ кожного знач≠ного конкурента; Х хто швидко покине галузь, а хто залишитьс¤; Х ¤кий в≥дносний потенц≥ал ф≥рм, що залишаютьс¤, в кон≠куренц≥њ за райони попиту в галуз≥; Х наск≥льки серйозно п≥д≥рване маЇ бути њњ становище, щоб створилас¤ ймов≥рн≥сть виходу за ≥снуючих вих≥дних бар'Їр≥в; Х ¤к≥ вих≥дн≥ бар'Їри сто¤ть на шл¤ху ф≥рми; Х ¤кий в≥дносний потенц≥ал ф≥рми з точки зору район≥в за≠лишкового попиту? ѕроцес вибору стратег≥њ на пер≥од занепаду зводитьс¤ до узгод≠женн¤ бажаност≥ залишитис¤ в галуз≥ з в≥дносним становищем ф≥рми. ќсновними сильними ≥ слабкими сторонами ф≥рми при ви≠значенн≥ њњ в≥дносного становища Ї не обов'¤зково т≥, ¤к≥ бралис¤ до уваги на ранн≥й стад≥њ розвитку галуз≥; вони швидше належать до сегмент≥в район≥в залишкового попиту та специф≥чних умов фази занепаду в терм≥нах природи суперництва. ≤ншим центральним пунктом в стратег≥¤х л≥дерства та н≥ш≥ Ї дов≥ра, що важить дл¤ спри¤нн¤ виходу конкурент≥в. ‘≥рми з р≥зними становищами ко≠ристуватимутьс¤ в час занепаду р≥зними оптимальними стратег≥¤ми оли структура галуз≥ узгоджуЇтьс¤ з позитивною фазою зане≠паду завд¤ки низьк≥й непевност≥, низьким вих≥дним бар'Їрам тощо, ф≥рма з достатн≥м потенц≥алом може або шукати л≥дерства, або захищати н≥шу в залежност≥ в≥д структурноњ бажаност≥ конкуренц≥њ в б≥льшост≥ з остаточних сегмент≥в ¤к альтернативи вибору одного чи двох окремих сегмент≥в. ‘≥рма з достатн≥м потенц≥алом маЇ можлив≥сть дос¤гти пров≥дного становища Ч конкуренти, що про≠грають битву, виходитимуть, а галузева структура, у випадку дос¤г≠ненн¤ такоњ позиц≥њ, даЇ плоди. оли ф≥рма не маЇ особливого потенц≥алу, вона навр¤д чи зможе дос¤гти л≥дерства в ц≥лому чи в окрем≥й н≥ш≥, але вона може скористатис¤ перевагами галуз≥ дл¤ проведенн¤ виг≥дних "жнив". ¬она може в≥ддати перевагу ранньому дивестуванню залежно в≥д доц≥льност≥ "жнив" та можливостей дл¤ продажу б≥знесу. оли структура галуз≥ з урахуванн¤м високого р≥вн¤ непевност≥ Ї неспри¤тливою дл¤ занепаду, висок≥ вих≥дн≥ бар'Їри дл¤ конкурент≥в ≥/або умови, що породжують непост≥йн≥сть суперництва в к≥нц≥ гри, ≥нвестуванн¤ з метою дос¤гненн¤ л≥дерства, навр¤д чи принесуть результати, ¤к не принесе њх, можливо, ≥ позиц≥¤ в н≥ш≥. якщо ф≥рма маЇ в≥дносно сильне становище, вона, звичайно, почуваЇтьс¤ краще, вдаючись до тактики у вигл¤д≥ н≥ш≥ та/або "жнив".
Ќазва: —утн≥сть та cфера застосуванн¤ SWOT-анал≥зу ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4559 прочитано) |