ћ≥жнародн≥ в≥дносини > Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ≥ м≥жнародна торг≥вл¤

”часть крањни в м≥жнародному под≥л≥ прац≥, з одного боку, ≥ забезпеченн¤ њњ м≥жнародноњ економ≥чноњ безпеки, з ≥ншого, Ї стратег≥чними напр¤мками управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною сферою крањни.
«агальнов≥дома ≥стина - "“еор≥¤ випереджаЇ практику"- п≥дтвердилас¤ практичним застосуванн¤м ¤к кейнс≥анства, так ≥ монетаризму.

ўе в 50-60-т≥ роки кейнс≥анский напр¤м д≥став г≥дного суперника - монетаризм, ¤кий, однак, почав застосовуватис¤ у практиц≥ державного регулюванн¤ лише на початку 80-х рок≥в. ≤нтелектуальним л≥дером монетарист≥в став професор „иказького ун≥верситету ћ≥лтон ‘р≥дман.
“еоретичним положенн¤м про неприйн¤тн≥сть жорсткого кейнс≥анського п≥дходу до регулюванн¤ св≥товоњ економ≥ки монетаристи по¤снювали потребу в л≥беральних методах управл≥нн¤ (що не порушують принцип≥в суверен≥тету), сутн≥сть ¤ких пол¤гаЇ у широкому застосуванн≥ ф≥нансово-кредитних, анти≥нфл¤ц≥йних, ц≥нових ≥ грошових ≥нструмент≥в.
ћонетаристи стверджують, що пропозиц≥¤ грошей Ї головною детерм≥нантою короткострокових зм≥н валового нац≥онального продукту ≥ довгострокових зм≥н у ц≥нах. «вичайно, кейнс≥анська теор≥¤ макроеконом≥ки також визнаЇ роль грошей у визначенн≥ сукупного попиту. ќсновн≥ ж в≥дм≥нност≥ м≥ж двома теч≥¤ми пол¤гають: а) у п≥дход≥ до визначенн¤ чинник≥в, що впливають на зм≥ну сукупного попиту (кейнс≥анц≥ вважають, що сукупний попит формуЇтьс¤ п≥д впливом багатьох чинник≥в, а монетаристи головним називають пропозиц≥ю грошей); б) у трактуванн≥ рол≥ держави (кейнс≥анц≥ виступають за б≥льший ступ≥нь втручанн¤, монетаристи - за менший, за дерегулюванн¤).

Ќа початку 80-х рок≥в, наприк≥нц≥ другого за складн≥стю економ≥чних проблем пер≥оду в економ≥чн≥й ≥стор≥њ розвиненого кап≥тал≥зму, монетаристськ≥ концепц≥њ актуал≥зувалис¤ п≥д впливом дес¤тир≥чноњ структурноњ кризи у св≥тов≥й економ≥ц≥ в уже сформован≥й залежност≥ м≥ж крањнами. —труктурн≥ реформи ≥ макроеконом≥чна адаптац≥¤, що в≥дбулис¤ спочатку в —Ўј, а пот≥м у «ах≥дн≥й ™вроп≥, передбачали дерегулюванн¤ в макро-≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥й сферах на нац≥ональному р≥вн≥, зрушенн¤ у б≥к м≥жнародних механ≥зм≥в конкуренц≥њ й у зв'¤зку з цим перех≥д до б≥льш л≥беральних ≥ демократичних форм регулюванн¤ ф≥нансовими ≥ монетарними ≥нструментами, зокрема до координац≥њ внутр≥шньоњ макроеконом≥чноњ пол≥тики.

“акий п≥дх≥д, застосований на практиц≥ американською адм≥н≥страц≥Їю президента –. –ейгана на початку 80-х рок≥в, а пот≥м ≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥, дав змогу подолати стагфл¤ц≥йний процес, побудувати нову систему регулюванн¤ св≥тових господарських зв'¤зк≥в монетарними засобами, ¤ка не стримувала зростанн¤, враховувала реал≥њ нац≥ональних суверен≥тет≥в ≥ не створювала надм≥рноњ наднац≥ональноњ директивност≥.
—труктурн≥ реформи та макроеконом≥чна адаптац≥¤ стали стрижнем —тратег≥њ на IV дес¤тир≥чч¤ розвитку ќќЌ, обговореноњ ≥ прийн¤тоњ в 1990 р. на 18-й —пец≥альн≥й —ес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ. ƒелегац≥¤ ”крањни зробила значний внесок у розробленн¤, узгодженн¤ ≥ прийн¤тт¤ п≥дсумкового документа "ƒекларац≥њ про —тратег≥ю на IV дес¤тир≥чч¤ розвитку ќќЌ".
ѕ≥дсумком реал≥зац≥њ ц≥лей —тратег≥њ в розвинутих ≥ нових ≥ндустр≥альних крањнах став тривалий, майже дес¤тир≥чний пер≥од безкризового розвитку, високих темп≥в економ≥чного зростанн¤ та становленн¤ новоњ системи багатостороннього регулюванн¤ ≥ нац≥онального управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю. ” сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ ведутьс¤ широк≥ дискус≥њ про майбутн≥й механ≥зм регулюванн¤ св≥товоњ економ≥ки, сп≥вв≥дношенн¤ нац≥ональних ≥ м≥жнародних механ≥зм≥в регулюванн¤. Ѕ≥льш≥сть погл¤д≥в зб≥гаютьс¤ у тому, що роль багатосторонн≥х ≥нституц≥й зростатиме. ѕроте дискус≥йним залишаЇтьс¤ питанн¤: чи збереже свою ефективн≥сть нин≥шн¤ монетарна (неокласична) система, чи вона поступитьс¤ м≥сцем наднац≥ональним ≥нституц≥¤м при значному обмеженн≥ нац≥онального економ≥чного суверен≥тету? ѕрактичних п≥дтверджень зниженн¤ ефективност≥ монетарних форм регулюванн¤ й управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю розвиток св≥тового господарства науц≥ поки що не надав.

≈коном≥сти-неокласики мало додали суттЇвого до теор≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ћ≥лла. ¬загал≥ теор≥Їю м≥жнародноњ торг≥вл≥ ми називаЇмо теор≥ю, основним питанн¤м ¤коњ Ї таке: ¤кщо плат≥жний баланс п≥дтримуЇтьс¤ у стан≥ р≥вноваги, тод≥ ¤кими Ї доходи в≥д торг≥вл≥ ≥ ¤к ц≥ доходи розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж крањнами залежно в≥д умов торг≥вл≥? ѕроте в наш час ц¤ теор≥¤ була перероблена ’екшером й ќл≥ном - двома шведськими економ≥стами.
“еор≥¤ ’екшера-ќл≥на пропонуЇ модель торг≥вл≥ в терм≥нах пор≥вн¤льноњ забезпеченост≥ крањн факторами виробництва.  рањна матиме в≥дносну перевагу в тих продуктах, виробництво ¤ких потребуЇ ≥нтенсивного використанн¤ чинника, що Ї в дан≥й крањн≥ в достатку, ≥ тому вона буде ≥мпортувати т≥ продукти, виробництво ¤ких потребуЇ ≥нтенсивного використанн¤ чинника, пор≥вн¤но р≥дк≥сного в дан≥й крањн≥. ÷¤ теор≥¤ ірунтуЇтьс¤ на "закон≥ пор≥вн¤льних витрат" –≥кардо, доповненому ≥ п≥дсиленому концепц≥Їю обоп≥льного попиту ћ≥лл¤, але вона йде дал≥, пов'¤зуючи модель м≥жнародноњ торг≥вл≥ з≥ структурою економ≥ки крањн, ¤к≥ торгують.

“аким чином, теор≥¤ ’екшера-ќл≥на пропонуЇ ≥нструмент дл¤ анал≥зу впливу зм≥н у торг≥вл≥ на власн≥ економ≥чн≥ структури крањн ≥, зокрема, на внутр≥шн≥й розпод≥л прибутк≥в. ÷¤ теор≥¤ надаЇ ч≥ткост≥ стар≥й класичн≥й теорем≥, зг≥дно з ¤кою торг≥вл¤ зам≥нюЇ рух фактор≥в м≥ж крањнами, ≥ тому вона ставить питанн¤ про те, чи може одна т≥льки торг≥вл¤ - за в≥дсутност≥ повноњ м≥жнародноњ моб≥льност≥ фактор≥в - вир≥внювати ц≥ни на вс≥ фактори виробництва в ус≥х крањнах, що торгують. ” цьому зв'¤зку зауважимо, що хоча теор≥¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ –≥кардо-ћ≥лл¤ пройшла випробуванн¤ з б≥льшим усп≥хом, н≥ж багато ≥нших елемент≥в класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ, нав≥ть ц¤ теор≥¤ сьогодн≥ ірунтовно перероблена.

Ћ≤“≈–ј“”–ј:

1. Ѕлауг ћ. Ёкономическа¤ мысль в ретроспективе. - ћ., 1994.
2.  ейнс ƒж. ћ. ќбща¤ теори¤ зан¤тости, процента и денег. - ћ., 1978.
3.  иреев ј. ѕ. ћеждународна¤ экономика: ¬ 2 ч. - ћ., 1999.
4. Ћенин ¬. ». »мпериализм, как высша¤ стади¤ капитализма // ѕоли. собр. соч. “. 27.
5. Ћиндерт ѕ. Ёкономика мирохоз¤йственных св¤зей. - ћ., 1992.
6. ћилль ƒж. —т. ќсновы политической экономии и некоторые аспекты их приложени¤ к социальной философии. - ћ., 1980-1981. - “. 1-3.
7. ѕокровска¤ ¬. ¬. ќрганизаци¤ и регулирование внешнеэкономической де¤тельности. - ћ., 1999.
8. –икардо ƒ. Ќачала политической экономии и налогового обложени¤. - ћ., 1955. - “. 1-4.
9. —кас ƒж., Ћаррен ‘. ћакроэкономика. √лобальный подход. - ћ., 1999.
10. —емюелсон ѕ., Ќордгауз ¬. ћакроеконом≥ка. -  ., 1995.

1	2

Ќазва: Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ≥ м≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2393 прочитано)