ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна та  итай

”крањна ≥  итай надають важливого значенн¤ взаЇмод≥њ у рамках м≥жнародних орган≥зац≥й. ≤снуЇ чимало питань, з ¤ких позиц≥њ стор≥н близьк≥, або зб≥гаютьс¤: протид≥¤ гегемон≥зму ≥ пол≥тиц≥ сили у м≥жнародних в≥дносинах, ¤дерне роззброЇнн¤, реформа системи ќќЌ, боротьба з м≥жнародною злочинн≥стю ≥ тероризмом тощо. ƒв≥ крањни надають п≥дтримку одна одн≥й у робот≥ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й ќќЌ. —в≥дченн¤м високого р≥вн¤ двосторонньоњ сп≥впрац≥ стала п≥дтримка  итаЇм кандидатури ”крањни на виборах до непост≥йних член≥в –Ѕ ќќЌ на 2000-2001 роки.

јктивно розвиваЇтьс¤ м≥жпарламентське сп≥вроб≥тництво м≥ж двома крањнами. ” ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни та ¬секитайських «борах народних представник≥в створен≥ ≥ функц≥онують групи ƒружби, ¤к≥ очолюють в≥дпов≥дно ћ.ѕавловський ≥ √ань ÷зиюй.

–егул¤рн≥сть пол≥тичного д≥алогу забезпечуЇтьс¤ консультац≥¤ми м≥ж зовн≥шньопол≥тичними в≥домствами ”крањни ≥  Ќ– на р≥вн≥ заступник≥в м≥н≥стр≥в закордонних справ двох крањн. Ќа сьогодн≥шн≥й день в≥дбулос¤ с≥м раунд≥в двосторонн≥х консультац≥й: два у  иЇв≥ (березень 1996 р., кв≥тень 1997 р. та лютий 2002 р.) та п'¤ть у ѕек≥н≥ (кв≥тень ≥ грудень 1994 р., грудень 1996 р., грудень 1997 р. та листопад 1999 р.). ¬≥дбулос¤ два раунди консультац≥й м≥ж консульськими та догов≥рно-правовими департаментами ћ«—. ѕ≥д час оф≥ц≥йного в≥зиту до  Ќ– м≥н≥стра закордонних справ ”крањни ј.ћ.«ленка у с≥чн≥ 2002 р. дос¤гнуто домовленост≥ про регул¤рне проведенн¤ консультац≥й м≥ж територ≥альними департаментами, департаментами пол≥тичного анал≥зу та ≥нформац≥њ.

ћ≥ж двома крањнами задекларован≥ в≥дносини конструктивного партнерства. ” кв≥тн≥ 2001 року п≥д час в≥зиту до  иЇва м≥н≥стр закордонних справ  Ќ– “ан ÷з¤сюань п≥дкреслив, що двосторонн≥ в≥дносини набули характеру стратег≥чного партнерства.  итай був першою крањною, ¤ка надала ”крањн≥ гарант≥њ ¤дерноњ безпеки у зв'¤зку з в≥дмовою нашоњ держави в≥д ¤дерноњ зброњ.

” липн≥ 2001 року п≥д час другого державного в≥зиту √олови  Ќ– ÷з¤н ÷зем≥н¤ л≥дерами двох крањн п≥дписана —п≥льна декларац≥¤ про дружбу ≥ всеб≥чне сп≥вроб≥тництво у ’’≤ стол≥тт≥, в ¤к≥й китайська сторона п≥дкреслила, що гарант≥њ ¤дерноњ безпеки ”крањн≥ не мають часових обмежень. ÷ю позиц≥ю було ще раз п≥дтверджено в ход≥ в≥зиту в  Ќ– м≥н≥стра закордонних справ ”крањни ј.ћ.«ленка у с≥чн≥ 2002 р. “од≥ ж сторони домовилис¤ розпочати роботу щодо укладанн¤ великого пол≥тичного ƒоговору про дружбу ≥ сп≥вроб≥тництво.

2.2.“орговельно-економ≥чн≥ в≥дносини

“орговельно-економ≥чне сп≥вроб≥тництво Ї найважлив≥шою складовою украњнсько-китайських в≥дносин. Ќа сьогодн≥шн≥й день торговельн≥ в≥дносини м≥ж ”крањною ≥  Ќ– проход¤ть складний етап структурноњ трансформац≥њ в≥д торг≥вл≥ украњнськими товарами низького ступеню обробки ≥ китайськими товарами широкого споживанн¤ переважно низькоњ ¤кост≥ до торг≥вл≥ високотехнолог≥чною, наукоЇмн≥сною ≥ високо¤к≥сною продукц≥Їю.  р≥м того, завершуЇтьс¤ перех≥д в≥д бартерних ≥ традиц≥йних товарообм≥нних операц≥й до широкого впровадженн¤ валютних розрахунк≥в. ќднак, питома вага таких форм сп≥впрац≥, ¤к сп≥льне п≥дприЇмництво, кредитуванн¤ експорту, тендерн≥ торги, л≥зинг тощо у структур≥ торгових операц≥й Ї надзвичайно малою.

 он'юнктурн≥ коливанн¤ китайського ринку (скороченн¤ попиту на металовироби ≥ х≥м≥чну продукц≥ю), внутр≥шньоеконом≥чн≥ проблеми в ”крањн≥ (скороченн¤ виробництва ≥ зростанн¤ ц≥н, обмежен≥сть експортних ресурс≥в), значна в≥ддален≥сть  итаю в≥д ”крањни ≥, в≥дпов≥дно, висок≥ витрати на транспортуванн¤ товар≥в, нерозвинен≥сть структури украњнських зовн≥шньоторговельних орган≥зац≥й в  Ќ– (дуже обмежена к≥льк≥сть представництв п≥дприЇмств ≥ компан≥й), а також дом≥нуванн¤ посередник≥в у двосторонн≥й торг≥вл≥ Ї тими чинниками, ¤к≥ негативно впливають на зростанн¤ товарооб≥гу м≥ж двома крањнами.

ѕрот¤гом к≥лькох останн≥х рок≥в  итай за обс¤гом двосторонньоњ торг≥вл≥ входить до п'¤т≥рки пров≥дних зовн≥шньоторговельних партнер≥в ”крањни. ™ п≥дстави розраховувати на те, що у раз≥ в≥рного вибору пр≥оритет≥в ≥ вжитт¤ низки в≥дпов≥дних практичних заход≥в  Ќ– й у довгостроков≥й перспектив≥ залишатиметьс¤ важливим зовн≥шньоеконом≥чним партнером ”крањни.

«а китайськими статистичними даними, обс¤г торг≥вл≥ м≥ж ”крањною ≥  Ќ– у 2001 роц≥ склав 857,7 млн. дол. —Ўј, що на 45,1% б≥льше у пор≥вн¤нн≥ з 2000 роком. ѕри цьому експорт ”крањни до  итаю дос¤г 610,4 млн. дол. —Ўј, а ≥мпорт ”крањни з  Ќ– склав 247,3 млн. дол. —Ўј. ѕозитивне сальдо ”крањни у торг≥вл≥ з  итаЇм у 2001 р. становило 363,1 млн. дол. —Ўј.

јнал≥з структури товарооб≥гу м≥ж ”крањною та  итаЇм св≥дчить, що основними товарами украњнського експорту до  Ќ– в останн≥ роки були чорн≥ метали, продукц≥¤ машинобудуванн¤ та електротехн≥чне обладнанн¤. ўе к≥лька рок≥в тому украњнськ≥ виробники поставл¤ли до  итаю металург≥йне обладнанн¤, вантажн≥ автомоб≥л≥, зал≥зничн≥ вагони, електронн≥ комплектуюч≥ тощо. ќднак за останн≥ три роки так≥ поставки значно скоротилис¤. ѕричинами звуженн¤ номенклатури експортноњ продукц≥њ з ”крањни до  Ќ– можна назвати освоЇнн¤ виробництва аналог≥чноњ продукц≥њ китайськими п≥дприЇмствами, скороченн¤ обс¤г≥в виробництва продукц≥њ машинобудуванн¤ в ”крањн≥, посиленн¤ загального р≥вн¤ конкуренц≥њ на внутр≥шньому ринку  итаю завд¤ки зусилл¤м, здеб≥льшого, Ївропейських ≥ ¤понських виробник≥в.

¬ажливу роль у двосторонн≥й торг≥вл≥ в≥д≥граЇ украњнсько-китайська ћ≥жур¤дова ком≥с≥¤ з питань торговельно-економ≥чного сп≥вроб≥тництва ( ом≥с≥¤). Ќа сьогодн≥шн≥й день в≥дбулос¤ ш≥сть зас≥дань  ом≥с≥њ, почергово у  иЇв≥ та ѕек≥н≥ (у 1994, 1995, 1997, 1998, 2000 ≥ 2001 рр.). « 2000 року головою украњнськоњ частини  ом≥с≥њ Ї ѕерший заступник ƒержавного секретар¤ м≥н≥стерства економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ј.√ончарук.  итайську частину  ом≥с≥њ очолюЇ заступник ћ≥н≥стра зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та економ≥чного сп≥вроб≥тництва  Ќ– „жоу  ежень. јнал≥з д≥¤льност≥  ом≥с≥њ св≥дчить, що вона Ї одним з д≥Ївих чинник≥в, ¤к≥ спри¤ють поглибленню двосторонн≥х торговельно-економ≥чних в≥дносин м≥ж двома крањнами.

2.3.√уман≥тарне й осв≥тнЇ сп≥вроб≥тництво

«начного розвитку набули двосторонн≥ зв`¤зки м≥ж ”крањною ≥  Ќ– у гуман≥тарн≥й та культурн≥й сферах.

ћ≥н≥стерствами культури ”крањни ≥  Ќ– було затверджено ѕрограму сп≥вроб≥тництва в галуз≥ культури ≥ в≥дпов≥дний протокол обм≥ну творчими колективами, виставками тощо, ¤к≥ стали конкретною реал≥зац≥Їю ”годи м≥ж ”р¤дом ”крањни ≥ ”р¤дом  итайськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки про культурне сп≥вроб≥тництво в≥д 1993 р. ѕлан сп≥вроб≥тництва м≥ж м≥н≥стерствами культури ”крањни та  Ќ– на 2001-2006 рр. було п≥дписано п≥д час в≥зиту до  Ќ– ћ≥н≥стра культури ≥ мистецтв ”крањни ё.ѕ.Ѕогуцького (23-30 кв≥тн¤ ц.р.). ” кв≥тн≥ 2002 року в  Ќ– вперше в ≥стор≥њ украњнсько-китайських в≥дносин були проведен≥ ƒн≥ культури ”крањни в  итањ, ¤к≥ спри¤ли зм≥цненню традиц≥йноњ дружби м≥ж народами двох крањн, ознайомленню китайських громад¤н з культурною спадщиною ”крањни та знайомству з украњнським мистецтвом, ≥стор≥Їю та традиц≥¤ми.

ƒоказом пл≥дного сп≥вроб≥тництва крањн у гуман≥тарн≥й сфер≥ може слугувати створенн¤ в грудн≥ 1991р. при јкадем≥њ наук ”крањни ≤нституту сходознавства ≥м. јгатангела  римського , ¤кий на тай час очолив член Ќобел≥вського ком≥тету професор √арвардського ун≥верситету ќ. ѕр≥цак. ¬≥дтод≥ китайська проблематика пос≥ла ч≥льне м≥сце в науково-досл≥дн≥й робот≥ украњнських вчених. ¬ажливою под≥Їю в украњнсько-китайському науковому сп≥вроб≥тництв≥ стало проведенн¤ 30 серпн¤ Ц 3 вересн¤ 2002 року в  иЇв≥ м≥жнародноњ конференц≥њ Д”крањна Ц  итай: шл¤хи до сп≥вроб≥тництваФ. ¬ робот≥ конференц≥њ брали участь б≥льш ¤к 100 пров≥дних украњнознавц≥в та синолог≥в.

¬ажливою под≥Їю в науковому та культурному житт≥  итаю стало в≥дкритт¤ в 1992р. в ”ханьському Ќац≥ональному ун≥верситет≥ першого спец≥ального досл≥дницького центру про ”крањну. Ќевдовз≥ аналог≥чний центр плануЇтьс¤ створити ≥ при Ўанхайському ун≥верситет≥ ≥ноземних мов.

” рамках реал≥зац≥њ ”годи про сп≥вроб≥тництво м≥ж ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни та ƒержавним  ом≥тетом  Ќ– у справах осв≥ти 14 навчальних заклад≥в ”крањни зд≥йснюють результативн≥ пр¤м≥ контакти з 36 китайськими вищими навчальними закладами. ¬елика к≥льк≥сть громад¤н обох крањн здобуваЇ осв≥ту у вищих навчальних закладах ”крањни ≥  итаю. «а даними ѕосольства  Ќ– у  иЇв≥, у вузах ”крањни навчаЇтьс¤ близько 2,5 тис¤ч≥ китайських студент≥в. ” червн≥ 2002 року, п≥д час в≥зиту в ”крањну делегац≥њ ћ≥н≥стерства осв≥ти  Ќ–, було п≥дписано ”году про сп≥вроб≥тництво в галуз≥ осв≥ти ≥ науки.

2.4—п≥вроб≥тництво в науково-техн≥чн≥й сфер≥

¬ажлива складова украњнсько-китайських в≥дносин Ц сп≥вроб≥тництво в сфер≥ науки та техн≥ки. “ут, ¤к в≥домо, ≥ в ”крањн≥, ≥ в  итањ в багатьох в≥дношенн¤х дос¤гнуто видатних усп≥х≥в св≥тового р≥вн¤. ”р¤д  Ќ–, ¤к ≥ ур¤д ”крањни, надають великого значенн¤ розвитку фундаментальноњ та прикладноњ науки. Ќауковий потенц≥ал ”крањни приваблюЇ  итай можлив≥стю знайомитис¤ з методами досл≥джень на перспективних напр¤мках, розробками нових ≥ нов≥тн≥х технолог≥й.

“ому, на наш погл¤д, дуже показово, що першою угодою м≥ж ”крањною ≥  итаЇм, п≥дписаною п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни ≥ визнанн¤ њњ  Ќ–, стала ”года про науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво м≥ж двома крањнами. ÷ей документ передбачав, зокрема, проведенн¤ сп≥льних досл≥джень ≥ розробок, обм≥н њх п≥дсумками, науково-техн≥чною ≥нформац≥Їю, ноу-хау ≥ л≥ценз≥¤ми на компенсац≥йн≥й основ≥, п≥дготовка кадр≥в тощо. « 1992р. д≥Ї ”года про сп≥вроб≥тництво м≥ж ЌјЌ ”крањни та јкадем≥Їю наук  Ќ–. « науковими центрами ≥ промисловими п≥дприЇмствами  Ќ– зд≥йснюють сп≥вроб≥тництво 14 установ ЌјЌ ”крањни. Ћ≥дером у науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництв≥ з  Ќ– Ї ≤нститут електрозварюванн¤ ≥м. ™. ѕатона, ¤кий п≥дтримуЇ пр¤м≥ звТ¤зки з ≤нститутом зварюванн¤ (’арб≥н), ¬секитайською ≥мпортно-експортною компан≥Їю точного машинобудуванн¤, ’ейлунцз¤нською компан≥Їю Д—ай ƒеФ, ѕек≥нською корпорац≥Їю Д„хун  еФ, ћ≥н≥стерством машинобудуванн¤  Ќ–, ћ≥н≥стерством зал≥зниць  Ќ– та ≥н. ѕр¤м≥ угоди уклали ≤нститут електродинам≥ки ЌјЌ ”крањни та ≤нститут електромехан≥ки  Ќ–, ≤нститут техн≥чноњ теплоф≥зики ЌјЌ ”крањни та ≤нститут техн≥чноњ теплоф≥зики  Ќ–, ≤нститут ¤дерних досл≥джень ”крањни з ≤нститутом ¤дерноњ науки ≥ технолог≥й —ичуанського ун≥верситету тощо.

2.5.—п≥вроб≥тництво у в≥йськов≥й сфер≥

√оловним напр¤мком просуванн¤ украњнських торг≥вц≥в машинними технолог≥¤ми та зброЇю став саме сх≥дний вектор. ”крањна та  итай беруть участь у виробництв≥ танка Дјль ’ал≥дФ, ¤ке у 2000 роц≥ розпочав ѕакистан. ”крањна також веде ≥ зак≥нчуЇ виконанн¤ контракт≥в ≥з  итаЇм за такими в≥йськово-техн≥чними проектами, ¤к поставки турб≥н дл¤ корабл≥в ≥ систем рад≥олокац≥њ.

–еал≥зуЇтьс¤ проект Дјль «аратФ Ц модерн≥зац≥¤ танк≥в “-59, що в≥дпов≥дають китайськ≥й модел≥ “-55. ¬≥йськово-техн≥чне сп≥вроб≥тництво ”крањни й  Ќ– на сьогодн≥ взагал≥ ¤вл¤Ї собою надзвичайний резерв прац≥.

2.6.—п≥вроб≥тництво в сфер≥ аерокосм≥чних технолог≥й

 онтакт з  итаЇм в ц≥й галуз≥ пов'¤зан≥ перш за все з ав≥абудуванн¤м (контракти з јЌ“  ≥м. јнтонова), ракетобудуванн¤м (контракти з ƒн≥пропетровським  Ѕ "ѕ≥вденне"), сп≥впрац≥ у космос≥ тощо.

¬≥дпов≥дно до укладеного м≥ж ”крањною ≥  итаЇм договору, ’арк≥вський в≥йськовий ун≥верситет розпочав п≥дготовку китайських фах≥вц≥в протипов≥тр¤ноњ оборони (у в≥йськовому м≥стечку "–огань-1" п≥д ’арковом почало працювати Ќавчальне ав≥ац≥йне командуванн¤). Ќе виключено, що в майбутньому ”крањна почне готувати й курсант≥в-льотчик≥в ≥з  Ќ–, а також зд≥йснюватиме медичне забезпеченн¤ п≥дготовки космонавт≥в, що особливо важливо дл¤ реал≥зац≥њ китайськоњ косм≥чноњ програми "ѕроект 921".

 р≥м того, на аерокосм≥чн≥й виставц≥ в китайському м≥ст≥ „жухањ було п≥дписано к≥лька угод про модерн≥зац≥ю та обслуговуванн¤ китайськоњ ав≥атехн≥ки, зокрема модерн≥зац≥ю китайського л≥така ”-8, ¤кий Ї коп≥Їю украњнського л≥така јЌ-12.  р≥м того укладено угоду в галуз≥ освоЇнн¤ космосу. «окрема, передбачено сп≥льну роботу над новими косм≥чними технолог≥¤ми ≥, в тому числ≥, над створенн¤м м≥кросупутника. ќдним ≥з головних напр¤м≥в сп≥вроб≥тництва буде вдосконаленн¤ техн≥ки дл¤ виведенн¤ супутник≥в, створенн¤ платформ м≥кросупутник≥в ≥ просуванн¤ амб≥тного проекту косм≥чного пов≥тр¤ного старту. ѕродовжуютьс¤ переговори про придбанн¤  итаЇм славнозв≥сного јн-70, ¤кий у своЇму клас≥ випередив на к≥лька рок≥в пров≥дн≥ ав≥аконструкторськ≥ бюро св≥ту. ѕричому  ињв уже погодивс¤ продати й технолог≥ю дл¤ буд≥вництва машин даного класу в  Ќ–.  р≥м того, ”крањна п≥дключилас¤ до китайськоњ програми створенн¤ л≥така дл¤ рег≥ональних перевезень ЦAPJ-21. ÷е реактивна машина на 60-90 м≥сць, що маЇ стати основною на рег≥ональних ав≥ал≥н≥¤х у ’’≤ стол≥тт≥. ѕрототипом дл¤ нього може стати јЌ-74, у ¤кий, ут≥м, китайц≥ прос¤ть внести низку конструктивних доробок.

ѕ≥дписанн¤ украњнсько-китайськоњ угоди про захист ≥нтелектуальноњ власност≥ даЇ можлив≥сть украњнським фах≥вц¤м под≥литис¤ з китайц¤ми своњм досв≥дом у ракетобудуванн≥ та створенн≥ радарних оборонних систем високоњ точност≥.

—п≥вроб≥тництво з  итаЇм у галуз≥ аерокосм≥чних розробок Ї головним шл¤хом ”крањни на косм≥чн≥ ринки јз≥њ. ѕерш≥ кроки в цьому напр¤мку вже було зроблено: у 2002 роц≥ ракета "ƒн≥про" вивела на навколоземну орб≥ту п'¤ть невеличких ≥ноземних супутник≥в, один ≥з ¤ких належить ћалайз≥њ, два - —ауд≥вськ≥й јрав≥њ. ™ своњ косм≥чн≥ програми у ≤нд≥њ, ѕак≥стану та ≤раку. ”часть  иЇва може бути розширена ¤к у питанн¤х створенн¤ супутник≥в, так ≥ в реал≥зац≥њ самих запуск≥в.

2.7.ћеталург≥йна та х≥м≥чна продукц≥¤

јнал≥зуючи географ≥чну структуру експорту металург≥йноњ та х≥м≥чноњ продукц≥њ, сл≥д в≥дзначити ≥стотну вагу сх≥дного рег≥ону. Ќайб≥льшим споживачем в≥тчизн¤ного прокату Ї  итай та крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, на ¤к≥, наприклад, 2000 року припадало близько 26,6% (5,85 млн. тонн) експорту. ўодо готовоњ продукц≥њ, то ≥ тут основний обс¤г експорту прийшовс¤ на Ѕлизький —х≥д (≤рак, “уреччина), ≤нд≥ю,  итай, крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ.

«а даними украњнськоњ митниц≥, у 2001-му роц≥ з ”крањни до члену ¬“ќ  итаю поставлено 2 602 845 тонн стал≥ (на суму 415,16 млн. дол.), тобто 75,58% в≥д загального обс¤гу експорту до ц≥Їњ аз≥атськоњ крањни, у 2000 роц≥ ц¤ цифра дос¤гала 84,7% (532,620 млн. дол.), а в 1999-му - 93,94% (686,089 млн. дол.), що св≥дчить про ≥снуванн¤ серйозних проблем у просуванн≥ украњнськоњ металург≥йноњ продукц≥њ.

2.8.—п≥вроб≥тництво в енергетичн≥й сфер≥

∆иттЇво важливим дл¤ ”крањни Ї сп≥вроб≥тництво з  итаЇм у галуз¤х ѕ≈ , оск≥льки це одна з крањн в ¤ку ми найб≥льше експортуЇмо енергонос≥њв. «окрема сюди ”крањна експортуЇ трубопрокат. ѕерспективним напр¤мком сп≥вроб≥тництва також Ї ремонт та зам≥на б≥льш сучасним значноњ к≥лькост≥ ран≥ше встановленого обладнанн¤; науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво у нафтогазов≥й сфер≥, досл≥дженн≥ та розробц≥ родовищ.

¬исновки

Ѕ≥льш≥сть проблем, так само ¤к ≥ усп≥х≥в, економ≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни з  итаЇм пов'¤зана ≥з самою структурою експорту.

ќсновний обс¤г експорту приходитьс¤ на сировину та ненайсучасн≥ш≥ технолог≥њ, ¤к≥ недорого коштують на м≥жнародному ринку, а тому  итаю, ¤к крањн≥, що розвиваЇтьс¤ Ї виг≥дним купувати њх у нас за найнижчими ц≥нами. ќтже, на короткий строк попит на ц≥ статт≥ експорту ”крањн≥ забезпечений. ѕл≥дним Ї й сп≥вроб≥тництво у сфер≥ ремонту та модерн≥зац≥њ застар≥лоњ техн≥ки, а також п≥дготовц≥ та п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в.

јле така сп≥впрац¤ не буде довгостроковою, оск≥льки розвиток технолог≥й у  итањ та переор≥Їнтуванн¤ њх на власн≥ сили невдовз≥ маЇ спричинити в≥дмову в≥д под≥бноњ украњнськоњ продукц≥њ на користь власного виробника. “ому необх≥дно зм≥нити структуру експорту з переважанн¤ первинноњ сировини та застар≥лоњ техн≥ки на переважанн¤ новоњ техн≥ки й технолог≥њ, товар≥в високого р≥вн¤ переробки, р≥зних послуг. ≤ оск≥льки  итай про¤вл¤Ї зац≥кавлен≥сть саме у наукових розробках украњнських вчених та ≥нженер≥в, то необх≥дн≥сть ≥нвестиц≥й у розвиток науки та техн≥ки в ”крањн≥ Ї очевидним та над≥йним засобом дл¤ затвердженн¤ позиц≥й нашоњ держави на китайському ринку та св≥тових ринках взагал≥.

—п≥вроб≥тництво ”крањни та  Ќ–

1	2	3	4	5

Ќазва: ”крањна та  итай
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3927 прочитано)