ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤

рейтинг (renting) Ч короткострокова оренда на терм≥н вў к≥лькох дн≥в до к≥лькох м≥с¤ц≥в (транспортн≥ засоби, товари дл¤ туризму та в≥дпочинку);

хайринг (hiring) Ч середньострокова оренда на пер≥од в≥д к≥лькох м≥с¤ц≥в до року (транспортн≥ засоби, дорожно-буд≥вельне обладнанн¤, с≥льськогосподарськ≥ машини, монтажне обладнанн¤ тощо);

л≥зинг (leasing) Ч довгострокова оренда на терм≥н понад один р≥к (широкий спектр обладнанн¤, нерухом≥сть).

—утн≥стю л≥зингу Ї оренда основних засоб≥в виробництва дл¤ њх використанн¤ у виробничому процес≥ орендатором, у той час ¤к сам≥ товари купуютьс¤ орендодавцем, ≥ в≥н збер≥гаЇ право вла≠сност≥ на них до к≥нц¤ угоди. ” б≥льшост≥ випадк≥в л≥зинг Ї спе≠циф≥чною формою ф≥нансуванн¤ за участю спец≥ал≥зованоњ л≥≠зинговоњ компан≥њ, ¤ка купуЇ право власност≥ на майно дл¤ третьоњ сторони ≥ передаЇ його в оренду на коротко-, середньо- ≥ довгостроковий пер≥оди.

—пециф≥ка взаЇмов≥дносин продавц¤ (експортера) та покупц¤ (≥мпортера) в м≥жнародному л≥зингу пол¤гаЇ в такому:

угода зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, при посередництв≥ спец≥ал≥≠зованоњ л≥зинговоњ компан≥њ;

л≥зингова компан≥¤ та орендар (≥мпортер), л≥зингова компа≠н≥¤ та постачальник (виробник, експортер) або вс≥ три учасники знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах;

угода в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайноњ угоди куп≥вл≥-продажу мо≠ментом переходу права власност≥ на об'Їкт угоди до споживача (за ф≥нансового л≥зингу) або в≥дсутн≥стю такого моменту взагал≥ (за оперативного л≥зингу).

«а напр¤мом л≥зинговоњ операц≥њ м≥жнародний л≥зинг можна под≥лити на так≥ види:

експортний, за ¤кого продуцент предмета л≥зинговоњ угоди або посередницька ф≥рма продаЇ його л≥зингов≥й компан≥њ, що укладаЇ угоду ≥з заруб≥жним л≥зингоодержувачем;

≥мпортний, за ¤кого л≥зингодавець купуЇ предмет л≥зингу в ≥ноземноњ ф≥рми, а пот≥м укладаЇ угоду з в≥тчизн¤ним л≥зинго≠одержувачем на його використанн¤;

транзитний, за ¤кого предмет л≥зингу продаЇтьс¤ л≥зингов≥й компан≥њ з ≥ншоњ крањни. ќстанн¤, в свою чергу, укладаЇ угоду з л≥зингоодержувачем, що знаходитьс¤ у трет≥й крањн≥.

ћ≥жнародн≥ л≥зингов≥ операц≥њ можуть мати р≥зн≥ джерела ф≥≠нансуванн¤. «алежно в≥д цього розр≥зн¤ютьс¤ так≥ типи л≥зингу:

за власний кошт, ¤кий передбачаЇ використанн¤ власних ф≥нансових ресурс≥в дл¤ виконанн¤ л≥зинговоњ угоди;

за залучен≥ кошти, тобто дл¤ виконанн¤ л≥зинговоњ угоди ви≠користовуютьс¤ кредити та позички банк≥в ≥ ф≥нансових компан≥й;

з частковим ф≥нансуванн¤м л≥зингодавцем. ѕов'¤заний ≥з за≠лученн¤м р≥зних джерел ф≥нансуванн¤ угоди. «азвичай використо≠вуЇтьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ комплексних проект≥в, а сутн≥сть його пол¤гаЇ в тому, що л≥зингодавець при куп≥вл≥ предмета л≥зингу сплачуЇ з≥ своњх кошт≥в т≥льки певну суму (60Ч80% вартост≥ предмета), а реш≠ту необх≥дних кошт≥в залучаЇ ¤к позичку в одного або к≥лькох кре≠дитор≥в (пайову частку може мати ≥ постачальник, тобто виробник предмета л≥зинговоњ угоди). ѕри цьому борг виплачуЇтьс¤ в м≥ру отриманн¤ в≥д л≥зингоодержувача (або л≥зингоодержувач≥в) л≥зин≠гових платеж≥в прот¤гом усього терм≥ну д≥њ л≥зинговоњ угоди.

ѕредметом л≥зинговоњ угоди може бути ¤к нове майно, так ≥ таке, що було в експлуатац≥њ. ÷ей факт не впливаЇ на механ≥зм укладанн¤ та виконанн¤ угоди, а враховуЇтьс¤ т≥льки при визна≠ченн≥ розм≥р≥в л≥зингових платеж≥в та обчисленн≥ ефективност≥ укладанн¤ л≥зинговоњ угоди.[14, с.56]

2.3. –егулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥

ћитно-тарифн≥ методи регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥

Ќайвпливов≥шим видом торговельних обмежень Ї мито. ћитом вважаЇть≠с¤ податок, ¤кий ст¤гуЇтьс¤ з товару при перетин≥ ним митного нац≥онально≠го кордону. ≤мпортне мито Ч це податок, ¤кий ст¤гуЇтьс¤ з ≥мпортованих товар≥в, в той час ¤к експортне мито накладаЇтьс¤ на експортован≥ товари. Ѕ≥льш≥сть крањн застосовують саме ≥мпортне мито, а експортне в основному застосовуЇтьс¤ крањнами, що розвиваютьс¤, по в≥дношенню до традиц≥йного експорту, щоб отримати кращ≥ ц≥ни та зб≥льшити виручку (наприклад, екс≠портне мито ст¤гуЇтьс¤ при експорт≥ кави з Ѕразил≥њ, або какао з √ани). « ≥ншого боку, ≥мпортне мито накладаЇтьс¤ з метою захисту окремих галузей економ≥ки.[7, с.20]

ћито може встановлюватис¤ на варт≥сть та на к≥льк≥сть товару. јдвалер-не мито встановлюЇтьс¤ ¤к процент в≥д вартост≥ товару, що Ї предметом торг≥вл≥. —пециф≥чне мито встановлюЇтьс¤ ¤к ф≥ксована сума кошт≥в на ф≥зичний обс¤г товару.  омб≥новане мито передбачаЇ одночасне встанов≠ленн¤ ¤к адвалерного, так ≥ специф≥чного мита.

“аким чином, за допомогою мита проводитьс¤ перерозпод≥л доход≥в в≥д споживач≥в, ¤к≥ змушен≥ платити б≥льше, до виробник≥в цього товару в крањн≥, ¤к≥ можуть отримати б≥льш високу ц≥ну за св≥й товар, також п≥двищуючи дох≥дн≥сть того фактора, ¤кий вважаЇтьс¤ в≥дносно р≥дк≥сним у крањн≥ ≥ за≠стосовуЇтьс¤ дл¤ виробництва ≥мпортозам≥щувальноњ продукц≥њ, ≥ знижуючи дох≥дн≥сть того фактора, ¤кий в крањн≥ Ї у велик≥й к≥лькост≥ ≥ використовуЇть≠с¤ дл¤ виробництва експортних товар≥в. “ак≥ тенденц≥њ призвод¤ть до зни≠женн¤ загальноњ ефективност≥ економ≥ки ≥ Ї ц≥ною, ¤ку необх≥дно заплатити за введенн¤ мита. якщо ж ми розд≥лимо втрати економ≥ки на к≥льк≥сть "вр¤≠тованих" робочих м≥сць, то отримаЇмо варт≥сть одного "вр¤тованого" робочо≠го м≥сц¤.[14, с.97]

–озширимо можливост≥ нашого анал≥зу частко≠воњ р≥вноваги дл¤ визначенн¤, обчисленн¤ впливу ступен¤ ефективного про≠текц≥он≥зму. ÷¤ концепц≥¤ почала розробл¤лис¤ лише з к≥нц¤ 60-х рок≥в XX ст., але широко використовуЇтьс¤ в наш час.

ƒуже часто крањна не встановлюЇ мита на ≥мпорт сировинних матер≥ал≥в або комплектуючих, необх≥дних дл¤ створенн¤ к≥нцевоњ продукц≥њ на тери≠тор≥њ ц≥Їњ крањни. ќсновною причиною цього Ї спроба заохотити м≥сцеве ви≠робництво та створити робоч≥ м≥сц≥ в крањн≥. Ќаприклад, крањна може ≥мпор≠тувати вовну без ст¤гненн¤ мита, але встановити ≥мпортне мито на ввезенн¤ з-за кордону вовн¤них тканин та од¤гу з метою стимулюванн¤ нац≥онально≠го виробництва тканин та од¤гу, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ робочих м≥сць.

” такому випадку показник ефективного протекц≥он≥зму, ¤кий розра≠ховуЇтьс¤ в≥дносно до доданоњ вартост≥, що створюЇтьс¤ в крањн≥, або обс¤г≥в нац≥онального виробництва, Ї б≥льшим за ном≥нальну митну ставку, ¤ка розраховуЇтьс¤ в≥дносно до вартост≥ к≥нцевоњ продукц≥њ. Ќац≥ональна додана варт≥сть визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною к≥нцевоњ продукц≥њ та варт≥стю ≥мпортованих матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ вироб≠ництва цього товару. ¬ той час, ¤к ном≥нальне мито маЇ б≥льше значенн¤ дл¤ споживач≥в, оск≥льки визначаЇ ступ≥нь зб≥льшенн¤ ц≥ни на внутр≥шньому ринку, ступ≥нь ефективного протекц≥он≥зму маЇ б≥льше значенн¤ дл¤ виробник≥в, оск≥льки визначаЇ ступ≥нь реального захисту нац≥онального виробництва, ¤ке конкуруЇ з ≥ноземним.[15, с.451]

Ќетарифн≥ методи регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥

Ќезважаючи на те, що ≥сторично мито Ї найб≥льш впливовим методом торговельних обмежень, ≥снуЇ велика к≥льк≥сть ≥нших вид≥в торговельних об≠межень, таких ¤к ≥мпортн≥ квоти, адм≥н≥стративн≥ заходи та антидемп≥нгове регулюванн¤. «наченн¤ саме таких нетарифних обмежень ≥стотно зросло у повоЇнний пер≥од. Ќайб≥льш важливим видом нетарифних обмежень Ї кво≠та, що становить собою пр¤ме к≥льк≥сне обмеженн¤ на обс¤г товару, ¤кий може бути експортованим або ≥мпортованим. –озгл¤немо спочатку механ≥зм д≥њ ≥мпортних, а пот≥м ≥ експортних квот.

≤мпортн≥ квоти можуть застосовуватис¤ з метою захисту нац≥ональноњ промисловост≥, с≥льського господарства та/або дл¤ збалансуванн¤ торговель≠ного та плат≥жного баланс≥в. ≤мпортн≥ квоти найб≥льш широко були розпо≠всюджен≥ у «ах≥дн≥й ™вроп≥ п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

–озгл¤немо ≥нш≥, н≥ж мита та ≥мпортн≥ квоти, види торговельних обме≠жень. ƒо таких ми будемо в≥дносити добров≥льн≥ обмеженн¤ експорту, техн≥чн≥, адм≥н≥стративн≥ та ≥нш≥ види регулюванн¤. “ак≥ торговельн≥ обмеженн¤ ви≠никли в результат≥ поширенн¤ д≥¤льност≥ торговельних картел≥в, розширен≠н¤ демп≥нгу та субсид≥юванн¤ експорту. ќстанн≥м часом так≥ нетарифн≥ об≠меженн¤ стають дедал≥ все впливов≥шими в обмеженн≥ торговельних поток≥в.

ќдним ≥з важливих метод≥в нетарифних обмежень Ї добров≥льне обме≠женн¤ експорту. ѕ≥д такими заходами ми будемо розум≥ти ситуац≥ю, коли крањна-≥мпортер змушуЇ ≥ншу крањну, свого торговельного партнера, "добро≠в≥льно" обмежити обс¤г експорту п≥д тиском застосуванн¤ б≥льш жорстких торговельних обмежень, ¤кщо в≥н загрожуЇ д≥¤льност≥ промисловост≥ крањни-≥мпортера. ƒобров≥льн≥ обмеженн¤ експорту Ї предметом переговор≥в м≥ж —Ўј, ™вропою та ≥ншими крањнами, ¤к розвиненими, так ≥ тими, що розвива≠ютьс¤, ще з середини 50-х рок≥в XX ст. в таких галуз¤х, ¤к сталеплавильна, текстильна, виробництво електрон≥ки, автомоб≥л≥в.

ѕотоки м≥жнародноњ торг≥вл≥ також обмежуютьс¤ численними техн≥чни≠ми, сан≥тарними, адм≥н≥стративними та ≥ншими правилами ≥ нормами. ¬они можуть включати вимоги щодо безпеки, наприклад, дл¤ автомоб≥л≥в та елект ричного обладнанн¤, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ норми щодо продукт≥в харчуванн¤ та особистого користуванн¤, вимоги щодо маркуванн¤ та пакуванн¤, ¤к≥ по≠винн≥ м≥стити ≥нформац≥ю про крањну походженн¤ та вм≥ст товару. Ќезважа≠ючи на те, що б≥льша частина таких вимог Ї розумною, ≥снують ≥ курйозн≥ випадки, зокрема заборона на показ ≥ноземних ф≥льм≥в на британському те≠лебаченн≥, заборона на рекламу в≥ск≥ у ‘ранц≥њ.

≤ншим торговельним обмеженн¤м Ї законодавча вимога в багатьох крањ≠нах до власних ур¤д≥в купувати лише товари в≥тчизн¤ного виробництва.

ћ≥жнародн≥ картел≥ Ї орган≥зац≥Їю виробник≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах (або групи ур¤д≥в), ≥ ¤к≥ погоджуютьс¤ обмежити виробництво та експорт товар≥в з метою максим≥зац≥њ або зб≥льшенн¤ валового прибутку член≥в орган≥зац≥њ. ’оча д≥¤льн≥сть нац≥ональних картел≥в заборонена в б≥льшост≥ крањн, оц≥нити владу м≥жнародних картел≥в не так просто, оск≥льки њх д≥¤ль≠н≥сть не п≥дпадаЇ п≥д юрисдикц≥ю жодноњ з крањн. Ќайб≥льш в≥домим у наш час м≥жнародним картелем Ї ќ–≈— (ќрган≥за≠ц≥¤ крањн Ч експортер≥в нафти), ¤кий, обмеживши видобуток сироњ нафти у 1973 та 1974 pp., змусив ц≥ни на цей товар зб≥льшитис¤ в чотири рази. [11, с. 113]

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (23152 прочитано)