ћенеджмент > ÷≥л≥ та завданн¤ менеджменту. ÷икли управл≥нн¤

науково - техн≥чноњ;

технолог≥чноњ;

обл≥ковоњ;

ф≥нансовоњ;

≥ ≥н.

3. ѕринципи та функц≥њ менеджменту

ѕринципи управл≥нн¤ в≥дображають теоретичний ≥деал управл≥нн¤, до дос¤гненн¤ ¤кого необх≥дно прагнути. –еал≥зац≥¤ цих принцип≥в Ї критер≥Їм ефективност≥ ≥ науковост≥ управл≥нн¤ на вс≥х його р≥вн¤х.

ƒл¤ формуванн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розвитку системи менеджменту дотримувати принципи, ¤к≥ Ї загальними дл¤ вс≥х п≥дсистем системи управл≥нн¤:

поЇднанн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ ун≥версал≥зац≥¤ в управл≥нн≥ (при виконанн≥ управл≥нських роб≥т повинно забезпечуватис¤ оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж спец≥ал≥зац≥Їю ≥ ун≥версал≥зац≥¤);

Ўегда ј.¬. ќснов≥ менеджмента, ”чебное пособие ,  : 1998

ст≥йк≥сть до зовн≥шнього середовища (при зм≥н≥ окремих елемент≥в м≥кро - ≥ макросередовища п≥дприЇмства система управл≥нн¤ повинна продовжувати функц≥онувати ≥ виконувати поставлен≥ ц≥л≥);

економ≥чн≥сть управл≥нн¤ (при вибор≥ способ≥в ≥ кошт≥в дл¤ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ ≥ дос¤гненн¤ мети) необх≥дно обмежувати витрати:

трудов≥;

матер≥альн≥;

тимчасов≥;

ф≥нансов≥;

моральн≥.

ефективн≥сть управл≥нн¤;

поЇднанн¤ централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ в управл≥нн≥ (в кожн≥й конкретн≥й систем≥ управл≥нн¤ повинен бути оптимальний р≥вень централ≥зац≥њ (децентрал≥зац≥¤) виконанн¤ в≥дпов≥дних функц≥й).

ѕриведен≥ принципи управл≥нн¤ характерн≥ дл¤ будь-¤коњ п≥дсистеми. –азом з тим кожна п≥дсистема системи повинна формуватис¤ ≥ функц≥онувати на основ≥ ще ≥ специф≥чних принцип≥в. “ак специф≥чними принципами управл≥нн¤ персоналом Ї:

розпод≥л прац≥;

Їдиноначальн≥сть;

п≥длегл≥сть особистих ≥нтерес≥в загальним;

≥ т.д.

”правл≥нн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к процес, тому що робота по дос¤гненню ц≥лей за допомогою ≥нших - це не ¤кась одноразова д≥¤, а сер≥¤ безперервних взаЇмопов'¤заних д≥й. ÷≥ д≥њ, кожна з ¤ких саме по соб≥ Ї процесом, дуже важлив≥ дл¤ усп≥ху орган≥зац≥њ. ѓх називають управл≥нськими функц≥¤ми.

 ожна управл≥нська функц≥¤ також ¤вл¤Ї собою процес, тому що також складаЇтьс¤ з сер≥њ взаЇмопов'¤заних д≥й. ѕроцес управл≥нн¤ Ї загальною сумою вс≥х функц≥й.

ѕроцес управл≥нн¤ (менеджмент) маЇ чотири взаЇмопов'¤зан≥ функц≥њ: плануванн¤, орган≥зац≥¤, мотивац≥¤ ≥ контроль.

‘ункц≥¤ плануванн¤ передбачаЇ р≥шенн¤ про т≥, ¤кими повинн≥ бути ц≥л≥ орган≥зац≥њ ≥ що повинн≥ робити члени орган≥зац≥њ, щоб дос¤гнути цих ц≥лей.

—тратег≥чне плануванн¤ - ¤вл¤Ї собою наб≥р д≥й ≥ р≥шень, зроблених кер≥вництвом, ¤к≥ ведуть до розробки специф≥чних стратег≥й, призначених дл¤ того, щоб допомогти орган≥зац≥њ дос¤гнути своњх ц≥лей.

ѕроцес стратег≥чного плануванн¤ Ї ≥нструментом, що допомагаЇ в прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень. …ого задача - забезпечити нововведенн¤ ≥ зм≥ну в орган≥зац≥њ в достатн≥й м≥р≥. “очн≥ше кажучи, процес стратег≥чного плануванн¤ Ї т≥Їю парасолькою, п≥д ¤кою ховаютьс¤ вс≥ управл≥нськ≥ функц≥њ.

—уть стратег≥њ. —лово "стратег≥¤" сталос¤ в≥д грецького strategos, "мистецтво генерала".

—тратег≥¤ ¤вл¤Ї собою детальний всеб≥чний комплексний план, призначений дл¤ того, щоб забезпечити зд≥йсненн¤ м≥с≥њ орган≥зац≥њ ≥ дос¤гненн¤ њњ ц≥лей.

—тратег≥чн≥й план повинен розробл¤тис¤ швидше з точки зору перспективи вс≥Їњ корпорац≥њ, а не конкретного ≥ндив≥да. ’оч, на особистих п≥дприЇмствах фундатор п≥дприЇмства може дозволити соб≥ в≥дносну розк≥ш поЇднувати особист≥ плани з≥ стратег≥Їю орган≥зац≥њ.

—тратег≥чн≥й план повинен влаштовуватис¤ обширними досл≥дженн¤ми ≥ фактичними даними. ўоб ефективно конкурувати в сьогодн≥шньому св≥т≥ б≥знесу, ф≥рма повинна пост≥йно займатис¤ збором ≥ анал≥зом величезноњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ про галузь, ринок, конкуренц≥ю ≥ ≥нш≥ чинники.

—тратег≥чн≥й план додаЇ ф≥рм≥ визначен≥сть, ≥ндив≥дуальн≥сть, що дозвол¤Ї њй залучати певн≥ типи прац≥вник≥в, ≥, в той же час, не залучати прац≥вник≥в ≥нших тип≥в. ÷ей план в≥дкриваЇ перспективу дл¤ орган≥зац≥њ, ¤ка направл¤Ї њњ сп≥вроб≥тник≥в, залучаЇ нових прац≥вник≥в ≥ допомагаЇ продавати вироби або послуги.

Ќарешт≥, стратег≥чн≥ плани повинн≥ бути розроблен≥ так, щоб не т≥льки залишатис¤ ц≥л≥сними прот¤гом тривалих пер≥од≥в часу, але ≥ бути досить гнучкими, щоб при необх≥дност≥ можна було зд≥йснити њх модиф≥кац≥ю ≥ переор≥Їнтац≥ю.

ѕлануванн¤ ≥ усп≥х орган≥зац≥њ. ƒе¤к≥ орган≥зац≥њ, ¤к ≥ ≥ндив≥ди, можуть дос¤гнути певного р≥вн¤ усп≥ху, не затрачуючи великого труда на формальне плануванн¤. Ѕ≥льш того стратег≥чне плануванн¤ саме по соб≥ не гарантуЇ усп≥ху. ќрган≥зац≥¤, що створюЇ стратег≥чн≥ плани, може потерп≥ти невдачу через помилки в орган≥зац≥њ, мотивац≥њ ≥ контрол≥.

ѕроте, формальне плануванн¤ може створити р¤д важливих ≥ часто ≥стотних спри¤тливих чинник≥в дл¤ орган≥зац≥њ.

—учасний темп зм≥ни ≥ зб≥льшенн¤ знань Ї наст≥льки великим, що стратег≥чне плануванн¤ представл¤Їтьс¤ Їдиним способом формального прогнозуванн¤ майбутн≥х проблем ≥ можливостей. —тратег≥чне плануванн¤ даЇ основу дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤. ‘ормальне плануванн¤ спри¤Ї зниженню ризику при прийн¤тт≥ р≥шенн¤. ѕлануванн¤, оск≥льки воно служить дл¤ формулюванн¤ встановлених ц≥лей, допомагаЇ створити Їдн≥сть загальноњ мети всередин≥ орган≥зац≥њ.

ƒл¤ стратег≥чного плануванн¤ характерн≥ наступн≥ положенн¤.

1. Ќевеликий плановий в≥дд≥л (менше за 6 чолов≥к) корпорац≥њ доповнюЇтьс¤ плануванн¤м на нижчих р≥вн¤х.

2. ¬≥к функц≥њ плануванн¤ нав≥ть в найб≥льш великих корпорац≥¤х нараховуЇтьс¤ менш дес¤ти рок≥в.

3.—тратег≥чн≥ плани розробл¤ютьс¤ на нарадах вищого кер≥вництва корпорац≥њ, що провод¤тьс¤ щор≥чно.

4. –≥чний стратег≥чний план об'ЇднуЇтьс¤ з р≥чним ф≥нансовим планом.

5. ” б≥льшост≥ орган≥зац≥й вважають, що функц≥¤ плануванн¤

може бути вдосконалена.

1	2

Ќазва: ÷≥л≥ та завданн¤ менеджменту. ÷икли управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2327 прочитано)