ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ƒогов≥рно-правове забезпеченн¤ системи украњнсько-польських культурних звТ¤зк≥в у пострад¤нський пер≥од

проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень з пр≥оритетноњ тематики в галуз≥ гуман≥тарних, природничих, техн≥чних, педагог≥чних наук;

п≥дготовка ≥ переп≥дготовка кадр≥в з≥ спец≥альностей, що викликають взаЇмний ≥нтерес, за допомогою повного та включеного (часткового) навчанн¤, асп≥рантури, докторантури, наукових стажувань, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, ≥нших вид≥в обм≥н≥в;

розвиток дружн≥х звТ¤зк≥в ≥ сп≥вроб≥тництва безпосередньо м≥ж дит¤чими дошк≥льними установами, школами, профес≥йно-техн≥чними училищами, середн≥ми спец≥альними ≥ вищими навчальними закладами, науково-досл≥дними установами ”крањни ≥ ѕольщ≥;

сп≥впрац¤ ≥з сусп≥льними орган≥зац≥¤ми нац≥ональних меншин Ц украњнськоњ в ѕольщ≥ та польськоњ в ”крањн≥.

—п≥вставленн¤ њх з положенн¤ми зазначеноњ вище ”годи про сп≥вроб≥тництво м≥ж ћ≥н≥стерством вищоњ ≥ середньоњ спец≥альноњ осв≥ти ”–—–, ћ≥н≥стерством народноњ осв≥ти ”–—– ≥ ћ≥н≥стерством нац≥ональноњ осв≥ти ѕЌ– на 1989-1990 рр. засв≥дчуЇ њх майже досл≥вну ≥дентичн≥сть [1, 70-71]. ™диний серйозний вин¤ток становить зм≥ст пункту, наведеного тут п≥д номером 2. ” документ≥ в≥д 27 червн¤ 1989 р. в≥н звучить таким чином:

п≥двищенн¤ ефективност≥ техн≥чного та наукового сп≥вроб≥тництва вищих навчальних заклад≥в, зокрема й у галуз≥ сусп≥льних наук [1, 70].

≤з 1991 р. утвердилас¤ практика уточненн¤ догов≥рними сторонами прот¤гом 1-2 м≥с¤ц≥в з моменту укладенн¤ черговоњ угоди про сп≥вроб≥тництво (або в≥д початку року) робочоњ програми њњ виконанн¤ на поточний р≥к. ÷е теж Ї беззаперечним здобутком розпочатоњ реформац≥њ украњнського сусп≥льства.

ѕроте не об≥йшлос¤ ≥ без певних втрат. ѕро них, зокрема, св≥дчить в≥дсутн≥сть у нових партнерських домовленост¤х таких ран≥ше нев≥дТЇмних додатк≥в: 1) список науково-досл≥дних праць, ¤к≥ розробл¤ютьс¤ сп≥льно вузами ”крањни ≥ ѕольщ≥; 2) список учбових заклад≥в ”крањни, де вивчають польську мову, й учбових заклад≥в ѕольщ≥ з украњнською мовою навчанн¤; 3) список сп≥впрацюючих учбових заклад≥в, б≥бл≥отек, музењв, будинк≥в культури [5, 3-6]. ¬≥рог≥дно, це в≥дбулос¤ з причини тимчасового зм≥щенн¤ акцент≥в сп≥впрац≥ на пол≥тичн≥ й економ≥чн≥ проблеми.

“аким чином, УромантичнийФ пер≥од (1 грудн¤ 1991 р. Ц початок с≥чн¤ 1993 р.) ви¤вивс¤ часом становленн¤ основ культурноњ дипломат≥њ нашоњ держави, засадничими принципами ¤коњ стали гуман≥зм, в≥дкрит≥сть, дотриманн¤ норм м≥жнародного права ≥ загальнолюдських ц≥нностей. ” даному випадку безпосередн≥й вираз цього процесу Ц оновленн¤ догов≥рно-правовоњ бази украњнсько-польських в≥дносин у гуман≥тарн≥й сфер≥.

” УпрагматичнийФ пер≥од (с≥чень 1993 р. Ц к≥нець 1995 р.) на перший план у ц≥й галуз≥ двосторонн≥х взаЇмин виходить розвТ¤занн¤ проблем нац≥ональних меншин. Ќа оф≥ц≥йному р≥вн≥ це затверджуЇтьс¤ утворенн¤м у травн≥ 1993 р. уже названого ран≥ше  онсультац≥йного  ом≥тету ѕрезидент≥в ”крањни та –еспубл≥ки ѕольща, що в≥д початку мав у своЇму склад≥ в≥дпов≥дну ком≥с≥ю [3, 18].

Ќа њњ зас≥данн≥, що проходило 15-16 листопада 1993 р. у  иЇв≥, було проанал≥зовано ситуац≥ю у сфер≥ украњнськоњ та польськоњ державноњ пол≥тики щодо етн≥чних меншин. ”часники форуму п≥дкреслили важлив≥сть розвТ¤занн¤ проблем м≥жнац≥ональних в≥дносин дл¤ творенн¤ в≥дкритого сусп≥льства. ¬они погодилис¤ з необх≥дн≥стю задоволенн¤ потреб пол¤к≥в ”крањни та украњнц≥в ѕольщ≥, у тому числ≥ й шл¤хом прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в.

≤з таких позиц≥й обговорювалис¤ питанн¤ нац≥онального шк≥льництва, п≥дготовки та переквал≥≠ф≥кац≥њ кадр≥в, роботи нац≥онально-культурних товариств ≥ перспектив њх розвитку, охорони памТ¤ток ≥стор≥њ та культури нац≥ональних меншин ¤к складовоњ частини загальнодержавного культурного комплексу, етн≥кос≥в у церковному житт≥ ”крањни ≥ ѕольщ≥, перспективи двостороннього сп≥вроб≥т≠ництва щодо забезпеченн¤ запит≥в нац≥ональних меншин в обох крањнах.

Ѕуло прийн¤то р≥шенн¤ про в≥дкритт¤ украњнського культурно-≥нформац≥йного центру у ¬аршав≥ та польського Ц у  иЇв≥ [6]. Ќа жаль, це питанн¤ дл¤ нашоњ сторони залишаЇтьс¤ в≥дкритим дотепер: утворено т≥льки ѕольський ≤нститут у  иЇв≥. «алишаютьс¤ на пор¤дку денному й ≥нш≥ проблеми нац≥ональних груп, про нагальн≥сть ¤ких  онсультац≥йний  ом≥тет за¤вив у 1993 р.

≤з 1996 р. (початок етапу Устратег≥чного партнерстваФ ) особливоњ актуальност≥ набуваЇ та частина украњнсько-польських в≥дносин, що повТ¤зана з поверненн¤м та реституц≥Їю культурних ц≥нностей. ¬≥дпов≥дно до ”годи м≥ж ”р¤дом ”крањни й ”р¤дом –еспубл≥ки ѕольща про сп≥вроб≥тництво у справ≥ збереженн¤ та поверненн¤ втрачених ≥ незаконно перем≥щених п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ц≥нностей (червень 1996 р.) 14-15 травн¤ 1997 р. у Ћьвов≥ в≥дбулос¤ перше зас≥данн¤ ћ≥жур¤довоњ украњнсько-польськоњ ком≥с≥њ.

”крањнська сторона на зас≥данн≥, ¤кому передував тривалий переговорний процес, була представлена 12 особами з числа в≥домих учених та державних д≥¤ч≥в. ѕол¤ки делегували 10 ос≥б. —п≥вголовами стали професор ќ.‘едорук Ц голова Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ з питань поверненн¤ в ”крањну культурних ц≥нностей, голова украњнськоњ частини ком≥с≥њ та професор “.ѕол¤к Ц ”повноважений ”р¤ду –еспубл≥ки ѕольща з питань польськоњ культурноњ спадщини за кордоном, голова польськоњ частини ком≥с≥њ [11, 59].

ѕ≥д час роботи в≥дбувс¤ конструктивний обм≥н думками. „лени украњнськоњ частини форуму прид≥лили увагу обговоренню питань, повТ¤заних ≥з втратами ≥сторико-культурноњ спадщини Ћьв≥вськоњ науковоњ б≥бл≥отеки ≥м. ¬.—тефаника ЌјЌ ”крањни, ÷ентрального державного ≥сторичного арх≥ву ”крањни у Ћьвов≥, музењв м≥ста. —торони висловилис¤ з приводу збереженн¤ украњнських ≥ польських документальних памТ¤ток в арх≥вах обох держав.

” результат≥ зас≥данн¤ було створено украњнсько-польськ≥ експертн≥ групи (≥сторико-арх≥вних, б≥бл≥отечних, художн≥х ц≥нностей) дл¤ опрацюванн¤ конкретних пропозиц≥й щодо взаЇмного поверненн¤ втрачених ц≥нностей, визначенн¤ подальшоњ дол≥ памТ¤ток культури, котр≥ становл¤ть взаЇмний ≥нтерес. ќкрема експертна група займаЇтьс¤ врегулюванн¤м питань колишньоњ б≥бл≥отеки Уќссол≥неумФ[11, 60-61]. ” наступн≥ роки розпочалос¤ також вивченн¤ дол≥ книгозб≥рн≥ ѕеремишльськоњ кап≥тули, б≥бл≥отеки ≤.ќг≥Їнка, музею У—трив≥горФ, арх≥ву Ќ“Ў у ¬аршавськ≥й б≥бл≥отец≥ [8, 2].

Ќа етап≥ Устратег≥чного партнерстваФ, фактично, було остаточно визначено мету украњнсько-польського культурного сп≥вроб≥тництва: входженн¤ двох сус≥дн≥х держав у Їдиний Ївропейський духовний прост≥р. ќф≥ц≥йно, на наш погл¤д, це п≥дтверджуЇ ”года м≥ж ”р¤дом ”крањни й ”р¤дом –еспубл≥ки ѕольща про сп≥вроб≥тництво в галуз≥ культури, науки ≥ осв≥ти ( ињв, 20 травн¤ 1997 р.).

” њњ преамбул≥ до догов≥рно-правовоњ бази стосунк≥в м≥ж цими крањнами вперше було включено документи загальноконтинентального значенн¤. ÷е «аключний јкт Ќаради з питань безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥, ѕаризька ’арт≥¤ дл¤ новоњ ™вропи, ƒокумент  рак≥вського симпоз≥уму з питань культурноњ спадщини, ™вропейська культурна  онвенц≥¤ в≥д 19 грудн¤ 1954 р.[7, 1].

јнал≥зуючи цю угоду, ми можемо вид≥лити ≥ засаднич≥ принципи украњнсько-польських взаЇмин у гуман≥тарн≥й сфер≥. ƒо них варто зарахувати:

усв≥домленн¤ етн≥чноњ ≥ культурноњ близькост≥ украњнського ≥ польського народ≥в, а також визнанн¤ значного внеску, ¤кий робл¤ть ц≥ народи у розвиток обох держав та њх культур;

ви¤вленн¤ вол≥ до розвитку взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва в галуз≥ культури, мистецтва, науки, осв≥ти та ≥нформац≥њ;

наданн¤ особливого значенн¤ безпосередн≥м творчим контактам та контактам м≥ж людьми [7, 1].

«начим≥сть наведених положень п≥дкр≥плюЇтьс¤ проектом ѕротоколу про сп≥вроб≥тництво м≥ж ћ≥н≥стерством культури ≥ мистецтв ”крањни та ћ≥н≥стерством культури ≥ нац≥ональноњ спадщини –еспубл≥ки ѕольща на 2001-2003 рр., що його маЇ бути невдовз≥ п≥дписано [9, 1]. ÷ей та попередн≥й документи дають п≥дстави визначити безпосередн≥ завданн¤ культурних в≥дносин м≥ж двома державами:

продовженн¤ обм≥ну художн≥ми й театральними колективами та окремими митц¤ми у рамках м≥жнародних фестивал≥в, великих культурних заход≥в або по запрошенню ≥ншоњ сторони;

проведенн¤ музейних виставок та виставок сучасного мистецтва;

п≥дтримка звТ¤зк≥в м≥ж вищими навчальними закладами, насамперед культурно-мистецького проф≥лю;

спри¤нн¤ сп≥вроб≥тництву м≥ж украњнськими ≥ польськими установами, орган≥зац≥¤ми, виробниками у к≥нематограф≥чн≥й галуз≥, зокрема Ц асоц≥ац≥¤ми к≥нод≥¤ч≥в ≥ нац≥ональними к≥ноарх≥вами;

безпосередн¤ сп≥впрац¤ м≥ж б≥бл≥отеками й видавництвами;

пр¤ма взаЇмод≥¤ м≥ж област¤ми, воЇводствами, м≥стами, установами культури ≥ мистецтва, музе¤ми, художн≥ми школами, творчими сп≥лками, обТЇднанн¤ми, а також з ≥ншими установами ≥ центрами культури;

взаЇмна повага авторських прав та спор≥днених з ними прав громад¤н ≥ орган≥зац≥й;

пр≥оритетне забезпеченн¤ умов дл¤ розвитку нац≥ональних меншин, усеб≥чне спри¤нн¤ д≥¤льност≥ њх сп≥лок та сусп≥льно-культурних обТЇднань у рамках своњх компетенц≥й;

продовженн¤ сп≥вроб≥тництва у сфер≥ збереженн¤ культурноњ спадщини[9, 1-5].

ѕланом≥рне зд≥йсненн¤ заход≥в у цих напр¤мах, забезпечене п≥дтримкою державних структур, спри¤тиме розвитку партнерських добросус≥дських в≥дносин м≥ж ”крањною та –еспубл≥кою ѕольща. «аконом≥рним результатом цього маЇ стати дос¤гненн¤ стратег≥чноњ мети стосунк≥в м≥ж двома крањнами Ц взаЇмноњ ≥нтеграц≥њ до Ївропейського сп≥втовариства. ќднак, ¤к показуЇ досв≥д , ”крањна повинна подолати на цьому шл¤ху р¤д перешкод, одн≥Їю з ¤ких Ї неповна в≥дпов≥дн≥сть њњ законодавчих акт≥в м≥жнародним стандартам.

ƒогов≥рно-правова база взаЇмин нашоњ держави з ≥ншими крањнами Ї вин¤тком, оск≥льки в≥д початку будувалас¤ на основ≥ загальновизнаних норм повед≥нки у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥. як засв≥дчило досл≥дженн¤ такоњ њњ складовоњ частини, ¤к украњнсько-польськ≥ угоди у сфер≥ культури, цей процес буде продовжуватись ≥ надал≥.

1	2	3

Ќазва: ƒогов≥рно-правове забезпеченн¤ системи украњнсько-польських культурних звТ¤зк≥в у пострад¤нський пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1489 прочитано)