ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “орговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво ”крањни з ‘–Ќ

јктуальне завданн¤ зб≥льшенн¤ експорту продукц≥њ значною м≥рою залежить в≥д пошуку нових форм ≥ метод≥в роботи на н≥мецькому ринку. ќдин з таких напр¤мк≥в, котрим займаЇтьс¤ “орговельно-економ≥чна м≥с≥¤ в склад≥ ѕосольства ”крањни в Ќ≥меччин≥, Ц це ви¤вленн¤ нових н≥ш ≥ сегмент≥в н≥мецького ринку, на ¤к≥ потенц≥йно можуть ор≥Їнтуватись украњнськ≥ експортери. ѕроте в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ зайн¤ти нов≥ позиц≥њ на цьому ринку, враховуючи його наповненн¤, можна лише за рахунок наполегливоњ та коп≥ткоњ д≥¤льност≥ украњнських п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмницьких обТЇднань. ÷ього можна дос¤гти, насампред, за рахунок актив≥зац≥њ маркетинговоњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥ через ч≥тку орган≥зац≥ю роботи з≥ забезпеченн¤ експорту продукц≥њ, дотриманн¤ догов≥рноњ та плат≥жноњ дисципл≥ни, п≥двищенн¤ ¤кост≥ та техн≥чного р≥вн¤ продукц≥њ, оптим≥зац≥њ ц≥нових параметр≥в.

ўодо цього ц≥кавими Ї дан≥ з анал≥зу експорту до ‘–Ќ, зд≥йснюваного сус≥дн≥ми з ”крањною державами, близькими ¤к за економ≥ко-географ≥чними характеристиками, так ≥ за р≥внем розвитку продуктивних сил Ц ѕольщею, –ос≥йською ‘едерац≥Їю, —ловацькою –еспубл≥кою, ”горською –еспубл≥кою, „еською –еспубл≥кою.

ѕроведений анал≥з засв≥дчуЇ про р≥зний п≥дх≥д до формуванн¤ експортних поставок до Ќ≥меччини та р≥зну експортну пол≥тику. ’арактеризуЇтьс¤ це, насамперед, структурою експорту ¤к за товарними групами, так ≥ в≥дпов≥дно до повноњ номенклатури. «окрема, в 2000 р. у загальних обс¤гах експорту ≥з перел≥чених крањн на ‘–Ќ припадало:

продовольчих товар≥в Ц в≥д 0,8% до 6% (”крањна Ц 4,33%);

сировинних товар≥в Ц в≥д 0,4% до 43,3% (”крањна Ц 0,8%, –ос≥¤ Ц 43,3%);

нап≥вфабрикат≥в Ц в≥д 2,2% до 47,6% (”крањна Ц 46,8%);

вироб≥в дл¤ промислового використанн¤ Ц в≥д 4,7% до 10,8% (”крањна Ц 8,1%);

готових вироб≥в дл¤ к≥нцевого споживанн¤ Ц в≥д 7,4% до 92,3% (”крањна Ц 46,6%, –ос≥¤ Ц 7,4%).

«а перше п≥вр≥чч¤ 2001 р. значних зм≥н у структур≥ експорту не в≥дбулось. «окрема, питома вага товарних груп в експорт≥ становила:

продовольчих товар≥в Ц в≥д 0,6% до 5,87% (”крањна Ц 5,87%);

сировинних товар≥в Ц в≥д 0,3% до 40,2% (”крањна Ц 1,26%);

нап≥вфабрикат≥в Ц в≥д 2,1% до 51,1% (”крањна Ц 31,8%);

вироб≥в дл¤ промислового використанн¤ Ц в≥д 4,3% до 12,85% (”крањна Ц 12,85%);

готових вироб≥в дл¤ к≥нцевого споживанн¤ Ц в≥д 2,9% до 88,9% (”крањна Ц 47,1%).

¬изначальною цифрою в структур≥ експорту Ї частка загальноњ величини готових вироб≥в. якщо в украњнському експорт≥ ц¤ частка становила у 2000 р. 46,6%, то в експорт≥ з ѕольщ≥ Ц 80,0%, ≥з „ех≥њ Ц 89,5%, —ловаччини Ц 89,7%, ”горщини Ц 92,3%. ” першому п≥вр≥чч≥ 2001 р. питома вага загальноњ суми готових вироб≥в в експорт≥ з ”крањни до Ќ≥меччини дос¤гла 59,9%, ѕольщ≥ Ц 80,9%, „ех≥њ Ц 89,5%, —ловаччини Ц 91,0%, ”горщини Ц 93,1%.

јнал≥з структури њх поставок до ‘–Ќ ≥ потенц≥йних можливостей украњнськоњ промисловост≥ даЇ змогу зазначити, що у багатьох товарних позиц≥¤х експорту вироби украњнського походженн¤ могли б скласти достойну конкуренц≥ю аналог≥чним товарам зазначених крањн. ÷е стосуЇтьс¤ вироб≥в з дерева, х≥м≥чних нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в ≥з металу та ≥нших, що за рахунок конкурентних переваг могли б значно пот≥снити на н≥мецькому ринку таку ж продукц≥ю виробництва крањн —х≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи.

Ќаведен≥ цифри пор≥вн¤нн¤ з≥ сус≥дн≥ми з ”крањною державами дають п≥дстави зробити висновок щодо необх≥дност≥ формуванн¤ нових п≥дход≥в ≥ зм≥ни структури украњнського експорту до Ќ≥меччини. ÷е питанн¤ роботи ¤к центральних орган≥в виконавчоњ влади, так ≥ обласних державних адм≥н≥страц≥й, њх галузевих управл≥нь та особливо п≥дприЇмств ≥ структур п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ працюють на зовн≥шньому ринку.

ўодо сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж украњнським експортом до ‘–Ќ та н≥мецьким ≥мпортом в ”крањну на даний час (див. табл. 2) залишаютьс¤ значн≥ диспропорц≥њ в темпах зростанн¤ експорту проти ≥мпорту. ÷е значною м≥рою результат певноњ сировинноњ ор≥Їнтац≥њ в≥тчизн¤ного експорту та його чутливоњ залежност≥ в≥д конТюнктурних коливань. ” той же час позитивн≥ тенденц≥њ в розвитку украњнськоњ економ≥ки прот¤гом 2000Ц2001 рр. ≥ в≥дпов≥дне зростанн¤ доход≥в зумовили п≥двищенн¤ попиту на головн≥ статт≥ н≥мецького ≥мпорту (машини та устаткуванн¤, автомоб≥л≥, побутову та оф≥сну техн≥ку тощо).

—труктура н≥мецького ≥мпорту в ”крањну така: 17,9% Ц вироби промислового використанн¤ (з них 7,6% Ц тканини), 15,1% Ц електротехн≥чне устаткуванн¤ та обладнанн¤, 16,7% Ц автомоб≥л≥, 4% Ц с≥льськогосподарська та харчова продукц≥њ, 3,3% Ц с≥льськогосподарська техн≥ка. —еред товарних груп товарного ≥мпорту з Ќ≥меччини до ”крањни[5] переважають автомоб≥л≥, л≥карськ≥ засоби, нафтопродукти з нафти або б≥тумних матер≥ал≥в, ≥нсектициди, фунг≥циди, герб≥циди, тканини з≥ синтетичних комплексних ниток, тканини з≥ штучних волокон, машини та механ≥зми дл¤ збиранн¤ та обмолоту с≥льськогосподарських культур, друкарське устаткуванн¤, апарати електричн≥ телефонн≥ та телеграфн≥ дл¤ пров≥дникового звТ¤зку, апаратура дл¤ рад≥отелефонного ≥ рад≥отелеграфного звТ¤зку, рад≥омовленн¤ ≥ телебаченн¤, обладнанн¤ дл¤ промислового виробництва харчових продукт≥в, машини дл¤ автоматичноњ обробки ≥нформац≥њ. ѕри цьому в н≥мецькому ≥мпорт≥ продукц≥¤ к≥нцевого споживанн¤ становить 73%, тод≥ ¤к в украњнському експорт≥ Ц лише 44%.

Ќе напол¤гаючи на необх≥дност≥ дос¤гненн¤ в недалек≥й перспектив≥ торгового паритету ”крањни з ‘–Ќ, сл≥д акцентувати увагу на важливост≥ оптим≥зац≥њ украњнського ≥мпорту з Ќ≥меччини за рахунок зб≥льшенн¤ в ньому питомоњ ваги машинотехн≥чноњ продукц≥њ, вкрай потр≥бноњ украњнськ≥й промисловост≥ дл¤ прискореноњ модерн≥зац≥њ та виходу на св≥товий ринок з продукц≥Їю високого ступен¤ переробки. јле справа не т≥льки у структур≥ та структурн≥й пол≥тиц≥ украњнського експорту. ¬ажливе значенн¤ тут мають ≥ результати реформуванн¤ власност≥. Ќин≥ при визначальн≥й частц≥ недержавноњ власност≥ у сфер≥ виробництва в ”крањн≥ за в≥дсутност≥ централ≥зац≥њ у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ п≥дприЇмц≥ ще недостатньо ≥н≥ц≥ативно, орган≥зовано та ефективно працюють на зовн≥шньому ринку. ƒаЇтьс¤ взнаки ≥ в≥дсутн≥сть такого досв≥ду. ÷ей фактор можна не брати до уваги. јле в умовах реформуванн¤ економ≥ки та власност≥ про¤вом господарсько-орган≥заторськоњ функц≥њ держави Ї створенн¤ необх≥дних умов дл¤ нормальноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ й у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ¤к за рахунок впор¤дкуванн¤ внутр≥шньоњ системи п≥дтримки зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, так ≥ за рахунок вир≥шенн¤ проблемних питань у ц≥й сфер≥ на м≥ждержавному та м≥жнародному р≥вн¤х.

јнал≥з ситуац≥њ в систем≥ зовн≥шньоторговельних в≥дносин ”крањни з њњ заруб≥жними партнерами, насамперед на приклад≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин з ‘–Ќ, св≥дчить, що нин≥ сформувались так≥ основн≥ групи фактор≥в негативного впливу на розвиток украњнсько-н≥мецьких торговельно-економ≥чних в≥дносин:

загальн≥ обмежуюч≥ умови Ц в≥дсутн≥сть членства ”крањни у ¬сесв≥тн≥й торгов≥й орган≥зац≥њ (¬“ќ), пов≥льна ≥мплементац≥¤ положень ”годи про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™вропейським —п≥втовариством (™—);

фактори внутр≥шнього характеру Ц невир≥шенн¤ або надто пов≥льне вир≥шенн¤ проблеми з в≥дшкодуванн¤м експортерам податку на додану варт≥сть (ѕƒ¬), практично в≥дсутн≥сть необх≥дних механ≥зм≥в державноњ п≥дтримки експорту, структурна слабк≥сть украњнських виробник≥в експортоспроможност≥ продукц≥њ;

фактори зовн≥шнього походженн¤ Ц нев≥дпов≥дн≥сть украњнських ≥ Ївропейських стандарт≥в, нерозвинен≥сть ≥нфраструктури зовн≥шньоеконом≥чних украњнських представництв за кордоном, недостатн¤ ≥нформац≥йна п≥дтримка украњнського експорту.

як украњнським п≥дприЇмц¤м, так ≥ центральним законодавчим ≥ виконавчим органам державноњ влади, обласним державним адм≥н≥страц≥¤м та њх функц≥ональним ≥ галузевим управл≥нн¤м необх≥дно планувати свою д≥¤льн≥сть, враховуючи вищеперел≥чен≥ фактори. Ќеобх≥дно також враховувати, що в своњх намаганн¤х закр≥питись на н≥мецькому ринку украњнськ≥ експортери мають значн≥ конкурентн≥ переваги, до ¤ких належать високий експортний ≥ науково-технолог≥чний потенц≥ал, пор≥вн¤но низьк≥ виробнич≥ затрати, виг≥дне географ≥чне розташуванн¤, високий р≥вень квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в. —л≥д наголосити, що основою ефективного економ≥чного сп≥вроб≥тництва м≥ж ”крањною та ‘–Ќ Ї, насамперед, внутр≥шньопол≥тична ситуац≥¤ в ”крањн≥, зовн≥шньопол≥тичн≥ ор≥Їнтири держави, пол≥тична вол¤ ¤к законодавчоњ, так ≥ виконавчоњ влади, правова стаб≥льн≥сть ≥ на¤вн≥сть правових гарант≥й правовоњ безпеки.

Ќин≥ можна стверджувати, що значна частина цих складових характерна дл¤ ”крањни, оск≥льки за дес¤ть рок≥в украњнськоњ державност≥ нам вдалось:

зд≥йснити р¤д значних демократичних перетворень;

зробити вагом≥ кроки в напр¤мку формуванн¤ соц≥ально зор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки;

забезпечити внутр≥шньопол≥тичну стаб≥льн≥сть;

отримати визнанн¤ на м≥жнародному р≥вн≥;

визначитись у стратег≥њ розвитку на тривалу перспективу й участ≥ в м≥жнародн≥й кооперац≥њ та розпод≥л≥ прац≥.

ќсновою подальшого розвитку двохсторонньоњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною та Ќ≥меччиною маЇ стати взаЇмовиг≥дна та взаЇмодоповнююча кооперац≥¤. « ц≥Їњ точки зору, пр≥оритетне значенн¤ маЇ здобутт¤ нашою крањною повноправного членства у —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥, а також запровадженн¤ сучасноњ системи сертиф≥кац≥њ та стандартизац≥њ товар≥в, що в≥дпов≥дала б Ївропейським вимогам.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: “орговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво ”крањни з ‘–Ќ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3227 прочитано)