ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤

де у.т. Ч ≥ндекс Ђумови торг≥вл≥ї;

–х Ч ≥ндекс експортних ц≥н (в одиниц¤х нац≥ональноњ або ≥н≠шоњ валюти);

–т Ч ≥ндекс ≥мпортних ц≥н.

≤ндекс Ђумови торг≥вл≥ї даЇ важливу ≥нформа≠ц≥ю дл¤ оц≥нки зм≥н у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ крањн, але використову≠вати його доц≥льно т≥льки в сукупност≥ з даними щодо обс¤г≥в торг≥вл≥ та причин коливанн¤ (зменшенн¤ або зб≥льшенн¤) екс≠портних та ≥мпортних ц≥н.[12, с. 186]

≤ндекс концентрац≥њ експорту (≥ндекс ’≥ршмана) Ч за≠стосовуЇтьс¤ у св≥тових з≥ставленн¤х ≥ показуЇ, наск≥льки широ≠кий спектр товар≥в експортуЇ крањна. ѕри 239 класиф≥кованих видах продукц≥њ (за методолог≥Їю ќќЌ), в≥н маЇ вигл¤д:

Ќj Ч ≥ндекс концентрац≥њ експорту крањни/ (j Ч ≥ндекс крањни); 239 Ч к≥льк≥сть вид≥в продукц≥њ за класиф≥кац≥Їю ќќЌ;

i Ч ≥ндекс товару (в≥д 1 до 239); х≥ Ч варт≥сть експортованих товар≥в крањною. [2, с. 35]

 оеф≥ц≥Їнт ≥мпортноњ залежност≥ крањни Ч в≥дношен≠н¤ обс¤гу ≥мпорту певного товару до обс¤гу його споживанн¤ в крањн≥. ≤мпортну залежн≥сть можна охарактеризувати ¤к залеж≠н≥сть крањни в≥д зовн≥шнього ринку в ¤ких-небудь товарах або њх групах внасл≥док в≥дсутност≥ в крањн≥ необх≥дних дл¤ виробницт≠ва потужностей, сировини, квал≥ф≥кованих кадр≥в або через при≠чини економ≥чного та пол≥тичного характеру.

—труктурн≥ показники розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ ха≠рактеризують експортн≥ та ≥мпортн≥ товарн≥ потоки за такими ознаками, ¤к товарний склад ≥ рег≥ональна спр¤мован≥сть.

≤ндекс диверсиф≥кац≥њ експорту Ч це ≥ндекс в≥дхиленн¤ товарноњ структури експорту крањни в≥д структури св≥тового екс≠порту. ¬икористовуЇтьс¤, ¤к правило, дл¤ визначенн¤ розб≥жнос≠тей ” структур≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн, експорт ¤ких Ї достат≠ньо р≥зноб≥чним. –озраховуЇтьс¤ на баз≥ абсолютного в≥дхиленн¤ частки або ≥ншого товару в експорт≥ крањни в≥д його частки у св≥≠товому експорт≥. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ формула:

Sj Ч ≥ндекс диверсиф≥кац≥њ експорту крањни;

hj Ч частка товару в загальному експорт≥ крањни у';

hij. Ч частка товару в загальному св≥товому експорт≥.

’оча ≥ндекс ≥ характеризуЇ к≥льк≥сну в≥дм≥нн≥сть товарноњ структури експорту крањни в≥д структури св≥тового чи рег≥ональ≠ного експорту, але на його п≥дстав≥ не можна засв≥дчувати, що структура експорту одн≥Їњ крањни краща або г≥рша за ≥ншу.

Ќедол≥ком даного показника Ї його значна залежн≥сть в≥д кон'юнктури св≥тових товарних ринк≥в ≥ насамперед в≥д коливан≠н¤ ц≥н на сировину. Ќав≥ть незначна њх зм≥на на окрем≥ товари може суттЇво вплинути на р≥вень ≥ндексу диверсиф≥кац≥њ експор≠ту крањни.[12, с. 189]

ѕоказники ≥нтенсивност≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ” св≥то≠в≥й практиц≥ дл¤ вим≥ру зовн≥шньоторговельноњ ≥нтенсивност≥ крањн використовуЇтьс¤ два типи показник≥в: обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ (або експорту, або ≥мпорту окремо) на душу населенн¤ крањни та в≥дношенн¤ експорту (або ≥мпорту, або зовн≥шньотор≠говельного об≥гу окремо) до валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) крањни.

ќбс¤г експорту, ≥мпорту або зовн≥шньоторговельного об≥гу на душу населенн¤:

ƒе ≈д Ч експорт на душу населенн¤;

≤д Ч ≥мпорт на душу населенн¤;

«“ќд Ч зовн≥шньоторговельний об≥г на душу населенн¤;

≈ Ч варт≥сть нац≥онального експорту за р≥к;

≤ Ч варт≥сть нац≥онального ≥мпорту за р≥к;

«“ќ Ч зовн≥шньоторговельний об≥г крањни за р≥к (≈ + ≤);

„ Ч чисельн≥сть населенн¤ крањни на в≥дпов≥дний р≥к.[15, с. 70]

≈кспортна квота. ” м≥жнародних з≥ставленн¤х експор≠тна квота використовуЇтьс¤ не т≥льки дл¤ характеристики р≥вн¤ ≥нтенсивност≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањни, а й з метою оц≥нки р≥вн¤ в≥дкритост≥ нац≥онального господарства, участ≥ в м≥жнародно≠му розпод≥л≥ прац≥. –озраховуЇтьс¤ за формулою:

≈

  = Ч Х 100%,
¬¬ѕ

де  е Ч квота експортна;

≈ Ч р≥чний обс¤г експорту крањни;

¬¬ѕ Ч валовий внутр≥шн≥й продукт крањни за аналог≥чний пер≥од.

¬икористовуючи дан≥ щодо експортноњ квоти крањни в анал≥≠тичних ц≥л¤х, сл≥д брати до уваги так≥ законом≥рност≥:

«а стаб≥льних (нормальних) умов в≥дтворенн¤ експортна кво≠та дл¤ кожноњ конкретноњ крањни прот¤гом певного ≥сторичного пер≥оду збер≥гаЇтьс¤ б≥льш-менш пост≥йною;

експортна квота тим б≥льша, чим вище розвинут≥ виробнич≥ сили крањни;

у великих крањнах експортна квота, ¤к правило, менша, н≥ж у малих;

за в≥дносно однакового р≥вн¤ розвитку виробничих сил екс≠портна квота тим б≥льша, чим менший економ≥чний потенц≥ал крањни;

експортна квота крањни тим вища, чим розвинут≥ш≥ њњ виробнич≥ сили, чим б≥льше в њњ галузев≥й структур≥ виробництв з поглибле≠ним технолог≥чним розпод≥лом прац≥, чим меншим Ї њњ економ≥ч≠ний потенц≥ал та забезпечен≥сть власними природними ресурса≠ми.[12, с. 187]

≤мпортна квота ¤к частка ≥мпорту у валовому внутр≥ш≠ньому продукт≥ крањни характеризуЇ також р≥вень залежност≥ крањни в≥д ≥мпорту товар≥в ≥ послуг. –озраховуЇтьс¤ за формулою:

де kj Ч квота ≥мпортна;
≤- обс¤г ≥мпорту крањни за певний р≥к;

¬¬ѕ Ч валовий внутр≥шн≥й продукт крањни за аналог≥чний пер≥од.[2, с. 39]

ѕоказники економ≥чноњ ефективност≥ експорту та ≥м≠порту. –озрахунок економ≥чноњ ефективност≥ провадитьс¤ шл¤≠хом з≥ставленн¤ дос¤гнутого економ≥чного результату (ефекту) з витратами ресурс≥в на отриманн¤ цього ефекту. ≈коном≥чн≥ ре≠зультати ≥ витрати ресурс≥в мають к≥льк≥сний вим≥р, а тому й економ≥чна ефективн≥сть може вим≥рюватис¤ к≥льк≥сно.

ћакроеконом≥чн≥ показники ефективност≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

ћакроеконом≥чний показник ефективност≥ зовн≥шньо≠торговельного об≥гу:

де ето Ч ефективн≥сть зовн≥шньоторговельного об≥гу;

bi Ч економ≥¤ витрат у результат≥ ≥мпорту;

be Ч нац≥ональн≥ витрати на експорт.

ћакроеконом≥чний показник ефективност≥ експорту:

де ее Ч ефективн≥сть нац≥онального експорту;

ve Ч валютна виручка в≥д експорту товар≥в ≥ послуг;

be Ч нац≥ональн≥ витрати на експорт.[12, с 189]

ћакроеконом≥чний показник ефективност≥ ≥мпорту:

де ej Ч ефективн≥сть нац≥онального ≥мпорту;

bj Ч економ≥¤ витрат у результат≥ ≥мпорту;

Vj Ч валютн≥ витрати на ≥мпорт.

—ферою застосуванн¤ цих макроеконом≥чних показник≥в Ї т≥льки анал≥тичн≥ макроеконом≥чн≥ розрахунки з метою розробки та обірунтуванн¤ можливих вар≥ант≥в торговельно-пол≥тичних заход≥в, спр¤мованих на реал≥зац≥ю державних ≥нтерес≥в у розвитку зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥ крањни.

ѕоказники ефективност≥ зовн≥шньоторговельноњ опе≠рац≥њ, њх доц≥льно розрахувати перед укладанн¤м зовн≥шньотор≠говельних угод, при плануванн≥ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льнос≠т≥, а також з метою оц≥нки ефективност≥ експортно-≥мпортних операц≥й за попередн≥й пер≥од. [15, с. 73]

ѕоказники динам≥ки розвитку м≥жнародноњ торг≥в≠л≥ Ч це будь-¤кий з розгл¤нутих вище показник≥в, зм≥ни ¤кого (темпи зростанн¤, темпи приросту) досл≥джуютьс¤ за певний пер≥од (20, 10, 5 рок≥в, р≥к по м≥с¤ц¤х тощо).

ѕоказники з≥ставленн¤ Ч це будь-¤кий з розгл¤нутих вище показник≥в, пор≥вн¤нний з аналог≥чним показником ≥ншоњ крањни (рег≥ону або св≥ту в ц≥лому).[12, с. 206]

–ќ«ƒ≤Ћ 2 ‘ќ–ћ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤

2.1. ‘орми м≥жнародноњ торговл≥ за специф≥коњ регулюванн¤

¬ основу систематизац≥њ форм м≥жнародноњ торг≥вл≥ за критер≥Їм специф≥ки регулюванн¤ покладено на¤вн≥сть в≥дпов≥дних м≥ждержавних ≥ багатосторонн≥х угод, ¤к≥ визначають тип торговельного режиму данноњ крањни з кожною окремою крањною партнером. «а цим критер≥Їм виокремлюЇтьс¤ звичайна торг≥вл¤, торг≥вл¤ за режимом найб≥льшого сприйн¤тт¤, перифер≥йна, прикордонна та дискрим≥нац≥йна торг≥вл¤. ‘орми м≥жнародноњ торговл≥ за специф≥коњ регулюванн¤ Ї в≥ддзеркаленн¤м державно-пол≥тичного п≥дходу ур¤ду певноњ крањни до торг≥вельно-економ≥чних в≥дносин з ≥ншими крањнами.[14, с. 98]

«вичайна торг≥вл¤ ≥ в≥дпов≥дний торговельний режим виникають в умовах в≥дсутност≥ торговельних, торгово-економ≥чних угод ≥ домовленостей м≥ж крањнами. «а умов звичайноњ торг≥вл≥ застосовуютьс¤ ≥ жорстк≥ш≥ ≥нструменти регулюванн¤ товарних поток≥в Ц к≥льк≥сн≥ обмеженн¤, адм≥н≥стративн≥ формальност≥, звичайна система оподаткуванн¤ ≥мпортних товар≥в тощо.

“орг≥вл¤ за режимом найб≥льшого спри¤нн¤ передбачаЇ, що держави ¤к≥ домовл¤ютьс¤ на взаЇмн≥й основ≥ надають одна одн≥й прив≥лењ та п≥льги щодо ставок мита ≥ митних збор≥в. ј також ≥нших правил ≥ механ≥зм≥в зд≥йсненн¤ зовн≥шньоторговельних операц≥й. –ежим найб≥льшог спри¤нн¤ Ї одним ≥з головних принцип≥в д≥¤льност≥ крањн, що прињдналис¤ до √ј““ Ц √енеральноњ угоди з тариф≥в ≥ торг≥вл≥. ѕри цьому особи, ф≥рми ≥ орган≥зац≥њ крањн Ц член≥в √ј““ користуютьс¤ митними податковими та вс≥ма ≥ншими прив≥ле¤ми, ¤ к≥ мають у крањн≥ партнера ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи третьоњ крањни.[14, с. 98]

ѕереференц≥йна торг≥вл¤ передбачаЇ наданн¤ одн≥Їю державою ≥нш≥й на взаЇмн≥й основ≥ або в односторонньому пор¤дку п≥ль у торговельному режим≥.

ѕод≥бн≥ торговельн≥ преференц≥њ застосовуютьс¤ у вс≥х сферах торговельного та економ≥чного регулюванн¤. ѕреференц≥њ надаютьс¤ на п≥дстав≥ участ≥ в митних та економ≥чних союзах, м≥жнародних орган≥зац≥¤х, у результат≥ багатосторонн≥х домовленостей та угод.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (23152 прочитано)