ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “уризм ¤к форма м≥жнародноњ торг≥вл≥

ќснащенн¤ найсучасн≥шими автоматизованими системами керуванн¤ ≥ зв'¤зки дозвол¤Ї њм оперативно вивчати ≥ задовольн¤ти потреби й ≥нтереси турист≥в. Ќайб≥льшого розвитку под≥бн≥ велик≥ компан≥њ дос¤гли в розвитих кап≥тал≥стичних крањнах. ¬ ‘ранц≥њ, наприклад, на частку 13 найб≥льших туристичних корпорац≥й приходитьс¤ 50% реал≥зованих тур≥в, у герман≥њ 3 найб≥льш≥ туристичн≥ корпорац≥њ УTUIФ, УNekkermanФ ≥ УITSФ зосередили у своњх руках 70% ринку.

 р≥м великих корпорац≥й, у д≥йсн≥ час одержали широкий розвиток готельн≥ комплекси, що надають туристам послуги не т≥льки по њх розм≥щенню, але ≥ широкий комплекс ≥нших послуг, наприклад, харчуванн¤ в ресторан≥ при отеленн≥, наданн¤ зал≥в дл¤ проведенн¤ нарад, придбанн¤ квитк≥в на транспорт, виклик такс≥, екскурс≥йне обслуговуванн¤, орган≥зац≥¤ розваг, торг≥вл¤ сувен≥рами й ≥ншими товарами.

Ќайб≥льш≥ готельн≥ комплекси поЇднуютьс¤ через автоматизован≥ системи керуванн¤ ≥ розпод≥лу готельного фонду в так називан≥ УланцюгиФ, що дозвол¤Ї швидко ≥ точно враховувати кожну ≥ндив≥дуальну угоду ≥ з м≥н≥мальними витратами часу робити резервуванн¤ м≥сць у готел¤х, на транспорт≥ без затримки видавати всю розрахункову документац≥ю ≥ зд≥йснювати платеж≥. ”сього у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥л¤ ста таких готельних Уланцюг≥вФ ≥з загальним числом номер≥в 1,6 млн. ¬едуч≥ з них - УHoliday InnФ, УSharatonФ, УHiltonФ.

¬ажливою особлив≥стю сучасного етапу розвитку м≥жнародного туризму ≥ зм≥ни його орган≥зац≥йних форм Ї проникненн¤ в туристичний б≥знес транспортних, торгових, банк≥вських, промислових, страхових компан≥й. “ранспортн≥ компан≥њ надають ¤к окрем≥ види послуг, так ≥ самост≥йн≥ розроблен≥ тури на основ≥ готельноњ бази. “ак≥ ф≥рми орган≥зують обслуговуванн¤ на основ≥ д≥лових в≥дносин з готельними й ≥ншими п≥дприЇмствами на звичайних умовах туроператора. “оргов≥ ф≥рми стали активно займатис¤ реал≥зац≥Їю туристичних послуг приблизно з початку 70-х рок≥в. ÷е в≥дноситьс¤, в основному, до великих роздр≥бних концерн≥в ≥ до торгово-посилкових ф≥рм.

—початку ун≥версальн≥ магазини, прагнучи пол≥пшити обслуговуванн¤ кл≥Їнтури, здавали в оренду своњ прим≥щенн¤ дл¤ д≥¤льност≥ турагенств. Ќадал≥, у м≥ру попиту, вони перейшли до практики орган≥зац≥њ у своЇму склад≥ формально не залежних туристичних ф≥рм з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, що пот≥м стали њх доч≥рн≥ми ф≥рмами.

« метою швидкого ≥ м≥цного завоюванн¤ ринку ц≥ компан≥њ почали калькулювати ц≥ни на тури з розрахунком лише на м≥н≥мальний прибуток, що було можливо завд¤ки величезному кап≥талу торгових ф≥рм. ѕромислов≥ ф≥рми, що представл¤ють у першу чергу галуз≥, що обслуговують туристичний б≥знес, на основ≥ системи участ≥ стали здобувати ≥ включати у свою структуру туристичн≥ ф≥рми. ѕом≥тно п≥дсилилос¤ проникненн¤ банк≥в ≥ страхових компан≥й у сферу м≥жнародного туризму шл¤хом придбанн¤ усього чи частини контрольного пакета акц≥й. ¬олод≥ючи розгалуженою мережею ф≥л≥й ≥ великим штатом страхових агент≥в, банки ≥ страхов≥ компан≥њ стали усп≥шно зд≥йснювати ц≥ операц≥њ, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економ≥њ на ком≥с≥њ, виплачуваноњ турагенту. “ури, пропонован≥ банками, ¤к правило, дешевше, н≥ж у турагент≥в.  р≥м того, банки ≥ страхов≥ компан≥њ мають власн≥ автоматизован≥ системи обл≥ку ≥ керуванн¤, у пам'¤т≥ ¤ких закладен≥ вс≥ основн≥ дан≥ про вкладник≥в ≥ застрахован≥ обличч¤. ÷е дозвол¤Ї њм зд≥йснювати ц≥леспр¤моване розсиланн¤ реклами й ≥нформац≥њ, пропонуючи кл≥Їнту так≥ тури, що можуть в≥дпов≥дати його ≥нтересам ≥ засобам.

ƒисконтн≥ картки, що випускаютьс¤ банками, на в≥дм≥ну в≥д кредитних ≥ дебетових пластикових, що Ї плат≥жним засобом, не призначен≥ дл¤ оплати, але дають своњм власникам права на найр≥зноман≥тн≥ш≥ знижки. ” св≥т≥ ≥снуЇ к≥лька глобальних систем дисконтних карток. Ћ≥дируюче положенн¤ займають УETNФ, УIAPAФ, УCOUNTDOWNФ.

¬ умовах, коли конкуренц≥¤ в туристському б≥знес≥ й ≥ндустр≥њ в≥дпочинку ≥ розваг дуже висока, власники готел≥в беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна ≥нформац≥¤ про знижки, що даЇтьс¤ в каталогах дл¤ власник≥в карток, залучаЇ потенц≥йних кл≥Їнт≥в. Ѕанк≥вськ≥ структури також зац≥кавлен≥ в поширенн≥ карток. ¬они видають њхн≥й ¤к доповненн¤ до ем≥туЇмих кредитних карток чи безкоштовно набагато дешевше роздр≥бноњ ц≥ни, тим самум розширюючи спектр послуг дл¤ своњх кл≥Їнт≥в.

√еограф≥¤ дисконтних карток дуже р≥зноман≥тна, найб≥льше попул¤рно УETN-CARDФ. ƒл¤ мандр≥вник≥в ц¤ система Ї клубом, членство в ¤кий дозвол¤Ї зменшувати дорожн≥ витрати. ƒо перевагою використанн¤ карток УETNФ в≥днос¤ть :

Ч знижки дл¤ власник≥в в≥д 20 до 50% вартост≥ в дес¤тьох тис¤чах готел≥в у 175 крањнах св≥ту, у тому числ≥ в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ й у крањнах —Ќƒ. ” —Ўј в 400 готел¤х власник картки заплатить 50% в≥д вартост≥ номера;

Ч широку систему знижок у ресторанах (в≥д 20 до 50%);

Ч зниженн¤ (до 1/3) тариф≥в при оплат≥ оренди автомоб≥л¤;

Ч знижка при покупц≥ ав≥а-, зал≥зничних, автомоб≥льних квитк≥в у розм≥р≥ 3-10%;

Ч можлив≥сть безкоштовно одержати картки УETN- TelecardФ ≥ УSprint FonecardФ, що дозвол¤ють зв≥стки телефонн≥ переговори по п≥льгових тарифах.

ѕри одержанн≥ картки власнику видаЇтьс¤ ≥люстрований каталог з адресами серв≥сних служб, що вход¤ть у систему. ¬ибравши готель, власник замовл¤Ї знижку на резервуванн¤ номера. „асто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.

 р≥м поширенн¤ дисконтних карток, банки реал≥зують дорожн≥ чеки. —истема дорожн≥х чек≥в схожа ≥з системою акредитив≥в, але, на в≥дм≥ну в≥д останн≥х, можна не т≥льки обм≥нювати в банку на грош≥, але ними можна розплачуватис¤ в магазинах, що њх приймають.

ƒорожн≥ чеки дозвол¤ють убезпечити грош≥ в≥д крад≥жки, тому що плат≥жний документ стаЇ д≥йсним т≥льки п≥сл¤ зв≥ренн¤ п≥дпису власника з п≥дписом на кор≥нц≥ книжки. Ќа в≥дм≥ну в≥д пластикових карток, дл¤ придбанн¤ чека не обов'¤зково мати рахунок у банку.

ƒорожн≥й чек ще називають туристським чеком, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ плат≥жний документ, грошове зобов'¤занн¤ виплатити позначену в ньому суму валюти його власнику.

” ™вроп≥ з 1968 року широку попул¤рн≥сть придбав Їврочек Ч чек у Ївровалют≥, що виписуЇтьс¤ банком без попереднього внеску кл≥Їнтом гот≥вки в рахунок банк≥вського кредиту терм≥ном до м≥с¤ц¤. „ек оплачуЇтьс¤ в будь-¤к≥й крањн≥-учасниц≥ угоди У™врочекФ, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ крањни ™—.

Ќа св≥товому ринку пор≥вн¤но недавно з'¤вивс¤ новий вид розм≥щенн¤ Ч тайм-шер. ÷е не продаж стандартноњ нерухомост≥ ≥ не розм≥щенн¤ в готел≥, а середнЇ м≥ж ними Ч власн≥сть, обмежена по користуванню в час≥. «а одиницю часу приймаЇтьс¤ один тиждень.

—ьогодн≥ тайм-шер-индустри¤ складаЇтьс¤ з двох частин:

Ч продаж чи клуб≥в апартамент≥в, розд≥лених на тижн≥;

Ч обм≥н цих тижн≥в через Їдиний центр по обм≥н≥, називаний клубом дл¤ в≥дпочинку, де власники можуть обм≥н¤тис¤ своњми тижн¤ми.

” св≥т≥ нараховуЇтьс¤ п'¤ть обм≥нних орган≥зац≥й, серед ¤ких л≥дирують УRCIФ≥ УIIФ (Interval International).

≤ндустр≥¤ тайм-шера неухильно розвиваЇтьс¤ з початку с≥мдес¤тих рок≥в. « 1989 року св≥тове число курорт≥в, що працюють по систем≥ тайм-шер, зросло на 600%, р≥чний обс¤г продаж≥в тижн≥в зб≥льшивс¤ на 300%. ƒќ 1994 року у св≥т≥ було продано тайм-шеров на чотири м≥ль¤рди долар≥в.

« ростом попул¤рност≥ тайм-шеров м≥н¤лас¤ ≥ сама ≥ндустр≥¤. якщо в роки формуванн¤ вона залучала в основному др≥бних п≥дприЇмц≥в, то зараз нею займаютьс¤ так≥ корпорац≥њ ¤к У’илтонФ, УћарриотФ, УƒиснейФ, УЎератонФ, УЅарратФ, У¬амлиФ.

—ьогодн≥ тайм-шер Ї одн≥Їњ з найб≥льше що швидко розвиваютьс¤ галузей ≥ндустр≥њ в≥дпочинку. ¬≥н вважаЇтьс¤ найсучасн≥шою технолог≥Їю в област≥ м≥ж туризмом ≥ нерухом≥стю.

 урорти тайм-шер Ї в 75 крањнах. ™вропа займаЇ друге м≥сце по розвитку тайм-шера п≥сл¤ —Ўј. Ѕагато приймаюч≥ крањн розгл¤дають тайм-шер ¤к ≥стотний елемент ус≥Їњ системи орган≥зац≥њ в≥дпочинку. ” б≥льшост≥ рег≥он≥в в≥н розширюЇ сезон кан≥кул, спри¤Ї тривалому економ≥чному росту, пол≥пшуЇ перспективи дл¤ ≥нвестиц≥й, п≥двищуЇ зайн¤т≥сть.

як ≥ будь-¤ка ≥нша сфера господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ндустр≥¤ туризму Ї дуже складною системою, ступ≥нь розвитку ¤коњ залежить в≥д ступен¤ розвитку економ≥ки крањни в ц≥лому.

Ќа промислово розвит≥ крањни приходитьс¤ понад 60% ус≥х прибутт≥в ≥ноземних турист≥в ≥ 70-75% чинених у св≥т≥ поњздок. ѕри цьому на частку ™— приходитьс¤ близько 40% прибутт≥в турист≥в ≥ валютних надходжень

—писок використаноњ л≥тератури:

 овалевський ≤.—. ћ≥жнародний туризм в цифрах ≥ фактах. Ц  ., 2001.

“уризм ≥ економ≥ка. Ц ’арк≥в, 1998.

1	2

Ќазва: “уризм ¤к форма м≥жнародноњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2813 прочитано)