ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥

—в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥

ќсновною в систем≥ орган≥зац≥й з регулюванн¤ та спри¤нн¤ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ї —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ (система √ј““-—ќ“), ¤ка маЇ тривалу ≥стор≥ю. ѕеред початком ѕершоњ св≥товоњ в≥йни м≥жнародна торг≥вл¤ дос¤гла вже значних обс¤г≥в. –озвиток торговельних зв'¤зк≥в полегшувавс¤ у той пер≥од стаб≥льн≥стю валют ≥ свободою руху кап≥тал≥в ≥ робочоњ сили тому нагальноњ необх≥дност≥ в створенн≥ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ з торг≥вл≥ не було. —в≥това в≥йна зруйнувала все це ≥ призвела до по¤ви режим≥в майже економ≥чноњ автарк≥њ. «аходи жорсткоњ регламентац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥, введен≥ в ход≥ в≥йни, продовжували збер≥гатис¤ ≥ п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤. ¬≥дродженн¤ свободи торг≥вл≥ за цих умов стало тим ≥деалом, до ¤кого прагнули крањни. ≤ справд≥, з 1919 по 1939 рр., було багато спроб створити механ≥зм регулюванн¤ ≥ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥.

¬же в 1920 р. в Ѕрюссел≥ п≥д ег≥дою Ћ≥ги Ќац≥й в≥дбулась ф≥нан≠сова конференц≥¤ представник≥в 30 крањн. ѕрийн¤т≥ ц≥Їю конферен≠ц≥Їю резолюц≥њ стосувалис¤ насамперед ф≥нансових проблем. ¬≥д≠носно м≥жнародноњ торг≥вл≥ конференц≥¤ висловила побажанн¤, щоб кожна крањна поступово переходила до принцип≥в в≥льноњ торг≥вл≥.

ƒруга м≥жнародна конференц≥¤ з економ≥чних питань прохо≠дила в √енуњ в 1922 р. ¬она набула великого ≥сторичного значен≠н¤, оск≥льки в н≥й брала участь рад¤нська –ос≥¤.  онференц≥¤ прийн¤ла р¤д резолюц≥й щодо розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥, а також з охорони торг≥вл≥.

” 1927 р. в ∆енев≥ в≥дбулас¤ “рет¤ велика економ≥чна конфе≠ренц≥¤, на ¤к≥й 50 крањн представл¤ли 200 делегат≥в ≥ 150 експер≠т≥в. –езультатами ц≥Їњ конференц≥њ було п≥дписанн¤ через дек≥ль≠ка м≥с¤ц≥в на дипломатичн≥й конференц≥њ  онвенц≥њ, в ¤к≥й крањни брали на себе зобов'¤занн¤ в шестим≥с¤чний терм≥н зн¤ти вс≥ за≠борони ≥ обмеженн¤ на ≥мпорт та експорт ≥ не зам≥нювати њх жод≠ними под≥бними заходами. јле ц¤  онвенц≥¤ не була ратиф≥ко≠вана б≥льш≥стю крањн.

ѕозитивн≥ результати згаданих м≥жнародних конференц≥й ви≠¤вилис¤ незначними, але саме в цей пер≥од було закладено осно≠ву сучасного правового базису м≥жнародноњ торг≥вл≥. «д≥йснюван≥ м≥ж двома св≥товими в≥йнами спроби л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥ не ма≠ли великого значенн¤, але п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни вс≥ питан≠н¤, ¤к≥ обговорювалис¤ ран≥ше, знову опинилис¤ в центр≥ уваги.

Ќа конференц≥њ в Ѕреттон-¬удс≥ (липень 1944 р.) були створен≥ дв≥ орган≥зац≥њ Ч ћ≥жнародний валютний фонд ≥ ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку, а заключний акт форуму вм≥стив рекомендац≥њ державам щодо створенн¤ св≥товоњ торговельноњ орган≥зац≥њ з метою регулюванн¤ м≥жнародних торговельно-економ≥чних в≥дносин. ¬≥дом≥ дв≥ спроби заснуванн¤ такоњ орган≥зац≥њ: розробка √аванського статуту ( онференц≥¤ в √аван≥) ≥ створенн¤ •ј““ (конференц≥њ в Ћондон≥ ≥ ∆енев≥).

 онференц≥¤ в √аван≥ проходила з 21 листопада 1947 р. по 24 березн¤ 1948р., ≥ на н≥й були присутн≥ представники 56 крањн. √аванський статут не п≥дписали три крањни Ч јргентина, ѕоль≠ща. “урц≥¤.  р≥м того, в робот≥ конференц≥њ не брали участь —–—–, Ќ≥меччина, япон≥¤, ≤спан≥¤. –озроблена в √аван≥ ћ≥жнаро≠дна угода м≥стила 106 статей ≥ мала дв≥ основн≥ теми: принципи орган≥зац≥њ та регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥; створенн¤ м≥ж≠народноњ орган≥зац≥њ з регулюванн¤ св≥товоњ торг≥вл≥.

ѕроект статуту ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ своњм зм≥≠стом виходив за меж≥ проблем св≥товоњ торг≥вл≥, включаючи пра≠вила найму на роботу, угоди з окремих вид≥в товар≥в, обмежу≠вальноњ торговельноњ практики, м≥жнародних ≥нвестиц≥й та торг≥вл≥ послугами. ’оча у березн≥ 1948 р. в √аван≥ на  онферен≠ц≥њ ќќЌ з проблем торг≥вл≥ та зайн¤тост≥ статут ћ≥жнародноњ ор≠ган≥зац≥њ торг≥вл≥ був затверджений, у подальшому його ратиф≥≠кац≥¤ де¤кими нац≥ональними законодавчими органами ви¤вилас¤ неможливою: статут ратиф≥кували лише дв≥ крањни, а сам≥ —Ўј в≥дмовились в≥д свого проекту. ÷¤ спроба ви¤вилас¤ невдалою Ч орган≥зац≥¤ фактично припинила ≥снуванн¤, так ≥ не розпочавши своЇњ д≥¤льност≥.

«а пропозиц≥Їю —Ўј в жовтн≥ 1946 р. в Ћондон≥ ≈коном≥чною ≥ —оц≥альною –адою ќќЌ була скликана конференц≥¤ дл¤ вивчен≠н¤ американського проекту статуту ћ≥жнародноњ торговельноњ ор≠ган≥зац≥њ. ¬ Ћондон≥ був розроблений проект орган≥зац≥њ, ¤кий по≠т≥м обговорювавс¤ на конференц≥њ у ∆енев≥ (серпень 1947р.). ¬ робот≥ цих форум≥в брали участь лише 18 держав. ∆еневська кон≠ференц≥¤ розгл¤дала дв≥ проблеми: по-перше, статут м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, ¤кий п≥зн≥ше в листопад≥ 1947р. знову обговорювавс¤ на √аванськ≥й конференц≥њ, по-друге, питанн¤ митних тариф≥в ≥ ƒомовленост≥ щодо њх скороченн¤. ќстанн¤ проблема була вклю≠чена в пор¤док денний новоњ конференц≥њ, ¤ка почала роботу також ” ∆енев≥ 20 жовтн¤ 1947р. —аме на ц≥й конференц≥њ представни≠ками 23 держав була розроблена угода Ч √енеральна угода про тарифи ≥ торг≥влю (General Agreement on tariff and trade).

√енеральна угода про тарифи ≥ торг≥влю (√ј““) була укладе≠на ур¤дами јвстрал≥йськоњ ‘едерац≥њ,  орол≥вства Ѕельг≥њ, —по≠лучених Ўтат≥в Ѕразил≥њ, Ѕ≥рми,  анади, ÷ейлону, –еспубл≥ки „ил≥,  итайськоњ –еспубл≥ки, –еспубл≥ки  уби, „ехословацькоњ

–еспубл≥ки, ‘ранцузькоњ –еспубл≥ки, ≤нд≥њ, Ћ≥вану, ¬еликого √ерцогства Ћюксембург,  орол≥вства Ќ≥дерланд≥в, Ќовоњ «еланд≥њ  орол≥вства Ќорвег≥њ, ѕакистану, ѕ≥вденноњ –одез≥њ, —ир≥њ, ѕ≥вденно-јфриканського —оюзу, —полученого  орол≥вства ¬елико≠британ≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ та —получених Ўтат≥в јмерики.

ѕакет торговельних правил, розроблених на конференц≥њ в ∆енев≥, став в≥домим п≥д назвою √енеральна угода про тарифи ≥ торг≥влю. ¬она набула чинност≥ з 1 с≥чн¤ 1948 р. «гадан≥ 23 крањни стали членами-засновниками √ј““ (оф≥ц≥йно сторонами-учасниц¤ми), ¤ка орган≥зац≥йно почала д≥¤ти ¤к пост≥йна конфе≠ренц≥¤ держав-член≥в. « 1948 до 1994 рр. √ј““ запроваджувала правила ≥ в≥д≥гравала пров≥дну роль у св≥тов≥й торг≥вл≥, визнача≠ючи принципи та правов≥ норми, ¤кими мають керуватис¤ п≥д час торговельних стосунк≥в держави-учасниц≥.

√енеральна угода 1947 р. складалась з трьох частин. ѕерша (2 статт≥) Ч загальн≥ положенн¤. ƒруга частина (21 статт¤) Ч правила торговельноњ пол≥тики, ¤ких контрактуюч≥ сторони зо≠бов'¤зались додержуватис¤ в торговельних взаЇмов≥дносинах. “рет¤ частина (13 статей) маЇ процедурний характер. « 1966р. √ј““ оф≥ц≥йно маЇ четверту частину Ч Ђ“орг≥вл¤ ≥ розвитокї ¤ка м≥стить питанн¤ торг≥вл≥ з крањнами, що розвиваютьс¤. ѕов≠н≥ше у¤вленн¤ щодо характеру ”годи даЇ повний перел≥к ≥ харак≠теристика зм≥сту його статей.

« початку д≥њ √енеральноњ угоди про тарифи ≥ торг≥влю було проведено в≥с≥м раунд≥в м≥жнародних багатосторонн≥х торговель≠них переговор≥в (табл. 4.5). Ѕ≥льш≥сть ≥з них стосувались в основ≠ному зниженн¤ тариф≥в, але на останн≥х раундах почавс¤ процес перегл¤ду, ре≥нтерпретац≥њ або розширенн¤ статей самоњ ”годи.

¬осьмий (”ругвайський) раунд торговельних переговор≥в ви≠¤вивс¤ найконструктивн≥шим ≥ багатосторонн≥шим з ус≥х, ¤к≥ мали м≥сце. ¬≥н стартував у 1986 р., а ф≥н≥шував 15 грудн¤ 1993 р. ”руг≠вайський раунд завершивс¤ не т≥льки зниженн¤м торговельних та≠риф≥в ≥ новим етапом загальноњ л≥берал≥зац≥њ взаЇмного виходу крањн-учасниць на ринки, але й включенн¤м до системи √ј““ но≠вих сектор≥в: торг≥вл≥ послугами, текстилем, с≥льгосппродукц≥Їю ≥ товарами ≥нтелектуальноњ власност≥, державних закуп≥вель. «апро≠ваджен≥ важлив≥ зм≥ни до пор¤дку зд≥йсненн¤ торговельних субси≠д≥й, компенсац≥йних, захисних ≥ антидемп≥нгових заход≥в, проце≠дур застосуванн¤ стандарт≥в ≥ сертиф≥кац≥њ товар≥в, урегулюванн¤ торговельних суперечок, механ≥зм≥в формуванн¤ загальноњ торго≠вельноњ пол≥тики. ≤ нарешт≥ найважлив≥шим стало р≥шенн¤ про створенн¤ —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“).

ѕ≥дсумки ”ругвайського раунду п≥дбили делегац≥њ 147 держав ≥ понад 30м≥жнародних орган≥зац≥й (у т. ч. ќќЌ, ћ¬‘ тощо) п≥д час св≥товоњ конференц≥њ в ћарракеш≥ (ћарокко), в ход≥ ¤коњ 15 кв≥тн¤ 1994р. була п≥дписана угода про заснуванн¤ —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥.

—творенн¤ —ќ“ фактично стало найб≥льшою реформою м≥жнародноњ торг≥вл≥ за пер≥од, що минув з к≥нц¤ ƒругоњ св≥≠товоњ в≥йни, що реал≥зувала у сучасн≥ш≥й форм≥ спробу ство≠ренн¤ ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (ћќ“) у 1948 р. ÷им було завершено формуванн¤ основного комплексу ун≥версаль≠них договор≥в системи √ј““, що дозвол¤Ї говорити про ство≠ренн¤ нового глобального правового пор¤дку в галуз≥ торго≠вельних, тарифних, митних, ≥нвестиц≥йних та ≥нших сфер м≥ж≠народних економ≥чних в≥дносин, до ¤кого держави-члени √ј““ прагнули прот¤гом останн≥х 50 рок≥в. ‘актично нано≠во створено орган≥зац≥йний (≥нституц≥йний) механ≥зм реал≥≠зац≥њ комплексу угод системи √ј““. “обто, з моменту ство≠ренн¤ —ќ“ та п≥дписанн¤ комплексу угод ≥ домовленостей у рамках ”ругвайського раунду система √ј““/—ќ“ виступаЇ у вигл¤д≥ торговельно-економ≥чноњ ќќЌ, де угоди Ч це правова основа, а —ќ“ Ч ≥нституц≥йний механ≥зм забезпеченн¤ д≥њ ц≥Їњ системи.

—торонами, що п≥дписали угоду про заснуванн¤ —в≥то≠воњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥, визначено, що головною умовою на≠бутт¤ членства у —ќ“ Ї в≥дпов≥дн≥сть нац≥онального законо≠давства базовим стандартам ≥ нормам, що м≥ст¤тьс¤ в уго≠дах системи √ј““/—ќ“, метою ¤ких Ї забезпеченн¤ кожному њњ члену безпечного ≥ передбачуваного м≥жнародного торго≠вельного середовища та продовженн¤ л≥берал≥зац≥њ торг≥в≠л≥, спри¤нн¤ економ≥чному зростанню ≥ розвитку. ѕри цьому правова система √ј““/—ќ“ Ї балансом м≥ж правами, виго≠дами членства та зобов'¤занн¤ми, а —ќ“ виконуЇ роль м≥жна≠родного форуму дл¤ торгових переговор≥в, врегулюванн¤ тор≠говельних суперечок торговельного Ђсудуї), пост≥йно д≥ючого ≥нституту мон≥торингу нац≥ональноњ торговельноњ пол≥тики крањн-член≥в.

1	2

Ќазва: —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3587 прочитано)