ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤нтеграц≥¤ сх≥дноњ јз≥њ пор≥вн¤но з ≥нтеграц≥Їю ™—

—истема подв≥йного виробництва, подана у таблиц≥ 1, передбачаЇ диференц≥ац≥ю м≥сц¤ розташуванн¤ виробництва вдосконаленоњ продукц≥њ в≥д невдосконаленоњ. ¬досконалену продукц≥ю виготовл¤ють у япон≥њ за допомо≠гою вдосконалених процес≥в виробництва дл¤ того, щоб цю продукц≥ю можна було виставити на передових ринках крањни, тод≥ ¤к невдосконалену продукц≥ю виготовл¤ють за допомогою невдосконалених процес≥в виробництва у рег≥ональних ф≥л≥алах япон≥њ дл¤ того, щоб обслуговувати ринки јз≥њ. ѕод≥бн≥ системи ≥снують у  орењ,  итањ тощо.  оли ¤понськ≥ компан≥њ п≥дл¤гають ур¤довому тиску щодо локал≥зац≥њ, вони робл¤ть це в межах встановленоњ бази постачанн¤ (шл¤≠хом операц≥й трансплантац≥њ в≥тчизн¤них ¤понських постачальник≥в). ƒ≥¤льн≥сть компан≥й —Ўј, навпаки, зосереджуЇтьс¤ в межах певного рег≥ону ≥ перепл≥таЇтьс¤ ≥з м≥сцевими «  виробниками. ÷ей лаг в≥до≠бражаЇ: корпоративну стратег≥ю, центр ¤коњ зосереджений в япон≥њ; брак досв≥ду в м≥жнародному б≥знес≥ тощо.

ќднак, на в≥дм≥ну в≥д япон≥њ, «  мереж≥, у м≥ру можливостей, св≥домо п≥дн≥мають р≥вень техн≥чноњ спец≥ал≥зац≥њ шл¤хом встановленн¤ звТ¤зк≥в у межах рег≥он≥в јз≥њ. ≤, на в≥дм≥ну в≥д обох, центр «  мереж зосереджений також у  итањ. ” майбутньому «  мереж≥ можуть пок≥нчити ≥з базою  итаю ¤к глобальним центром, застосовуючи техн≥чн≥ ноу-хау в самому  итањ дл¤ того, щоб дос¤гти св≥тових масштаб≥в, видатк≥в та ≥нновац≥йних процес≥в. Ѕорус (1997 р.) визначив виробничу мережу “ањланду ¤к частину виробничоњ мереж≥ « , а «исман та ƒогерт≥ (1995 р.) намагались розр≥зн¤ти обидв≥, стверджуючи, що м≥ж ними ≥снують де¤к≥ розб≥жност≥, ¤к ми зазначали ран≥ше.

5-2-2. Ѕамбукова мережа закордонних китайських компан≥й у межах јз≥њ

« 1500-их рр. п≥вденний  итай був трампл≥ном дл¤ ем≥грант≥в з метою переправи у ¬ТЇтнам, “ањланд, ≤ндонез≥ю та ≥нш≥ крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ. ÷≥ закордонн≥ китайськ≥ компан≥њ розробили Ђбамбукову мережуї, ¤ка виходить далеко за меж≥ крањни. ÷е нефор≠мальна сукупн≥сть додаткових б≥знес-звТ¤зк≥в, що прост¤гаютьс¤ по всьому рег≥ону, де п≥дприЇмц≥, службовц≥ компан≥й, торговц≥ та ф≥нансисти  итаю Ц основн≥ гравц≥ м≥сцевоњ економ≥ки. Ќин≥ вважають, що закордонн≥ компан≥њ  итаю становл¤ть 160 ≥з 200 най≠б≥льших п≥дприЇмств ≤ндонез≥њ. «акордонн≥ компан≥њ  итаю контролюють 80% корпора≠тивних актив≥в ≤ндонез≥њ, 50% корпоративних актив≥в ћалайз≥њ та 90% виробництва “ањлан≠ду. “аблиц¤ 2 узагальнюЇ основн≥ ознаки Ђбамбуковоњ мереж≥ї.

Taблиц¤ 2. ќсновн≥ ознаки (бамбуковоњ) мереж≥ закордонних компан≥й  итаю

ƒ≥¤льн≥сть закордонних компан≥й  итаю у крањнах —х≥дноњ јз≥њ довол≥ активна. ѓх взаЇмна п≥дтримка наст≥льки сильна, що ур¤д жодноњ з крањн не ≥гноруЇ њх. Ѕамбукова мережа служить дл¤ п≥дтримки вже зазначених частин ≥нтрарег≥ональноњ торг≥вл≥ —х≥дноњ јз≥њ, але детальн≥ше нам н≥чого не в≥домо.

‘≥рми япон≥њ, —Ўј, “айваню, √онг  онгу,  орењ та закордонн≥ компан≥њ  итаю встановлюють заплутан≥ м≥жкордонн≥ мереж≥, ¤к≥ частково перекривають одна одну та конкурують м≥ж собою, що не п≥дл¤гаЇ п≥д простому теоретичному п≥дход≥. јле м≥ж ними ≥снують де¤к≥ розб≥жност≥. ћереж≥ —Ўј Ц в≥дкрит≥, а мереж≥ япон≥њ та  орењ Ц закрит≥. «акордонн≥ мереж≥  итаю закрит≥, але горизонтально ≥нтегрован≥, тод≥ ¤к мереж≥ япон≥њ та  орењ мають вертикальн≥ звТ¤зки. ћереж≥ “айваню в≥дкрит≥ та горизонтально ≥нтегрован≥.

6. јнкетний метод досл≥дженн¤ ћалайз≥њ та “ањланду,
проведений автором

” листопад≥ 2000 р. ¤ пров≥в анкетне досл≥дженн¤ 40 ф≥л≥ал≥в ¤понських компан≥й у ћалайз≥њ та одн≥Їњ ≥з 60 ф≥л≥й ¤понських компан≥й у “ањланд≥.  ожна анкета складаЇтьс¤ ≥з 30 тверджень, ¤ким ¤ просив дати оц≥нку головного управл¤ючого. –ейтинг складавс¤ ≥з пТ¤ти р≥вн≥в: 1 Ц р≥шуче не зг≥дний, 2 Ц не зг≥дний, 3 Ц не визначивс¤, 4 Ц погоджуюс¤, 5 Ц р≥шуче за. „им вищими Ї показники рейтингу, тим позитивн≥ша Ї оц≥нка твердженн¤. “ут ми зосередимо увагу на двох запитанн¤х.

“вердженн¤ є 5: Ђћ≥сцев≥ технолог≥њ Ї добре розвиненимиї та твердженн¤ є 6: Ђ√алуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥ально-техн≥чне постачанн¤, Ц розта≠шован≥ поручї. ƒуже важливим Ї те, що негативн≥ в≥дпов≥д≥ переважають у твердженн≥ є 6, ≥ з цього ми можемо зробити висновок, що галуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥ально-техн≥чне постачанн¤, своњ ф≥л≥а≠ли за кордоном, розташован≥ поруч. √алуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥аль≠но-техн≥чне постачанн¤ ≥ у ¤ких ¤понськ≥ компан≥њ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть, Ї локал≥зованими, але мають ≥ноземне поход≠женн¤. Ѕагато ¤понських компан≥й не змогли знайти конкурентоспроможних в≥тчизн¤них постачальник≥в, ¤ким вони могли б дов≥р¤ти.

ƒ≥аграма 5. Ђƒобре розвинен≥ м≥сцев≥ технолог≥њї
„астоти 40 в≥дпов≥дей в авторському анкетному опитуванн≥ ф≥л≥ал≥в ¤понських виробничих компан≥й у ћалайз≥њ у жовтн≥ 2000 р.

ƒ≥аграма 6. Ђ√алуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤, розм≥щен≥ поручї
„астоти 40 в≥дпов≥дей в авторському анкетному опитуванн≥ ф≥л≥ал≥в ¤понських виробничих компан≥й у ћалайз≥њ у жовтн≥ 2000 р.

ƒ≥аграма 5 показуЇ розпод≥л частоти 40 ф≥л≥ал≥в ¤понських компан≥й у ћалайз≥њ у жовтн≥ 2000 р. Ѕ≥льше половини респондент≥в дали негативн≥ в≥дпов≥д≥ на твердженн¤ про те, що м≥сцев≥ технолог≥њ Ї добре розви≠неними. 20 ≥з 40, тобто половина респонден≠т≥в, Ђне погодилисьї (другий показник рейтин≠гу) ≥з цим твердженн¤м.

ƒ≥аграма 6 в≥дображаЇ розпод≥л частоти 40 ф≥л≥ал≥в ¤понських компан≥й у ћалайз≥њ у жовтн≥ 2000 р. Ѕлизько половини респон≠дент≥в дали позитивн≥ в≥дпов≥д≥ на твердженн¤ про те, що галуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥ально-техн≥чне постачанн¤, розташован≥ поруч. 18 ≥з 40 компан≥й, тобто 46% вс≥х респондент≥в, погодились ≥з цим твердженн¤м.

” д≥аграм≥ 7 показано частоту розпод≥лу 60 в≥дд≥лень ¤понських компан≥й у “ањланд≥ в листопад≥ 1999 р. Ѕ≥льше половини респон≠дент≥в висловлюють негативне ставленн¤ до твердженн¤, що м≥сцев≥ технолог≥њ добре розвинут≥. 25 ≥з 60 компан≥й, тобто 42% вс≥х респондент≥в, дотримуютьс¤ ≥ншоњ думки.

ƒ≥аграма 8 в≥дображаЇ частоту розпод≥лу 60 в≥дд≥лень ¤понських компан≥й у “ањланд≥ в листопад≥ 1999 р. Ѕ≥льше половини респон≠дент≥в ставл¤тьс¤ позитивно до того, щоб галуз≥ товарозабезпеченн¤ розм≥щувались пор¤д. 23 ≥з 60 компан≥й, або 39%, ус≥х рес≠пондент≥в п≥дтримують цю думку.

ƒ≥аграма 7. Ђƒобре розвинен≥ м≥сцев≥ технолог≥њї
–озпод≥л частоти 60 в≥дпов≥дей в авторському анкетному опитуванн≥ ф≥л≥ал≥в ¤понських виробничих компан≥й у “ањланд≥ у листопад≥ 1999 р.

ƒ≥аграма 8. Ђ√алуз≥ промисловост≥, ¤к≥ мають хороше матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤, розм≥щен≥ поручї
–озпод≥л частоти 60 в≥дпов≥дей в авторському анкетному опитуванн≥ ф≥л≥ал≥в ¤понських виробничих компан≥й у “ањланд≥ у листопад≥ 1999 р.

як п≥дсумок, д≥аграми 5, 6, 7 ≥ 8 ч≥тко п≥дтверджують, що ¤понськ≥ менеджери в своњй б≥льшост≥ виступають за те, щоб галуз≥ товарозабезпеченн¤ розм≥щувались поруч. ¬они стверджують, що м≥сцев≥ технолог≥њ розвинут≥ в недостатн≥й м≥р≥. ѓхн¤ сп≥льна робота справд≥ проводитьс¤ на м≥сцевому р≥вн≥, але вона базуЇтьс¤ на високо¤к≥сних вкладах сх≥дноаз≥атських або сус≥дн≥х крањн, ¤к≥ розвивають внутр≥шню торг≥влю м≥ж крањнами ј ѕ—ј. Ѕ≥льш≥сть галузей забез≠печенн¤, ¤кими користуютьс¤ ¤понськ≥ виробнич≥ компан≥њ, Ц ≥ноземного походженн¤. Ѕагато ¤понських компан≥й, котр≥ хот≥ли б придбати технолог≥њ, багато раз≥в намагались це зробити в себе вдома, шукаючи спро≠можних в≥тчизн¤них постачальник≥в, але даремно. ¬се зак≥нчувалось на ¤понських в≥дд≥ленн¤х, спор≥днених корейських компа≠н≥¤х ≥ тому под≥бне. ƒе¤к≥ економ≥сти можуть засуджувати неспроможн≥сть залучати в≥тчизн¤них постачальник≥в, але дл¤ мегаконкуренц≥њ найб≥льше значенн¤ маЇ дуже висока ¤к≥сть продукц≥њ, а це можуть забезпечити т≥льки профес≥йн≥, досв≥дчен≥, науком≥стк≥ компан≥њ, здатн≥ швидко пере≠ор≥Їнтовувати свою д≥¤льн≥сть. “ак≥ компан≥њ не просто знайти на м≥сц≥. Ѕагато часу потр≥бно також, щоб у достатн≥й м≥р≥ розвинути технолог≥чний р≥вень м≥сцевих роб≥тник≥в. Ќелегкою справою Ї ≥ пересилка технолог≥й. ” японських компан≥й ≥нструкц≥њ не так≥ велик≥ за обс¤гом, ¤к в американських.

7. ¬нутр≥шн¤ сх≥дноаз≥атська торг≥вл¤
≥ ¤понськ≥ компан≥њ

¬≥дд≥ленн¤ ¤понських ф≥рм у ѕ≥вденн≥й јз≥њ дедал≥ б≥льше забезпечують себе частинами ≥ агрегатами з крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, а не з ≥нших крањн чи япон≥њ. ¬они дедал≥ б≥льше розраховують на п≥вденно-сх≥дноаз≥атськ≥ поставки, що Ї переконливим св≥дченн¤м нещодавнього зростанн¤ внутр≥шньорег≥ональ≠ноњ торг≥вл≥. «абезпеченн¤ ≥мпортом ≥з крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ полегшуЇтьс¤ де¤кими заходами ј ѕ—ј. ѕостачальниками часто Ї друг≥ або трет≥ групи п≥др¤дник≥в, ¤к≥ нещодавно переселились з япон≥њ ≥ насл≥дують своњ головн≥ компан≥њ. ќчевидне зростанн¤ такого пересе≠ленн¤ особливо пом≥тне з 1990 р. ƒе в≥дбуваЇтьс¤ м≥грац≥¤ ¤понських “Ќ , утво≠рюЇтьс¤ вертикальний ≥ горизонтальний звТ¤зок.

¬нутр≥шньорег≥ональн≥й торг≥вл≥ значно спри¤ють ф≥л≥али ¤понських ф≥рм. ≤ндив≥дуальн≥ ринки Ї наст≥льки малими в —х≥дн≥й јз≥њ, що немаЇ сенсу створенн¤ малого ринку одн≥Їњ крањни. Ќеобх≥дно створити загальний ринок —х≥дноњ јз≥њ дл¤ того, щоб отримати переваги великомасштабного виробництва, що веде до спаду ц≥н ≥ отриманн¤ прибутку. японськ≥ виробники автопродукц≥њ налагодили мережу поставок через —х≥дну јз≥ю. ѕоставки добре координован≥ всередин≥ —х≥дноњ јз≥њ, ¤к показано в д≥аграм≥ 13. якщо “ањланд, наприклад, спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ окремих частин дл¤ —х≥дноњ јз≥њ в ц≥лому, то ћалайз≥¤, у свою чергу, спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ р≥зно≠ман≥тних частин дл¤ —х≥дноњ јз≥њ. ¬заЇмне постачанн¤ чи обм≥н р≥зними частинами, виготовленими в р≥зних крањнах —х≥дноњ јз≥њ, спри¤Ї розкв≥ту ≥нтеррег≥ональноњ торг≥вл≥, ¤к заф≥ксовано в д≥аграмах 1, 2 ≥ 13.

“аблиц¤ 3, д≥аграми 9 ≥ 10 показують забезпеченн¤ ф≥л≥ал≥в ¤понських компан≥й у —х≥дн≥й јз≥њ. ћ≥сцеве забезпеченн¤ включаЇ внутр≥шнЇ забезпеченн¤ поставками з ¤понських та ≥нших ф≥л≥й корейських або китайських ф≥рм. ћатсуш≥тська група ћалайз≥њ, наприклад, ¤ка виробл¤Ї 5% валового нац≥онального продукту ћалайз≥њ й експортуЇ 2% малайз≥йського експорту, маЇ за мету зб≥льшенн¤ м≥сцевого постачанн¤, зменшенн¤ ≥мпорту та розширенн¤ експорту на ≥нший сх≥дноаз≥атський ринок.

‘≥л≥њ ¤понських компан≥й робл¤ть внесок на посиленн¤ м≥сцевого забезпеченн¤ ≥ зростанн¤ внутр≥шн≥х виробничих обТЇднань. ≤мпорт з япон≥њ Ї стратег≥чно важливим, оск≥льки в межах певноњ м≥сцевост≥ в≥дсутн¤ основна продукц≥¤, пров≥дна технолог≥¤ ≥ грошов≥ вклади. Ќаприк≠лад, протонов≥ машини залежать в≥д м≥тцуб≥сь≠ких двигун≥в, що ≥мпортують з япон≥њ.

ћ≥сцеве постачанн¤, ¤к ≥ ≥мпорт з япон≥њ, становить щонайменше 80% сукупного забез≠печенн¤ в таблиц≥ 3, але пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ≥мпортованоњ продукц≥њ з Ђтрет≥хї крањн. —еред ≥мпортованоњ продукц≥њ з Ђтрет≥хї крањн ≥мпорт з јз≥њ зростаЇ ≥з 45% у 1986 р. до 74% у 1996 р., стрибок на 19% за декаду. ÷е показуЇ ≥нтрарег≥ональну торг≥влю з огл¤ду на ≥мпорт, забезпечений м≥жкордонним розширенн¤м ¤понськоњ мереж≥ поставок.

“аблиц¤ 4, д≥аграми 11 ≥ 12 по черз≥ показують торг≥влю (збут) чи експорт ф≥л≥й ¤понських компан≥й в јз≥њ. ’оча м≥сцевий продаж становить найб≥льшу частку, експорт у трет≥ крањни перевищуЇ експорт у япон≥ю ≥ зростаЇ з 1990 р. до 1996 р. —еред предмет≥в ввезенн¤ у Ђтрет≥ї крањни експорт в јз≥ю становив 59% у 1996 р., зб≥льшившись з 43% у 1986 р. (табл. 4). ≈кспорт в јз≥ю включаЇ також експорт в ≥нш≥ аз≥атськ≥ крањни, формуючи таким чином аз≥атську мережу поставок. “акою Ї ≥нтра-рег≥ональна торг≥вл¤ з огл¤ду на сферу експорту.

≤мпорт з япон≥њ (табл. 3) перевищуЇ експорт в япон≥ю (табл. 4) з торговим балансом на користь япон≥њ. ѕредмети, ¤к≥ експортуЇ япон≥¤, становл¤ть менш н≥ж 20% усього експорту, хоча предмети, ¤к≥ ≥мпортуЇ япон≥¤, становл¤ть щонайменше 40% усього ≥мпорту ф≥л≥й ¤понських ф≥рм. ѕ≥вденно-—х≥дна јз≥¤ ≥снуЇ ¤к типова крањна з високим р≥внем об≥гу в економ≥ц≥ (економ≥ка типово залежна в≥д поставок ≥мпорту в план≥ зростанн¤ виробництва й експорту). ≤мпорт з япон≥њ Ї необх≥дним дл¤ м≥сцевого виробництва й експорту. ѕредмети ≥мпорту перетворюютьс¤ в предмети експорту за рахунок високого р≥вн¤ технолог≥й ф≥л≥ал≥в ¤понських компан≥й в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ.

ѕо сут≥, таблиц≥ 3 ≥ 4 ≥ д≥аграми 9Ц12, ¤к≥ повн≥стю в≥дпов≥дають д≥аграмам 1Ц4, ч≥тко показують важливу роль, ¤ку в≥д≥грають ф≥л≥њ ¤понських ф≥рм у спри¤нн≥ ≥нтеграц≥њ де-факто. ≤нтрарег≥ональна торг≥вл¤ базуЇтьс¤ не на пол≥тичних правилах, а на сп≥льн≥й стратег≥њ ф≥л≥й ¤понських компан≥й, що д≥ють у св≥т≥. Ќа завершенн¤, економ≥чн≥й ≥нтеграц≥њ де-факто —х≥дноњ јз≥њ, особливо ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, значно спри¤ють ф≥л≥њ ¤понських компан≥й.

“аблиц¤ 3. ѕостачанн¤ ф≥л≥й ¤понських ф≥рм у —х≥дн≥й јз≥њ (%)

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤нтеграц≥¤ сх≥дноњ јз≥њ пор≥вн¤но з ≥нтеграц≥Їю ™—
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1715 прочитано)