ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “уризм ¤к форма м≥жнародноњ торг≥вл≥

“уризм ¤к форма м≥жнародноњ торг≥вл≥

” багатьох державах св≥ту туризм розвиваЇтьс¤ ¤к система, що надаЇ вс≥ можливост≥ дл¤ ознайомленн¤ з ≥стор≥Їю, культурою, звича¤ми, духовними ≥ рел≥г≥йними ц≥нност¤ми даноњ крањни ≥ њњ народу, ≥ даЇ доход у скарбницю. Ќе говор¤чи вже про те, що УгодуЇФ ц¤ система дуже багато ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, так чи ≥накше зв'¤заних з наданн¤м туристичних послуг.  р≥м значноњ статт≥ доходу туризм Ї ще й одним з могутн≥х фактор≥в посиленн¤ престижу крањни, росту њњ значенн¤ в очах св≥тового сп≥втовариства ≥ р¤дових громад¤н.

“уристична д≥¤льн≥сть у розвинутих крањнах Ї важливим джерелом п≥двищенн¤ добробуту держави. ” 1995 роц≥ —Ўј в≥д реал≥зац≥њ туристичних послуг ≥ноземним громад¤нам одержали 58 млрд. $, ‘ранц≥¤ й ≤тал≥¤ - по 27 млрд. $, ≤спан≥¤ -25 млрд. $

¬ ”крањн≥ туристичний б≥знес розвиваЇтьс¤ з переважною ор≥Їнтац≥Їю на вињзд. ѕереважна б≥льш≥сть д≥ючих у нас туристичних ф≥рм вол≥ють займатис¤ в≥дправленн¤м своњх сп≥вв≥тчизник≥в за руб≥ж, ≥ лише невелика њхн¤ частина працюЇ на залученн¤ гостей в ”крањну - тобто усе робитьс¤ так, що кап≥тал в≥д тур. б≥знесу спливаЇ за руб≥ж.

¬ даний час ≥ндустр≥¤ туризму Ї одн≥Їњ з найб≥льше що динам≥чно розвиваютьс¤ форм м≥жнародноњ торг≥вл≥ послугами. ¬ останн≥ 20 рок≥в середньор≥чн≥ темпи росту числа прибутт≥в ≥ноземних турист≥в у св≥т≥ склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. «г≥дно даним всесв≥тньоњ туристичноњ орган≥зац≥њ, у 1995 роц≥ у св≥т≥ було зареЇстровано 576 м≥льйон≥в прибутт≥в турист≥в, надходженн¤ в≥д м≥жнародного туризму дос¤гло 372 м≥ль¤рда долар≥в (без обл≥ку надходжень в≥д м≥жнародного транспорту). ” ц≥лому обс¤ги валютних надходжень в≥д туризму за пер≥од з 1950 по 1995 р≥к виросли в 144 рази.

«а прогнозами експерт≥в, бурхливий розвиток м≥жнародного туризму буде продовжуватис¤ ≥ дал≥. ѕо р≥зних п≥драхунках, до 2000 року ц¤ галузь стане ведучою експортною галуззю у св≥т≥. ќч≥куЇтьс¤, що при збереженн≥ сформованих темп≥в росту число м≥жнародних подорожей до 2005 року дос¤гне 900 млн. чолов≥к, а до 2010 року зб≥льшитьс¤ ≥ складе пор¤дку 937 млн. чолов≥к.

Ќа думку р≥зних анал≥тик≥в, в основ≥ розвитку м≥жнародного туризму лежать наступн≥ фактори:

≈коном≥чний р≥ст ≥ соц≥альний прогрес привели до розширенн¤ обс¤гу д≥лових поњздок ≥ поњздок з п≥знавальними ц≥л¤ми.

”досконалюванн¤ ус≥х вид≥в транспорту здешевило поњздки.

«б≥льшенн¤ числа найманих роб≥тник≥в та службовц≥в у розвитих крањнах ≥ п≥двищенн¤ њх матер≥ального ≥ культурного р≥вн¤.

≤нтенсиф≥кац≥¤ прац≥ й одержанн¤ працюючими б≥льш тривалих в≥дпусток.

–озвиток м≥ждержавних зв'¤зк≥в ≥ культурних обм≥н≥в м≥ж крањнами привело до розширенн¤ м≥жособист≥сних зв'¤зк≥в м≥ж ≥ усередин≥ рег≥он≥в.

–озвиток сфери послуг стимулювало розвиток сфери перевезень ≥ технолог≥чний прогрес в област≥ телекомун≥кац≥й.

ќслабленн¤ обмежень на вив≥з валюти в багатьох крањнах ≥ спрощенн¤ прикордонних формальностей.

«наченн¤ туризму у св≥т≥ пост≥йно зростаЇ, що пов'¤зано з≥ зрослим впливом туризму на економ≥ку окремоњ крањни. ¬ економ≥ц≥ окремоњ крањни м≥жнародний туризм виконуЇ р¤д важливих функц≥й:

1. ћ≥жнародний туризм - джерело валютних надходжень дл¤ крањни ≥ зас≥б дл¤ забезпеченн¤ зайн¤тост≥.

ћ≥жнародний туризм розширюЇ внески в плат≥жний баланс ≥ ¬Ќѕ крањни.

ћ≥жнародний туризм спри¤Ї диверсиф≥кованост≥ економ≥ки, створюючи галуз≥, що обслуговують сфери туризму.

« ростом зайн¤тост≥ в сфер≥ туризму ростуть доходи населенн¤ ≥ п≥двищуЇтьс¤ р≥вень добробуту нац≥њ.

–озвиток м≥жнародного туризму приводить до розвитку економ≥чноњ ≥нфраструктури крањни ≥ мирних процес≥в. ” такий спос≥б м≥жнародний туризм варто розгл¤дати, сп≥вв≥днос¤чи з економ≥чними в≥дносинами окремих крањн.

ћ≥жнародний туризм входить у число трьох найб≥льших галузей , уступаючи нафтовидобувн≥й промисловост≥ й автомоб≥лебудуванню, питома вага ¤ких у св≥товому експорт≥ 11% ≥ 8,6% в≥дпов≥дно. ” 1991 роц≥ сумарний доход крањн св≥ту в≥д м≥жнародного туризму складав 7% в≥д загального обс¤гу св≥тового експорту ≥ 3% в≥д св≥тового експорту послуг.

«наченн¤ туризму ¤к джерела валютних надходжень, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, розширенн¤ м≥жособист≥сних контакт≥в зростаЇ.

ћ≥жнародний туризм у св≥т≥ вкрай не р≥вном≥рний, що порозум≥ваЇтьс¤ в першу чергу р≥зними р≥вн¤ми соц≥ально-економ≥чного розвитку окремих крањн ≥ рег≥он≥в.

Ќайб≥льший розвиток м≥жнародний туризм одержав у зах≥дноЇвропейських крањнах. Ќа долю цього рег≥ону приходитьс¤ понад 70% св≥тового туристичного ринку ≥ близько 60% валютних надходжень. ѕриблизно 20% приходитьс¤ на јмерику, менш 10% - на јз≥ю, јфрику й јвстрал≥ю разом уз¤т≥.

¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ по туризму у своњй класиф≥кац≥њ вид≥л¤Ї крањни, що Ї переважно постачальниками турист≥в (—Ўј, Ѕельг≥¤, ƒан≥¤, Ќ≥меччина, √олланд≥¤, Ќова «еланд≥¤, Ўвец≥¤,  анада, јнгл≥¤) ≥ крањни що Ї, в основному, приймаючих турист≥в (јвстрал≥¤, √рец≥¤,  ≥пр, ≤тал≥¤, ≤спан≥¤, ћексика, “уреччина, ѕортугал≥¤, ‘ранц≥¤, Ўвейцар≥¤).

ѕод≥бний розвиток м≥жнародних туристичних зв'¤зк≥в спричинило за собою створенн¤ численних м≥жнародних орган≥зац≥й, що спри¤ють пол≥пшенню роботи ц≥Їњ сфери св≥товоњ торг≥вл≥. ” њхнЇ число вход¤ть: спец≥ал≥зован≥ установи системи ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ), орган≥зац≥њ, де питанн¤ розвитку м≥жнародного туризму обговорюютьс¤ еп≥зодично ≥ не Ї головними в сфер≥ д≥¤льност≥; неур¤дов≥ спец≥ал≥зован≥, м≥жнародн≥ комерц≥йн≥, нац≥ональн≥ ≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ по туризму.

¬≥дпов≥дно до —татуту ќ“, ц≥л¤ми њњ д≥¤льност≥ Ї заохоченн¤ туризму ¤к засобу економ≥чного розвитку ≥ м≥жнародного взаЇморозум≥нн¤ дл¤ забезпеченн¤ св≥ту, добробуту, поваги ≥ дотриманн¤ прав людини поза залежн≥стю в≥д раси, п≥длоги, мови ≥ рел≥г≥њ, а також дотриманн¤ ≥нтерес≥в крањн, що розвиваютьс¤, в област≥ туризму.

ќ“ прийн¤ла р¤д декларац≥й в област≥ м≥жнародного туризму, серед ¤ких:

Ч ћан≥льська декларац≥¤ про туризм у св≥т≥ (1980);

Ч ƒокумент јкапулько (1982);

Ч ’арт≥¤ по туризму ≥  одекс поводженн¤ туриста (—оф≥¤, 1985);

Ч √аазька декларац≥¤ по туризму (1989).

ƒо числа орган≥зац≥й ќќЌ, що займаютьс¤ питанн¤ми розвитку м≥жнародного туризму еп≥зодично, в≥днос¤тьс¤  онференц≥¤ ќќЌ по туризму ≥ подорожам, економ≥чний ≥ соц≥альна –ада (≈ ќ—ќ—). ќрган≥зац≥¤ ќб'Їднаних Ќац≥й з питань утворенн¤, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ), ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥ (ћј–Ќќ“–ј“), ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ транспортноњ ав≥ац≥њ (≤ј“ј).

ѕ≥д туристичною ≥ндустр≥Їю розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть виробничих, транспортних ≥ торгових п≥дприЇмств, що робл¤ть ≥ реал≥зують туристичн≥ послуги ≥ товари туристичного попиту.

« розвитком масового орган≥зованого туризму ≥ переходом його на нову основу, що спираЇтьс¤ на розвиту туристичну ≥ндустр≥ю ≥ сучасн≥ засоби транспорту, в≥дбулис¤ де¤к≥ зм≥ни у формах орган≥зац≥њ м≥жнародного туризму.

ѕо-перше, ≥стотно зросло число роздр≥бних ф≥рм, що пропонують туристичн≥ послуги турагентов ≥ позбавлених найчаст≥ше юридичноњ ≥ господарськоњ незалежност≥.

ѕо-друге, зм≥нивс¤ характер д≥¤льност≥ туристичних оптових ф≥рм, що перетворилис¤ в туроператор≥в, що пропонують повний комплекс послуг у вид≥ ≥нклюзив - тур≥в.

ѕо-третЇ, з'¤вилис¤ велик≥ корпорац≥њ, заснован≥ на кап≥тал≥ транспортних, торгових, страхових компан≥й ≥ банк≥в, що зд≥йснюють операц≥њ по представленню туристичних послуг кл≥Їнтам.

”с≥ вищезгадан≥ категор≥њ ф≥рм в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга по функц≥¤х ≥ характеру д≥¤льност≥.

“уристичн≥ агентства Ч це роздр≥бн≥ ф≥рми, що виконують роль посередник≥в м≥ж туроператорськими ф≥рмами й обслуговуючими п≥дприЇмствами, з одного боку, ≥ кл≥Їнтами-туристами, з ≥ншоњ. “урагенства або орган≥зують тури, пропонованими туроператорськими ф≥рмами, або займаютьс¤ наданн¤м окремих вид≥в послуг ≥ндив≥дуальним чи туристам групам обличч¤, установлюючи безпосередн≥ зв'¤зки з транспортними орган≥зац≥¤ми, готельними корпорац≥¤ми, екскурс≥йними бюро. ѕродаж тур≥в зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥нами, установлюваним туроператорами ≥ зазначеним у њхн≥х проспектах. «а реал≥зац≥ю ≥нклюзив≥в-тур≥в турагенства одержують визначена ком≥с≥йна винагорода в≥д туроператор≥в.

–еал≥зац≥¤ окремих вид≥в послуг зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥нами, установлюваним њхн≥ми виробниками, а за наданн¤ розр≥знених послуг турагенства можуть установлювати визначен≥ нац≥нки до роздр≥бних ц≥н виробника. Ѕ≥льш≥сть турагенств знаходитьс¤ в сфер≥ впливу великих туристичних оптових ф≥рм, ав≥ац≥йних компан≥й, готельних корпорац≥й ≥ торгових ф≥рм.

“уроператорск≥ ф≥рми Ч це насамперед оптов≥ ф≥рми, що виступають посередниками м≥ж п≥дприЇмствами туристичноњ ≥ндустр≥њ ≥ турагенствами. ¬они реал≥зують тури в≥д свого ≥мен≥ через турагенства або безпосередньо кл≥Їнтам. ” процес≥ орган≥зац≥њ поњздок туроператори встановлюють зв'¤зку з п≥дприЇмствами розм≥щенн¤, харчуванн¤, транспорту, культурно-просв≥тительськими установами й екскурс≥йними бюро. „асто туроператори орендують на основ≥ довгострокових контракт≥в готелю й ≥нших засоб≥в розм≥щенн¤, л≥таки, автобуси, забезпечуючи њхнЇ максимальне завантаженн¤ й одержуючи значн≥ знижки.

“уроператорськ≥ ф≥рми в залежност≥ в≥д використовуваного виду транспорту п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на, що спец≥ал≥зуютьс¤ на орган≥зац≥њ тур≥в з використанн¤м спец≥ально обладнаних л≥так≥в; автобусних екскурс≥й; зал≥зничних екскурс≥й; морських круњз≥в ≥ подорожей у ¤ку-небудь одну чи крањну спец≥ал≥зованих тур≥в.

“уристичн≥ корпорац≥њ Ч це велик≥ п≥дприЇмства, що шл¤хом участ≥ поЇднують широке коло ф≥рм, що представл¤ють р≥зн≥ види туристичних послуг. ¬они в значн≥й м≥р≥ монопол≥зували ринок ≥ перетворилис¤ в могутн≥ м≥жгалузев≥ виробничо-господарськ≥ комплекси, що включають п≥дприЇмства вс≥л¤ких галузей промисловост≥, що обслуговують туристичний б≥знес, транспортн≥ банк≥вськ≥, страхов≥ й ≥нш≥ компан≥њ ≥ реал≥зуюч≥ тури через широку мережу туроператор≥в ≥ турагенства в р≥зних крањнах.

1	2

Ќазва: “уризм ¤к форма м≥жнародноњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2813 прочитано)