ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤ ≥ зовн≥шньоторг≥вельна пол≥тика

ћ≥жнародна торг≥вл¤ ≥ зовн≥шньоторг≥вельна пол≥тика

«м≥ст

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни њњ стан, проблеми та шл¤хи вдосконаленн¤.

÷≥л≥ та типов≥ ситуац≥њ ц≥ноутворенн¤.

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни њњ стан, проблеми та шл¤хи вдосконаленн¤.

≈кспорт товар≥в ― це продаж та вивезенн¤ товар≥в за кордон з метою њх реал≥зац≥њ на зовн≥шн≥х ринках через переданн¤ у власн≥сть контрагенту в ≥нш≥й крањн≥.

÷е ― вузьке тлумаченн¤ експорту, оск≥льки йдетьс¤ т≥льки про експорт товар≥в у форм≥ закордонноњ реал≥зац≥њ товар≥в за грош≥. ” б≥льш широкому розум≥нн≥ експортом можна назвати продаж товар≥в за кордон будь-¤коњ форми оплати, включаючи товарну, ¤к це ≥ зазначено в украњнському закон≥ Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ.

“радиц≥йною основою украњнського товарного експорту становить продукц≥¤ металург≥йноњ промисловост≥, машинобудуванн¤, х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥, агропромислового комплексу, легкоњ, харчовоњ та м≥сцевоњ промисловост≥. ƒл¤ ”крањни характерними Ї дом≥нуванн¤ в експорт≥ такоњ промисловоњ продукц≥њ, ¤ка потребуЇ значних виробничих потужностей, але не маЇ суттЇвого наукового вм≥сту. ѓњ виготовленн¤ супроводжуЇтьс¤ надм≥рним навантаженн¤м на навколишнЇ середовище. «агалом, характер ≥ номенклатурний вм≥ст нац≥онального експорту в≥др≥зн¤Ї ”крањну ¤к в≥д Убананових республ≥кФ, так ≥ в≥д пров≥дних ринкових держав. ÷ей критер≥й характеризуЇ нац≥ональну економ≥ку ¤к перех≥дну та пострад¤нську. јдже саме за умов централ≥зованого плануванн¤ в –ад¤нському —оюз≥ поширилис¤ неефективн≥, енерго- та матер≥алом≥стк≥ виробництва, а також експортна спец≥ал≥зац≥¤ на ц≥й основ≥.

ќснову експортного потенц≥алу ”крањни на сучасному етап≥ становить переважно ƒонецько- ривор≥зький рег≥он. …ого головна спец≥ал≥зац≥¤ ― продукц≥¤ важкоњ металург≥њ, прокат та загот≥вки з чорних метал≥в, отже енерго- та працем≥стк≥ види виробництва. ” довгостроков≥й перспектив≥ така спец≥ал≥зац≥¤ неминуче призвиде до закр≥пленн¤ за державою неспри¤тливого статусу в систем≥ м≥жнародних кооперац≥њ та под≥лу прац≥, њњ перетворенн¤ на макросубТЇкт допом≥жного, еколог≥чно брудного виробництва. –озум≥нн¤ цього спонукаЇ до проведенн¤ виваженоњ рег≥ональноњ пол≥тики з урахуванн¤м необх≥дност≥ модерн≥зац≥њ традиц≥йних вид≥в виробництва у сх≥дних област¤х ”крањни та розвитку експортного виробництва в њњ зах≥дних та центральних област¤х.

¬загал≥ неефективна структура експорту, ор≥Їнтац≥¤ на його низькотехнолог≥чн≥ види та значна питома вага сировини Ї типовими рисами м≥жнародноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ пострад¤нських крањн.

ƒодатковою специф≥кою Ї традиц≥йна зор≥Їнтован≥сть украњнських виробник≥в на кооперант≥в в ≥нших державах, ¤к≥ утворилис¤ на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу, в≥дсутн≥сть повних виробничих цикл≥в, у звТ¤зку з чим чималу частку в≥тчизн¤ного експорту становить пром≥жна продукц≥¤.

ƒл¤ практичного розум≥нн¤ специф≥ки експортноњ д≥¤льност≥ р¤ду ключових господарських структур, ¤к≥ Ї основними Угравц¤миФ на м≥жнародному ринку з украњнськоњ сторони, а також держави в ц≥лому, сл≥д враховувати його енерго- та матер≥алом≥стк≥сть. ≤ тому дл¤ ”крањни Ї типовою ситуац≥¤, за ¤коњ дл¤ забезпеченн¤ експортних поставок необх≥дно зд≥йснити велик≥ закуп≥вл≥ по ≥мпорту енергонос≥њв. ќтже, дл¤ ”крањни важливим Ї не просто нарощуванн¤ присутност≥ на зовн≥шн≥х ринках, а оптим≥зац≥¤ структури експорту, пол≥пшенн¤ ¤кост≥, п≥двищенн¤ економ≥чноњ та технолог≥чноњ ефективност≥ експортного виробництва.

” план≥ орган≥зац≥йноњ п≥дтримки, стимулюванн¤ та географ≥чноњ диверс≥њ в≥тчизн¤ного експорту доц≥льним Ї розробленн¤ програмних документ≥в на концепц≥й освоЇнн¤ перспективних дл¤ украњнських товаровиробник≥в окремих рег≥ональних ринк≥в. ¬ажливим Ї укладанн¤ двосторонн≥х угод про торговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво з окремими крањнами св≥ту.

ѕол≥тика п≥дтримки в≥тчизн¤ного товаровиробника реал≥зуЇтьс¤ в к≥лькох площинах, або за окремими напр¤мками державноњ пол≥тики. ќсновними ≥нструментами п≥дтримки експорту з територ≥њ ”крањни на сучасному етап≥ Ї:

—тимулюванн¤ виробництва експортноњ продукц≥њ;

—при¤нн¤ модерн≥зац≥њ та техн≥чному переозброЇнню експорто-ор≥Їнтованих виробничих потужностей;

ќптим≥зац≥¤ нац≥онального правового та нормативно-≥нституц≥йного режиму зд≥йсненн¤ експортних операц≥й;

”досконаленн¤ механ≥зму ф≥нансуванн¤ та кредитуванн¤ виробництв, ¤к≥ зд≥йснюють експорт;

Ќалагодженн¤ ефективноњ системи страхуванн¤ експортних операц≥й;

«абезпеченн¤ достатньоњ правовоњ п≥дтримки нац≥онального виробника, зокрема при проведенн≥ судово-арб≥тражних розгл¤д≥в, антидемп≥нгових процес≥в;

«абезпеченн¤ отриманн¤ сертиф≥кат≥в на продукц≥ю в≥тчизн¤ного виробництва, в≥дпов≥дност≥ метролог≥чного та стандартизац≥йного оформленн¤ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ вимогам зах≥дних ринк≥в;

—тимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к нац≥ональних, так ≥ ≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б в експортоор≥Їнтованому сектор≥ економ≥ки за допомогою податкових, усього широкого спектра ф≥нансових та орган≥зац≥йних механ≥зм≥в;

¬иробленн¤ системи нац≥ональних пр≥оритет≥в у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ та њх практична ≥мплементац≥¤ засобами державного регулюванн¤.

як показуЇ досв≥д розвинутих крањн, саме за рахунок стимулюванн¤ державою експортного, причому головне ― експортного технолог≥чного напр¤мку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, њм вдаЇтьс¤ втримувати стаб≥льну динам≥ку економ≥чного розвитку. “ому в сучасних умовах ефективний розвиток украњнського експорту Ї важливим елементом довгостроковоњ стратег≥њ держави щодо ринкового реформуванн¤ ≥ структурноњ перебудови економ≥ки.

ƒл¤ стимулюванн¤ структурноњ оптим≥зац≥њ експорту сл≥д домогтис¤ того, щоб усе валютне, митне, податкове й зовн≥шньоеконом≥чне законодавство ”крањни ор≥Їнтувало виробника на зб≥льшенн¤ експорту сучасних ≥ прогресивних машин та обладнанн¤. ƒл¤ цього необх≥дно передбачати р≥зн≥ податков≥ п≥льги експортерам, зб≥льшити розм≥ри амортизац≥йних в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ основних виробничих фонд≥в, прискорену њх зам≥ну та запровадженн¤ все б≥льш сучасних машин ≥ технолог≥й.

÷≥л≥ та типов≥ ситуац≥њ ц≥ноутворенн¤.

÷≥нова пол≥тика ― це комплекс заход≥в щодо визначенн¤ ц≥н, ц≥новоњ стратег≥њ ≥ тактики, умов оплати, вар≥юванн¤ ц≥нами залежно в≥д позиц≥њ на ринку, стратег≥чних ≥ тактичних ц≥лей ф≥рми.

÷≥нова стратег≥¤ ― це напр¤м д≥њ ф≥рми щодо ц≥ноутворенн¤ з метою дос¤гненн¤ визначених ц≥лей у конкретн≥й ринков≥й ситуац≥њ прот¤гом конкретного пер≥оду.

ƒ≥¤льн≥сть багатьох ф≥рм повТ¤зана з метою зб≥льшенн¤ прибутку. –еал≥зуЇтьс¤ ц¤ мета р≥зними шл¤хами, ¤к≥ й визначають стратег≥чну ц≥ль ц≥ноутворенн¤.

≤снують три основн≥ групи ц≥лей ц≥ноутворенн¤, на ¤к≥ може ор≥Їнтуватис¤ ф≥рма:

ќр≥Їнтован≥ на прибуток;

ќр≥Їнтован≥ на збут;

ѕовТ¤зан≥ з конкуренц≥Їю ― забезпечити стаб≥л≥зац≥ю ц≥н на конкуруюч≥ товари, суттЇве коливанн¤ ¤ких може спровокувати негативну реакц≥ю споживач≥в. ≤нша ц≥ль ц≥Їњ групи ― позиц≥юванн¤ товару стосовно конкурент≥в.

÷≥на повТ¤зана з товаром на р≥вн≥ окремого товару (оск≥льки в н≥й в≥дображена ц≥нн≥сть товару дл¤ споживача, ¤ка формуЇтьс¤ його характеристиками). Ќа р≥вн≥ вс≥Їњ товарноњ л≥н≥њ цей звТ¤зок вимагаЇ взаЇмоузгодженн¤ ц≥н на р≥зн≥ товари.

÷≥на повТ¤зана з розпод≥лом. “ак, продаж товару через спец≥ал≥зован≥ магазини, в ¤ких представлено престижн≥ торгов≥ марки, або в ун≥версальних магазинах суттЇво вплине на р≥вень ц≥н. ƒовжина каналу збуту також позначаЇтьс¤ на ц≥н≥ ≥ буде тим б≥льшою, чим довшим Ї канал розпод≥лу.

÷≥на повТ¤зана також з рекламою. Ќаприклад про≥нформован≥сть споживач≥в щодо певноњ марки дозвол¤Ї реал≥зувати стратег≥ю проникненн¤, ¤ка передбачаЇ встановленн¤ низьких ц≥н на товар з метою охопити значний за розм≥ром сегмент споживач≥в, чутливих до ц≥н.

÷≥на, ¤ку плат¤ть споживач≥ за товар або послуги, може мати р≥зн≥ назви: плата (за навчанн¤, квартиру), проценти (за банк≥вський кредит), страховий внесок, гонорар, тариф (плата за електроенерг≥ю, користуванн¤ водою), зароб≥тна плата, ком≥с≥йн≥ тощо.

«алежно в≥д обороту, ¤кий обслуговують ц≥ни, њх под≥л¤ють на оптов≥ ≥ роздр≥бн≥.

ќптов≥ ц≥ни ― ц≥ни, за ¤кими реал≥зуЇтьс¤ ≥ закуповуЇтьс¤ продукц≥¤ п≥дприЇмств, ф≥рм та орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥.

ќптов≥ ц≥ни под≥л¤ютьс¤ на:

÷≥ни оптового п≥дприЇмства, за ¤кими постачальники та оптов≥ торгов≥ орган≥зац≥њ реал≥зовують свою продукц≥ю;

“рансферн≥ ц≥ни ― р≥зновид оптовоњ ц≥ни, за ¤кою зд≥йснюютьс¤ комерц≥йн≥ операц≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами одн≥Їњ ф≥рми;

ќптово-в≥дпускн≥ ц≥ни ― ц≥на п≥дприЇмств-виробник≥в, за ¤кими вони реал≥зовують виготовлену продукц≥ю ≥ншим п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м.

–оздр≥бн≥ ц≥ни ― ц≥ни, за ¤кими продукц≥¤ реал≥зовуЇтьс¤ в роздр≥бн≥й мереж≥ населенню, п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м. ¬ар≥антом роздр≥бноњ ц≥ни Ї аукц≥онна ц≥на.

«алежно в≥д впливу держави на ц≥ноутворенн¤ ц≥ни бувають:

‘≥ксован≥ ― встановлюютьс¤ безпосередньо державою;

–егульован≥ ― складаютьс¤ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ; при цьому держава встановлюЇ певн≥ обмеженн¤ щодо ц≥н або ц≥ноутворенн¤;

¬≥льн≥ ― складаютьс¤ в≥дпов≥дно до конТюнктури ринку без будь-¤кого впливу держави.

1	2

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ ≥ зовн≥шньоторг≥вельна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3865 прочитано)