ћенеджмент > ÷≥л≥ та завданн¤ менеджменту. ÷икли управл≥нн¤

÷≥л≥ та завданн¤ менеджменту. ÷икли управл≥нн¤

1. «агальн≥ пон¤тт¤

ћенеджмент (англ. management -- управл≥нн¤, зав≥дуванн¤, орган≥зац≥¤) це управл≥нн¤ виробництвом або комерц≥Їю; сукупн≥сть принцип≥в, метод≥в, кошт≥в ≥ форм управл≥нн¤, що розробл¤ютьс¤ ≥ що застосовуютьс¤ з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва ≥ зб≥льшенн¤ прибутку.

—учасний менеджмент включаЇ дв≥ нев≥д'Їмн≥ частини: теор≥ю кер≥вництва; практичн≥ способи ефективного управл≥нн¤, або мистецтво управл≥нн¤.

ѕон¤тт¤ УменеджментФ м≥цно ув≥йшло в наше повс¤кденне житт¤ ≥ стало звичним дл¤ д≥лового украњнського житт¤. ќднак необх≥дно враховувати, що мова йде про нову ф≥лософ≥ю, де д≥ють ≥нш≥ системи ц≥нностей ≥ пр≥оритет≥в.

” зв'¤зку з цим потр≥бно детальне зупинитис¤ на значенн≥ терм≥ну УменеджментФ. ”крањнське слово Ууправл≥нн¤Ф ≥ англ≥йське слово УменеджментФ вважаютьс¤ синон≥мами, однак насправд≥ њх ≥стинний зм≥ст вельми розр≥знюЇтьс¤. ¬живаючи терм≥н УменеджментФ, ми сл≥дуЇмо стал≥й в м≥жнародн≥й практиц≥ традиц≥њ, зг≥дно з ¤кою п≥д ним маЇтьс¤ на уваз≥ ц≥лком певне коло ¤вищ ≥ процес≥в. Ќасправд≥ терм≥н Ђ управл≥нн¤ Ђ не Ї задов≥льним заступником терм≥ну Ђменеджмент Ђ тому, що в останньому випадку мова йде лише про одну з форм управл≥нн¤, а саме про управл≥нн¤ соц≥ально - економ≥чними процесами за допомогою ≥ в рамках п≥дприЇмницькоњ структури, акц≥онерноњ компан≥њ. ѕричому адекватною економ≥чною основою менеджменту Ї ринковий тип господарюванн¤, зд≥йснюваний на баз≥ ≥ндустр≥альноњ орган≥зац≥њ виробництва або комерц≥њ.

“аким чином, терм≥н УменеджментФ вживаЇтьс¤ стосовно до управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю, тод≥ ¤к у ≥нших ц≥лей використовуютьс¤ ≥нш≥ терм≥ни.

” наших умовах потр≥бно вживати терм≥ни Уорган≥зац≥¤Ф, Ууправл≥нн¤Ф ≥ Уадм≥н≥струванн¤Ф. ѕроте, державн≥, громадськ≥ ≥ ≥нш≥ орган≥зац≥њ також повинн≥ використати принципи ≥ методи менеджменту, ¤кщо хочуть дос¤гнути своњх ц≥лей при м≥н≥мум≥ витрат.

« урахуванн¤м викладеного в робот≥ терм≥н Ууправл≥нн¤Ф надал≥ буде вживатис¤, з певною м≥рою умовност≥, в тому ж значенн≥, що ≥ терм≥н УменеджментФ.

ƒл¤ того щоб визначити пон¤тт¤ менеджменту, важливо уточнити де¤к≥ вх≥дн≥ в нього положенн¤, передус≥м ц≥льовий зм≥ст.

2. «адач≥ ≥ ц≥л≥ менеджменту

«адачами менеджменту ¤к науки Ї розробка, експериментальна перев≥рка ≥ застосуванн¤ на практиц≥ наукових п≥дход≥в, принцип≥в ≥ метод≥в, що забезпечують ст≥йку, над≥йну, перспективну ≥ ефективну роботу колективу (≥ндив≥дуума) шл¤хом випуску конкурентоздатного товару.

” т≥Їњ ж година к≥нцевою метою менеджменту ¤к практики ефективного управл≥нн¤ Ї забезпеченн¤ прибутковост≥ п≥дприЇмства шл¤хом рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробничого (торгового) процесу, включаючи управл≥нн¤ виробництвом (комерц≥Їю) ≥ розвиток техн≥ко-технолог≥чноњ бази.

¬иход¤чи з цього найважлив≥шою задачею менеджменту Ї орган≥зац≥¤ виробництва товар≥в ≥ послуг з урахуванн¤м попиту споживач≥в на основ≥ ресурс≥в, що Ї. ѕри цьому до задач менеджменту також в≥днос¤тьс¤:

перех≥д до використанн¤ прац≥вник≥в, що волод≥ють високою квал≥ф≥кац≥Їю;

стимулюванн¤ сп≥вроб≥тник≥в орган≥зац≥њ шл¤хом створенн¤ дл¤ них в≥дпов≥дних розум≥в труда ≥ системи його сплати;

визначенн¤ необх≥дних ресурс≥в ≥ джерел њх забезпеченн¤;

розробка стратег≥њ розвитку орган≥зац≥њ ≥ реал≥зац≥¤;

визначенн¤ конкретних ц≥лей розвитку орган≥зац≥њ;

пост≥йний пошук ≥ освоЇнн¤ нових ринк≥в;

виробленн¤ системи заход≥в дл¤ дос¤гненн¤ нам≥чених ц≥лей;

зд≥йсненн¤ контролю за ефективн≥стю д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, за виконанн¤м поставлених задач.

«адач≥ менеджменту безперервно ускладнюютьс¤ по м≥р≥ зростанн¤ масштаб≥в ≥ розвитку виробництва ≥ комерц≥њ. ¬иконан≥ задач≥ ≥ дос¤гнут≥ нам≥чен≥ ц≥л≥ оц≥нюютьс¤ на ринку.

–озвиток теор≥њ управл≥нн¤, розробка економ≥ко-математичних метод≥в дозволили багато ¤к≥ ¤к≥сн≥ р≥шенн¤ задач доповнити або зам≥нити точними к≥льк≥сними оц≥нками або р≥шенн¤ми, а розвиток кошт≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥й спри¤в п≥двищенню ефективност≥ управл≥нн¤. Ѕагато ¤к≥ задач≥, ¤к≥ ран≥ше не могли вир≥шуватис¤ в реальн≥й або допустим≥й масштаб≥ годин≥ ≥з - за трудом≥стк≥сть розрахунк≥в, стали повс¤кденною реальн≥стю.

” сучасному менеджмент≥ ≥снують р≥зн≥ способи р≥шенн¤ задач: конкретн≥ методи р≥шенн¤ задач управл≥нн¤, моделюванн¤ управл≥нських процес≥в, ≥нформац≥йне ≥ техн≥чне забезпеченн¤ прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ≥нш.

” ”крањн≥ теоретична ≥ прикладна статистик, економ≥ко-математичн≥ модел≥ р≥шенн¤ задач, ≥нженерних розрахунк≥в ≥ т.п. розроблен≥ досить добр≥. ћенш розвинена автоматизац≥¤ процес≥в обробки ≥нформац≥њ, управл≥нн¤ виробництвом, прийн¤тт¤ р≥шень.

ќднак ефективн≥сть управл≥нн¤ залежить не т≥льки в≥д способ≥в р≥шенн¤ задач, але у величезн≥й м≥р≥ ≥ в≥д господарського механ≥зму ≥ системи державного регулюванн¤. “ому багато ¤к≥ модел≥ управл≥нн¤ ( стратег≥чного ≥ оперативного ), що усп≥шно використовуютьс¤ за рубежем, не завжди можуть бути ефективно застосован≥ в ”крањн≥, що по¤снюЇтьс¤ р≥зною м≥рою зр≥лост≥ ринкових в≥дносин.

якщо розгл¤дати способи менеджменту з позиц≥й макроеконом≥ки управл≥нн¤ орган≥зац≥¤ми, то можна пом≥тити, що передов≥ методи управл≥нн¤ найб≥льш активне впроваджуютьс¤ в рамках д≥ючого ≥ господарського механ≥зму, що зм≥нюЇтьс¤.

—учасний менеджмент, враховуючи дос¤гненн¤ вс≥х шк≥л ≥ напр¤м≥в, ≥нтегруЇ њх в процес≥ управл≥нн¤.

—учасний менеджмент характеризують наступн≥ положенн¤: в≥дмова в≥д пр≥оритету класичних принцип≥в шк≥л менеджменту, зг≥дно з ¤кими усп≥х п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ передус≥м рац≥ональною орган≥зац≥Їю виробництва продукц≥њ, зниженн¤м витрат, розвитком спец≥ал≥зац≥њ, тобто впливом управл≥нн¤ на внутр≥шн≥ чинники виробництва. «ам≥сть цього першор¤дною стаЇ проблема гнучкост≥ ≥ адаптованост≥ до пост≥йних зм≥н зовн≥шньоњ середи. «наченн¤ чинник≥в зовн≥шньоњ середи р≥зко п≥двищуЇтьс¤ в зв'¤зку з ускладненн¤м вс≥Їњ системи сусп≥льних в≥дносин ( в тому числ≥ пол≥тичних, соц≥альних, економ≥чних), що складають середу менеджменту орган≥зац≥њ.

використанн¤ в управл≥нн≥ теор≥њ систем, що полегшуЇ задачу розгл¤ду орган≥зац≥њ в Їдност≥ њњ складових частин, ¤к≥ нерозривно пов'¤зан≥ ≥з зовн≥шн≥м св≥том. √оловн≥ передумови усп≥ху п≥дприЇмства знаход¤тьс¤ у зовн≥шн≥й серед≥, причому кордони з нею Ї в≥дкритими, тобто п≥дприЇмство залежить в своњй д≥¤льност≥ в≥д енерг≥њ, ≥нформац≥њ ≥ ≥нших ресурс≥в, що поступаЇ ззовн≥. ўоб функц≥онувати, система повинна пристосовуватис¤ до зм≥н у зовн≥шньому середовищ≥.

«астосуванн¤ до управл≥нн¤ ситуац≥йного п≥дходу, зг≥дно з ¤ким функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства обумовлюЇтьс¤ реакц≥¤ми на р≥зн≥ за своњй природою впливи ззовн≥. ÷ентральний момент тут -- ситуац≥¤, тобто конкретний наб≥р обставин, ¤к≥ впливають ≥стотним чином на роботу орган≥зац≥њ в даний пер≥од години. «в≥дси вит≥каЇ визнанн¤ важливост≥ специф≥чних прийом≥в вид≥ленн¤ найб≥льш значущих чинник≥в, впливаючи на ¤к≥, можна ефективно дос¤гати мети.

нова управл≥нська парадигма прид≥л¤Ї величезну увагу таким чинникам, ¤к л≥дерство ≥ стиль кер≥вництва, квал≥ф≥кац≥ю ≥ культуру працюючих, мотивац≥¤ повед≥нки, взаЇмов≥дношенн¤ в колектив≥ ≥ реакц≥¤ людей на зм≥ни.

ќр≥Їнтац≥¤ на нов≥ умови ≥ чинники розвитку знайшла в≥дображенн¤ в принципах менеджменту, формулюванн¤ ¤ких показуЇ роль людини, що зросла, його профес≥онал≥зму, особистих ¤костей, а також вс≥Їњ системи взаЇмов≥дносин людей в орган≥зац≥¤х. Ќаприклад, в склад≥ найважлив≥ших принцип≥в, ¤кими рекомендуЇтьс¤ користуватис¤ менеджерам в останньому дес¤тир≥чч≥ потокового в≥ку, нер≥дко називаютьс¤ наступн≥:

доброзичливе в≥дношенн¤ менеджер≥в до вс≥х працюючих в орган≥зац≥њ;

в≥дпов≥дальн≥сть менеджер≥в вс≥х р≥вн≥в за усп≥шну д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ;

комун≥кац≥њ ( горизонтальн≥ ≥ вертикальн≥) ¤к всередин≥, так ≥ за межами орган≥зац≥њ;

створенн¤ атмосфери в≥двертост≥, чесност≥, дов≥р'¤ люд¤м;

спри¤нн¤ реал≥зац≥њ њх талант≥в ≥ прагненн¤ до пост≥йного вдосконаленн¤, ¤к особистоњ роботи, так ≥ роботи орган≥зац≥њ.

ѕрактичне вт≥ленн¤ нових принцип≥в управл≥нн¤ вельми складне ≥ вимагаЇ радикального перегл¤ду вс≥Їњ ф≥лософ≥њ б≥знесу, зм≥ни психолог≥њ працюючих ( в тому числ≥ менеджер≥в ), п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ ≥ зростанн¤ особистого потенц≥алу.

“еор≥ю управл≥нн¤ прийн¤то розгл¤дати ¤к комплексну науку або науковий напр¤м, що спираЇтьс¤ на багато ¤к≥ теоретичн≥ ≥ практичн≥ знанн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ багатогранн≥стю проблеми управл≥нн¤ ≥ багатооаспектн≥стю управл≥нськоњ д≥¤льност≥, заснованою на св≥домому використанн≥ економ≥чних, природно - техн≥чних орган≥зац≥йних, соц≥ально - психолог≥чних закон≥в ≥ законом≥рностей, властивих об'Їкту управл≥нн¤. “еор≥¤ управл≥нн¤ очевидно повинна бути ор≥Їнтована на р≥шенн¤ практичних задач.

≈лементами управл≥нн¤ ¤к загального вигл¤ду людськоњ д≥¤льност≥ Ї мета управл≥нн¤ ≥ спос≥б дос¤гненн¤ мети, об'Їкт ≥ суб'Їкт управл≥нн¤, взаЇмод≥юча в певному навколишньому середовищ≥.

ѕредметом розгл¤ду теор≥њ управл≥нн¤ Ї управл≥нськ≥ (орган≥зац≥йно - управл≥нськ≥, орган≥зац≥йно - економ≥чн≥) в≥дносини, що реал≥зовуютьс¤ ¤к ≥нформац≥йн≥ зв'¤зки при орган≥зац≥њ виробництва ≥ управл≥нн≥ ≥м.

ѕроцес управл≥нн¤ включаЇ зб≥р, переробку ≥ передачу ≥нформац≥њ (предмет управл≥нського труда), що використовуЇтьс¤ дл¤ виробленн¤ р≥шень (продукт управл≥нського труда).

 ошти труда в управл≥нськ≥й д≥¤льност≥ - методи ≥ засобу обробки ≥ анал≥зу ≥нформац≥њ ≥ прийн¤тт¤ на ц≥й основ≥ конкретних р≥шень.

«м≥ст управл≥нського труда розкриваЇтьс¤ в процес≥ управл≥нн¤, що складаЇтьс¤ з цикл≥чного повторенн¤ функц≥й управл≥нн¤ або конкретних вид≥в управл≥нських роб≥т, що виконуютьс¤ у вс≥х видах виробничоњ д≥¤льност≥:

1	2

Ќазва: ÷≥л≥ та завданн¤ менеджменту. ÷икли управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2327 прочитано)