ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤нтеграц≥¤ сх≥дноњ јз≥њ пор≥вн¤но з ≥нтеграц≥Їю ™—

ƒжерело: те саме, що в д≥аграм≥ 1.

ƒ≥аграма 4. ¬арт≥сть ≥нтрааз≥атського експорту з ≥ без —≥нгапуру

(ќдиниц¤: м≥ль¤рд долар≥в —Ўј)

ƒжерело: те саме, що в д≥аграм≥ 1.

4. –≥зн≥ р≥вн≥ ≥нтеграц≥њ

«агалом ≥снують ще два види економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ:

(1) Ќеоф≥ц≥йна ≥нтеграц≥¤ (де-факто, функц≥о≠нальна, ¤ку проводить ф≥рма ≥ ¤ка маЇ ринкову спр¤мован≥сть).

(2) ќф≥ц≥йна ≥нтеграц≥¤ (де-юре, що ірун≠туЇтьс¤ на правилах ≥ ¤кою керуЇ ур¤д).

ѕерша Ї ефективн≥шою, н≥ж друга у контекст≥ —х≥дноњ јз≥њ.

ƒруга маЇ так≥ три сх≥дноаз≥атських р≥вн≥:

(2Ц1) субрег≥ональний р≥вень (двосторонн≥ угоди)

(2Ц2) рег≥ональний р≥вень (ј«¬“, A ѕ—ј)

(2Ц3) суперрег≥ональний р≥вень.

(2Ц1) субрег≥ональний р≥вень
(двосторонн≥ угоди)

÷е найефективн≥ший серед цих трьох, ¤кий маЇ важливий вплив на рег≥ональний под≥л прац≥ та на зростаючу конкуренц≥ю серед аз≥атських компан≥й. ’орошим прикла≠дом Ї звТ¤зок —≥нгапурЦƒжогор. « 1980-их рр. с≥нгапурськ≥ компан≥њ вкладають своњ ≥нвестиц≥њ у ƒжогорЦЅайру, ћалайз≥ю у м≥ру того, ¤к зростаЇ р≥вень зароб≥тноњ плати у —≥нгапур≥. “рикутник зростанн¤ —≥нгапур/ƒжохор/–≥ау (SIJORI) також означаЇ оф≥ц≥йну ≥дентичн≥сть у 1989 р., коли ≤ндонез≥¤ проголосила про вжитт¤ заход≥в щодо л≥берал≥зац≥њ процедур ≥ноземних ≥нвестиц≥й на остров≥ Ѕатам у –≥ау. ѕеред зустр≥ччю глав держав ≤ндонез≥њ та —≥нгапуру. «ростанн¤, що в≥дбулос¤ у крањнах трикутника, було спричинене проведенн¤м додаткових економ≥чних заход≥в. ” цих крањнах ур¤д в≥д≥граЇ допом≥жну роль, тод≥ ¤к ур¤ди Ївропейських крањн Ц кер≥вну. ќсобливо значимими Ї ур¤дов≥ гарант≥њ, ¤к≥ пропонують ≥ноземн≥ ≥нвестори. ќсновними гравц¤ми на цьому пол≥ Ї компетентн≥ менеджери аз≥атських компан≥й.

“аким чином, найусп≥шн≥шими ≥з транс≠кордонних угод Ї т≥, що стосуютьс¤ приватних галузей. ’орошим прикладом ≥з нещодавно п≥дписаних угод Ї торгова угода м≥ж —≥нга≠пуром та япон≥Їю ≥ торгова угода м≥ж  ореЇю та япон≥Їю (2Ц1).

(2Ц2) рег≥ональний р≥вень
(ј«¬“, A ѕ—ј)

25 жовтн¤ 2000 р. у “ок≥о –одольфо —. —евер≥но, √енеральний секретар A ѕ—ј, проголосив, що ЂA ѕ—ј Ї в≥дкритим перспективним рег≥оном, ¤кий ≥нтенсивно п≥дтримуЇ мультинац≥ональну торгову систе≠му, ¤ку регулюють угоди, що ірунтуютьс¤ на правилах ≥ в≥дпов≥дають принципам в≥льноњ торг≥вл≥. ≤нтенсивну рег≥ональну ≥нтеграц≥ю A ѕ—ј п≥дтримують такими заходами, ¤к л≥берал≥зац≥¤ та проведенн¤ ≥нших полег≠шуючих заход≥в (ј«¬“ (зона в≥льноњ торг≥вл≥ A ѕ—ј)), промислова ≥нтеграц≥¤ (—ѕ—ј (схе≠ма промисловоњ сп≥впрац≥ A ѕ—ј)), л≥берал≥≠зац≥¤ та проведенн¤ ≥нших полегшувальних заход≥в у сфер≥ послуг (—≤ј (сфера ≥нвестиц≥й A ѕ—ј)) ≥ ≥нфраструктурн≥ звТ¤зки та мереж≥ї.

Ќезважаючи на цю оф≥ц≥йну за¤ву, вс≥ оф≥ц≥йно прийн¤т≥ заходи на поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ мають незначний вплив. «она в≥льноњ торг≥вл≥ A ѕ—ј (ј«¬“) залишаЇтьс¤ здеб≥льшого створеною в планах, а не в реальност≥. —≥нгапурська декларац≥¤ 1992 р., ¤ка проголосила про створенн¤ ј«¬“, становит майже дюжину стор≥нок. ÷≥лком протилежною щодо цього Ї угода ј«¬“-9. —творенн¤ ј«¬“ спричинене побоюванн¤м того, що голос A ѕ—ј ≥гноруватимуть у св≥т≥, де значною м≥рою дом≥нують так≥ рег≥ональн≥ торгов≥ блоки, ¤к ј«¬“-9 та ™—, та побою≠ванн¤м в≥дкликанн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й з≥ —х≥дноњ јз≥њ.

” жовтн≥ 2000 р. на —ем≥нар≥ промоц≥њ сп≥льних ≥нвестиц≥й A ѕ—ј-япон≥¤ 2000, президент A ѕ—ј-——≤ ’осе —.  онцепц≥он проголосив, що ЂA ѕ—ј складаЇтьс¤ ≥з 10 крањн та Ї в≥дкритим рег≥ональним ринком, що нал≥чуЇ 500 споживач≥в. ≤нтра-A ѕ—ј торг≥вл¤ зросла в≥д 43 млн. дол. —Ўј у 1993 р. до 71 млн. дол. у 1988 р.ї.

“аким чином, в ≥нтрарег≥ональн≥й торг≥вл≥ в≥дбулос¤ зростанн¤. «а пТ¤ть рок≥в ≥нтра-A ѕ—ј торг≥вл¤ зросла майже вдв≥ч≥. ƒ≥аграма 2 п≥дтверджуЇ, що показники поста≠вок експорту за 1993Ц1998 рр. м≥ж крањнами ј«¬“-9 не зб≥льшились до таких розм≥р≥в. ƒ≥аграма 4 показуЇ, що поставки експорту м≥ж A ѕ—ј за 1992Ц1997 рр. зросли б≥льш н≥ж удв≥ч≥. ѕоказники зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експорту були б≥льшими в A ѕ—ј плюс —≥нгапурський рег≥он (д≥аграма 4), н≥ж у рег≥он≥ ј«¬“ (д≥аграма 2).

¬важають, що A ѕ—ј спри¤Ї прогресу в урегулюванн≥ внутр≥шн≥х конфл≥кт≥в та гармон≥зац≥њ зовн≥шн≥х тариф≥в. “ак≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ, ¤к A ѕ—ј (наприклад, ј«¬“), спри¤ють полегшенню функц≥онуванн¤ ринково спр¤мованих мереж. ”р¤ди цих орган≥зац≥й в≥д≥грають швидше полегшувальну, н≥ж кер≥вну роль.

ѕолегшувальн≥ зусилл¤ A ѕ—ј Ї справд≥ значними. ¬¬— (Brand-to-Brand Complemen≠tation) A ѕ—ј спри¤Ї ≥нтра-рег≥ональному взаЇмному постачанню частин та компо≠нент≥в, ¤к≥ ¤понськ≥ компан≥њ використовують дл¤ того, щоб захопити кер≥вн≥ позиц≥њ на ринку та квоту прибутку в≥д зб≥льшенн¤ обс¤г≥в (транскордонного) виробництва. ƒе¤к≥ крањни фокусують свою д≥¤льн≥сть на широко≠масштабному виробництв≥ певних частин ≥ компонент≥в, що робить необх≥дним ≥нтра-рег≥ональну торг≥влю.

ќднак A ѕ—ј маЇ менш досконалу орган≥зац≥йну систему, н≥ж ™—.

(2Ц3) суперрег≥ональний р≥вень (ј–≈—)

ј–≈— ставить перед собою серйозн≥ ц≥л≥. ÷¤ орган≥зац≥¤ шл¤хом проголошенн¤ стандартизац≥њ може спри¤ти скороченню трансакц≥йних видатк≥в серед крањн-член≥в ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ј–≈— використовують дл¤ того, щоб зд≥йснювати тиск на недискрим≥нац≥йну торгову л≥берал≥зац≥ю. ќкр≥м цих функц≥й, ј–≈— не в≥д≥граЇ важливоњ рол≥ в ≥нтеграц≥њ.

5. –≥зноман≥тн≥ мереж≥ виробництва в јз≥њ,
¤к≥ спри¤ють поглибленню ≥нтеграц≥њ де-факто

5-1. “еоретичне застосуванн¤: модель ЂPlug-inї

ƒетальн≥ший розгл¤д м≥жнац≥ональноњ оз≠наки виробничих мереж в≥дображаЇ динам≥ку ринку або ринково-спр¤мовану ≥нтеграц≥ю де-факто, перешкоджаючи поглибленню ≥нтегра≠ц≥њ. –озширенн¤ ѕ«≤ (пр¤мих закордонних ≥нвестиц≥й) за допомогою “Ќ  по вс≥й јз≥њ приведе до створенн¤ численних м≥жнац≥о≠нальних виробничих мереж, ¤ких немаЇ в ™—.

ѕ≥вденно-сх≥дн≥ крањни јз≥њ заохочують “Ќ  проводити операц≥њ в межах своЇњ крањни, ≥ тому сам≥ вступили у рег≥ональн≥ м≥жнац≥ональн≥ мереж≥. ¬они дотримуютьс¤ Ђрег≥онал≥зованоњї стратег≥њ розвитку, повТ¤≠заноњ з≥ застосуванн¤м м≥жнац≥онального под≥лу прац≥, встановленим “Ќ  в јз≥њ. ћ≥жнац≥ональн≥ виробнич≥ мереж≥ ставл¤ть за мету не лише розширенн¤ к≥лькост≥ член≥в. јле ≥снуЇ складний комплекс значно склад≠н≥ших та ≥нтегрован≥ших мереж, ¤к≥ орган≥зо≠вують науков≥ досл≥дженн¤ та досл≥дн≥ розробки, матер≥ально-техн≥чне постачанн¤, розпод≥л, розробку продукц≥њ, виробництво та послуги п≥дтримки. “аким чином, крањни јз≥њ запровадили виробничу мережу “Ќ . Ѕагато ¤понських “Ќ  (наприклад, SONY, JVC, Matsushita) орган≥зовують процес наукових досл≥джень ≥ досл≥дних розробок, розробки продукц≥њ та розвитку переважно на рег≥ональ≠ному р≥вн≥, н≥ж по вс≥й япон≥њ.

÷¤ мережа наст≥льки складна, що жодна з теор≥й ѕ«≤ не достатн¤, щоб по¤снити њњ. —учасна економ≥чна теор≥¤ не в змоз≥ по¤снити њњ. ѕарадигма ƒунн≥нга OLI Ї в≥дпов≥дною, але недостатньою. ” 1995 р. —ендер дов≥в, що схема торгового обороту та торговоњ диверсиф≥кац≥њ Ї також недос≠татньою. “еор≥њ життЇвого циклу продукц≥њ ¬ернона та теор≥њ гусей, що лет¤ть, јкаматсу також бракуЇ в≥дпов≥дност≥. ¬се, про що йшлос¤ вище, можна назвати Ђмоделлю ув≥мкненн¤ї. як т≥льки систему вв≥мкнуть, починаЇтьс¤ ланцюгова реакц≥¤ системи, а це виг≥дно дл¤ п≥вденно-сх≥дноњ аз≥атськоњ крањни, що розвиваЇтьс¤. ¬се, що необх≥дно крањн≥, ¤ка розвиваЇтьс¤, Ц це запустити мережу “Ќ . “од≥ в крањн≥ в≥дбудетьс¤ економ≥чне зрос≠танн¤ та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в постачанн¤ експорту. ÷е вигл¤датиме так, н≥би крањна п≥дн≥маЇтьс¤ по елеватору.

÷е буде схоже на те, що ≈двард „ен (1993) називаЇ Ђсхемою вищого п≥лотажуї.  ожен аероплан, що бере участь у пов≥тр¤н≥й вистав≥, в≥д≥граЇ певну роль, кожен створюЇ одну ф≥гуру п≥сл¤ ≥ншоњ.  оли командир подаЇ сигнал, аероплан зм≥нюЇ свою роль ≥ створюЇ ≥ншу ф≥гуру. ѕод≥бним чином р≥зноман≥тн≥ схеми промисловоњ спец≥ал≥зац≥њ генеруютьс¤ р≥зними новорозробленими технолог≥¤ми. –≥зн≥ крањни знаход¤ть р≥зн≥ н≥ш≥ виробництва в≥дпов≥дно до своЇњ конкурентоспроможност≥, м≥сцевих стимул≥в та м≥сцевих переваг ≥ спец≥ал≥зуютьс¤ у р≥зних субсекторах певноњ галуз≥ промисловост≥ за сигналом, поданим кер≥вником мереж. ѕевна ф≥гура, сформована певною к≥льк≥стю аероплан≥в, в≥дпов≥даЇ певн≥й мереж≥ виробництва (чи певному ланцюгов≥ виробник≥в). ѕевна галузь спец≥ал≥зац≥њ не обовТ¤зково повинна бути повТ¤зана з технолог≥чним р≥внем певноњ крањни, але маЇ бути маЇ з видом технолог≥й “Ќ . √≥потеза вищого п≥лотажу промислового розвитку може таким чином сп≥в≥снувати з г≥потезою гусей, що лет¤ть, повТ¤заною ≥з технолог≥чним р≥внем.

5-1-1. ѕоглибленн¤ ≥нтеграц≥њ “Ќ  в област≥ електрон≥ки

” цьому розд≥л≥ ми зосередимо нашу увагу на досл≥дженн≥ проблем електрон≥ки. ‘≥рми, що займаютьс¤ виробництвом електронноњ продук≠ц≥њ, створили пор≥вн¤но складну мережу м≥жнародного виробництва, ¤ка виходить за меж≥ нац≥ональних масштаб≥в. ”сп≥х конкуренц≥њ залежить в≥д спроможност≥ “Ќ  ≥нструмен≠тувати такий комплекс м≥жнац≥ональних мереж та ≥нтегрувати њх у загальну орган≥зац≥ю ф≥рми. ÷е ≥нструментуванн¤ спри¤Ї ≥нтеграц≥њ м≥ж “Ќ .

«б≥льшенн¤ конкурентноњ ц≥ни повинно поЇднуватись ≥з диференц≥ац≥Їю продукц≥њ. Ќе менш важливим Ї ≥ швидка доставка виготов≠леного товару на ринок. —уть конкуренц≥њ пол¤гаЇ у здатност≥ ф≥рми реал≥зовувати своњ потенц≥йн≥ можливост≥ швидше та з меншими витратами, н≥ж њњ конкуренти. ќсобливо це стосуЇтьс¤ галузей, у ¤ких ≥нтенсивно застосовують робочу силу, таких ¤к галузь електрон≥ки. ∆одна з ф≥рм не може внутр≥шньо генерувати вс≥ необх≥дн≥ потенц≥йн≥ можливост≥. ÷е потребуЇ зм≥ни ≥ндив≥дуальноњ конкуренц≥њ на колективну чи догов≥рноњ мереж≥ ф≥рм. ‘≥рми, що займаютьс¤ виробництвом електронноњ продукц≥њ, шукають нов≥ шл¤хи вдосконаленн¤ своЇњ спец≥ал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ своњх операц≥й, що проводились в ≥нших крањнах, у м≥жнародн≥ виробнич≥ мереж≥, складн≥сть ¤ких пост≥йно зростаЇ. ѕо сут≥, ф≥рми, що займаютьс¤ виробництвом електронноњ продукц≥њ, розби≠вають ц≥нн≥сну мережу своЇњ д≥¤льност≥ на окрем≥ функц≥њ дл¤ того, щоб розташувати њх там, де вони будуть застосовуватис¤ найефек≠тивн≥ше. ћ≥сцем розташуванн¤ можуть бути сус≥дн≥ крањни. —истематична рац≥онал≥зац≥¤ б≥льш н≥ж часткова прост¤гаЇтьс¤ далеко за меж≥ нац≥ональних кордон≥в та покриваЇ численну к≥льк≥сть м≥жкордонних звТ¤зк≥в, що спри¤ють внутр≥рег≥ональн≥й трансакц≥њ. ¬ажлив≥шою Ї ≥ систематична глобал≥зац≥¤, н≥ж часткова.

ћультинац≥ональн≥ компан≥њ стають вимоглив≥шими до вибору м≥сц¤ розташуванн¤ та джерела постачанн¤. Ќизьк≥ витрати на робочу силу Ї ц≥лком нормальним ¤вищем. јльтернативне м≥сце розташуванн¤ в≥дбираЇть≠с¤ в≥дпов≥дно до ¤кост≥ спец≥ал≥зованих потенц≥йних можливостей. ѕереваги м≥сц¤ розташуванн¤ разом ≥з перевагами власност≥ зг≥дно з п≥дходами OLI ƒунн≥нга Ї, безсумн≥вно, важливими. ≤ це безпосередньо стосуЇтьс¤ такоњ галуз≥, ¤к електрон≥ка.

5-2.  итайськ≥ компан≥њ та њх мереж≥ за кордоном

5-2-1.  итайськ≥ компан≥њ за кордоном: њх прот¤жн≥сть, швидк≥сть та гнучк≥сть

«акордонн≥ китайськ≥ компан≥њ належать до мультинац≥ональних виробничих мереж. –езультатом цього зг≥дно з думкою Ѕоруса (1997 р., с. 8), Ї виробництво електронноњ продукц≥њ, що розвиваЇтьс¤ природним шл¤хом в јз≥њ п≥д контролем закордонного кап≥талу  итаю. ≈тн≥чн≥ китайськ≥ ≥нвестори в≥д≥грають приватну п≥дприЇмницьку роль у  итайському  ол≥, —≥нгапур≥, ћалайз≥њ, ≤ндонез≥њ та “ањланд≥.

«  (закордонна китайська) мережа зосе≠реджена на складному под≥л≥ чи виробничих завданн¤х (наприклад, компоненти чи етапи попереднього складанн¤), ¤к≥ можуть вт≥лю≠ватись за допомогою с≥мейних магазинчик≥в чи окремих прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють вдома. ќдиниц≥ ф≥рм оперують у невеликих масш≠табах ≥з м≥н≥мальним вкладанн¤м ≥нвестиц≥й ≥ на основ≥ принципу схожост≥ та дружн≥х звТ¤зк≥в. ” результат≥ гнучк≥сть ф≥рм даЇ можлив≥сть зб≥льшити або зменшити обс¤ги виробництва за пор≥вн¤но короткий пер≥од або вв≥йти на ринок ≥з м≥н≥мальними видат≠ками. Ќайкращ≥ «  мереж≥ Ї надзвичайно прот¤жними. «  мереж≥ Ї ≥зольованими, швидкими, гнучкими та м≥нливими.

як ≥ јмериканськ≥ мереж≥, «  мереж≥ мають найконкурентоспроможн≥шу базу поста≠чанн¤ в јз≥њ та концентрують свою д≥¤льн≥сть на промислов≥й електрон≥ц≥. як ≥ ¤понська система подв≥йного виробництва, «  мереж≥ збер≥гають у домашн≥й баз≥ продукти, ¤к≥ мають високу додану варт≥сть разом ≥з найрозвинен≥шими процесами, а при офшорному розташуванн≥ виробництва продукти, що мають нижчу додану варт≥сть, поЇднуютьс¤ ≥з прост≥шими процесами.

Taблиц¤ 1. —истема подв≥йного виробництва у япон≥њ

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤нтеграц≥¤ сх≥дноњ јз≥њ пор≥вн¤но з ≥нтеграц≥Їю ™—
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1715 прочитано)