ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна та  итай

”крањна та  итай

ѕлан

¬ступ. –озд≥л ≤

1.1.ћетоди реферуванн¤

1.2.«агальна ≥нформац≥¤ про  итай

1.3.’арактер, перспективи та проблеми розвитку украњнсько-китайських в≥дносин

–озд≥л ≤≤

2.1.ѕол≥тичн≥ в≥дносини

2.2.“орговельно-економ≥чн≥ в≥дносини

2.3.√уман≥тарне та осв≥тнЇ сп≥вроб≥тництво

2.4.—п≥вроб≥тництво в науково-техн≥чн≥й сфер≥

2.5.—п≥вроб≥тництво у в≥йськов≥й сфер≥

2.6.—п≥вроб≥тництво в сфер≥ аерокосм≥чних технолог≥й

2.7.ћеталург≥йна та х≥м≥чна продукц≥¤

2.8.—п≥вроб≥тництво в енергетичн≥й сфер≥

¬исновки

≤≤≤ –озд≥л

—писок використаноњ л≥тератури

¬ступ. –озд≥л ≤

јктуальн≥сть: ”крањна молода, суверенна держава, ¤ка сп≥впрацюЇ ≥ маЇ д≥лов≥ та партнерськ≥ контакти з багатьма крањнами св≥ту у багатьох сферах. ¬ наш час ц¤ сп≥впрац¤ Ї важливою оск≥льки будь-¤ка держава не може без нењ функц≥онувати ≥ бути повноц≥нним обТЇктом м≥жнародних в≥дносин. ќдн≥Їю з таких крањн з ¤кими ”крањна маЇ добре налагоджен≥ стосунки Ї  итай.

ћета: досл≥дити характер, ≥стор≥ю (в≥д набутт¤ ”крањною незалежност≥ до наших дн≥в) ≥ перспективи розвитку украњнсько-китайських в≥дносин.

«авданн¤: ви¤вити основн≥ сфери сп≥впрац≥  Ќ– та ”крањни та дати њм оц≥нку.

ѕредмет: сп≥вроб≥тництво у вс≥х сферах м≥ж ”крањною ≥  Ќ–.

ќбТЇкт:  Ќ– та ”крањна.

÷≥ль: досл≥дити чи в≥дносини м≥ж обома крањнами Ї взаЇмовиг≥дними ≥ чи вони потребують подальшого розширенн¤.

–озроблен≥сть теми: дана тема часто висв≥тлюЇтьс¤ в таких журналах ¤к: Д¬≥чеФ, Дѕ≤„Ф, Дѕ≤ Ф ≥ газетах таких ¤к: Д√олос ”крањниФ, Д”крањна молодаФ, Д2000Ф. ¬ вищезгаданих виданн¤х добре описане сп≥вроб≥тництво  Ќ– ≥ ”крањни в таких сферах: 1)науки та техн≥ки; 2)науково-техн≥чне; 3)гуман≥тарне; 4)аерокосм≥чне; 5)в≥йськов≥й сфер≥ та ≥н.

1.1.ћетоди реферуванн¤

Ќайб≥льш поширеною методикою згортанн¤ ≥нформац≥њ Ї реферуванн¤. —л≥д згадати, що реферуванн¤ Ц це процес згортанн¤ первинноњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ у вих≥дному документ≥. –еферуванн¤ Ї найб≥льш поширеною методикою згортанн¤ ≥нформац≥њ, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на анал≥тико-синтетичних методах опрацюванн¤ ≥нформац≥њ ≥ даЇ можлив≥сть надавати споживачам зм≥стову ≥нформац≥ю у стисл≥й форм≥.

1.ѕершою ≥ найб≥льш стислою методикою згортанн¤ ≥нформац≥њ Ї б≥бл≥ографуванн¤ Ц це методика представленн¤ ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ опису документа. ¬она маЇ дуже високий р≥вень згортанн¤ ≥нформац≥њ.

2.јнотуванн¤ Ц методика поданн¤ ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ перел≥ку питань, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ в зм≥ст≥ документа або певного фрагмента ≥нформац≥њ.

3.ћетод фрагментуванн¤ Ц це методика поданн¤ зм≥сту документ≥в у вигл¤д≥ окремих фрагмент≥в, що функц≥онують без лог≥чного взаЇмозвТ¤зку м≥ж ними.

–озр≥зн¤ють три основних методи викладу ≥нформац≥њ у реферат≥: екстрагуванн¤, перефразуванн¤, ≥нтерпретац≥¤.

≈кстрагуванн¤ Ц це побудова реферату на основ≥ вит¤гу ≥з вих≥дного тексту речень, що м≥ст¤ть зм≥стов≥ аспекти. “обто текст реферату будуЇтьс¤ з речень тексту первинного документа. ÷≥ реченн¤ визначаютьс¤ за зовн≥шн≥ми ознаками, т. з. маркерами (словесними кл≥ше, мовними зразками). Ќайчаст≥ше цей метод викладу ≥нформац≥њ застосовуЇтьс¤ при автоматизац≥њ реферуванн¤.

ѕерефразуванн¤ Ц це побудова реферату на основ≥ передач≥ зм≥сту вих≥дного документа у перефразованому вигл¤д≥. ѕри такому метод≥ допускаЇтьс¤ зам≥щенн¤, сум≥щенн¤ та узагальненн¤ текстових речень. “екст реферату лише частково сп≥впадаЇ з вих≥дним документом.

≤нтерпретац≥¤ Ц це побудова реферату на основ≥ узагальненого у¤вленн¤ про зм≥ст вих≥дного документа. ѕри такому метод≥ референт оперуЇ не самим текстом первинного, а його зм≥стом. Ќайчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ при реферуванн≥ заруб≥жних матер≥ал≥в або документ≥в великого обс¤гу (напр. дисертац≥й).

1.2.«агальна ≥нформац≥¤ про  итай

ќф≥ц≥йна назва -  итайська Ќародна –еспубл≥ка (скорочено:  итай).

ƒержавний устр≥й - ƒержавний устр≥й.  итай - "народна" республ≥ка. ¬ищий орган державноњ влади - ¬секитайськ≥ збори народних представник≥в, його пост≥йно д≥ючий орган - ѕост≥йний ком≥тет. √лава держава - голова  Ќ–.

√еограф≥чне розташуванн¤  рањна знаходитьс¤ у сх≥дн≥й частин≥ јз≥њ. ”збережж¤ континентальноњ частини  итаю на сход≥ ≥ п≥вдн≥ омиваЇтьс¤ водами Ѕохайського, ∆овтого, —х≥дно- итайського ≥ ѕ≥вденно- итайського мор≥в “ихого океану. ” мор¤х, що омивають  итай, розкидано 5,4 тис. остров≥в.

ѕлоща сухопутноњ територ≥њ  итаю - 9 597 000 кв. км. «а цим показником крањна поступаЇтьс¤ лише –ос≥њ ≥  анад≥. ” мерид≥альному напр¤мку територ≥¤  итаю прост¤гаЇтьс¤ на 55 тис., у широтному напр¤мку - на 5,2 тис. км.

ƒовжина сухопутного кордону - 22,8 тис. км.

«агальна площа територ≥альних вод - 4,73 млн. кв. км.

«агальна довжина береговоњ л≥н≥њ складаЇ 32 тис. км, у тому числ≥ довжина континентальноњ береговоњ л≥н≥њ - 18 тис. км, остр≥вноњ - 14 тис. км.

јдм≥н≥стративно-територ≥альний розпод≥л.  рањна под≥л¤Їтьс¤ на 4 м≥ста центрального п≥дпор¤дкуванн¤, 23 пров≥нц≥њ, 5 автономних район≥в ≥ 2 особлив≥ адм≥н≥стративн≥ райони.

„исельн≥сть населенн¤. «а чисельн≥стю населенн¤  итай займаЇ перше м≥сце у св≥т≥, у ньому проживають 1,29533 млрд. ос≥б. ¬ крањн≥ проживають представники 56 нац≥ональностей.

—толиц¤ - 27 вересн¤ 1949 року столицею  Ќ– було оголошено м≥сто Ѕейп≥н, також ухвалено перейменуванн¤ Ѕейп≥ну у ѕек≥н (7 200 тис. жител≥в).

≤нш≥ велик≥ м≥ста - Ўанхай (9 000 тис. мешканц≥в), “¤ньцз≥нь (6200 тис.), —¤нган (5 500 тис.), Ўень¤н (5 000 тис.), ”хань (4 000 тис.), √уаньчжоу (4 000 тис.).

ƒержавна мова - китайська.

–ел≥г≥¤.  итай - крањна, де одержали поширенн¤ не одна, а к≥лька рел≥г≥й. Ќаприклад, буддистська, даосистська, ≥слам, ¤к≥ Ї найб≥льш розповсюдженими рел≥г≥¤ми. ѕоширен≥ також католицизм ≥ христи¤нство.

ƒержавне св¤то - 1 жовтн¤ (1949 р.) - ƒень проголошенн¤ –еспублiки.

ƒержавний прапор - 27 вересн¤ 1949 року у ¤кост≥ державного прапора  Ќ– затверджено п`¤тиз≥рковий червоний прапор. „ервоний кол≥р символ≥зуЇ революц≥ю, п'¤ть з≥рок та њхн≥й взаЇмозв'¤зок символ≥зують велику згуртован≥сть революц≥йних народних мас п≥д кер≥вництвом  ѕ . ∆овтий кол≥р з≥рок символ≥зуЇ св≥тло.

ƒержавний герб. ƒержавний герб  Ќ– зображуЇ трибуну “¤ньаньмень, ос¤¤ну суз≥р'¤м з п'¤ти з≥рок ≥ обрамлену колосс¤ми ≥ зубчастим колесом, що символ≥зуЇ новодемократичну революц≥йну боротьбу китайського народу з часу руху "4 травн¤" ≥ народженн¤ Ќового  итаю, диктатури народноњ демократ≥њ, керованоњ роб≥тничим класом ≥ заснованоњ на союз≥ роб≥тник≥в ≥ сел¤н.

ƒержавний г≥мн - 27 вересн¤ 1949 року у ¤кост≥ ƒержавного г≥мна  Ќ– затверджено "ћарш добровольц≥в" (слова “¤нь ’ан¤, музика Ќе ≈ра).

√рошова одиниц¤ - юань.

„ленство у м≥жнародних орган≥зац≥¤х - ћЅ––, ћ¬‘, ќќЌ, ј“≈—, ћ‘„’, Ўанхайська орган≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва та ≥нш≥.

1.3.’арактер, перспектива та проблеми розвитку украњнсько-китайських в≥дносин

ќстанн≥м часом дедал≥ част≥ше порушуЇтьс¤ питанн¤ про напр¤ми зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. “ак, часто можна почути твердженн¤ про пр≥оритетн≥сть в≥дносин ≥з крањнами Ќј“ќ. ¬одночас ≥нш≥ пол≥тики говор¤ть про можливост≥ вступу нашоњ крањни до ™вропейського —оюзу. “рет¤ ж сторона вважаЇ, що украњнський зовн≥шньопол≥тичний вектор повинен бути спр¤мований у б≥к –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ та крањн —Ќƒ. ќтже, ”крањна черговий раз постала перед важливим вибором, в≥д вир≥шенн¤ ¤кого багато в чому залежить њњ майбутнЇ. —аме тому питанн¤ вибору стратег≥чних партнер≥в залишаЇтьс¤ дл¤ нашоњ держави найактуальн≥шим.

ƒо розвТ¤занн¤ под≥бного питанн¤ треба п≥дходити передовс≥м з позиц≥њ забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в ≥ за цього враховувати реальн≥ можливост≥ та перспективи нашоњ крањни. Ќа мою думку, одним ≥з найвиг≥дн≥ших стратег≥чних партнер≥в дл¤ ”крањни виступаЇ  Ќ–. ѕриваблив≥сть цього напр¤мку зовн≥шньоњ пол≥тики нашоњ держави визначаЇтьс¤ багатьма чинниками, серед ¤ких не останнЇ м≥сце пос≥даЇ пост≥йно зростаюча пол≥тична та економ≥чна вага  Ќ– у св≥т≥ ≥ насамперед в ј“–. ¬пливовим чинником Ї й певна сум≥сн≥сть економ≥к та техн≥чних стандарт≥в наших крањн у багатьох галуз¤х народного господарства.

 итай та ”крањна, ¤к в≥домо мають чимало сп≥льного. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ геопол≥тичного чинника, котрий значною м≥рою визначаЇ роль ≥ м≥сце ”крањни та  Ќ– не т≥льки в ™враз≥йському рег≥он≥, а у б≥льш широкому, глобальному геопол≥тичному контекст≥ на основ≥ взаЇмних економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ сп≥льност≥ або близькост≥ позиц≥й обох крањн щодо ключових проблем сучасного пол≥тичного розвитку. Ќе можна не сказати й про те, що ”крањна та  Ќ– волод≥ють величезним науково-техн≥чним та культурним потенц≥алом. –азом з тим перед обома державами сто¤ть близьк≥ або схож≥ соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми. ќбидв≥ держави Ї державами Ївраз≥йського рег≥ону, сус≥дами –ос≥њ, знаход¤тьс¤ в кол≥ ≥нтерес≥в Їдиноњ на сьогодн≥ супердержави Ц —Ўј. ¬ обох крањнах в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д до ринковоњ економ≥ки, в≥дчуваЇтьс¤ прагненн¤ до пол≥тики в≥дкритост≥. ћ≥ж нашими державами не було ≥ на наше переконанн¤ не було суперечностей.

ƒипломат≥¤ обох крањн ірунтуЇтьс¤ на реал≥стичному врахуванн≥ њх нац≥ональних ≥нтерес≥в. ”крањна пос≥даЇ друге м≥сце за розм≥ром територ≥њ та сьоме м≥сце за чисельн≥стю населенн¤ серед крањн ™вропи ≥ Ї важливим чинником Ївропейськоњ та св≥товоњ пол≥тики. ¬она з повагою ставитьс¤ до зростаючоњ рол≥  Ќ– у сучасних м≥жнародних в≥дносинах. ќбидв≥ крањни займають схож≥ або так≥, що сп≥впадають позиц≥њ щодо таких питань, ¤к багатопол¤рн≥сть сучасного св≥ту, встановленн¤ нового м≥жнародного економ≥чного та пол≥тичного пор¤дку, недопустим≥сть рел≥г≥йного екстрем≥зму, нац≥онального сепаратизму, втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи. ”крањна ≥  Ќ– пл≥дно й посл≥довно працюють ≥ координують свою пол≥тику в ќќЌ, ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥¤х.

1	2	3	4	5

Ќазва: ”крањна та  итай
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3927 прочитано)