ћенеджмент > ‘≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в

”сп≥шне функц≥онуванн¤ фондових механ≥зм≥в в економ≥ц≥ «аходу привертаЇ до них увагу багатьох крањн, що њх не мають, але дуже потребують. ƒо них в≥днос¤тьс¤ ≥ крањни —Ќƒ, ¤к≥ останн≥м часом почали ≥нтенсивно створювати р≥зноман≥тн≥ ≥нновац≥йн≥ фонди. јле не маючи фондових механ≥зм≥в, вони поки що малоефективн≥.

“ому значний ≥нтерес представл¤Ї досв≥д функц≥онуванн¤ фондових механ≥зм≥в в тих крањнах, де вони добре розвинен≥; також велику користь може принести робота фундаментально-наукового та прикладного характеру по збору, систематизац≥њ ≥ розповсюдженню ≥нформац≥њ щодо фондових механ≥зм≥в управл≥нн¤.

“аким чином, можна бачити, що д≥¤льн≥сть мереж≥ ≥нновац≥йних фонд≥в, а також специф≥чн≥сть руху грошових ресурс≥в в ≥нновац≥йному процес≥, так чи ≥накше стимулюють процеси, ¤к≥ Ї частиною ≥нновац≥йноњ пол≥тики розвинених держав, а саме:

- обТЇднанн¤ багатьох учасник≥в в розробц≥ науково-досл≥дницьких та досл≥дно-конструкторських програм (ун≥верситет≥в, державних Ќƒ≤, приватних ф≥рм, центр≥в ≥ лаборатор≥й), часткове субсид≥юванн¤ цих роб≥т ≥з кошт≥в держбюджету;

- створенн¤ науково-виробничих обТЇднань, технопол≥с≥в, п≥дтримка ≥нновац≥йних, ≥нформац≥йних, ≥нжин≥р≥нгових та впроваджувальних ф≥рм;

- кооперуванн¤ р≥зноман≥тних д≥л¤нок ≥нновац≥йних процес≥в, включаючи саму державу, дл¤ реал≥зац≥њ науково-техн≥чних програм ≥ продукт≥в.

¬се це дозвол¤Ї зм≥щувати акценти ≥нновац≥йноњ пол≥тики з макрор≥вн¤ на м≥крор≥вень, регулювати взаЇмод≥ю учасник≥в ≥нновац≥йного процесу без пр¤мого втручанн¤ в розвиток нац≥ональних господарських комплекс≥в, виробничих галузей, окремих субТЇкт≥в п≥дприЇмств.

–озд≥л ≤≤≤. —в≥товий досв≥д ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в

та перспективи його використанн¤ в ”крањн≥.

«а останн≥ дес¤тил≥тт¤ в —Ўј отримали широке розповсюдженн¤ дек≥лька практичних форм зд≥йсненн¤ ризикових кап≥таловкладень, з ¤кими повТ¤зане ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в. Ќайпрост≥ша з них зводитьс¤ до безпосереднього перерахуванн¤ кошт≥в в≥д ≥нвестора до засновник≥в малоњ ≥нновац≥йноњ ф≥рми. Ѕ≥льш складн≥ форми передбачають р¤д додаткових заход≥в з метою зниженн¤ ступеню ризику та розпод≥лу м≥ж групою ≥нвестор≥в можливих збитк≥в в результат≥ невдалих кап≥таловкладень.

’оча механ≥змом ризикових кап≥таловкладень допускаЇтьс¤ пр¤мий звТ¤зок м≥ж ≥нвесторами та засновниками малоњ ≥нновац≥йноњ ф≥рми, на практиц≥ така форма використовуЇтьс¤ головним чином великими ≥нвесторами, та й то на б≥льш п≥зн≥х (а значить менш ризикованих) стад≥¤х освоЇнн¤ нововведень. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в ≥нвестори йдуть на кооперац≥ю, утворюючи сп≥льний венчурний (ризиковий) ≥нновац≥йний фонд, в≥д ≥мен≥ ¤кого зд≥йснюютьс¤ ризиков≥ кап≥таловкладенн¤. ѕод≥бний фонд маЇ статус обмеженого ф≥нансового партнерства. …ого учасники отримують прибуток ≥ несуть збитки пропорц≥йно перв≥сно внесеному кап≥талу. Ќайб≥льшими венчурними фондами в —Ўј вважаютьс¤ УFideliti technology foundФ (700 млн. долл.), УXX century ultraФ (500 млн. долл.), УApplaid technology foundФ (180 млн. долл.). ¬сього ж за р≥зними оц≥нками в —Ўј нал≥чуЇтьс¤ в≥д 400 до 800 фонд≥в ризикового кап≥талу.

«д≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й в умовах п≥двищеного ризику предТ¤вл¤Ї особлив≥ вимоги до управл≥нн¤ венчурними фондами. ” звТ¤зку з цим розвиток ризикового п≥дприЇмництва в —Ўј з самого початку йшов шл¤хом формуванн¤ ≥нституту профес≥йних управл¤ючих, що отримують спец≥альну винагороду за п≥дсумками роботи фонду.

Ўироко розповсюдились в —Ўј венчурн≥ ф≥рми, ¤к≥ беруть на себе управл≥нн¤ одним або дек≥лькома фондами ризикового кап≥талу. „асто так≥ ф≥рми, що вже зарекомендували себе в очах ≥нвестор≥в, виступають ≥н≥ц≥аторами утворенн¤ нових фонд≥в. «азвичай, њх послуги щор≥чно сплачуютьс¤ в розм≥р≥ 2-3 % в≥д загального обс¤гу фонду ризикового кап≥талу на прот¤з≥ 7-12 рок≥в, на ¤к≥ розраховано ≥снуванн¤ фонду. ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ програми ризикових кап≥таловкладень отриманий доход розпод≥л¤Їтьс¤ так, що на долю венчурноњ ф≥рми припадаЇ в≥д 20 до 30 % всього прибутку, нав≥ть ¤кщо њњ перв≥сний ф≥нансовий внесок склав т≥льки 1 % вс≥х кап≥таловкладень.

ѕриватними джерелами формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в ≥нновац≥йних фонд≥в в —Ўј Ї окрем≥ громад¤ни, корпорац≥њ, страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди, ≥нш≥ спец≥альн≥ фонди та пожертви, а також надходженн¤ ризикового кап≥талу ≥з ≥ноземних джерел.

якщо звернутись до опубл≥кованих статистичних даних, то пров≥дне положенн¤ по обс¤гу кошт≥в, що направл¤ютьс¤ в незалежн≥ (за американською терм≥нолог≥Їю) приватн≥ фонди ризикового кап≥талу, займають пенс≥йн≥ фонди. ѓх дол¤ складаЇ приблизно 34% в≥д загальноњ суми. ÷е спричинено прийн¤тт¤м в —Ўј у 1978р. спец≥ального закону, за ¤ким пенс≥йним фондам дозвол¤лось використовувати частину своњх кошт≥в у ф≥нансових операц≥¤х з п≥двищеним ступенем ризику.

÷ей закон можна вважати пр¤мо повТ¤заним з проведенн¤м державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики —Ўј. ¬≥н в≥дкрив нове ≥ досить ≥нтенсивне джерело ф≥нансуванн¤ нововведень. ” вс¤кому випадку, з 1978 по 1984рр. пенс≥йн≥ фонди оц≥нювались ¤к найб≥льш зростаюче джерело ризикового кап≥талу в крањн≥.  р≥м того, зм≥ни, ¤к≥ вн≥с зазначений закон, мали дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤гу ризикового кап≥талу в —Ўј б≥льше значенн¤, н≥ж зниженн¤ в тому ж роц≥ податку на прир≥ст кап≥талу. ћожна зазначити, що цей податок взагал≥ не розповсюджуЇтьс¤ на доходи пенс≥йних фонд≥в в≥д венчурних операц≥й.

ƒруге м≥сце серед приватних джерел ризикового кап≥талу в —Ўј займають ≥ноземн≥ ≥нвестори. Ќа њх долю припадаЇ 18% вс≥х кошт≥в, вкладених у незалежн≥ ризиков≥ фонди. Ќаст≥льки висока активн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в по¤снюЇтьс¤ високими банк≥вськими обл≥ковими ставками та п≥льгами в оподаткуванн≥, а також бажанн¤м отримати доступ до найнов≥шоњ технолог≥њ, що ¤коюсь м≥рою забезпечуЇтьс¤ умовами венчурного ф≥нансуванн¤.

ѕриблизно 14.5% обс¤гу кошт≥в незалежних ≥нновац≥йних фонд≥в —Ўј Ї кап≥таловкладенн¤ окремих ос≥б та промислових корпорац≥й. ѕроте, треба мати на уваз≥ р≥зноман≥тн≥сть форм участ≥ великих корпорац≥й в зд≥йсненн≥ ризикових кап≥таловкладень. Ќа долю страхових компан≥й припадаЇ б≥л¤ 13% надходжень у фонди ризикового кап≥талу. ўе б≥л¤ 6% надходжень повТ¤зано з пожертвами ≥ р≥зними фондами.

ќсобливе м≥сце в американськ≥й систем≥ ризикових кап≥таловкладень в≥д≥грають велик≥ промислов≥ корпорац≥њ. ѓх ц≥кав≥сть до д≥¤льност≥ малих ≥нновац≥йних ф≥рм продиктована не т≥льки ≥ нав≥ть не ст≥льки намаганн¤м отримати висок≥, але все ж незначн≥ в масштабах великого обс¤гу продукц≥њ прибутки, ск≥льки стратег≥Їю власного розвитку в умовах Ќ“–.

–озробки малих та середн≥х ≥нновац≥йних ф≥рм часто опин¤ютьс¤ на гребн≥ Ќ“ѕ та випереджають дос¤гненн¤ лаборатор≥й, що Ї частиною корпорац≥й. Ќайчаст≥ше саме мал≥ ф≥рми виступають ≥н≥ц≥аторами принципово нових п≥дход≥в, метод≥в, технолог≥чних процес≥в. «а оф≥ц≥йними даними на ф≥рми з к≥льк≥стю зайн¤тих менше 1 тис. чол. припадаЇ б≥л¤ 1/2 вс≥х найважлив≥ших нововведень в крањн≥. ¬ перерахунку на 1 зайн¤того це даЇ сп≥вв≥дношенн¤ 4:1 на користь малих та середн≥х ф≥рм. «а оц≥нками Ќац≥онального наукового фонду, за той же пер≥од один долар витрат на Ќƒƒ – в малих ф≥рмах прин≥с нововведень в пор≥вн¤нн≥ з середн≥ми ф≥рмами в 4 рази б≥льше, а в пор≥вн¤нн≥ з великими - в 24 рази б≥льше.

≤снуюча в —Ўј р≥зноман≥тн≥сть орган≥зац≥йних форм ризикових кап≥таловкладень створюЇ широк≥ можливост≥ дл¤ експлуатац≥њ нововведень, створених в сфер≥ малого та середнього б≥знесу.

¬арто зупинитись також на одн≥й з найц≥кав≥ших особливостей орган≥зац≥њ ризикових кап≥таловкладень в —Ўј, що пол¤гаЇ в д≥ючому механ≥зм≥ поетапного ф≥нансуванн¤ нововведень. ѕо¤ва такого механ≥зму продиктована необх≥дн≥стю залученн¤ додаткових кошт≥в по м≥р≥ освоЇнн¤ того чи ≥ншого нововведенн¤ та становленн¤ ≥нновац≥йноњ ф≥рми. –азом з тим механ≥зм поетапного ф≥нансуванн¤ дозвол¤Ї ≥нвесторам знизити ступ≥нь ризику шл¤хом розпод≥лу витрат на р≥зних стад≥¤х освоЇнн¤ нововведень, а також даЇ можлив≥сть диференц≥ювати розм≥ри отриманого в к≥нцевому результат≥ прибутку.

як бачимо на приклад≥ —Ўј, за кордоном д≥Ї велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних фонд≥в, основне призначенн¤ ¤ких - допомагати вченим в розробц≥ њх ≥дей, просуванн≥ нововведень на ринок.

” нас так≥ фонди т≥льки почали створюватись, але умов дл¤ њх д≥¤льност≥ поки що немаЇ. ѕодаткова пол≥тика пригн≥чуЇ будь-¤ку ≥н≥ц≥ативу в ≥нновац≥йн≥й сфер≥. ≤нш≥ складов≥ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ також не спри¤ють росту кап≥таловкладень в ≥ без того ризиков≥ ≥нновац≥йн≥ проекти, тому, хоча перех≥д до ринку й передбачаЇ зменшенн¤ рол≥ держави в ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥, залишаЇтьс¤ необх≥дн≥сть безпосередньоњ державноњ п≥дтримки найважлив≥ших напр¤мк≥в Ќ“ѕ, њњ активноњ участ≥ в ≥нновац≥йному процес≥.

–озпад д≥ючоњ при адм≥н≥стративно-в≥домчому управл≥нн≥ системи ф≥нансуванн¤ науки вимагаЇ створенн¤ системи альтернативноњ, що базуЇтьс¤ на принцип≥ багатоджерельного ф≥нансуванн¤ (шл¤хом орган≥зац≥њ позабюджетних фонд≥в ф≥нансуванн¤ Ќƒƒ –, також через залученн¤ приватного кап≥талу, комерц≥йних банк≥в, т.п.)

”творенн¤ позабюджетних фонд≥в Ќƒƒ – передбачено ур¤довими нормативними актами дл¤ ц≥лей ф≥нансового забезпеченн¤ загальногалузевих та м≥жгалузевих розробок ≥ досл≥джень. ѕроте в ц≥лому питанн¤ створенн¤ позабюджетних фонд≥в не можна вважати вир≥шеним, так ¤к поки що в≥дсутн≥ ¤к належна ч≥тк≥сть в њх формуванн≥, так ≥ податковий контроль за перерахуванн¤ми в цей фонд.

Ѕуло б доц≥льним створювати ≥нновац≥йн≥ фонди ¤к самост≥йн≥ госпрозрахунков≥ орган≥зац≥њ при галузевих апаратах управл≥нн¤. —творенн¤ таких фонд≥в полегшуЇтьс¤ завд¤ки на¤вност≥ у галузевому апарат≥ адм≥н≥стративних важел≥в управл≥нн¤. ѓх ≥снуванн¤ дозвол¤Ї без додатковоњ оплати використовувати спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ мають пост≥йний контакт з п≥дприЇмствами.

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2007 прочитано)