ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ™вропейський фондовий ринок у пер≥од глобал≥зац≥њ

ƒеривативи не Ї звичним товаром, але њх варт≥сть Ђпох≥днаї в≥д ≥нших ринкових ≥нструмент≥в: в≥д процентних ставок до ур¤дових обл≥гац≥й, валют ≥ кредит≥в. ’оча де¤к≥ б≥рж≥ допускають торг≥влю деривативами на своњх майданчиках, дедал≥ б≥льшого поширенн¤ набуваЇ позаб≥ржова торг≥вл¤ деривативами (over-the-counter derivatives). ѕриклад такоњ системи Ц система Londex. як серйозний конкурент дл¤ нењ створена система Swapswire, серед засновник≥в ¤коњ разом ≥з найб≥льшими американськими ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми виступили Ївропейськ≥ партнери: н≥мецький Deutsche Bank, швейцарськ≥ UBS Warburg ≥ CS First Boston, а також французький BNP Paribas. ” межах ц≥Їњ системи Ћондонська кл≥рингова палата (London Clearing House) буде д≥¤ти ¤к центральний контрагент у процес≥ торг≥вл≥ на таких майданчиках, ¤к ћ≥жнародна б≥ржа ф≥нансових фТючерс≥в (International Financial Futures Exchange-Liffe), Ћондонська б≥ржа метал≥в (London Metal Exchange) ≥ ћ≥жнародна нафтова б≥ржа (International Petroleum Exchange). ћожливо, що до сфери њњ д≥¤льност≥ будуть включен≥ розрахунков≥ системи Euronext ≥ Tradepoint, а також французьк≥ ринки фТючерс≥в (Marif) ≥ опц≥он≥в (Monep). ” цьому випадку вона перетворитьс¤ у найб≥льшого в ™вроп≥ ÷ ј. ƒо системи под≥бного кл≥рингу вже залучен≥ п'¤ть банк≥в, серед ¤ких так≥ Ївропейськ≥ г≥ганти, ¤к ≥тал≥йський IMI, а також британський за своЇю Ђпропискоюї, але м≥жнародний за суттю HSBC. Ќа¤вн≥сть центрального контрагента (÷ ј) дл¤ розрахунк≥в за операц≥¤ми з деривативами в ™вроп≥ не новинка, на в≥дм≥ну в≥д розрахунк≥в з торг≥вл≥ акц≥¤ми й ≥ншими ц≥нними паперами. —истема центрального контрагента означаЇ, що партнери повинн≥ розраховуватис¤ не напр¤му, а з кл≥ринговою палатою ≥ отже, торговц¤м нема чого турбуватис¤ про кредитоспроможн≥сть своњх контрагент≥в. ѕриродно, що чим б≥льше буде ринк≥в, ¤к≥ використовують механ≥зм центрального контрагента, тим б≥льше користувач≥в зможуть в≥дкрити позиц≥њ на р≥зних ринках ≥ таким чином забезпечити економ≥ю страхового кап≥талу, що резервуЇтьс¤ у в≥дносинах з кожним торговцем. ќсновними перевагами такоњ концепц≥њ, кр≥м економ≥њ кап≥талу, Ї операц≥йна ефективн≥сть ≥ зб≥льшенн¤ розм≥р≥в кредитних л≥н≥й.

–озвиток ринку дериватив≥в, створених не в останню чергу дл¤ того, щоб об≥йти ≥снуюч≥ обмеженн¤ за операц≥¤ми з ц≥нними паперами, висуваЇ питанн¤ про пор¤док його регулюванн¤. ѕроблема ¤к регулювати ринок дериватив≥в загострюЇтьс¤ суперечками про те, чи потр≥бно його взагал≥ регулювати. √олоси, що закликали до посиленн¤ або введенн¤ хоч ¤когось регулюванн¤, звучали голосн≥ше в момент кризи, наприклад, на фон≥ краху хедж-фонду Long Term Capital Management, проблем з банком Sumitomo або рос≥йськоњ кризи. јдже кожний з них пов'¤заний ≥з непередбаченими обставинами або простою некомпетентн≥стю учасник≥в ринку (наприклад у випадку з крахом британського банку Barings). “ому це проблема регул¤тивних орган≥в усього св≥ту. Ѕазельський ком≥тет ≥  онгрес —Ўј, ≥ сам≥ учасники ринку жваво обговорюють питанн¤ про сп≥вв≥дношенн¤ кап≥талу та застав. ” свою чергу ком≥с≥¤ з фондового ринку —Ўј (US Securities Commission) ≥ британське јгентство ф≥нансових послуг (Financial Services Authority) продовжують довол≥ жорстке регулюванн¤ ц≥Їњ сфери. ќднак природа цього регулюванн¤ зазнаЇ значних зм≥н у м≥ру впровадженн¤ р≥зних технолог≥чних новин. «аступник голови Ѕанку јнгл≥њ ƒ.  лемент≥ (David Clementi, deputy governor) зазначив: Ђ” св≥т≥, де н≥мецький торговець може торгувати на б≥рж≥ в Ћондон≥ з партнером ≥з —Ўј, ¤кий використовуЇ французького технолог≥чного провайдера та бельг≥йського розрахункового агента, питанн¤ про те, ¤к бути впевненим у тому, що вс≥ма учасниками процесу ефективно регулюють, Ї довол≥ складнимї[6].

ƒискус≥¤ про необх≥дн≥сть ≥ можлив≥сть регулюванн¤ ринку дериватив≥в нин≥ ускладнилас¤ через пропозиц≥њ ун≥ф≥кац≥њ та централ≥зац≥њ регулюванн¤ зах≥дноЇвропейського ринку ц≥нних папер≥в загалом. ÷е пропозиц≥њ в≥домого банк≥ра (колишнього кер≥вника Ѕанку м≥жнародних розрахунк≥в ≥ бельг≥йського центробанку) барона ј. Ћамфелуз≥ (ј. Lamfa≠lussy), ¤кий п≥дготував з групою експерт≥в свою першу допов≥дь на дану тему ще в листопад≥ 2000 р. “од≥ в≥н вказав на на¤вн≥сть складностей у ™вропейськ≥й регул¤торн≥й систем≥ та запропонував п≥дготувати нове законодавство з цих питань. «окрема йшлос¤ про необх≥дн≥сть модерн≥зац≥њ системи регулюванн¤ ф≥нансових ринк≥в, створенн¤ в≥дкритого та прозорого Ївропейського ринку ц≥нних папер≥в, загальноЇвропейських ф≥нансових продукт≥в, забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ захисту споживач≥в таких продукт≥в тощо.

” наступному зв≥т≥, опубл≥кованому в лютому 2001 р., були вже конкретн≥ пропозиц≥њ щодо створенн¤ могутньоњ  ом≥с≥њ ™— з ц≥нних папер≥в, що, на думку автор≥в, повинно було створити реальн≥ можливост≥ забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ Ївропейського ринку кап≥талу в його змаганн≥ ≥з заокеанськими колегами. ÷е, однак, не заперечуЇ необх≥дност≥ створенн¤ з урахуванн¤м думки практик≥в ≥ принципово нових нац≥ональних орган≥в контролю ≥ нагл¤ду за фондовим ринком, оск≥льки, на думку ј. Ћамфелуз≥, стан ≥нтеграц≥њ регулюванн¤ ™вропейського ф≥нансового ринку Ц це Ђдивний коктейль кафк≥анськоњ нет¤мущост≥, ¤ка н≥кому не служитьї[7]. ѕроте запропонована бароном 4-р≥внева система прийн¤тт¤ р≥шень з питань функц≥онуванн¤ фондового ринку в межах ™— також не Ї простою: н≥ дл¤ розум≥нн¤, н≥ дл¤ швидкого впровадженн¤. ј впровадити њњ пропонують уже до березн¤ 2004 р.

ѕост≥йно д≥ючий чинник розвитку Ївропейського фондового ринку Ц це дедал≥ настирлив≥ша присутн≥сть заокеанських конкурент≥в, ¤к≥ масово переход¤ть в≥д принципу Ђмислити локально, д≥¤ти глобальної (think local, act global) вже й до глобального мисленн¤. ¬ умовах, коли американськ≥ ≥нвестиц≥йн≥ банки ≥ компан≥њ функц≥онують, охоплюючи своњми операц≥¤ми в≥дразу всю ™вропу, з ними дуже важко конкурувати Ївропейц¤м, ¤к≥, ¤к ≥ ран≥ше, концентрують свою увагу переважно на внутр≥шн≥х ринках. ¬ останн≥ роки Ївропейськ≥ л≥дери ≥нвестиц≥йного б≥знесу наростили своњ ЂмТ¤зиї за рахунок др≥бн≥ших, але дуже активних ≥ досв≥дчених американських банк≥в ≥ компан≥й. “ак, Deutsche Bank у червн≥ 1999 р. виплатив 10 млрд. долар≥в за нью-йоркський Bankers Trust, що контролюЇ м≥жбанк≥вський ринок ≥нвестиц≥йних операц≥й. “рохи п≥зн≥ше було оголошено про нам≥р об'Їднанн¤ з трьома ≥нвестиц≥йними будинками групи Lazard дл¤ глобал≥зац≥њ своњх операц≥й. Credit Suisse First Boston Ц CSFB, що ран≥ше вийшов на ≥нвестиц≥йний ринок за рахунок придбанн¤ в≥домого бостонського банку, придбав у минулому роц≥ в —Ўј брокерську компан≥ю Donaldson, Lufkin & Jenrette. ≤нший швейцарський банк Ц Union Bank of Switzerland UBS, що ран≥ше прикупив ≥нвестиц≥йний британський банк Warburg, вл≥тку 2000 р. п≥дтвердив своњ нам≥ри ≥нвестиц≥йноњ спец≥ал≥зац≥њ придбанн¤м одн≥Їњ з найб≥льших американських ≥нвестиц≥йних компан≥й Paine Webber. ќднак нав≥ть ц≥ Ївропейськ≥ Ђважкоатлетиї (мабуть, кр≥м CSFB) не можуть зр≥вн¤тис¤ з американськими Ђг≥гантамиї (jumbos), тр≥йкою ≥нвестиц≥йних банк≥в-трильйонер≥в (за розм≥ром операц≥й, що зд≥йснюютьс¤) Ц Goldman Sachs, Morgan Stanley Dean Witter ≥ Merrill Lynch.

 р≥м цього, в пох≥д на американський ринок Ђза товаромї усл≥д за л≥дерами в≥дправилис¤ й ≥нш≥ Ївропейськ≥ ф≥нансов≥ установи. ¬они прагнуть з-за океану не лише переманювати до себе висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в, а й придбавати велик≥ компан≥њ Ц ≥нвестиц≥йн≥ менеджери. як приклад, можна згадати про де¤к≥ придбанн¤ американських компан≥й з боку Ївропейських банк≥вських ≥ страхових груп: Pimco ≥ NicholasЦApplegate н≥мецькою групою Allianz, Pioneer Ц ≥тал≥йською Unicredito Italiano, Nvest Ц французькими Caisse des Depots, United Assets Management Ц британським Old Mutual, Alleghany Assets Management Ц голландським банком ABN Amro.

јмериканськ≥ конкуренти розум≥ють, що незабаром буде гостра боротьба в≥дбуватис¤ саме за Ївропейського ≥нвестора, ≥ тому робл¤ть в≥дпов≥дн≥ кроки. ѕрикладом такоњ повед≥нки Ї придбанн¤ ≥нвестиц≥йним банком Morgan Stanley британського кер≥вника фондами Quilter та ≥спанськоњ брокерськоњ компан≥њ AB Asesores.

Ѕагато банк≥в, серед ¤ких сл≥д згадати н≥мецький Dresdner Bank ≥ французький Societe Generale, вважають, що сл≥д не т≥льки нарощувати розм≥ри (ц≥лком обгрунтовано вважаючи, що американц≥в все-одно вже не наздогнати), а й шукати нову стратег≥ю своЇњ повед≥нки на ринку. Ќаприклад, спец≥а≠л≥зуватис¤ на обслуговуванн≥ не лише великих корпорац≥й, а й багатьох середн≥х с≥мейних компан≥й, характерних дл¤ ™вропи. ≤нвестиц≥йн≥ менеджери (банки та спец≥ал≥зован≥ компан≥њ) дедал≥ част≥ше звертають профес≥йну увагу на ≥нвестор≥в з л≥кв≥дними коштами в межах 100Ц500 тис. дол., робота з ¤кими ще донедавна вважалас¤ нерентабельною. ќсобливий ≥нтерес до них ви¤вив тандем ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ Merrill Lynch сп≥льно з √онконго-Ўанхайською банк≥вською корпорац≥Їю (HSBC).

”с≥ основн≥ Ївропейськ≥ фондов≥ б≥рж≥ хот≥ли б мати акц≥њ пров≥дних Ївропейських компан≥й в своЇму л≥стингу. –озум≥нн¤ того, що в ц≥й боротьб≥ буде набагато б≥льше тих, ¤к≥ програли, ан≥ж переможц≥в, змушуЇ задуматис¤ не лише над посиленн¤м конкуренц≥њ, й навпаки, над консол≥дац≥Їю зусиль. як зазначив виконавчий голова ™вропейського фондового форуму ѕ.  ент (P. Kent, executive chairman, European Securities Forum): ЂЅ≥рж≥ всюди величезн≥ та дуже важлив≥, але, перебуваючи п≥д загрозою, вони групуютьс¤ дл¤ захистуї[8]. “ривала концентрац≥¤ кап≥тал≥в ≥ глобал≥зац≥¤ д≥ловоњ активност≥ призвод¤ть до розвитку аналог≥чних процес≥в ≥ в сфер≥ орган≥зац≥њ обороту ц≥нних папер≥в. ≤нтернац≥онал≥зац≥¤ ≥нститут≥в фондового ринку Ц це лог≥чна в≥дпов≥дь на триваючу прот¤гом к≥лькох дес¤тир≥ч ≥нтернац≥онал≥зац≥ю корпоративного сектору. “ранснац≥ональн≥ компан≥њ дедал≥ стають б≥льше не ст≥льки вин¤тком, ск≥льки нормою. ј характерн≥ дл¤ останн≥х рок≥в велик≥ злитт¤ ≥ поглинанн¤ лише п≥дкреслюють цей факт. Ђ«литт¤ знищило значенн¤ нац≥ональних кордон≥в, Ц говорить “ом Ќадб≥лн≥ (Tom Nadbielny), голова досл≥дницькоњ групи в Salomom Smith Barney. Ц Ѕагато компан≥й не можна б≥льше ≥дентиф≥кувати за прапором њх крањни, а лише за њх галуззюї[9]. ” таких умовах, за словами одного ≥з кер≥вник≥в Ћондонськоњ фондовоњ б≥рж≥, Ђринок просто волаЇ про необх≥дн≥сть консол≥дац≥њ фондових б≥ржї[10]. «начною под≥Їю ≥нтеграц≥њ фондових ринк≥в ™вропи можна вважати за¤ву, зроблену в липн≥ 1998 р. фондовими б≥ржами Ћондона (London Stock Exchange) ≥ ‘ранкфурта (Deutsche Borse), що св≥дчить про њх нам≥р збудувати ЂЇдиний Ївропейський фондовий ринок дл¤ Їдиного Ївропейського ринкуї. “аке об'Їднанн¤ двох пров≥дних Ївропейських б≥рж може призвести до створенн¤ такоњ великоњ структури, де буде зосереджено близько половини Ївропейськоњ кап≥тал≥зац≥њ: адже в Ћондон≥ котируЇтьс¤ близько третини в≥д 300 основних Ївропейських акц≥й ≥ ще 12% Ђвершк≥вї зосереджен≥ у ‘ранкфурт≥. «начним Ї не лише нам≥р Ц ц≥лком лог≥чне продовженн¤ ≥дењ створенн¤ Їдиного Ївропейського валютного ринку, а й х≥д його реал≥зац≥њ, що в≥дображаЇ всю складн≥сть ≥нтеграц≥йних процес≥в у сучасн≥й ™вроп≥.

1	2	3	4

Ќазва: ™вропейський фондовий ринок у пер≥од глобал≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2127 прочитано)